А. І. Клименко

Таким чином, для досягнення з'єднаннями і частинами успіху в бою військовий тил в їх інтересах вирішує ряд завдань. З метою систематизації основних завдань військового тилу їх можна умовно поділити на завдання щодо матеріального забезпечення та інші завдання тилу.

Система тилового забезпечення в військовій ланці є сукупністю взаємозв'язаних сил і засобів тилу з їх структурою, технічним оснащенням, запасами матеріальних засобів, порядком розміщення і переміщення, способами і методами дій, органами управління, комунікаціями і місцевою воєнно-економічною базою. Вона включає підсистеми по видах тилового забезпечення і управлінню тилом, які виконують визначені функції з метою досягнення з'єднаннями, частинами і підрозділами максимального бойового ефекту.

Тилове забезпечення - це комплекс заходів, спрямованих на задоволення матеріальних, транспортних, побутових та інших потреб військ з метою підтримання їх у бойовій готовності для ведення бойових дій чи виконання повсякденних завдань.

Тилове забезпечення, поряд з морально-психологічним, бойовим, технічним і медичним забезпеченням, є складовою частиною всебічного забезпечення бойових дій військ і полягає в проведенні командуванням, штабами, службами, частинами (підрозділами) тилу організаційно-практичних заходів щодо його видів: матеріального, транспортного, інженерно-аеродромного, аеродромно-технічного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного і фінансового забезпечення з'єднань, частин і підрозділів з метою підтримання їх у боєздатному стані і створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

Для тилового забезпечення характерна безперервність процесу задоволення потреб військ. Воно організується і здійснюється під час підготовки і в ході бою, при пересуванні військ і розташуванні їх на місці, а також в інших умовах бойової і повсякденної діяльності.

Тому як вид забезпечення бойових дій тилове забезпечення військ повинне постійно розвиватись і удосконалюватись. Для цього офіцери тилу повинні необхідно знати не тільки склад і можливості військового тилу, а й закономірності його розвитку та діяльності щодо забезпечення з’єднань, частин і підрозділів у тиловому відношенні.

Тилове забезпечення не можна уявляти спрощено тільки як процес виконання завдань військовим тилом. В сучасних умовах тилове забезпечення військ повинно розглядатись з позиції системного підходу.

Вивчаючи курс військового тилу, важливо з самого початку твердо знати тилові терміни, поняття та їх зміст, нормативи, завдання, які щорічно доводяться до Тилу Збройних Сил Міністром оборони України і Заступником Міністра Оборони - Начальником Тилу Збройних Сил України, а також призначення, організацію та можливості частин і підрозділів тилу. Без цього заступнику командира з тилу неможливо грамотно визначати завдання підлеглим начальникам служб, командирам частин і підрозділів та органам тилу.

1. Предмет і зміст навчальної дисципліни "Військовий тил"

Для студентів, підготовка яких здійснюється по спеціальності” Організація об’єднаного забезпечення в наземних військах та авіації’’, однією з основних дисциплін є "Військовий тил".

Поняття “Військовий тил” розглядається у двох аспектах: по-перше, як конкретну штатну категорію (частини і підрозділи тилу у складі загальновійськових та інших з’єднань, частин і підрозділів); по-друге, як теорію, яка є системою наукових знань про закономірності побудови тилу з’єднань, частин, підрозділів і розвитку принципів їх тилового і по службах тилу технічного забезпечення в сучасному бою. Як система наукових знань, теорія військового тилу є складовою частиною загальної теорії Тилу Збройних Сил і такого важливого елементу логічної структури воєнного мистецтва, як загальна тактика. Загальна тактика висуває найбільш конкретні вимоги до військового тилу, визначає напрямки і являється воєнно-теоретичною базою його розвитку.

В порівнянні з іншими складовими частинами теорії Тилу Збройних Сил теорія військового тилу найчастіше вимагає змін, які зумовлені безперервним удосконаленням матеріально-технічної бази військ, збільшенням обсягу та ускладненням завдань щодо їх тилового забезпечення. Найчастіше у тактичній ланці постійне накопичення необхідності таких змін змушує з визначеною періодичністю переглядати погляди на зміст і методи роботи тилу, які склались раніше. Це також безпосередньо впливає і на багато важливих сторін теорії і практики оперативного тилу.

На основі наукового передбачення характеру бойових дій у наступній війні, можливого обсягу завдань щодо тилового забезпечення, перспектив технічного прогресу і аналізу умов роботи військового тилу в його теорії розглядаються тактика дій частин і підрозділів тилу; порядок їх розгортання і переміщення згідно з належністю до того чи іншого роду військ і відповідно до бойової та тилової обстановки, яка склалася; зміст і шляхи вирішення проблем з окремих видів тилового забезпечення; заходи щодо підвищення живучості системи тилового забезпечення.

