Організація наявності і руху тварин на вирощувані і відгодівлі

У процесі вирощування молодняку тварин і відгодівлі худоби у стаді тварин постійно відбуваються зміни. Кількість тварин збільшується як за рахунок одержання приплоду від свого маточного поголів’я, так і за рахунок придбання племінного молодняку в інших господарствах та худоби у громадян. Відгодівельне поголів’я збільшується за рахунок постановки на відгодівлю худоби, вибракуваної з основного стада. Молодняк постійно переміщується з однієї вікової групи в іншу, з ферми на ферму, збільшує живу масу і вартість. Значна частина відгодівельного поголів’я і молодняку вибуває з господарства внаслідок реалізації м’ясокомбінатам, іншим підприємствам, громадянам. Частину молодняку переводять до основного стада або забивають на м’ясо. Можуть бути випадки падежу, нестач, крадіжок тварин.

Бухгалтерський облік повинен документально відобразити всі зазначені зміни в поголів’ї тварин.

Важливе значення має своєчасний облік одержаного приплоду. Телят, поросят, ягнят та козенят оприбутковують у день їхнього народження. Народження лошат та верблюжат оформляють у добовому віці. Курчат, гусенят, качат та індичат оприбутковують також у добовому віці (за інкубації у власному господарстві) або в день надходження (за придбання на стороні). Кроленят та щенят хутрових звірів беруть на облік після завершення щеніння, але не пізніше останнього дня місяця.

Сільськогосподарські підприємства можуть здійснювати закупівлю худобі у громадян (відповідно до договору) з постановкою тварин на дорощування й віл годівлю для одержання додаткового приросту маси, а також надавати допомогу населенню в реалізації тварин шляхом їх приймання від громадян та подальшого продажу заготівельним організаціям. Приймання худоби від населення (відповідна до договору) з метою постановки її на дорощування й відгодівлю проводить комісії у складі керівника підрозділу, завідувача фермою, зоотехніка, ветпрацівника та особи, якій будуть передані тварини для подальшого вирощування чи відгодівлі. Зоотехнічний і ветеринарний персонал оглядає в присутності особи, яка здає тварин кожну тварину, визначає її вгодованість та живу масу і складає «Акт на купівлю тварин у населення» (ф. № 956), який затверджує керівник сільськогосподарського підприємства. Один примірник акта вручається особі, яка здала тварин. При постановці на вирощування та відгодівлю тваринам присвоюють інвентарний номер Головний бухгалтер перевіряє правильність розрахунку вартості куплених тварин в «Акті на закупівлю худоби у населення», виписує видатковий касовий ордер передає його разом з актом у касу для оплати.

Молодняк тварин, а також інша худоба, куплена господарствами у населення, стає їх власністю й обліковується на фермі та в бухгалтерії господарства на загальних підставах.

На приймання сільськогосподарськими підприємствами худоби, кролів та інших тварин від населення для подальшого продажу і доставки їх на приймальний пункт складається «Приймально-розрахункова відомість на худобу і птицю, що прийняті сільськогосподарським підприємством від населення для подальшої здачі державі» (ф. № 95а). Відомість складається у двох примірниках, де зазначають прізвище, ім’я та по батькові здавальника і кількість голів прийнятої худоби, їхню вгодованість та живу масу. При здаванні прийнятої від населення худоби сільськогосподарське підприємство подає м’ясопереробному підприємству два примірника відомості. Після заповнення заготівельною організацією або підприємством м’ясної промисловості показників про живу масу і вгодованість тварин та суму, що належить кожному здавальнику, один примірник відомості залишається у заготівельній організації або на підприємстві м’ясної промисловості, а другий повертається сільськогосподарському підприємству для розрахунків зі здавальниками худоби.

Худоба, птиця, кролі та інші тварини, прийняті від населення для доставки їх на приймальні пункти, обліковується сільськогосподарськими підприємствами (окремо від власних) за їх видами, із зазначенням кількості голів, живої маси та вартості, що визначається заготівельною організацією у приймально-розрахунковій відомості.

Господарства, які здійснюють виробничі функції міжгосподарських підприємств, приймають тварин від господарств-учасників на підставі «Товарно-транспортних накладних на відправку-приймання тварин і птиці» (ф. № 1 с.-г., твар.), рахунків-фактур, племінних і ветеринарних свідоцтв. Вгодованість та живу масу худоби (знижку на вміст шлунково-кишкового тракту при цьому не роблять) визначають у присутності представників господарств-постачальників відповідно до діючих положень про порядок приймання поголів’я.

Після прийняття тварин, що надійшли для дорощування й відгодівлі, такі підприємства (організації) несуть за неї повну матеріальну відповідальність.

