Київ - 2010

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Захист, оборона, охорона та маскування тилу

При організації захисту, оборони і охорони тилу особлива увага приділяється безперервній радіаційній, хімічній (бактеріологічній) розвідці в районах розміщення підрозділів тилу і на шляхах підвезення та евакуації, маскуванню і укриттю сил та засобів тилу, а також проведенню протипожежних заходів.

Інженерне обладнання районів розташування тилу розпочинається негайно з прибуттям в них підрозділів, а за можливості завчасно. При цьому для укриття і маскування підрозділів тилу та пунктів управління максимально використовуються складки місцевості, природні та штучні укриття, ліси та кущі. Поблизу машин відриваються щілини, а при наявності часу обладнуються бліндажі і сховища. Для техніки і запасів матеріальних засобів обладнуються укриття. З метою забезпечення маневру підрозділів проводиться розвідка наявних доріг та готовиться мережа фронтальних і рокадних шляхів.

Поряд із обладнанням в інженерному відношенні районів розташування, а також створенням та обладнанням фальшивих (удаваних) районів розміщення, велике значення має максимальне використання маскувальних та захисних властивостей місцевості і ретельне маскування. Якість маскування перевіряється візуальним спостереженням і фотографуванням з літаків та вертольотів, а також засобами радіоконтролю.

Для підсилення охорони підрозділів тилу в районах їх розміщення організовується патрулювання та виставляються сторожові пости.

Тиловий пункт управління бригади (полку) при розташуванні на місці розгортається в районі розміщення бригадного (полкового) тилу з таким розрахунком, щоб забезпечувалось безперервне управління підрозділами тилу як під час знаходження в районах, які вони займають, так і в ході висування з них.

Планування тилового забезпечення доцільно здійснювати на весь період знаходження бригади (полку) в районі розташування з подальшою деталізацією на кожну добу.

Для управління тилом, як правило, використовуються рухомі та проводові засоби зв`язку. Робота радіозасобів на передачу дозволяється тільки для сповіщення. Великого значення набуває особисте спілкування начальників з підлеглими.

Доцент кафедри підготовки офіцерів запасу А.І.Клименко

“___”_______________2010 р.

Зміст:

Вступ

1. Вимоги керівних документів по організації та веденню військового господарства.

2. Планування господарчої діяльності та облік матеріальних цінностей, оформлення плануючих та облікових документів в службах тилу.

Завершальна частина

ЛІТЕРАТУРА:

1. Директива Міністра оборони України від 07.11.03 р. "Про завдання органів військового управління, щодореалізації державної політики з питань оборони, реформування та розвитку ЗСУ в 2004-2005 р.";

2. Директива МО Україн 2004 року "Про організацію оборонного планування у збройних силах України на 2004-2009 роки"

3. Закон України "Про оборону України" - Київ.: Народна армія, 2000 р.

4. Закон України "Про Збройні Сили України", - К.: Народна армія, 1991 р.

5. Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" - К.: від 21.09.1999 р., № 1074.

6. Закон України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України". - К.від 21.09.1999 р. № 1076.

7. Постанова Верховної Ради "Про військову доктрину України" - К.: Народна армія, 1993 р.

8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання та використання військового майна у Збройних Силах України". -К.: Урядовий кур'єр, від 4 серпня 2000 р., № 1225.

9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовими частинами у Збройних Силах України". - К.: Урядовий кур'єр, від 25.07.2000 р., № 1171.

10.Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження методики визначення залишкової вартості майна у Збройних Силах України і інших військових формуваннях" - К.: Урядовий кур'єр, від 25.05.1998., № 2587.

11.Положення про порядок ведення реєстру військових частин як суб'єктів господарської діяльності. - К.: МО, Наказ МО України від 30.10.2000 р. № 425.

12.Порядок та умови проведення конкурсів на право укладання договорів оренди військового майна. - К.: МО. Наказ Фонду державного майна України та МО України від 26.07. 2000 р., № 1549/241.

13.Інструкція про порядок організації відчуження військового майна. - К.: МО, Наказ

МО України від 05.03. 2001 р. № 79.

