Захист сходів цукрових буряків від шкідників

Як відомо, основні шкідники сходів цукрових буряків на території України розпов­сюджені нерівномірно. Такі фітофаги як дротяники, бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик та деякі інші розповсюджені в усіх районах бурякосіяння, а звичайний, східний, смугастий, білуватий довгоносики, бурякова крихітка, щитоноски, окремі ви­ди пластинчатовусих тощо - тільки в окремих. Накладаючи на карту республіки аре­али шкодочинності цих фітофагів сходів цукрових буряків, у зоні бурякосіяння Укра­їни можна визначити райони з характерними фауністичними комплексами шкідників:

– у північно-західній частині зони бурякосіяння (Рівненська і Волинська облас­
ті, північні райони Львівської, Тернопільської і Хмельницької областей, центральні
райони Житомирської області) основними шкідниками сходів цукрових буряків є
дротяники, бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик, щитоноски, травневий
хрущ, мертвоїди;

– у західному регіоні (Чернівецька і Івано-Франківська області, центральні і пів­денні райони Львівської, Тернопільської і Хмельницької областей, південні райони Житомирської області, північні і центральні райони Київської та Черкаської областей)дротяники, бурякова крихітка, бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик,щитонос­ки, травневий і червневий хрущі;

– у центральній зоні (центральні і південні райони Чернігівської області, східні райони Київської і Черкаської областей, західні райони Полтавської області) - дротя­ники, бурякові блішки, звичайний, білуватий, смугастий, сірий бурякові довгоносики, щитоноски, травневий і червневий хрущі, у південному регіоні (південні райони Вінницької, Черакської областей, західні райони Кіровоградської області, північні райони Одеської, Миколаївської областей) - дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, звичайний, білуватий, смугастий, сірий бурякові довгоносики, бурякові блішки, щитоноски, бурякова крихітка, піщаний медляк;

– у південно-східному регіоні (Сумська, Харківська, Дніпропетровська області, центральні і східні райони Кіровоградської і Миколаївської областей і центральні райони Одеської області) - дротяники, бурякові блішки, звичайний, східний, білуватий, смугастий, сірий бурякові довгоносики, хрущі, жук-кравчик.

Кожний з цих районів із специфічним фауністичним комплексом відрізняються між собою не тільки видовим складом фітофагів сходів цукрових буряків, але і їх чи­сельністю та ступенем пошкодження ними рослин. Наприклад, у північно-західному і західному районах чисельність основних шкідників нижча, ніж в інших регіонах, за виключенням бурякової крихітки у західно­му районі, щільність якої у 4 рази перевищує економічний поріг її шкодочинності.

Рівень пошкодження сходів цукрових буряків фітофагами також значно колива­ється по районах бурякосіяння. Так, сумарний коефіцієнт пошкодження рослин фітофагами у північно-західному ра­йоні у 3 рази, а у західному - в 2 рази менший, ніж у південному.

Значення фітофагів, які входять у той чи інший ком­плекс основних шкідників схо­дів цукрових буряків, також не­однакове. Як правило, в кожно­му районі виділяються один чи два домінуючих види комах, які найнебезпечніші для сходів цукрових буряків.

Так, у північно-західному районі найбільш шкодочинними є дротяники і бурякові блішки, на долю яких приходиться відповідно 33 % і 30 % від загального обсягу пошкод­ження рослин основними шкідниками. У західному районі на першому місці зна­ходяться бурякова крихітка і дротяники (відповідно 24% і 23% пошкоджених рос­лин), у центральному, південному і південно-східному - звичайний, східний смугастий і білуватий бурякові довгоносики (32... 44%), дротяники і несправжні дро­тяники (18...25%).

Таким чином, районування фауністичних комплексів основних фітофагів в зо­ні бурякосіяння України є однією з передумов диференційного підходу до розроб­ки наукових основ і технології захисту сходів цукрових буряків від них. У даному напрямі проводились чисельні дослідження з оцінки впливу ос­новних прийомів агротехніки на щільність фітофагів, визначалась ефективність но­вих інсектицидів та різних способів їх застосування проти шкідливих комах, вивча­лась можливість широкого використання для цієї мети токсикації сходів даної куль­тури системними препаратами при обробці ними насіння, уточнювалась біологія ба­гатьох шкідливих членистоногих.