Тварини і птиця, прийняті в порядку пайових внесків, беруться на облік згідно з накладною за кількістю голів, вгодованістю, живою масою, визначеною при надходженні (без знижки на вміст шлунково-кишкового тракту), та цінами домовленості.

Продукцією вирощування молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі є приріст живої маси поголів’я, яке зважують, та приріст, що розраховується по поголів’ю, яке не зважують. Не визначають приріст живої маси й не до оцінюють доросле поголів’я птиці, кролів, звірів та бджіл.

Тварин зважують щомісяця, а також у момент їхнього переведення в наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї особи до іншої, в основне стадо, вибракування з основного стада, падежу, забою, продажу тощо. Дані про масу тварин записують у відповідні документи (акти на переведення тварин і птиці тощо).

Результати зважування молодняку тварин та тварин на відгодівлі, які залишилися у групі на кінець звітного періоду, відображаються у «Відомості зважування тварин» (ф. № 98), що складається зоотехніком чи завідувачем ферми, бригадиром при щомісячних, періодичних та вибіркових зважуваннях тварин у підзвіті кожного скотаря, свинарки тощо.

Молодняк та відгодівельне поголів’я великої рогатої худоби і свиней підлягають обов’язковому зважуванню щомісяця.

Приріст живої маси молодняку овець, кіз, птиці та кролів визначається на підставі вибіркового зважування. Зоотехнік разом із завідувачем фермою чи бригадиром відбирає й зважує певну кількість голів (не більше 5 %) кожної вікової групи, (відбираються типові для кожної групи екземпляри). Після цього визначається середня жива маса однієї зваженої голови (по кожній віковій групі) шляхом ділення загальної живої маси поголів’я, яке зважувалося, на кількість зважених тварин. Потім середню масу однієї голови перемножують на загальну кількість голів даної вікової групи худоби і, таким чином, встановлюють живу масу тварин цієї групи на кінець звітного періоду.

У разі, коли зважування неможливе або призводить до нереальних результатів (нетелів, супоросних свиноматок і ярок на певній стадії вагітності тощо), їх жива маса приймається за останнім зважуванням. Після отьолу, опоросу чи окоту цих тварин їхню живу масу та її приріст уточнюють шляхом зважування.

Приріст живої маси визначають на підставі «Розрахунку приросту живої маси»- (ф. № 98а). Його складає зоотехнік (завідувач ферми) чи бригадир щомісяця на підставі даних відомостей зважування тварин та документів на надходження й вибуття худоби в цілому по фермі та за видами й обліковими групами та особами, за якими закріплені тварини.

При розрахунку кількості приросту маси до живої маси худоби та птиці даної групи на кінець звітного періоду додається жива маса худоби та птиці, що вибула з даної вікової групи протягом звітного періоду (включаючи і загиблих тварин), а з одержаного підсумку віднімають масу худоби та птиці, яка надійшла в дану вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу худоби та птиці, що була в групі на початок звітного періоду. Одержаний результат становитиме приріст живої маси тварин конкретної облікової групи, що знаходилась на вирощуванні чи відгодівлі (нагулі) протягом звітного періоду певної відповідальної особи. Розрахунок визначення приросту живої маси разом зі звітом про рух худоби та птиці на фермі передається в бухгалтерію і є підставою для оприбуткування одержаного приросту та нарахування заробітку працівникам ферм.

По молодняку, приріст живої маси якого не визначають (лошата, звірі), щомісяця розраховують вартість приросту тварин за фактичною кількістю кормоднів та плановою собівартістю утримання протягом одного дня (кормодня).

Передачу сільськогосподарськими підприємствами молодняку худоби та птиці за договорами робітникам, службовцям та іншим громадянам, а також пенсіонерам на вирощування оформляють «Актом на передачу (продаж) та закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами» (ф. № 956). Один примірник акта, підписаний завідувачем ферми (бригадиром ферми), зоотехніком, ветеринарним лікарем, матеріально відповідальною особою та громадянином, який прийняв тварину, і затверджений керівником господарства, передають громадянину. В акті має бути зазначена кількість переданих (прийнятих) голів худоби та птиці, їхня фактична жива маса, вартість та стан здоров’я, а по великій рогатій худобі, крім цього, — номер тварини. Після приймання молодняку худоби та птиці громадяни несуть за них повну матеріальну відповідальність.