15.Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі. - Київ.: Варта. Наказ МО України від 14.08.1995р. №201.

16.Про затвердження тимчасової інструкції про матеріальне-технічне забезпечення військових частин та підрозділів які виконують завдання у складі миротворчих сил. -Київ.: Варта Наказ МО України від 19.10.1999р. №314.

17.Про затвердження тимчасового Положення про бухгалтерській облік у Збройних Силах України. - Київ.: НАОУ, Наказ МО України від 01.03.2001р. №71.

18.Положення про військове (корабельне) господарство у Збройних Силах України. - К: Варта, Наказ МО 1997 г., № 300.

19.Положення про порядок відчуження військового майна у Збройних Силах України. -Київ.: Варта Наказ МО України від 05.03.2001р. №79.

20.Положение о финансовом хозяйстве воинской части. -М.: Приказ МО 1973г. № 80.

21.Положення по фінансовому контролю в МОУ - К.: Наказ МО 1996 р., № 10.

22.Руководство по учету вооружения, техники, имущества и др. материальных средств в ВС

М.: Приказ МО 1979 г. № 260. часть 1.

23.Рихтюк В.Л., Удод А.В. Довідник офіцера по службах тилу. Навчальний посібник – К:НЛО У країни. 2001 р.

24.Статути ЗС України. - К.: Варта МО України, 1999 р.

25. Справочник офицера по войсковому хозяйству. - М.: ВИ, 1988 г.
26.Голушко И.М. Войсковое и корабельное хозяйство. - М.: 1987 г.

27.Навчальний посібник «Економіка і організація військового господарства» - К: НАОУ. 1999 р.

28.Удод. А.В. Договірна і претензійно-позовна робота по службам тилу. Навчальний посібник. - К.: НАОУ, 2001 р.

29.Рихтюк В.Л., Удод А.В. Підсобні господарства в умовах ринку. Навчальний посібник -К.: НАОУ, 2001 р.

30.Удод А.В. Збірник нормативних документів по господарській діяльності і бухгалтерському обліку майна в Збройних Силах України. Навчальний посібник - Київ.: НАОУ, 2003р. '

Наочні посібники

1. Схеми по темі заняття.

2. Слайди по темі заняття.

3. Ерафопроектор "Лектор - 2000"

Завдання на самостійну роботу

1. Вивчити керівні документи з господарської діяльності у Збройних Силах України.

2. Вивчити порядок реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у Збройних Силах України.

3. Вивчити порядок надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду.

4. Вивчити порядок організації, відчуження та реалізація військового майна у Збройних Силах України.

ВСТУП

Основними питаннями військового господарства є всебічне та безперебійне забезпечення бойової підготовки та мобілізаційної готовності військових частин (з'єднань), створення умов для швидкого переходу їх із мирного на воєнний етап.

Згідно з діючими законодавчими актами керівництво військовим господарством у частинах (з'єднаннях) покладається на їх командирів (начальників).

Важлива роль у цьому належить штабам, заступникам командирів з тилу, начальників родів військ і служб, а також командирів підрозділів.

Вся господарська діяльність у військових частинах (з'єднаннях) повинна чітко плануватись, а всі матеріальні цінності оприбутковуватись, правильно зберігатися (використовуватися) згідно вимог керівних документів.

Планування господарської діяльності - основа для керування військовим господарством з боку командира частини (з'єднання) його заступників та штабу.

Метою даної лекції ставлю:

Довести до Вас вимоги керівних документів по організації і веденню військового господарства, плануванню господарської діяльності.

"Сучасне військове господарство і тенденції його розвитку. Господарська діяльність в Збройних Силах України"

Військове (корабельне) господарство це сукупність сил і засобів, які входять до складу військових частин (кораблів) і з'єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об'єкти матеріально-технічної бази, призначені для забезпечення бойової підготовки і виховної роботи, військового побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.

Під сукупністю сил і засобів тут і надалі треба розуміти всі види озброєння, бойової та іншої техніки, ракети, боєприпаси, ракетне паливо, пальне, мастильні матеріали та спеціальні речовини, продовольство, речове, інженерне, хімічне майно та інші матеріальні засоби, які використовуються для забезпечення потреб Збройних Сил України на мирний та воєнний час.

