Основні вимоги до електрообладнання у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях

Для запобігання вибухів та пожеж від короткого замикання, перенавантаження електрообладнання, що експлуатується на підприємстві, важливе значення має вибір, монтаж і дотримання режиму експлуатації електричних мереж, машин, апаратів, а також електричних засобів автоматизації та зв'язку.

Основною умовою пожежо- та вибухобезпеки на підприємствах є усунення можливих причин загорання. Джерелами загорання можуть бути:

• необережне поводження з відкритим полум'ям і нагрівальними приладами, паління в недозволених місцях;

• несправність електрообладнання і неправильна його експлуатація;

• несправність систем опалення та порушення правил користування ними;

• невірне зберігання паливо-мастильних матеріалів (ПММ), самозаймання горючих речовин;

• іскри удару і тертя деталей машин і обладнання;

• розряди блискавок, статичної електрики.

Найчастіше пожежі та вибухи на підприємствах виникають внаслідок порушення правил безпеки при застосуванні відкритого полум'я.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт покладається на керівників робіт, дільниць, цехів, підприємств.

Місця для проведення вогневих робіт можуть бути постійними і тимчасовими. Постійні місця визначаються наказом керівника підприємства, а тимчасові - письмовим дозволом керівника підрозділу.

Виконавці робіт (електрозварювальники, газозварювальники, газорізальники, паяльники, бензорізальники та ін.) повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки відповідальними особами.

Місця проведення вогневих робіт повинні бути вільними від горючих матеріалів у радіусі не менше 5 м. Для газового зварювання застосовують такі речовини, як ацетилен, метан, пари бензину та гасу, що збільшує небезпеку пожежі та вибуху. Карбід кальцію слід зберігати на стелажах у закритих барабанах у сухому добре провітрюваному наземному приміщенні. Нижня полиця стелажа повинна розташовуватися на висоті 20 см від підлоги, щоб запобігти затопленню карбіду кальцію водою.

Перед проведенням тимчасових вогневих робіт розробляються заходи пожежної безпеки, сповіщається пожежна охорона, призначаються особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки і після цього видається письмовий дозвіл на проведення робіт. Такий дозвіл дається на одну зміну. Після закінчення вогневих робіт зварник зобов'язаний оглянути місце роботи, полити водою спалимі місця. Через 3...5 годин місце роботи слід перевірити.

Перед зварюванням ємності, в котрих зберігалося рідке пальне, горючі гази, слід очистити, промити гарячою водою з каустичною содою, пропарити, просушити, провентилювати, зробити аналіз повітря. При зварюванні люки та пробки повинні бути відкритими.

Пожежі через виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, внаслідок роботи несправних або залишених без нагляду електронагрівних приладів складають більше 25 % всіх випадків. Короткі замикання виникають внаслідок неправильного влаштування або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції.

Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання.

Великі струми замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що супроводжується займанням ізоляції провідників та спалимих будівельних конструкцій, котрі знаходяться поряд. Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових споживачів струму або при зниженні напруги в мережі. Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може викликати їх займання.

Температура провідника, що нагрівається при короткому замиканні, визначається за формулою:

t = tн+І2к.з. Rt/Cm

де tн - початкова температура провідника, °С;

Ік.з. - сила струму короткого замикання, А;

R - опір провідника, Ом;

t- час короткого замикання, с;

С - теплоємність провідника, Дж/кг °С;

m - маса провідника, кг.

Вибір конструкції електроустановок, а також матеріалів, з котрих вони виготовлені, вибір перетину та ізоляції провідників та кабелів залежить від ступеня пожежонебезпеки навколишнього середовища, режиму роботи електроустановок та можливих перевантажень.

Найбільш пожежонебезпечними є світильники з лампами розжа¬рювання, оскільки температура на поверхні колб може сягати 500 °С. У пожежонебезпечних приміщеннях допускається застосування світильників лише в закритому виконанні; скляні ковпаки переносних світильників повинні бути закриті металевою сіткою. Світильники не можна розташовувати біля спалимих конструкцій та горючих речовин.

Арматура світильників повинна бути міцною та надійною. Стан світильників та електромереж повинен систематично перевірятися.

Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у сталевих трубах. Може використовуватися броньований кабель.

Світильники для класів В-І, В-ІІ, В-ІІа повинні бути вибухозахищеними.

Світильники необхідно періодично чистити від пилу та забруднень, а лампи, що перегоріли, слід замінювати.

Пожежна небезпека вентиляційних установок, що видаляють з приміщень суміш пари або газу з повітрям, зумовлена тим, що з них можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші. За певних умов у вентиляційних установках може також виникнути джерело горіння, здатне запалити горючі речовини або вибухонебезпечну суміш. Таким джерелом цілком можуть стати: горіння елементів електродвигунів, установлених у вентиляційних камерах; іскріння від ударів лопатей ротора об кожух двигуна в разі їх поломки або деформації; виділення тепла в результаті взаємодії різних хімічних елементів (електротермічні реакції), що призводить до самозаймання; розряди статичної електрики. Запобігти цьому і гарантувати пожежну безпеку вентиляційних установок можна лише в тому разі, коли будуть усунені причини утворення в них вибухонебезпечних сумішей і виникнення джерел горіння.

Тип електродвигуна для приведення в рух вентиляційних установок вибирають залежно від того, в яких умовах ці установки працюють. Так, якщо вентилятори місцевих витяжних установок і установок аварійної вентиляції встановлено безпосередньо у вибухонебезпечних приміщеннях класів В-І, В-ІІ і B-IIа, то електродвигуни для них повинні бути такого самого типу, як електродвигуни на технологічному устаткуванні, використовуваному в цьому приміщенні; для вентиляторів, установлених у пожежонебезпечних приміщеннях класів П-І, П-ІІ, електродвигуни повинні мати закрите виконання, а в приміщеннях класу П-ІІа - захищене виконання; у приміщеннях класу П-І, де застосовують горючі рідини, вибирають електродвигуни закритого виконання, якщо при цьому не пошкоджуватиметься їх ізоляція.

Дата добавления: 2014-01-07