Приймання тварин та птиці, вирощених громадянами за договорами, оформляють «Актом на передачу (продаж) та закупівлю тварин та птиці за договорами з громадянами» (ф. № 956) за живою масою і вгодованістю. Оплату закуплених тварин та птиці здійснюють за одержаний приріст маси, який визначають, виходячи з живої маси переданих господарству після вирощування тварин, за вирахуванням скидки на вміст шлунково-кишкового тракту та маси при постановці. Приріст живої маси, тобто жива маса прийнятих від громадян тварин, за вирахуванням маси при постановці, оприбутковують на підставі приймальних документів.

У всіх випадках переведення телят, поросят, ягнят, лошат, птиці, кролів, звірів тощо з однієї облікової групи в іншу (включаючи і переведення тварин в основне стадо), а також відсадки молодняку звірів і кролів складають «Акт на переведення тварин з групи в групу» (ф. № 97). Акти заповнює зоотехнік (завідувач ферми) чи бригадир у день переведення тварин і птиці, відсадки звірів і кролів; ці документи підписують також працівники, які передали і які прийняли худобу та птицю на подальше обслуговування. Акти затверджує керівник підприємства. Порядок переведення худоби та птиці в основне стадо та інші вікові групи здійснюються у певні терміни. Групи та тривалість утримання в них поголів’я можуть уточнюватися відповідно до технологій утримання тварин, прийнятих у конкретному господарстві.

На кожний випадок забою, вимушеної прирізки, падежу чи загибелі від стихійного лиха тварин складається «Акт на вибуття худоби та птиці» (ф. № 100). В акті мають бути докладно вказані причини та обставини вибуття тварин і птиці, а також можливе використання продукції (в їжу, на годівлю худоби, підлягає знищенню тощо). Акт складає у день вибуття (забою, прирізки тощо) комісія у складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача ферми (бригадира) та особи, за якою була закріплена тварина. Після оформлення акт передається керівникові підприємства на розгляд і затвердження. Продукти забою здають на склад за накладною.

Якщо шкура тварини, що загинула, має товарну цінність і може бути реалізована, в акті зазначається: «Шкуру знято і здано на склад за накладною №.. Коли ж з тих чи інших причин шкура не використовується, то в акті зазначається «Труп утилізовано разом зі шкурою». Після затвердження акту виконують записи щ вибуття поголів’я в «Книзі обліку руху тварин і птиці» (ф. № 34) і його разом «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102) подають у бухгалтерію.

У разі падежу або загибелі поголів’я з вини окремих осіб його вартість стягається з них у встановленому порядку.

У господарствах, які займаються заготівлею та подальшою відгодівлею худоби, для оформлення закінчення відгодівлі худоби та прийняття її від скотар чи свинаря керівник ферми (бази) складає «Акт зняття худоби з відгодівлі, нагулу, дорощування» (ф. № 986). На кожний вид худоби складається окремий акт у двох примірниках, один із яких передається в бухгалтерію, а другий — зберігається на фермі (базі).

Відправку на заготівельні пункти худоби і птиці, прийнятих від громадян для реалізації за договорами, оформляють відповідними товарно-транспортними накладними (ф. № 1с.-г. твар.). Заготівельні організації приймають тварин та птицю у встановленому порядку. На прийняту продукцію виписують «Приймальну квитанцію» (ф. № ПК-1 та ф. № ПК-3) з поміткою «Прийнято від громадян для реалізації». Заготівельні організації у встановленому порядку відшкодовують сільськогосподарським підприємствам витрати з доставки продукції, прийнятої від населення за договорами.

Продуктивну і робочу худобу та інші види тварин при досягненні ними певного віку, внаслідок значного зниження продуктивності, працездатності, захворювання на невиліковні хвороби, травми тощо переводять на відгодівлю для наступного продажу чи забою на м’ясо. Для цього зоотехнічними та ветеринарними працівниками за участі завідувача ферми та особи, за якою закріплені тварини, складається «Акт на вибраковку тварин з основного стада» (ф. № 57). У ньому зазначають інвентарний номер, вік, стать, походження, клас за бонітуванням, вгодованість, масу за даними обліку на день вибуття, балансову вартість вибракуваних тварин та причини вибраковки. Цей акт затверджує керівник підприємства.

Основними первинними документами для обліку руху поголів’я свиней у спеціалізованих підприємствах є: «Обліковий лист руху тварин та витрат кормів» (ф. № 97а), «Обліковий лист забою та падежу тварин» (ф. № 100а), «Накопичувальна відомість обліку руху тварин» (ф. № 346), «Накопичувальна відомість обліку забою та падежу тварин» (ф. № 34в).

