Види особистого страхування

План

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Пути использования отходов свеклосахарного производства //Белостоцкий Л.Г., Лагода В.А. и др.. М:.- АгроЦНТИТЭИПищепром. Обзорная информация – 1985. – 27с.

2. Спиртова галузь: на шляху до інноваційного розвитку//Українець А., Хомічак Л.М., Шиян П.Л. та ін.. – К:. - Харчова і переробна промисловість. - № 12. – 2007.- с.16-19.

3. Савич А.Н., Ходаковська З.М. Одержання біо етанолу при переробці цукрових буряків. – Цукор України. - № 3. - 2007. – с.5 – 6.

4. Бугаенко И.Ф., Штерман С.В., Грачев О.С. Альтернативные виды топлива из сахарной свеклы и продуктов её переработки. – Сахар. - № 2. – 2007. – с.18-20.

1. Види особистого страхування.

2. Страхування від нещасного випадку.

3. Страхування життя.

4. Медичне страхування.

5. Колективне страхування.

6. Обов’язкові види особистого страхування.

Використана література:

1. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К.: Знання, 2002. — 312 с..

2. Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. –368 с.

3. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук, ред. С. С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

4. Плиса В.Й. Страхування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006. –392 с.

Особисте страхування - це галузь страхування, за допомогою якої здійснюється страховий захист сімейних доходів громадян або зміцнення досягнутого ними сімейного добробуту. Крім того, види цього страхування використовують службовці туристичних фірм при виконанні ними службових обов'язків і просто в особистих цілях. Доцільність цього виду страхування стане зрозумілою з подальшого викладу.

Особисте страхування є одним із основних видів, які застосовуються у туристичній діяльності. Серед його видів виділяються страхування життя, страхування від нещасного випадку, медичне страхування, накопичувальне страхування.

Нині страхові компанії України пропонують необхідний перелік послуг, передбачений законодавством України. Крім того, кожний громадянин має можливість купити страхові послуги будь-якого іншого виду страхування, що компенсує втрату коштів у результаті обумовлених у договорі подій, або укласти договір за багатьма видами накопичувального страхування, що забезпечує накопичення коштів до певної події в майбутньому.

Крім того, законодавство України передбачає ряд обов'язкових видів особистого страхування. Для туристичної діяль­ності найбільше значення має обов'язкове страхування від не­щасних випадків на транспорті.

Особисте страхування поділяється на кілька основних видів:

ü страхування життя;

ü страхування від нещасних випадків (н/в);

ü медичне страхування і досить багато різновидів, основні з яких наведені на рис. 5.1.

Особисте страхування в туристичній діяльності має першорядне значення, оскільки страхування від нещасного випадку і медичне страхування туристів передбачається законодавством України в якості обов'язкового.

Залежно від критеріїв, покладених в основу класифікації, існує декілька видів класифікації особистого страхування:

ü за формою страхування - обов'язкове, добровільне;

ü за характером ризику - страхування на випадок дожиття або смерті, страхування на випадок втрати працездатності, страхування медичних витрат;

ü за кількістю застрахованих - індивідуальне, колективне;

ü за тривалістю страхового забезпечення ~ короткострокове (менше року), середньострокове (1-5 років), довгострокове (вище 5 років);

ü за формою виплат страхового відшкодування - з одноразовою виплатою, з виплатами у формі ренти;

ü за формою сплати страхових внесків - зі сплатою одноразової премії, з періодичною сплатою страхових внесків (щомісяця, щокварталу, щорічно).

В якості об'єктів в особистому страхуванні виступають життя, здоров'я і працездатність людини. Тому особисте страхування - це одна із форм захисту від грошових втрат по ризиках, що загрожують життю і здоров'ю людини.

Основними подіями, иа випадок яких здійснюється страхування, є:

♦ втрата здоров'я в результаті нещасного випадку;

♦ смерть чи втрата здоров'я в результаті обумовлених у договорі страхування подій;

♦ дожиття до закінчення терміну страхування;

♦ вік.