Військове (корабельне) господарство організує та керує ним командир військової частини (з'єднання) Керівництво він здійснює через штаб, своїх заступників, начальників родів військ та служб.

Організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає:

• планування та організацію роботи служб, підрозділів та об'єктів

господарського, технічного та медичного призначення, а також безперервне

управління та здійснення контролю за цією роботою;,| • витребування, одержання, підвезення, зберігання, видачу та витрату

матеріальних засобів і коштів; ^ • своєчасне та повне доведення належних видів постачання, задоволення

матеріально-побутових, культурних потреб та збереження здоров'я особового

складу;

забезпечення правильної експлуатації, зберігання, видачу та витрату матеріальних засобів і коштів; своєчасне та повне доведення належних видів постачання, задоволення матеріально-побутових, культурних потреб та збереження здоров'я особового складу;

забезпечення правильної експлуатації, зберігання і ремонту озброєння, бойової

та іншої техніки і майна; капітальне будівництво, яке виконується господарським способом,

експлуатацію та ремонт казармено-житлового фонду, споруд комунального

призначення, а також під'їзних шляхів та колій; утримання у належному стані, удосконалення і розвиток об єктів навчально- матеріальної бази бойової підготовки, спеціальних споруд;

розробку та впровадження заходів щодо поліпшення екологічного стану

довкілля, раціонального використання відведених земель та утримання у

належному стані закріплених територій; організацію пожежної безпеки у військових частинах (з'єднаннях) і безпечну експлуатацію об'єктів держтехнагляду;

ведення діловодства, обліку і звітності за всіма видами матеріальних засобів та інші питання забезпечення різноманітної діяльності військових частин (з'єднань). Ст. 2.4. Наказу МО України № 300.

Основи організації господарської діяльності у військової частині (з'єднанні).

Розподіл обов'язків, завдань, визначення прав і обов'язків командирів, заступників, штабів, начальників родів військ та служб щодо організації і ведення військового (корабельного) господарства у військових частинах (з'єднаннях і гарнізонах) в даний момент визначені Статутами ЗС України, "Положенням про військове (корабельне) господарство ЗС України", "Керівництвом по обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у ЗС України" (Наказ МО СССР № 260-82 року), "Положенням про фінансове господарство".

Рішення важливих питань в даній області конкретизовано і постійно розвивається, стосовно Збройних Сил України, конкретними наказами, директивами МО України, заступників МО, а також відповідними положеннями, керівництвом, інструкціями по видах Збройних Сил, родам військ і службам.

Так згідно вимог керівних документів, командир військової частини (з'єднання) організовує військове господарство і керує ним.

Заступник командира частини з тилу є основним організатором військового господарства. Його вказівки з загальних питань планування господарської діяльності, перевезення матеріальних засобів, торгівельно-побутового, квартирно-експлуатаційного забезпечення, обов'язкові для всіх начальників родів військ, служб та командирів підрозділів.

Посадові особи військових частин і з'єднань, що здійснюють організацію та ведення військового господарства, несуть відповідальність за це господарство та виконують свої обов'язки відповідно до статуту внутрішньої служби ЗС України і вимог положення про військове (корабельне) господарство (Наказу МО України № 300).

Система всестороннього забезпечення військ (сил) флоту в Збройних Силах кожної держави являє собою відповідним образом організовану сукупність спеціально призначених для цього органів управління частин, установ і підрозділів, які знаходяться в процесі функціонування в діалектичних взаємовідносинах, пов'язаних між собою економікою Країни із військами, флотом що забезпечуються.

Для задоволення різносторонніх матеріальних і духовних потреб ЗС України в мирний і воєнний час приймають участь державні органи влади, різні підприємства, заклади і організації господарства України. Але із-за особливого призначення ЗС України, специфіки утримання і умов виконання які вирішуються, задоволень потреб військ (сил) і флоту не можна здійснювати безпосередньо вказаними органами, підприємствами і організаціями.

