Попит і пропонування

Ринок і його сутність.

Ринок і його сутність. Попит і пропонування

Ринок — економічна категорія, яка протягом останніх 300 років є центральною в економічній науці.

Основні складові ринку індивідуальних товарів — попит, пропонування і ціна.

Найбільш типове і загальноприйняте визначення ринку таке: ринок — це обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва і обміну. Сутнісну основу цього обміну становить ціна, що визначається співвідношенням попиту та пропонування.

Попит — сукупна потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними.

Попит з позиції одного споживача називають індивідуальним. Ринковий попит — це сукупність попитів усіх споживачів за різних можливих цін. Величина попиту залежить від таких нецінових чинників: 1) грошові доходи споживачів; 2) кількість споживачів на ринку; 3) ціни на суміжні товари; 4) смаки та уподобання споживачів тощо.

Зменшення дії одного або кількох названих чинників веде до зменшення попиту, як показано на рис. 8.1, до переміщення кривої попиту ліворуч, і навпаки — зростання впливу зміни чинників веде до збільшення попиту. А зниження ціни (переміщення по кривій попиту з точки а до b) веде до збільшення попиту. Діє закон попиту: обсяг продажу товару перебуває в оберненій залежності від його ціни.

Пропонування — це кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу. Свобода взаємодії попиту і пропонування за вільного доступу на ринок покупців і продавців формує ринкову ціну і становить серцевину функціонування ринку.

На рис. 8.2 легко побачити прямий зв'язок між ціною і кількістю продукції, що пропонується. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропонування, зі зниженням — скорочується також і пропонування. Прямий зв'язок між пропонування і ціною називається законом пропонування. Він просто показує, що виробники хочуть виготовити для продажу більшу кількість свого продукту за високої ціни, але вони не згодні це зробити за низької ціни. Пояснення таке: висока ціна забезпечує вищі прибутки.

Крива пропонування виражає різні кількості продукту, які виробник спроможний виробляти і постачати на ринок, а також залежить від таких чинників: 1) ціни на ресурси; 2) технологія та організація виробництва; 3) податки і субсидії; 4) кількість продавців на ринку. Зміна одного або кількох чинників пропонування веде до зміни величини пропонування. Збільшення пропонування переміщує криву пропонування праворуч від S₁ до S₂, і навпаки, зменшення переміщує криву ліворуч від S₁ до S₃.

Необхідно розрізняти обмін і ринок. Обмін — це лише акт здійснення купівлі-продажу, тоді як ринок — більш широке економічне поняття, що означає саморегульований механізм не тільки обміну, а й пропорцій відтворення суспільного продукту. Ринковий механізм регулювання економіки за допомогою конкуренції та системи цін забезпечує санацію неприбуткових підприємств та їх банкрутство, ефективне використання та розміщення ресурсів, галузеві пропорції тощо. Формування ринкового механізму здійснювалось упродовж багатьох віків під впливом поглиблення суспільного поділу праці, розвитку приватної власності та економічного відокремлення товаровиробників і споживачів.

У макроекономічному трактуванні категорія «ринок» наповнюється науковим змістом, що пояснює еволюцію та принципи функціонування економіки, класифікацію моделей економічного розвитку різних країн. У широкому розумінні ринок — це така форма економічного розвитку суспільства, за якої ринковим важелям відводиться визначальна роль у саморегулюванні економіки на основі використання цілої низки економічних законів товарного виробництва, а державі відводиться роль додаткового регулятора можливих негативних соціально-економічних наслідків.

Звернімо увагу на те, що наукове опанування сутності ринку відкриває шлях до розуміння більш складних економічних явищ, до яких необхідно віднести моделі ринків і ринкової економічної системи. Емпіричне тлумачення ринку вихолощує його основні ознаки, що в подальшому веде до схоластики і тавтології. Тобто поняття ринку як економічного механізму необхідно розглядати через призму його складових, попиту та пропонування, граничної корисності та суспільно-необхідних витрат, ціноутворення та монополізації тощо.

Дата добавления: 2014-01-07