Значне місце в теорії військового тилу займає вивчення питань стійкості, безперервності, оперативності і прихованості управління тилом, пошук найбільш доцільних організаційно-штатних структур частин і підрозділів тилу, визначення раціональних пропорцій при укомплектуванні їх особовим складом, оснащенні технікою та майном відповідно до вимог загальновійськового бою.

Вивчення дисципліни "Військовий тил" має за мету у сполученні з оперативно-тактичними, воєнно-технічними та воєнно-спеціальними дисциплінами дати слухачам теоретичні знання, привити практичні навички самостійної роботи і вміння в організації тилового забезпечення загальновійськових з'єднань і частин під час підготовки і веденні ними бойових дій, сформувати потребу в безперервному вдосконаленні рівня своєї професійної підготовки.

Метою вивчення навчальної дисципліни “Військовий тил” є:

надання слухачам знань щодо призначення, складу підрозділів і частин військового тилу та завдань, які вони виконують; основ тилового забезпечення підрозділів, частин і з’єднань Збройних Сил України в бою;

формування вмінь та прищеплення практичних навичок у вирішенні питань щодо:

· організації роботи посадових осіб щодо тилового забезпечення частини, з’єднання, при підготовці і в ході бою та при пересуванні;

· здійснення управління тилом частини, з’єднання, при відмобілізуванні та приведенні в бойову готовність, при підготовці і в ході бою та при пересуванні;

· розроблення та оформлення бойових документів з управління тилом частин, з’єднань;

· організації розгортання та роботи тилового пункту управління військової частини, з`єднання;

· розробки постановки та алгоритмів рішення військово-тилових задач з використанням електронно-обчислювальної техніки;

· накопичення та утримання запасів матеріальних засобів в частинах, з`єднаннях;

· планування тилового забезпечення частини, з’єднання при відмобілізуванні та приведенні в бойову готовність;

· виконання службових обов`язків під час відмобілізування та приведення частини, з`єднання у бойову готовність;

· планування та організації виконання заходів щодо проведення і контролю бойової та мобілізаційної підготовки тилу частини, з`єднання;

· застосування нормативно-правових документів щодо організації тилового забезпечення частин, з’єднань Збройних Сил;

· організації підготовки тилу для ведення частиною, з`єднанням бою;

· прийняття раціональних рішень щодо розміщення, переміщення та узгодженого використання сил та засобів тилу частин, з`єднань;

· прийняття раціональних рішень щодо використання усіх видів транспорту для забезпечення військових перевезень в бою;

· ефективного використання сил і засобів тилу частин, з`єднань;

· організації експлуатації технічних засобів служб тилу;

· організації взаємодії сил та засобів тилу в бою;

· визначення потреби в матеріальних засобах по службах тилу в бою;

· організації накопичення, утримання запасів матеріальних засобів по службах тилу та забезпечення ними частин, з’єднань;

· організації підвезення усіх матеріальних засобів в мирний та воєнний час в бою;

· визначення шляхів підвезення та евакуації частин, з`єднань;

· виконання вимог керівних документів щодо інженерно-аеродромного забезпечення частин;

· виконання вимог керівних документів щодо аеродромно-технічного забезпечення частин;

· організації ветеринарного забезпечення частин, з`єднань;

· організації виконання наказів Міністра оборони України, начальника Генерального Штабу ЗС України, щодо навчальної та методичної роботи у з`єднаннях частинах та установах тилу;

· організації тилової підготовки офіцерів, прапорщиків, підрозділів і частин тилу;

· використання методів організації індивідуального навчання офіцерів, прапорщиків сержантів і солдат з`єднань, частин і установ тилу;

· організації умов праці підлеглого особового складу частин, з’єднань;

виховання у студентів повагу до національної воєнної політики, концепції національної безпеки і Воєнної доктрини України, положень Конституції України, Державної програми розбудови та розвитку Збройних Сил України, Державної програми розвитку Тилу Збройних Сил, нормативно-правових актів держави з економічних та воєнних питань.

Предметом навчальної дисципліни “Військовий тил” є теорія і практика тилового забезпечення підрозділів, частин і з’єднань при підготовці, в ході різних видів бою та при пересуванні.

Обсяг навчальної дисципліни 60 годин із них:

- лекції 20 год;

- семінарські заняття 10 год;

- групові заняття 2 год;

- групові вправи 22 год;

- самостійні заняття 4 год;

- контрольні заняття 2 год.

.

Курс дисципліни "Військовий тил" складається з п’яти тем:

Перша тема “Військовий тил сухопутних військ та перспективи його розвитку”. В ній розглядаються такі питання, як: військовий тил Сухопутних військ та перспективи його розвитку; основи тилового забезпечення військ; основи матеріального забезпечення з’єднань, частин і підрозділів у бою; організацію, склад та можливості підрозділів військового тилу.

На вивчення теми відводиться 4 години.