Для одержання страхових виплат потрібно, крім поліса і паспорта, подати документи, що підтверджують страховий випадок (акт про н/в, довідку з міліції, довідку з ДАІ і т.ін.), і документи з лікувального закладу (лікарняний лист, довідку, що підтверджує факт надання медичної допомоги). На практиці багато страхових компаній не вимагають акт про н/в, якщо слова «нещасний випадок» вписані у лікарняний лист.

Договір особистого страхування регулює взаємовідносини страховика, страхувальника й інших осіб, що можуть бути об'єктами прав і обов'язків за договором, - застрахованого і вигодонабувача.

Загалом вигодонабувачемможе бути будь-яка юридична чи фізична особа, незалежно від ступеня споріднення по відношенню до застрахованого. У разі смерті особи, застрахованої за договором, у якому вигодонабувач не зазначений, вигодонабувачами визнаються спадкоємці застрахованого. Заміна в договорі вигоднабувача, призначеного за згодою застрахованого, допускається лише за згодою цієї особи.

Однак у практиці багатьох українських страхових компаній, по-перше, потрібна згода застрахованого на те, щоб вигодонабувачем буде оголошена конкретна особа, по-друге, вигодонабувачами переважно призначаються спадкоємці по законом. У разі страхування дітей необхідна згода батьків або опікунів.

Оскільки життя і здоров'я людини, на відміну від будь-яких інших об'єктів страхування, не має і не може мати оцінки, призначення страхової суми в договорах особистого страхування має ряд особливостей, а саме: страхові суми не можуть бути вартістю нанесеного матеріального збитку, а призначаються відповідно до побажань страхувальника, що визначаються його матеріальними можливостями.

В особистому страхуванні не застосовується термін «страхове відшкодування», оскільки виплата страховика не може реально відшкодувати втрати в результаті страхового випадку. Застрахованому лише гарантується відшкодування повністю або частково матеріальних збитків, які він може понести. Страхові виплати в особистому страхуванні прийнято називати страховим забезпеченням.

При укладанні договору особистого страхування дуже важливим є відбір ризиків. Він залежить від того, йдеться про страхування на випадок смерті чи на випадок життя.

У страхуванні на випадок смерті відбір здійснюється за заявою про стан здоров'я і медичного огляду майбутнього застрахованого. Попередній медичний огляд, як правило, проводиться до укладення договорів на дуже великі страхові суми або у випадках, коли існують вагомі підстави не довіряти страхувальнику чи застрахованому.

Заява про стан здоров'я - це анкета, що містить відповіді застрахованого на запитання, пов'язані зі станом його здоров'я. Піддаючи аналізу дані анкети і результати попереднього медичного огляду людини, страховик з великим ступенем вірогідності може оцінити ступінь ризику для себе.

2. Страхування від нещасного випадку.

За законом «Про туризм» страхування від н/в є обов'язковим для туристів. Це один із найпоширеніших видів особистого страхування.

Договори по цьому виду страхування укладаються на період від 1 до 3-х років, частіше на 1 рік, але можуть укладатися і на термін менше року, наприклад, на час туристичної поїздки.

Страховою подією є н/в, який з метою страхування звичайно трактується так: це випадкова короткочасна подія, яка спричинила інвалідність, травму або смерть.

Критеріями відбору і визначення ціни страхування є: суб'єктивний ризик, професія, вік, деякі види захворювання, особисті уподобання (заняття деякими видами спорту, водіння мотоцикла).

Суб'єктивний ризик виявляється у тому, що звичайно особи, які укладають договір страхування від н/в, ведуть активний засіб життя, частіше подорожують і в цілому піддаються більшій небезпеці н/в порівняно із середньостатистичними громадянами. Суб'єктивний ризик виявляється в тому, що особа, яка укладає договір страхування:

♦ клопоче про дуже високу страхову суму;

♦ має несприятливе матеріальне становище;

♦ останнім часом часто страждала від нещасних випадків;

♦ має інші поліси цієї ж компанії, тому загальна страхова
сума є дуже високою.

