Фактори, що впливають на визначення загальної стратегії

Загальні стратегії.

Загальні та загально-конкурентні стратегії.

Теорія та практика менеджменту довели доцільність застосування концепції “життєвого циклу” (ЖЦ) підприємства при визначенні загальних стратегій. Вивчення ЖЦ підприємства – складний процес, де враховуються ендо- та екзогенні властивості об’єкта дослідження підприємства.

ЖЦ підприємства може тривати від кількох місяців (малі підприємства, внутрішні вен чури великих підприємств) до десятків років (вугільні копальні, залізниці). Керівники повинні визначати подальшу долю підприємства:

- його розвиток,

- стабілізацію,

- скорочення (подальшу ліквідацію),

і для цього проводити дослідження внутрішніх і зовнішніх процесів, що відбуваються.

ЖЦ підприємства формуються під впливом ЖЦ:

- галузі,

- технології,

- продукції,

- організаційної форми,

- персоналу, тощо.

Згідно з теорією ЖЦ фази ЖЦ підприємства проходять послідовно, що важливо враховувати при розробці стратегій (табл. 4.8.).

1. Стратегії зростання (розвитку різними темпами) за рахунок:

- експансії (створення чи захоплення ринку, розвиток ринку, розвиток виробничого потенціалу);

- диверсифікація (спорідненої галузі, конгломерація);

- інтеграції (вертикальної, горизонтальної)

- глобалізації діяльності.

2. Стратегії підтримки і стабілізації за рахунок:

- захисту частки ринку;

- підтримки виробничого потенціалу підприємства, модифікації продукції.

3. Стратегії реструктуризації за рахунок:

- скорочення витрат та відсікання зайвого;

- коротко та довгострокові реструктуризації (за рахунок переорієнтації підприємства);

- освоєння нових видів діяльності та ринку.

4. Стратегії скорочення діяльності:

- скорочення часки ринку;

- організований відступ;

- “збирання врожаю” (безперспективний бізнес) – відмова від довготермінового бізнесу на користь максималізації доходів.

5. Ліквідація:

- санація (реорганізаційна процедура передачі власності організаціям, особам, які надавали йому фінансову допомогу для оздоровлення);

- процедура банкрутства, закриття.

Кожен власник і керівник створюють справу (фірму) сподіваючись на успіх. Успіх асоціюється з успіхом підприємства, що потребує додаткових зусиль для організації всіх його підсистем.

Загальна стратегія повинна враховувати і бажання і можливості розвитку, які випливають з характеристик зовнішнього і внутрішнього середовищ. Базою для обґрунтування можливостей здійснення вибраних загальних стратегій є загально конкурентні стратегії, конкурентні переваги підприємства взагалі і окремих його підсистем.

Основні фактори, що впливають на зміст загальної стратегії підприємства:

1. Вид диверсифікації;
2. Аналіз чинників, що дають змогу побудувати стратегію диверсифікації;
3. Здатність створити загальні конкурентні переваги підприємства;
4. Критерії та пріоритети інвестування в різні напрямки діяльності;
5. Загальні стратегічні цілі та завдання досягнення певних фінансових результатів;
6. Фаза “життєвого циклу” підприємства;
7. Рівень диверсифікації підприємства та ін.

Будь-яка загальна стратегія базується на обраних загальних конкурентних стратегіях, розгорнену характеристику яких дав Майкл Портер.

Загально-конкурентні стратегії існують у видах:

1. лідирування у зниженні витрат (цін);
2. диверсифікація;
3. фокусування.

Характерні ознаки загально-конкурентних стратегій (табл.. 4.9; 4.10)(охарактеризувати ознаки і ризики пов’язані з ними).

Загальну позицію фірми в галузі характеризують як:

- домінуючий лідер;

- лідер;

- сильний переслідувач;

- слабкий;

- виснажений переслідувач;

- агресивний новачок;

- аутсайдер;

- безіменний невдаха.

Таблиця 4.9.

Дата добавления: 2014-01-07