В Інституті цукрових буряків та мережі його дослідно-селекційних станцій постій­но здійснюються дослідження з даних питань. Наприклад, вивчення впливу прийомів агротехніки на Веселоподільській дослідно-селекційній станції, показали, що передпопередник цукрових буряків відчутно впливає на чисельність дротяників, пластинча­товусих жуків і інших шкідників даної культури. Найбільша кількість личинок коваликів виявлена на полях, де передпопередником цукрових буряків були багаторічні трави і кукурудза на силос.

Вплив передпопередника цукрових буряків на чисельність дротяників (на прикладі Веселоподільської дослідно-селекційної станції)

Передпопередник	Щільність дротяників, екз./м^2 у роки: 1992 1993 1994 1995	середнє
Багаторічні трави 2,7	2,7 4,5 4,2 5,5	4,2
Кукурудза на силос 3,9	3,9 2,9 4,3 5,5	4,1
Чорний пар 0,8	0,8 1,2 1,1 1,8	1,2
Озима пшениця 2,9	2,9 1,9 2,7 3,0	2,6

Чисельність дротяників на цих плантаціях була в 3,4--3,5 рази більшою порівняно з чорним паром.

Зменшення чисельності шкідників на парових полях при доброму за ними догля­ді пояснюється тим, що тут практично відсутня рослинність, створюються несприят­ливі умови для відкладення яєць самками коваликів і розвитку усіх стадій цих членис­тоногих. Значну роль у зниженні чисельності дротяників відіграють механічні оброб­ки парів, які травмують комах.

Поля з багаторічними бобовими і злаковими травами, навпаки, забезпечують сприятливі умови для відкладання яєць комахами і розвитку усіх їх стадій. Ці поля мен­ше підлягають механічним обробкам порівняно з полями, зайнятими просапними культурами і чорним паром.

Крім дротяників, за даними дослідних установ Інституту цукрових буряків, такі передпопередники як багаторічні трави і кукурудза на силос сприяють накопичен­ню пластинчатовусих жуків після кукурудзи на силос - у 3...4 рази, багаторічних грав - у 2...2,5 рази, озимої пшениці (озимі по озимих) - у 2 рази, сірого буряково­го довгоносика після багаторічних трав - у 10 разів, після озимої пшениці - у 3 ра­зи порівняно з чорним паром.

При вивченні впливу різних способів основного обробітку ґрунту на чисельність шкідників визначалась роль плоскорізного обробітку ґрунту, оранки з оборотом пласта, а також комбінованого способу, коли під цукрові буряки проводиться глибока оранка з оборотом пласта на глибину 30...40 см, а під інші культури сівозміни - плоскорізне рихлення ґрунту.

Крім того, окремо вивчався вплив ярусного обробітку ґрунту на щільність личи­нок коваликів та інших шкідливих комах.

Встановлено, що глибоке плоскорізне рихлення ґрунту сприяє накопиченню дрогяників, щільність яких на цьому варіанті досліду була в 1,4... 1,8 рази вищою порів­няно з іншими дослідними ділянками.

Порівняно з плоскорізним рихленням ґрунту під усі культури комбінований обробіток ґрунту забезпечує зниження щільності дротяників на 17...22%, пластинчаго-вусих жуків - в 1,7...1,8 рази; на варіантах з застосуванням відвальної оранки виявлено найменшу щільність личинок коваликів - 2,5 проти 4,6 екз./м² на варіанті з плоскорізним рихленням.

Відомо, що добрива проявляють складний і різнобічний вплив на фізико- хімічні властивості ґрунту, на фізіологічний стан рослин. Тому їх вплив на З м шкідників, які розвиваються на рослинах і які живуть у ґрунті, також досить склад­ний і різнобічний.

Зміни у рослинах під впливом добрив можуть проявлятися у привабливості до них шкідників, або справляти репелентну дію. Реакція шкідливих комах на біохіміч­ний склад корму проявляється у зміні їх виживання, плодючості, складу популяції, ма­си, розмірів, швидкості росту.

Встановлено, що вплив мінеральних добрив на комах виражається як у прямій токсичній дії окремих добрив, так і в непрямій - через зміну фізіологічних і біохіміч­них властивостей рослин.

При прямій дії добрив шкідники гинуть при внесенні їх у грунт або при обприс­куванні ними рослин.