Друга тема “Основи тилового забезпечення військ”. В ній розглядаються такі питання, як: основи тилового забезпечення військ; основи матеріального забезпечення з’єднань, частин і підрозділів у бою; основи управління військовим тилом.

На вивчення теми відводиться 12 години.

Третя тема “Тилове забезпечення батальйону, полку, бригади в бою та при пересуванні”. В ній розглядаються такі питання, як: тилове забезпечення механізованого (танкового) батальйону в бою; тилове забезпечення бригади (полку) в обороні, наступі, при пересуванні та у зустрічному бою; методика роботи заступника командира бригади (полку) з тилу по управлінню тилом в обороні.

На вивчення теми відводиться 20 години.

Четверта тема “Тилове забезпечення бригади (полку) при розташуванні на місці”

На вивчення теми відводиться 2 години.

П’ята тема “Основи організації та ведення військового господарства військової частини”.

На вивчення теми відводиться 4 години.

Навчальний збір.

Навчальний збір проводиться комплексно з навчальними дисциплінами: "Загальна тактика", "Управління військами та служба штабів", "Управління повсякденною діяльністю військ", "Забезпечення військ ракетним паливом та пальним", "Продовольче забезпечення військ", "Речове забезпечення військ". За результатами оцінки виконання посадових обов’язків виставляється набрана кількість балів.

Питання навчальної дисципліни виносяться на комплексний екзамен.

Під час вивчення навчальної дисципліни застосовуються форми навчання: лекції, семінари, практичні заняття, групові вправи, самостійні заняття під керівництвом викладача.

Вивчення тем дисципліни слід пов’язувати з дисциплінами "Загальна тактика", "Управління військами та служба штабів", "Управління повсякденною діяльністю військ (сил)", "Основи застосування з'єднань (частин) видів та родів Збройних Сил у бою (операції)", "Забезпечення військ ракетним паливом та пальним", "Продовольче забезпечення військ", "Речове забезпечення військ".

Предметом дисципліни ї теорія і практика тилового забезпечення з'єднань, частин і підрозділів Збройних Сил України.

Вивчення дисципліни базується на національній воєнній політиці, концепції безпеки і воєнної доктрини України, положеннях її Конституції, законодавчих і нормативних актах щодо воєнних питань, а також теоретичних розробок воєнної науки в області управління військами.

2. Військовий тил Сухопутних військ, його завдання і склад

Загальновідомим принципом воєнної науки є положення, згідно з яким кожен командир (командуючий) під час постановки бойового завдання повинен одночасно вирішувати питання їх всебічного, у тому числі і тилового забезпечення. Відповідно до цього у всіх ланках Збройних Сил є необхідні сили та засоби тилового забезпечення, які складають Тил Збройних Сил України. Тил Збройних Сил України за масштабами і характером завдань, які він виконує, поділяється на стратегічний, оперативний і військовий.

Сучасний загальновійськовий бій характеризується високою рішучістю, маневреністю, напруженістю, швидкими і різкими змінами обстановки. Бій може вестись із застосуванням тільки звичайної зброї, високоточної зброї, в умовах зруйнувань підприємств атомної та хімічної промисловості. У всіх випадках він вимагає значних матеріальних витрат.

Успішне ведення сучасного бою залежить від багатьох факторів, із яких одним з найважливіших є стан і можливості військового тилу.

Військовий тил є складовою частиною тилу Збройних Сил. Він призначений для: безпосереднього забезпечення частин, кораблів і підрозділів ракетним паливом, пальним, продовольством, речовим майном, різною технікою тилу та іншими матеріальними засобами; утримання запасів цих засобів; заправлення бойової та іншої техніки пальним; забезпечення особового складу гарячою їжею і хлібом; лазнево-прального обслуговування; підвезення матеріальних засобів (у тому числі і води), евакуації несправного і непотрібного для бою вітчизняного, а також трофейного озброєння, техніки і майна; проведення заходів ветеринарно-санітарного нагляду. На військовий тил покладається, крім того, поховання полеглих у бою та померлих воїнів, а також забезпечення продовольством військовополонених до передачі їх за призначенням. Вирішення всіх цих завдань складає основний зміст тилового забезпечення у військовій ланці. Поряд з бойовим, спеціально-технічним та медичним забезпеченням тилове забезпечення є складовою частиною забезпечення бойових дій військ.

Військовий тил, крім того, вирішує завдання транспортного забезпечення, а також технічного забезпечення частин і підрозділів по службах тилу, яке є видом технічного забезпечення бойових дій військ. (Далі всі положення щодо тилового забезпечення військ відносяться (в частині, що стосується) і до їх технічного забезпечення по службах тилу).

Основними завданнями військового тилу щодо матеріального забезпечення є: безпосереднє забезпечення з'єднань, частин і підрозділів матеріальними засобами; утримання встановлених запасів матеріальних засобів; підвезення матеріальних засобів (у тому числі і води), евакуація несправного і непотрібного для бою вітчизняного, а також трофейного озброєння, техніки і майна; заправлення бойової та іншої техніки пальним; організація харчування і забезпечення хлібом особового складу; лазнево-пральне обслуговування, а також ремонт, дезинфекція та дезінсекція речового майна.