Обліковий лист руху тварин та витрат кормів призначений для відображення за день усіх операцій з руху тварин та кормів по підрозділу (бригаді). Бухгалтерія при видачі облікових листів зазначає в них номер дільниці (бригади) та шифр облікової групи свиней. Обліковий лист складає керівник підрозділу у двох примірниках (під копірку). Перший примірник передають у бухгалтерію в кінці робочого дня, другий — залишається в підрозділі (бригаді).Облік руху тварин по кожній дільниці (віковій групі, бригаді) ведеться в бухгалтерії свинокомплексу «Накопичувальній відомості обліку руху тварин» (ф. № 346). Записи в ній ведуться щоденно на підставі облікових листів руху тварин та кормів. На підставі записів у «Накопичувальній відомості обліку руху тварин» у кінці місяця складається «Звіт про рух худоби та птиці на фермі».

Забій та падіж худоби на санбійні оформляють «Обліковим листом забою та падежу тварин» (ф. № 100а). У розділі «Забій» облікового листа забою та падежу тварин показують кількість голів та масу свиней, оброблених за день. Тварин, що надійшли для забою, обробляють протягом дня. Якщо санбійня не встигла за день Зробити всіх одержаних тварин, їх залишок та масу показують у рядку «Залишок на кінець дня», а в наступному обліковому листі — у рядку «Залишок на початок дня». Проти рядків, по яких відображується надходження худоби з того чи іншого підрозділу для забою, ветеринарний лікар зазначає причину забою по кожній дільниці окремо. У розділі «Вихід продукції» показується вихід продукції, зданої на склад, за видами, від усіх тварин, забитих за звітний день.

Якщо в процесі забою буде встановлено, що продукція від якоїсь тварини не може бути використана і підлягає знищенню, ветеринарний лікар зобов’язаний сповістити про це керівника підрозділу, з якого надійшла тварина, та в бухгалтерію для переведення даних з розділу «Забій» у розділ «Падіж».

У розділі «Падіж» показують кількість голів та масу загиблих свиней, одержаних із кожного підрозділу, а також кількість знятих на санбійні з цих тварин шкур. Проти рядків, у яких відображують поголів’я, що загинуло, по кожному підрозділу ветеринарний лікар дає висновок про причини падежу.

Обліковий лист забою та падежу тварин складається у двох примірниках під копірку, його підписує особа, яка прийняла свиней з підрозділів, працівник, який прийняв продукцію, одержану від забою на склад, та ветеринарний лікар, котрий підтвердив факт забою та падежу тварин, їх причини та вихід продукції. Облікові листи забою та падежу тварин розглядаються й затверджуються керівником комплексу. Після цього перший примірник облікового листа здається в бухгалтерію свинокомплексу. У бухгалтерії комплексу дані цього документа щоденно записують у «Накопичувальну відомість обліку забою та падежу тварин» (ф. № 34в).

На санбійні комплексу не рідше двох разів на місяць проводяться контрольні забої тварин у присутності адміністрації для перевірки виходу продукції від однієї голови свиней. На обліковому листі в цьому разі робиться помітка «Контрольний забій».

Жива маса приплоду визначається шляхом зважування поросят, одержаних за перше число місяця у 3-5 гніздах. Результати оформляються «Відомістю зважування тварин» (ф. № 98). Поділивши загальну масу приплоду всіх гнізд за цей день на кількість зважених поросят, визначають середню живу масу однієї голови приплоду. Цей показник використовують для оприбуткування всього приплоду поросят, одержаного протягом місяця.

Для визначення приросту маси та живої маси поголів’я відповідальна особа складає «Розрахунок визначення приросту живої маси» (ф. № 98а); його підписує керівник комплексу та керівник (бригадир) дільниці. У ньому на підстав підсумкових даних накопичувальних відомостей обліку руху тварин зазначають масу одержаного у групу та вибулого поголів’я, а маса свиней на кінець місяці визначається розрахунковим шляхом по кожній віковій групі окремо шляхом множення середньої маси однієї голови відповідної групи на кінець місяця ві чисельність цього поголів’я.

Середня маса голови, що залишилася на кінець місяця у групі (на дільниці), визначається в такому порядку. Спочатку розраховують середню масу однієї голови свиней, які вибули з групи (продані, переведені в старшу вікову групу, в основне: стадо чи на забій або загинули), для чого їх загальну масу ділять на кількість голів. Аналогічно визначають середню масу однієї голови тварин, що надійшли в групу у звітному періоді. Різниця між цими двома показниками становитиме приріст живої маси однієї голови.

Після цього розраховують живу масу тварин на кінець місяця. Для цього середньої маси однієї голови свиней, переведених з молодшої вікової групи, додають половину приросту маси однієї голови й одержаний результат перемножують на поголів’я свиней, яке залишилося в групі на кінець місяця. Одержаний результат переносять у графу «Маса тварин на кінець місяця» в розрахунок визначення приросту живої маси, що дає змогу у загальноприйнятому порядку розрахувати валовий приріст живої маси свиней певної групи та всього стада.