Так, на Білоцерківській ДСС при внесенні під цукрові буряки рекомендованих норм мінеральних добрив (N135 Р180 КІЗ5) щільність дротяників була у 1,8 рази мен­шою порівняно з неудобреними варіантами.

При цьому встановлено, що на зміну чисельності дротяників значний вплив ма­ють метеорологічні умови. Мінімальна кількість комах спостерігалась на фоні вико­ристання добрив у роки із недостатньою кількістю опадів у вегетаційний період. Та­ке явище співпадає із висновками С. Бобінської та ін. (1965), яка вважає, що солі, при підвищеній концентрації ґрунтового розчину, проникаючи в тіло личинок, підвищу­ють концентрацію їх соків, а це, в свою чергу, викликає зниження енергії їх дихан­ня і веде до загибелі цих комах.

Таким чином, агротехніка вирощування цукрових буряків відіграє важливу роль у регулюванні чисельності багатьох видів шкідників сходів.

Якісне і своєчасне виконання всіх елементів технології виробництва цукросиро­вини дозволяє створити найсприятливіші умови для росту і розвитку рослин цукро­вих буряків і таким чином підвищити їх протидію значному пошкодженню або навіть знищенню фітофагами.

Крім того, якісне проведення окремих технологічних операцій згубно впливає на окремі фази розвитку шкідливої ентомофауни, завдяки чому здійснюється контроль чисельності ряду небезпечних шкідників сходів цукрових буряків.

Проте навіть ретельне виконання всіх прийомів агротехніки ніколи не буде са­модостатнім для надійного захисту цукрових буряків від шкідливої ентомофауни. То­му, вирішення даної проблеми можливе лише при ефективному використанні пести­цидів та агротехнічних прийомів вирощування культури.

Основним способом застосування хімічних препаратів для захисту сходів цукро­вих буряків від шкідників до недавнього часу було обприскування і обпилювання ни­ми посівів. Однак, використання інсектицидів таким способом здебільшого і малоефективне, і екологічно небезпечне.

Наземні хімічні обробки сходів цукрових буряків негативно впливають на об'єкти навколишнього середовища і людину, ведуть до екологічних змін, забруднення продуктів харчування.

При сучасній технології виробництва цукрових буряків, як показали дослідження, обприскування посівів хімічними препаратами не гарантує повного збереження сходів від шкідливих комах. Пояснюється це тим, що в умовах сівби цукрових буряків малими нормами насіння з розрахунку на кінцеву густоту рослин (8...10 шт. на 1 пог. м рядка), площа зелених листків рослин у період сходів дуже мала порівняно з площею поля.

Під час обприскування на листках осідає незначна кількість препарату, а зали­шок покриває поле, або виноситься за межі плантації. Якщо врахувати той факт, що комахи гинуть в основному при попаданні отрути з кормом в живильне середовище, то в умовах відсутності зайвої кількості рослин цукрових буряків при висіві їх на кін­цеву густоту і масової появи шкідників, загибель останніх при обприскуванні мож­лива при значному пошкодженні сходів або їх знищенні. Тому, при обмеженій кіль­кості рослин на одиницю площі, гарантований їх захист від комплексу ґрунтових і наземних шкідників можливий лише при застосуванні запобіжних заходів. До остан­ніх відноситься внутрішня токсикація рослин системними препаратами.

Токсикація - це насичення тканин рослин інсектицидом при попаданні його че­рез листки, або кореневу систему.

Оброблення насіння інсектицидами є найраціональнішим способом токсикації сходів цукрових буряків. Витрата діючої речовини при цьому зменшується у 10...25 разів по­рівняно з внесенням препаратів у грунт. Цей спосіб не має і негативного впливу на фітосанітарний стан бурякового поля.

Починаючи з 80-х років минулого століття в Інституті цукрових буряків та мере­жі його дослідно-селекційних станцій вивчена ефективність проти шкідників сходів ряду інсектицидів та способу нанесення їх на насіння. Так, першим інсектицидом з до­помогою якого було здійснено докорінну зміну у технології захисту сходів цукрових буряків від комплексу грунтоживучих та наземних шкідників був Фурадан 35% т.п. (ді­юча речовина карбофуран). Вивчення ефективності цього препарату проти шкідників, при нанесенні його на посівний матеріал показало, що він повністю відповідає вимо­гам виробництва у збереженні рослин від знищення шкідливими комахами.