Тому з метою підтримання високої боєготовності військ (сил) і флоту, необхідно утримувати в ЗС України повні запаси матеріальних засобів і безперебійно поповнювати їхні витрати. Деякі види озброєння, бойової техніки, боєприпасів ті іншої військової продукції, перш ніж поставити у війська по призначенню, необхідно попередньо з комплектувати і перевірити на відповідність встановленим вимогам. Крім того, в інтересах військ (сил) і флоту безпосередньо в ЗС України необхідно постійно:

• будувати, реконструювати і обслуговувати використовуєми ними КЖФ, комунальні споруди, транспортні комунікації;

• забезпечувати всі види військових перевезень;

• зберігати, обслуговувати і ремонтувати озброєння, бойову та іншу техніку та майно;

• створювати умови для стійкого базування авіації і корабельних сил;

• забезпечувати харчування, екіпіровку, відпочинок і дозвілля військовослужбовців, а також задовольняти духовні запити, здійснювати торговельно-побутове і фінансове забезпечення особового складу;

• виконувати інші завдання по забезпеченню бойової і гуманітарної підготовки, повсякденного життя і діяльності військ (сил) і флоту.

Органи управління, установи і підрозділи, що є у складі ЗС України, в залежності від характеру і змісту завдань (спеціалізації) які виконуються відносяться до різних спеціальних військ і служб. Вони є відносно самостійними системами, але разом з тим є в якості складових елементів системи більш вищого рівня - єдиної системи всестроннього забезпечення всіх військ (сил) і флоту.

По масштабам завдань які вирішуються дана система поділяється на ланки (центральну, оперативну, військову), які є органічними підсистемами.

Центральна ланка займає провідне положення в даній системі. Центральні органи управління всіх спеціальних військ і служб підтримують робочі контакти з відповідними Міністерствами і відомствами Країни з питань забезпечення ЗС України, організовують отримання від господарства України необхідних матеріальних засобів і забезпечення ними військ (сил) і флоту. На центральних базах і складах зберігаються встановлені запаси озброєння техніки та іншої військової продукції. Підсистема центру організує і здійснює підвіз матеріальних засобів військам (силам) і флоту, забезпечує оперативні, евакуаційні та інші військові перевезення.

Ремонтні заклади центру виконують найбільш складні види ремонту озброєння, техніки, майна і виготовляють ряд замовлень військової продукції.

Оперативна ланка - проміжна в системі забезпечення військ (сил) і флоту. В своєму масштабі ця підсистема виконує в основному ті ж завдання, що і підсистема центру (крім підтримання контактів з Міністерствами і відомствами Країни).

Військова ланка, чи так зване військове (корабельне) господарство - низова підсистема єдиної системи всестороннього забезпечення всіх військ (сил) і флоту.

З визначення яке ми записали, ми зрозуміли, що військове господарство - це сукупність сил і засобів, які входять до складу військових частин і з'єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об'єкти матеріально-технічної бази, призначені для забезпечення бойової підготовки і виховної роботи, військового побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.

Іншими словами можна сказати що військове (корабельне) господарство - це матеріально-технічна база з запасами матеріальних засобів, яка включає об'єкти господарського, технічного, медичного призначення, спеціального призначення.

Далі ми розглянемо як підрозділяють об'єкти військового господарства.

Примірний склад і структура сучасного військового господарства показані на схемі № 1.

Ми бачимо, що механізований (танковий) полк у своєму складі має всі необхідні служби і об'єкти МТБ і підрозділи для виконання завдань військового господарства у повному обсязі. При цьому кількість служб залежить від чисельності особового складу і завдань які виконуються полком. Але всі військові частини здійснюють господарську діяльність у повному обсязі. У залежності від складу і призначення (специфіки виконання завдань) деякі із них можуть бути прикріплені на забезпечення по тим чи іншім службам, при інших військових частинах.