До інших завдань тилу належать: технічне забезпечення з'єднань, частин і підрозділів по службах тилу; здійснення ветеринарного нагляду за забезпеченням частин і підрозділів продовольством; поховання полеглих у бою і померлих воїнів; забезпечення продовольством і обслуговування військовополонених до передачі їх за призначенням.

В умовах сучасного загальновійськового бою традиційні завдання військового тилу не тільки зросли за обсягом завдань, які виконуються, але змінились також і шляхи їх вирішення. Наприклад, довелось переглянути розміри запасів матеріальних засобів, порядок їх ешелонування і маневру ними в бою; уточнити систему матеріального забезпечення військ, а в деяких випадках (для ракетних з'єднань і частин) розробити абсолютно нову.

Безпосереднє забезпечення з’єднань, частин і підрозділів матеріальними засобами проводиться з метою доведення ракетного палива, пального, продовольства, речового майна, різноманітної техніки тилу та інших матеріальних засобів, отриманих централізовано (від заготівлі з місцевих ресурсів, як трофеї), до безпосередніх споживачів (особового складу і техніки) для використання за прямим призначенням у бою чи при виконанні частинами і підрозділами повсякденних завдань.

Утримання встановлених запасів матеріальних засобів, як основа матеріального забезпечення, здійснюється з метою своєчасного переведення військового тилу з мирного положення на воєнне, задоволення в них потреби військ, поповнення витрати і втрат в бою з метою підтримання достатньої забезпеченості з’єднань, частин і підрозділів. Успішне вирішення цього завдання досягається правильним ешелонуванням, розосередженням і укриттям запасів матеріальних засобів і своєчасним їх підвезенням в частини і підрозділи.

Підвезення матеріальних засобів (у тому числі і води) – одне з головних завдань матеріального забезпечення частин (підрозділів). Це означає, що навіть порушення шляхів підвезення та евакуації, відрив органів тилу від частин і підрозділів не можуть бути виправданням несвоєчасного їх матеріального забезпечення.

Утримання установлених запасів і підвезення матеріальних засобів – це двоєдине завдання, так як у ньому чітко проявляється взаємозалежність перерахованих заходів при виконанні завдань військового тилу. Величина запасів, які створюються, і обсяг підвезення матеріальних засобів залежать, в основному, від їх витрати і втрат в бою.

Евакуація несправного і непотрібного для бою вітчизняного, а також трофейного озброєння, техніки та майна проводиться з метою використання цих матеріальних засобів як додаткових джерел в межах планового забезпечення частин та підрозділів і підвищення їх бойових можливостей. Евакуація здійснюється штатними евакуаційними і попутними транспортними засобами з’єднань, частин та підрозділів.

Заправлення бойової та іншої техніки – завершальний етап забезпечення військ пальним. Заправлення організовується з метою швидкого відновлення витрачених запасів пального при машинах для їх безперервної участі в бойових діях (здійсненні маршу). Успішне виконання цього завдання досягається спільними зусиллями командирів з’єднань і частин, їх заступників з тилу і озброєння, начальників служб, командирів підрозділів, особового складу служби пального і мастильних матеріалів і водіїв машин.

Забезпечення особового складу гарячою їжею і хлібом обов’язкове за будь-яких умов обстановки, тому що повноцінне і високоякісне харчування компенсує енерговитрати організму військовослужбовців і сприяє підтриманню їх здоров’я і боєздатності (роботоздатності), підвищенню стійкості організму до різних навантажень, а також у значній мірі позитивно впливає на моральний дух військ.

Лазнево-пральне обслуговування направлене на збереження здоров’я і боєздатності військовослужбовців, забезпечення профілактики їх захворювань, покращання побуту воїнів, попередження передчасного зносу обмундирування і білизни.

Технічне забезпечення частин і підрозділів по службах тилу – складова частина технічного забезпечення бойових дій військ. Технічне забезпечення по службах тилу організовується і здійснюється з метою підтримання у справному стані, постійній готовності до застосування та забезпечення надійної роботи наявної у частинах та підрозділах техніки тилу.

Ветеринарний нагляд проводиться з метою визначення можливості використання на забезпечення частин і підрозділів продовольства, контролю за його зберіганням, засобами і умовами перевезень і районами заготівель.

Поховання воїнів, які загинули в бою та померли - це воїнський обов’язок. Поховання здійснюється з метою очищення районів бойових дій і розміщення військ від трупів людей, які загинули, для підтримання санітарного благополуччя і високого морально-психологічного стану особового складу. Поховання обов’язкове за будь-яких умов обстановки.

