Типологія конфліктів та форми протікання

Причини конфліктів.

Соціологічний аналіз конфлікту як соціального явища, передбачає виявлення його причин в їх системному зв’язку.

Найбільш загальною причиною соціальних конфліктів є соціальна нерівність, такий розподіл позицій в ієрархічній системі соціальних відносин, який робить неможливим досягнення своїх інтересів та задоволення своїх потреб у доходах, знаннях, інформації тощо. Споконвічний розподіл людської спільноти, соціальних груп та колективів на тих, хто наділений владними повноваженнями, і тих, хто таких повноважень не має, є невичерпним джерелом різноманітних соціальних конфліктів. Люди завжди очікують влади, яка здатна розв’язати усі їхні проблеми, але такі очікування ніколи не можуть бути задоволеними. Іншою причиною конфліктів, що тісно пов’язані з першою, є обмеженість ресурсів (у тому числі статусних), на володіння якими висувають претензії. Людям властиво завищувати свій особистий внесок у загальні результати діяльності, у зв’язку з чим будь який розподіл ресурсів на будь-якому рівні може призвести до конфлікту.

Більшість західних конфліктологів пов’язують виникнення конфліктів зі свідомістю людей. У такому контексті конфлікти трактуються як зіткнення „конфліктуючих свідомостей”, а їх причиною є невідповідність реальної дійсності суб’єктивним уявленням про неї, зокрема:

- незбіжність індивідуальних та суспільних цінностей;

- неадекватністю очікувань, практичних намірів та вчинків людей;

- нерозумінням людьми своїх вчинків один щодо одного;

- непорозумінням, логічними помилками та семантичними труднощами, що виникають у процесі комунікації;

- нестачею або неякісністю інформації;

Причинами конфліктів (зокрема, політичних) також може бути етнічна або релігійна нетерпимість, ідеологічна зашореність. Значна частина побутових та сімейних конфліктів зумовлена причинами психологічного характеру: агресивністю, почуттям ненависті, заздрості тощо.

Міжгрупові конфлікти у більшості випадків породжені розходженнями у поглядах або інтересах, хоча врешті-решт такі розходження зводяться переважно до боротьби за ресурси.

Підсумовуючи, зазначимо, що при усьому розмаїтті причин, як і конфліктів, що ними породжуються, універсальним джерелом конфліктів є несумісність претензій конфліктуючих сторін за умов обмеженості можливостей їх задоволення.

Величезне розмаїття конфліктів, що повсякчас виникають у нашому житті, надзвичайно актуалізує проблему їх класифікації, згрупування їх за певними ознаками для вибору адекватних методів управлінського впливу. Серед соціологів немає однозначності щодо класифікації конфліктів, однак більшість з них виділяє такі види конфліктів:

- за способом розв’язання – насильницькі або ненасильницькі;

- за сферою розгортання – політичні, соціальні, економічні, організаційні, юридичні, сімейно-побутові, ідеологічні, соціально-культурні тощо;

- за напрямком впливу – вертикальні та горизонтальні, залежно від характеру соціальних зв’язків між суб’єктами конфлікту;

- за ступенем виявлення – відкриті та приховані;

- за суб’єктами – внутріособистісні, міжособистісні, міжгрупові, між малими та великими соціальними спільнотами, міжетнічні та міждержавні;

- за наслідками – конструктивні та деструктивні;

- за мотивацією – конфлікти з приводу розподілу владних повноважень і позицій, з приводу розподілу ресурсів, з приводу цінностей та життєвих установок;

- за масштабами – глобальні, соцієтальні, регіональні, локальні;

- за формою – прості (бойкот, саботаж, переслідування, агресія) та складні (суспільний протест, бунт, соціальна революція, війна);

Дата добавления: 2014-01-07