Продаж тварин оформляють товарно-транспортними накладними (ТТН) на відправку — приймання тварин і птиці (ф. № 1 с-г. твар.). її виписують у чотирьом примірниках на кожну партію тварин і птиці, що відправляють із підприємства. До ТТН додають ветеринарне свідоцтво. У накладній фіксують основні дані пре тварин, яких відправляють: кількість голів, живу масу, вгодованість; пункт призначення, прізвище одержувача та ін. Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі, інші три вручаються водію. З них другий примірник передається вантажоодержувачу, а третій і четвертий з відміткою про приймання тварин здають у бухгалтерію підприємства. Один із них додається до подорожнього листа вантажного автомобіля, а другий — бухгалтеру, який веде облік поголів’я тварин.

За одночасної відправки великої кількості тварин, які мають індивідуальні. інвентарні номери, використовують бланки — продовження ТТН. За відправки тварин залізницею ведуть «Дорожній журнал руху худоби, що відправлена залізницею» (ф. № 99а).

Відповідальність за ведення обліку на фермі покладено на її завідувача, зоотехніка, бригадира, старшого чабана, старшого працівника дільниці тощо.

На підставі перелічених первинних документів з надходження, переведення та вибуття худоби відповідальні особи ведуть «Книгу обліку руху тварин і птиці»- (ф. № 34). Рахунки в книзі відкривають у тому ж порядку, що й у бухгалтерії господарства. Якщо до складу якоїсь групи входять тварини, що мають різні раціони годівлі, то в книзі можуть відкрити в межах цієї групи кілька рахунків, з тим, аби точно визначити кількість тварин на початок дня та потребу в кормах. Записи в книзі відповідальні особи роблять щодня, реєструючи дані окремих документів, та визначають кількість поголів’я на початок наступного дня. Ці дані переносять у «Відомість витрати кормів» (ф. № 94), де на підставі затверджених раціонів визначають потребу в кормах на день.

У кінці місяця підсумки книги використовуються для заповнення -«Звіту про рух тварин і птиці на фермі» (ф. № 102), де записують наявність тварин на початок і кінець звітного періоду, їх надходження і вибуття (голів та живої маси). Звіт складається зоотехніком, завідувачем ферми чи бригадиром у двох примірниках і у встановлені терміни разом із первинними документами з надходження та вибуття тварин та птиці подається в бухгалтерію для перевірки та бухгалтерського обліку руху поголів’я.

У спеціалізованих птахівничих підприємствах та на птахофабриках замість «Книги обліку руху тварин і птиці» використовують «Картку обліку руху дорослої птиці» (ф. № 108) та «Картку обліку руху молодняку птиці» (ф. № 107). Останню заповнюють за віковими групами. Ці картки складає керівник цеху (бригадир) по поголів’ю, яке обслуговується окремою пташницею, у двох примірниках шляхом записів на підставі первинних документів. Протягом місяця картки зберігаються в цеху (бригаді). Для обліку поголів’я та закріпленого інвентарю, переданих під відповідальність певної особи, а також для запису розпоряджень адміністрації та спеціалістів господарства при об’їзді отар, гуртів і табунів застосовується «Книжка чабана-гуртоправа» (ф. № 101). Зоотехнік (бригадир) робить записи при видачі книги, а чабан-гуртоправ — у момент перевірки отар, гуртів чи табунів, одержання приплоду, відлучення його від маток, парування, падежу тварин, при супроводі гурту на заготівельні або інші пункти, продажу тварин та при зміні у складі закріпленого інвентарю. Як правило, кожного 1-го числа місяця книга подається в бухгалтерію для перевірки, після закінчення якої повертається чабану-гуртоправу (табуннику). При відгінному утриманні тварин перевірка записів у книзі проводиться безпосередньо в отарах (гуртах). Облік руху поголів’я свиней у спеціалізованих господарствах за кожною одиницею (віковою групою, бригадою) ведеться в «Накопичувальній відомості облік руху тварин» (ф. № 346). Записи в ній ведуться щоденно на підставі облікові листів руху тварин та кормів. На підставі записів у «Накопичувальній відомої обліку руху тварин» у кінці місяця складається «Звіт про рух худоби та птиці фермі» (ф. № 102).

Дані облікових листів забою та падежу тварин щоденно записують у «Накопичувальну відомість обліку забою та падежу тварин» (ф. № 34в).

Дата добавления: 2014-01-07