Забезпечення продовольством і обслуговування військовополонених до передачі їх за призначенням здійснюється в установленому порядку за розпорядженням заступника командира з’єднання з тилу із метою виконання умов та правил, які визначаються нормами міжнародного права.

Вирішення всіх цих завдань, крім технічного забезпечення по службах тилу, складає основний зміст тилового забезпечення у військовій ланці.

Необхідно мати на увазі, що військовий тил частково вирішує і завдання транспортного забезпечення, тому що забезпечення частин і підрозділів він здійснює з використанням автомобільних і (при наявності) інших комунікацій, а також шляхом виділення (розподілу) транспортних засобів для їх використання з метою підвезення матеріальних засобів, евакуації, маневру силами та засобами тилу.

У зв'язку з тим, що перераховані вище завдання військового тилу різноманітні, складні і значні за обсягом, для їх виконання необхідні спеціальні формування, які мають визначене функціональне призначення і укомплектовані особовим складом і відповідною технікою.

Такі формування у вигляді частин і підрозділів тилу є у складі з'єднань, частин і підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ. Згідно з призначенням основні формування військового тилу Сухопутних військ поділяються на частини (підрозділи) матеріального забезпечення та інші.

Військовий тил є кінцевою ланкою в загальній структурі Тилу Збройних Сил, що визначає його особливу роль в досягненні успіху в бою. Ця роль визначається тим, що військовий тил забезпечує безпосередньо з'єднання, частини, підрозділи, кожного військовослужбовця, системи озброєння і техніки всім необхідним для бою і повсякденної діяльності. Образно кажучи, військовий тил є потенціалом їх енергії і бойової могутності. Військовий тил - це запаси ракет і боєприпасів, і, як наслідок, потужний вогневий удар по противнику, тил - це пальне для бойових та інших машин, а значить рух, кидок, маневр; тил - це гаряча їжа для військовослужбовців, їх санітарно-гігієнічне миття, організація побуту, створення умов для відпочинку і обігріву в хвилини затишку, що зумовлює особливий емоційний настрій у особового складу, необхідний для перемоги в бою. Ось чому найменші порушення в виконанні військовим тилом своїх завдань можуть зразу ж відбитись на бойовій діяльності з'єднань, частин і підрозділів, так як тил і боєздатність військ нероздільні.

Підкреслюючи роль тилу у бою, маршал І. Х. БАГРАМЯН у свій час сказав: "Тил - це половина перемоги, а може більше".

Підтвердженням ролі військового тилу в сучасному бою є також зміна обсягу заходів тилового забезпечення, які виконуються зараз, порівняно з періодом другої світової війни. Це особливо помітно при порівнянні деяких показників щодо матеріального забезпечення мотострілкових (механізованих) і танкових дивізій за період з 1941 по 90-ті роки. За цей час маса бойового комплекту бригаді зросла з 360 до 1450 т (в 4 рази), маса заправки пальним з 44 до 1480 т (в 32 рази), маса артилерійського залпу бригаді з 2,5 до 63 т (в 25 разів).

Відповідно до цього набагато виросла і маса витрати матеріальних засобів механізованою бригадою. Тепер вона в середньому за добу може досягати 1500 - 2000 т, а в дні напружених бойових дій – 2100 - 2800 т замість 200 - 250 т з досвіду минулої війни, таким чином вона зросла в 8 - 10 разів. Для підвезення такої кількості матеріальних засобів на поповнення витрати і утримання військовий запасів потрібно більше транспортних засобів, вантажність яких тільки в дивізійній ланці збільшилась з 385 т в 1945 р. в середньому до 2400 т у цей час (в шість разів).

Забезпечення частин і підрозділів військовий тил здійснює з використанням автомобільних та інших комунікацій, а також виробничих підприємств і об`єктів місцевої військово-економічної бази.

Військовий тил включає окремі батальйони, роти, взводи матеріального забезпечення, взводи забезпечення із запасами матеріальних засобів та інші підрозділи тилу, які входять до складу з`єднань, частин і підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил.

Військовий тил за належністю поділяється на бригадний, бригадний, полковий, батальйонний та тил дивізіонів. Кожна з перерахованих ланок військового тилу виконує конкретні завдання щодо забезпечення частин і підрозділів.

Бригадний тил виконує завдання щодо забезпечення частин і окремих підрозділів, які входять до складу механізованих, танкових, аеромобільних, артилерійських та інших дивізій. Він включає батальйони і роти матеріального забезпечення з запасами матеріальних засобів.

Бригадний тил виконує завдання щодо забезпечення частин і підрозділів, які входять до складу механізованих, танкових, аеромобільних, ракетних, артилерійських та інших бригад. Він включає батальйони, роти і взводи матеріального забезпечення з запасами матеріальних засобів.

Полковий тил виконує завдання щодо забезпечення підрозділів, які входять до складу механізованих танкових, аеромобільних та інших полків. Він включає роти і взводи матеріального забезпечення з запасами матеріальних засобів.