Нанесення Фурадану на посівний матеріал забезпечує зменшення чисельності основних видів фітофагів на 69,2...86,6% і зниження пошко-дження ними сходів цукрових буряків на 66,7...76,5%. Така ефективність цього препарату проти шкідників практично дозволяє сформувати необхідну густоту рослин і отримати планову продуктивність культури.

Крім Фурадану вивчена ефективність проти шкідників ряду нових інсектицидів. Так, ефективність обробки насіння цукрових буряків Гаучо 70% з. п. (діюча речови­на - імідаклоприд) проти комплексу шкідників у всіх дослідах істотно вища порівня­но з Фураданом.

Ефективність дії інсектициду Круізер 35% (діюча речовина тіаметоксам) при обробці ним насіння цукрових буряків проти комплексу шкідливих комах вивча­ли в усіх зонах бурякосіяння України.

Цей препарат при нанесенні його на посівний матеріал забезпечив високу біоло­гічну ефективність по зниженню пошкодження рослин шкідниками. Так, на десятий день вегетації рослин цукрових буряків на варіантах з Круізером пошкодження рос­лин буряковими довгоносиками, буряковими блішками і буряковою крихіткою стано­вила відповідно 14,9%, 11,3 і 35,9%, що на 11,7...21,9% менше ніж на еталоні. Термін токсичної дії Круізеру проти фітофагів істотно більший порівняно з Фу­раданом. Згідно досліджень, при підсадці у садки жуків звичайного бурякового дов­гоносика на 33 день вегетації токсикованих цим препаратом рослин, загинуло 71,1% комах, тоді як у варіантах з Фураданом всі жуки довгоносики залишилися живими.

Важливим напрямом на шляху удосконалення технології обробки насіння цукрових буряків інсектицидами проти шкідників сходів є використання для цієї мети не окремо кожного препарату, а композицій залежно від видового складу фітофагів та їх регіональної чисельності. Зокрема, нанесення на посівний матеріал компози­цій інсектицидів дозволяє розширити спектр їх впливу на шкідливу ентомофауну і за рахунок цього значно підвищити рівень надійності контролю чисельності як ок­ремих видів фітофагів так і їх комплексів. Наприклад, у північно-західному, західно­му і частині центрального регіонів найнебезпечнішими шкідниками сходів цукрових буряків є дротяники, які щорічно наносять відчутних збитків посівам даної культу­ри, значно зріджуючи посіви.

Дослідженнями встановлено, що обробка насіння цукрових буряків окремо одним інсектицидом системної дії не повністю захищає сходи культури від цієї групи шкід­ливих комах. Включення же для нанесення на посівний матеріал крім інсектициду системної дії контактного препарату істотно підвищує ефективність дії цієї компози­ції проти дротяників.

Нанесення на посівний матеріал композиції препаратів системної дії - Фурада­ну і контактної дії - Семафору значно підвищує ефективність даного заходу проти личинок коваликів.

При цьому інсектицид системної дії різними шляхами проникає у рослину і аку­мулюється у її як підземних так і наземних органах, а контактний препарат створює біля насінини і підземних частин рослин захисну зону, через яку більшість особин цих шкідників не можуть проникнути до висіяного насіння і проростків.

Основна мета, яка ставиться при розробці композиції інсектицидів проти звичай­ного бурякового довгоносика як головного шкідника сходів цукрових буряків у цен­тральному, південному і південно-східному районах, - подовжити термін токсичної дії інсектицидів проти цього фітофага, щоб захистити від нього посіви культури навіть за умов більш пізнього, ніж традиційне, заселення ним бурякових плантацій. Наприклад, поєднання у композиції таких інсектицидів системної дії як Фурадан і Промет дає мож­ливість у півтора рази, а Фурадан і Круізер - вдвічі і більше продовжити термін токсич­ної дії рослин проти довгоносика порівняно із застосування фурадану окремо.

Отже, якісне і ретельне виконання всіх прийомів агротехніки при вирощуванні цук­рових буряків і оброблення насіння інсектицидами та їх композиціями є надійним заходом захисту сходів цієї культури від комплексу як грунтоживучих, так і наземних шкідни­ків. При цьому локалізація пестицидів тільки на насінні максимально раціоналізує ви­користання хімічних препаратів і дозволяє уникнути забруднення ними довкілля.

Дата добавления: 2014-01-07