Професія є вирішальним критерієм відбору, оскільки від неї значною мірою залежить імовірність н/в. Через це всі професії ранжируються за ризиком н/в. Є такі професії, носії яких не приймаються до страхування від н/в, або страхуються на особливих умовах. Це водолази, підривники, мінери, артисти цирку, гірники і ряд інших. Кожна страхова компанія має свої критерії відбору небезпечних професій. Однак останніми роками професійний фактор став втрачати своє значення у зв'язку із загальним зменшенням травмонебезпечності на робочому місці і збільшенням дорожно-транспортних випадків та спортивних ризиків.

Здоров'я також є важливим критерієм добору. У спірних випадках необхідний попередній медичний огляд для виявлення тих захворювань і фізичних недоліків, які:

♦ сприяють н/в;

♦ збільшують витрати на лікування;

♦ збільшують період одужання;

♦ утруднюють визначення факту настання страхового випадку.

Ризик н/в зростає разом із віком. Це відбувається в основному через втрату рефлексів і рухливості, що особливо важливо, тому що процес відновлення у людей похилого віку триває набагато довше. Однак тут є і позитивний фактор: люди літнього віку обережні і загалом менше піддаються ризику. Так чи інакше, але страхові компанії схильні обмежувати вік застрахованого 65-70 роками.

Закон «Про туризм» не обумовлює конкретні правила страхування туристів від н/в. У цьому значенні туристичне підприємство має можливість вибирати правила страхування. Найбільш типові з них полягають у наступному.

Правила страхування від нещасних випадків

Об'єкт страхування: майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, пов'язані зі здоров'ям і працездатністю застрахованої особи.

Як правило, цьому виду страхування не підлягають страхуванню особи, які мають інвалідність 1-ї чи 2-ї груп, та особи, яким більше 75 років, а також непрацездатні.

Страхувальники: юридичні і фізичні особи.

Страховий випадок:

♦ тимчасова втрата застрахованою особою загальної працездатності не менше ніж на 7 днів унаслідок нещасного випадку (для непрацюючих - під тимчасовою втратою загальної працездатності розуміється перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні не менше 7 днів внаслідок нещасного випадку);

♦ стійка втрата застраховою особою загальної працездатності (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного випадку;

♦ смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Страхове відшкодування виплачується у разі:

1. загибелі або смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку, виплачується вигодонабувачу або спадкоємцю в розмірі 100% страхової суми;

2. одержання страхувальником (застрахованою особою) травми внаслідок нещасного випадку і встановлення йому групи інвалідності:

I група - 100% страхової суми;

II група - 75% страхової суми;

III група - 50% страхової суми;

3. тимчасової втрати страхувальником (застрахованою особою) працездатності внаслідок нещасного випадку, виплачується за кожну добу - 0,5% страхової суми, але небільше 50%.

Страхове відшкодування не виплачується в таких випадках:

1. якщо страхувальник (застрахована особа), знаходився у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

2. у результаті навмисного заподіяння страхувальником (застрахованою особою) собі тілесних ушкоджень, у тому числі під впливом третіх осіб;

3. у результаті здійснення вигодонабувачем (спадкоємцем) навмисного злочину, що привело до загибелі або смерті страхувальника (застрахованої особи);

4. у результаті самогубства застрахованого або спроби самогубства;

5. при спробі здійснення страхувальником або застрахованою особою дій, у яких правоохоронними органами країни перебування встановлений склад злочину;

6. при тілесних ушкодженнях при самолікуванні або при лікуванні особою, яка не має відповідної медичної освіти;

7. при зайнятті застрахованою особою активними видами спорту, крім випадків, якщо це передбачено умовами договору страхування, за наявності в страховому полісі спеціальної оцінки і сплати додаткового страхового платежу;

8. при керуванні застрахованою особою будь-яким транспортним засобом без посвідчення;

9. здійснення страхувальником (застрахованою особою) навмисних чи неправомірних дій, що призвели до настання страхового випадку; здійснення спадкоємцем навмисного злочину, що призвело до настання страхового випадку у відношенні застрахованої особи.

Дата добавления: 2014-01-07