Батальйонний тил виконує завдання щодо забезпечення підрозділів, які входять до складу механізованих, танкових, аеромобільних та інших батальйонів. Він включає взводи матеріального забезпечення (взводи забезпечення) з запасами матеріальних засобів.

Тил дивізіонів виконує завдання щодо забезпечення підрозділів, які входять до складу ракетних, артилерійських та інших дивізіонів. Він включає взводи матеріального забезпечення (взводи забезпечення) з запасами матеріальних засобів.

Склад, технічне оснащення і можливості частин і підрозділів тилу визначаються штатами і табелями до них і залежать від їх призначення, належності з’єднань і частин до того чи іншого роду військ, установлених розмірів військових запасів, обсягу і характеру завдань, які ними виконуються.

Відповідно до збільшення матеріальних витрат на підготовку і ведення війни, напрямків подальшого розвитку Збройних Сил і їх Тилу, зростання бойових можливостей з’єднань і частин повинні якісно вдосконалюватись склад, організаційна структура, технічна оснащеність і всебічна підготовка військового тилу, а також принципи тилового і по службах тилу технічного забезпечення частин і підрозділів. При цьому необхідно суворо дотримуватись найбільш доцільних пропорцій у співвідношенні бойових частин і підрозділів з частинами і підрозділами тилу щодо особового складу і техніки. Можна, звичайно, порушити збалансованість військ і тилу, збільшити сили і засоби для тилового забезпечення. На перший погляд це буде сприяти більш надійному тиловому забезпеченню частин та підрозділів. Але не можна не враховувати, що це зменшить маневреність військ, а цей фактор є одним з головних для досягнення успіху у бою.

Як видно з характеристики завдань військового тилу, для їх виконання частини і підрозділи тилу повинні мати визначену функціональну спеціалізацію, бути укомплектовані спеціально підготовленим особовим складом і відповідними технічними засобами.

Основу військового тилу складають частини і підрозділи матеріального забезпечення.

Частини і підрозділи матеріального забезпечення військової ланки призначені для: приймання, утримання та доставки (відпускання) запасів озброєння, боєприпасів, пального, продовольства, речового, інженерного майна, води та інших матеріальних засобів; заправлення техніки пальним; забезпечення особового складу гарячою їжею і лазнево-пральним обслуговуванням; ремонту, дезинфекції, дезінсекції речового майна; евакуації із частин (підрозділів) несправних, непотрібних вітчизняних і трофейних озброєння, техніки, майна та підготовки їх до відправлення за призначенням. Окремі батальйони (роти) матеріального забезпечення дивізій (бригад), крім того, вирішують завдання щодо забезпечення частин хлібом, а взводи матеріального забезпечення (взводи забезпечення) батальйонів (дивізіонів) - щодо технічного забезпечення їх підрозділів.

Частини і підрозділи матеріального забезпечення складаються:

окремі батальйони (роти) матеріального забезпечення дивізій (бригад) - із автомобільних рот (взводів), складів відповідних видів матеріальних засобів, речових ремонтних майстерень, польових лазень, польових механізованих (рухомих) хлібозаводів і авторемонтних підрозділів;

роти (взводи) матеріального забезпечення бригад і полків - із автомобільних взводів (відділень) і взводів (відділень) забезпечення, які включають склади відповідних видів матеріальних засобів, їдальні, речові ремонтні майстерні, польові лазні, а також із авторемонтних підрозділів;

взводи матеріального забезпечення (взводи забезпечення) батальйонів (дивізіонів) - із автомобільних, господарчих відділень і відділень технічного обслуговування.

Кожний із підрозділів, що входять у склад частин і підрозділів матеріального забезпечення, має конкретне призначення.

Автомобільні роти, взводи, відділення і склади призначені для приймання і утримання дивізійних (бригадних, полкових, батальйонних) запасів матеріальних засобів, підвезення (відправлення, відпускання) їх частинам і підрозділам, приймання від них несправних та непотрібних для бою вітчизняних і трофейних озброєння, техніки, майна та підготовки їх до відправлення за призначенням, автомобільні підрозділи, крім того - для перевезення особового складу, евакуації несправних та непотрібних для бою озброєння, техніки і майна, а автомобільні відділення взводів матеріального забезпечення (взводів забезпечення) батальйонів і дивізіонів - також для заправлення техніки пальним. Вантажність автомобільних рот (взводів, відділень) повинна забезпечувати, як правило, утримання установлених дивізійних (бригадних, полкових, батальйонних) запасів матеріальних засобів та їх переміщення одним рейсом.

Речові ремонтні майстерні призначені для середнього ремонту обмундирування, взуття та спорядження. Їх продуктивність визначається, виходячи з установлених норм виробки для кожного кравця і шевця.

Польові лазні призначені для миття особового складу в польових умовах, проведення дезинфекції, дезінсекції речового майна. У полкових лазнях проводиться гігієнічне миття особового складу своїх полків, а в дивізійній лазні – миття особового складу частин, які не мають польових лазень. Пропускна спроможність польових лазень по гігієнічному миттю особового складу визначається відповідно до кількості і типу наявних дезинфекційно-душових установок і пори року.

Їдальні призначені для забезпечення гарячою їжею особового складу управління бригад і полків, а також підрозділів, які не мають штатних засобів для приготування їжі, утримання і видавання питної води.

Польові механізовані (рухомі) хлібозаводи призначені для випікання хлібу на весь особовий склад дивізій, а по можливості – і для приданих частин і підрозділів. Основні підрозділи хлібозаводу – відділення хлібопечення, як можуть працювати автономно.

Господарчі відділення призначені для утримання батальйонних запасів (запасів дивізіонів) матеріальних засобів, забезпечення ними підрозділів, приготування і видавання особовому складу гарячої їжі, зберігання особистих речей військовослужбовців батальйонів (дивізіонів).

Авторемонтні підрозділи призначені для технічного обслуговування і поточного ремонту автомобільної техніки частин (підрозділів) матеріального забезпечення. До них належать ремонтні взводи окремих батальйонів матеріального забезпечення і відділення технічного обслуговування рот матеріального забезпечення.

Відділення технічного обслуговування, які входять у склад взводів забезпечення батальйонів (дивізіонів), призначені для надання допомоги водіям (екіпажам) щодо технічного обслуговування і поточного ремонту техніки батальйонів (дивізіонів).

Дивізійні, бригадні, полкові і окремих батальйонів (дивізіонів) частини і підрозділи матеріального забезпечення підпорядковуються заступникам командирів відповідних з`єднань, частин з тилу. Взводи матеріального забезпечення (взводи забезпечення) батальйонів і дивізіонів, які входять до складу полків, підпорядковуються командирам батальйонів (дивізіонів), а із спеціальних питань виконують вказівки заступників командирів бригад (полків) з тилу і озброєння та начальників служб.

Крім приведених частин і підрозділів, в організаційній структурі військового тилу можуть бути і інші підрозділи. Вони, як правило, включаються до складу тих з'єднань і частин, які ведуть бойові дії в особливих фізико-географічних умовах або мають специфіку в своєму бойовому складі, технічному оснащенні або призначенні. Наприклад, в з'єднаннях, призначених для бойових дій в гірській місцевості, для підвозу матеріальних засобів можуть використовуватись підрозділи гужового і в'ючного транспорту.

3. Сучасний стан військового тилу і перспективи його розвитку

Характер бойових дій військ, їх технічне оснащення і завдання, які вони вирішують в бою, висувають до тилу виключно високі вимоги.

Відповідність бойової готовності тилу ступеню бойової готовності військ, які забезпечуються - найважливіша вимога до військового тилу, яка полягає в його здатності до всебічного і безперебійного забезпечення частин і підрозділів наявними силами і засобами з початком розгортання і в ході бойових дій. Це означає, що в мирний час в батальйонах, полках і бригадах повинні утримуватись такі сили та засоби тилу, можливості яких щодо тилового забезпечення могли б підтримувати постійну готовність військ до виконання завдань відповідно до їх бойового призначення.

Важливе значення має і така вимога, як здатність військового тилу на протязі визначеного часу виконувати завдання автономно, наявними силами і засобами, особливо у випадку неповного розгортання оперативного тилу. Досвід другої світової війни і навчань показує, що у перших операціях початкового періоду воєнного конфлікту основний обсяг завдань по тиловому і по службах тилу технічному забезпеченню частин і підрозділів на протязі кількох діб доведеться виконувати військовому тилу, тому що оперативному тилу буде необхідний час для розгортання. Необхідність автономної роботи військового тилу може виникнути також і в ході воєнного конфлікту, особливо при діях частин і підрозділів по розрізнених напрямках, у відриві від головних сил, в оточенні та за інших умов обстановки.

Вимога рухомості і маневреності військового тилу обумовлена повною моторизацією і механізацією загальновійськових з'єднань та частин і зумовлена характером сучасного загальновійськового бою. Рухомість тилових частин і підрозділів повинна бути такою ж, як і бойових частин і підрозділів. Частини і підрозділи тилу повинні не тільки виконувати завдання у польових умовах, але і пересуватись слідом за військами як по дорогах, так і поза ними, по пересіченій і важко прохідній місцевості. Тільки за цих умов військовий тил зможе виконати свої великі за обсягом і змістом завдання в необхідні строки.

Живучість військового тилу - одна з найважливіших вимог при веденні бою з застосуванням воюючими сторонами сучасних засобів ураження. Вона полягає в збереженні здатності частин і підрозділів тилу забезпечувати війська всім необхідним в складній бойовій обстановці і швидко відновлювати виведені з ладу окремі елементи системи тилового забезпечення. Найважливішим заходом щодо забезпечення живучості військового тилу є захист його від всіх видів сучасної зброї.

Військовий тил повинен постійно розвиватись, вдосконалювати свій склад, організаційну структуру, підвищувати рівень технічної оснащеності і керованості. Ця вимога відповідає загальній тенденції розвитку Збройних Сил України і концепціям розвитку Тилу Збройних Сил на перспективу.

Можливості військового тилу повинні відповідати обсягу завдань, які йому доведеться вирішувати в умовах сучасного бою. Одночасно з ростом технічної оснащеності військового тилу суттєво зростають і його можливості щодо забезпечення військ у бою. Але навіть при мінімальних можливостях військовий тил повинен бути завжди готовим до виконання завдань у повному обсязі.

З урахуванням виконання перерахованих вимог військовий тил за своєю організаційно-штатною структурою, технічним оснащенням, наявністю запасів, рухомістю і маневреністю, а також за способами роботи повинен забезпечити в батальйоні – роту, в полку – батальйон, в бригаді – батальйон одночасно за 2 - 3 години, а поетапно забезпечити весь особовий склад і всю техніку на протязі однієї доби.

Організаційна структура військового тилу в кінці 70 рр. була змінена. Частини і підрозділи тилу були створені по загальновійськовому принципу (окремі батальйони, роти і взводи матеріального забезпечення). Військові запаси стали повністю рухомими, значно підвищилась технічна оснащеність військового тилу. Майже таким же військовий тил зберігся і по цей час.

В сучасних умовах розвиток військового тилу і принципів тилового забезпечення здійснюється відповідно до загальних напрямків розвитку Збройних Сил і їх Тилу. В зв'язку з прийняттям воєнної доктрини оборонного напрямку і будівництва Збройних Сил за принципом оборонної достатності особлива увага приділяється: визначенню оптимального складу частин (підрозділів) тилу на мирний та воєнний час; вдосконаленню їх організаційно-штатної структури і технічного оснащення, принципів комплектування особовим складом та технікою; розвитку способів тилового забезпечення з'єднань, частин і підрозділів; нарощуванню готовності пунктів управління тилом, оснащенню їх надійними засобами зв'язку та автоматизації.

Необхідно виходити з того, що військовий тил за своїм складом і можливостями повинен забезпечити повне мобілізаційне розгортання і задоволення потреб військ (сил) з початком бойових дій. У зв'язку з цим його організаційно-штатну структуру слід продовжувати розвивати за загальновійськовим принципом. Частини, підрозділи тилу у своєму складі повинні мати склади і автомобільний транспорт, що дозволить утримувати встановлені запаси матеріальних засобів і здійснювати їх підйом одним рейсом.

Необхідно також здійснювати модернізацію і переоснащення (переозброєння) частин і підрозділів військового тилу технікою за рахунок звільненої в період реформування військ і тилу, без збільшення чисельності особового складу.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

В сучасних умовах обсяг, різносторонність і складність завдань, які вирішує тил, висувають підвищені вимоги до управління ним. Значно збільшується обсяг інформації, яка необхідна для управління тиловим забезпеченням з'єднань, частин і підрозділів. Назріла необхідність завчасно і в кількох варіантах прогнозувати можливі зміни тактико-тилової обстановки. Необхідно враховувати і те, що рішучий характер бойових дій, часті і різкі зміни обстановки вимагають вирішення багатьох питань у мінімально короткі строки.

Традиційні ручні методи і способи збору та обробки інформації уже не задовольняють вимог оперативності управління. Використання посадовими особами органів управління тилом автоматизованих систем управління дозволяє на науковій основі, з допомогою найновіших технічних засобів в комплексі вирішувати питання збору, оброблення, зберігання, оновлення та видачі інформації про стан системи тилового забезпечення і її елементів.

Необхідно звертати особливу увагу на глибоке розуміння природи сучасного загальновійськового бою і умов тилового забезпечення з'єднань, частин і підрозділів, що витікають з цього. Правильне розуміння нерозривного зв'язку між характером бою та умовами його тилового забезпечення є необхідним фактором для прийняття обґрунтованих рішень по тиловому забезпеченню з’єднань, частин і підрозділів.

Вивчаючи курс військового тилу, важливо з самого початку твердо знати тилові терміни, поняття та їх зміст, нормативи, завдання, які щорічно доводяться до Тилу Збройних Сил Міністром оборони України і Начальником Тилу Збройних Сил України, а також призначення, організацію та можливості частин і підрозділів тилу. Без цього заступнику командира з тилу неможливо грамотно визначати завдання підлеглим начальникам служб, командирам частин і підрозділів та органам тилу.

Завдання слухачам на самостійну підготовку:

Вивчити рекомендовану літературу і доповнити конспект лекції записами в робочих зошитах.

Доцент кафедри підготовки офіцерів запасу

Дата добавления: 2014-01-07