Роль військового (корабельного) господарства в сучасних умовах дуже значна, і при виконанні Програми будівництва та розвитку тилу Збройних Сил України постійно зростає. Це обумовлено тим що:

по-перше, власне військове (корабельне) господарство, будучи низовою ланкою системи, є безпосереднім виконавцем великого комплексу покладених на нього завдань;

по-друге, більшість завдань системи вирішується тільки військовим (корабельним) господарством;

по-третє, військове (корабельне) господарство є фактично матеріально-технічною базою бойової та гуманітарної підготовки військ (сил) і флоту, для їх підтримки в постійній бойовій готовності і створенню умов для швидкого переходу їх з мирного на воєнний час.

Завдання військового (корабельного) господарства

Завдання військового (корабельного) господарства виходять з його призначення і ролі в загальній системі всебічного забезпечення військ (сил) і флоту.

"Основним завданням військового (корабельного) господарства є всебічне і безперебійне забезпечення бойової підготовки та мобілізаційної готовності військових частин і з'єднань, створення умов для швидкого переходу їх з мирного на воєнний стан", (наказ Міністра оборони України від 16.06.1997 року № 300 "Положення про військове (корабельнеО господарство у Збройних силах України" ст.2.2).

З великого комплексу завдань, які вирішуються військовим (корабельним) господарством, в першу чергу необхідно відмітити забезпечення статутного військового побуту. Вірогідним є той факт, що необхідні морально-бойові якості прищеплюються особовому складу насамперед за допомогою різних форм виховання гуманітарної, психологічної, спеціальної і бойової підготовки. Але разом з тим настрій, почуття і думки військовослужбовців в значній мірі залежать від задоволення їх фізіологічних потреб: відпочинок, своєчасне і якісне харчування, медичне, торгівельно-побутове і фінансове забезпечення.

забезпеченість обмундируванням і взуттям, їх якість і відповідність конкретним умовам військової праці, організація дозвілля, степінь задоволення духовних потреб та інше також впливають на самопочуття військовослужбовців. Таким чином, торкаючись сфери морального духу, військовий побут безпосередньо впливає на особисті якості військовослужбовців, а значить на бойову і гуманітарну підготовку, бойову і мобілізаційну готовність частин, кораблів і з'єднань.

Для забезпечення статутного військового побуту військове (корабельне) господарство повинно мати у своєму розпорядженні необхідні казармено-житловий фонд і комунальні споруди, столові і польові кухні, кімнати побутового обслуговування, лазні, пральні і хімчистки, медичні пункти, торговельно-побутові підприємства, клуби, будинки офіцерів, бібліотеки, світлиці, спортивні спорудження.

Разом з тим з метою забезпечення військового побуту, бойової і гуманітарної підготовки, бойової і мобілізаційної готовності частин, кораблів і з'єднань вони повинні своєчасно витребувати, отримати, вести облік і постійно зберігати передбаченні запаси всіх видів матеріальних засобів, розподіляти і видавати (відправляти, передавати) по призначенню військове майно, доводити його по встановленим нормам до споживачів, забезпечувати правильний і економний розхід. Для вирішення цих завдань військове (корабельне) господарство повинно мати відповідні склади (комори), транспортні засоби, розвантажувально-навантажувальні механізми.

До функцій військового (корабельного) господарства відноситься і забезпечення правильної експлуатації, зберігання, своєчасного технічного обслуговування і ремонту озброєння, техніки і майна, що знаходяться у військових частинах, а також обладнання і підтримання в належному стані закритих і відкритих парків і спеціальних приміщень (для зберігання озброєння і техніки), ремонтних майстерень, полігонів, танкодромів, стрільбищ, учбових центрів, учбових полів, класів та інших об'єктів.

Військове {корабельне) господарство разом з тим покликано забезпечити:

• будівництво, в певному об'ємі, правильну експлуатацію, ремонт і удосконалення казармено-житлового фонду та інших вище перерахованих об'єктів, а також під'їзних шляхів;

• виробництво деяких видів сільськогосподарської продукції і окремих зразків майна;

• заготівлю з місцевих ресурсів палива, продовольства, різного майна і будівельних матеріалів;

• ведення відповідної документації;

• при необхідності - своєчасний вивіз запасів матеріальних засобів із військових стаціонарних складів, прийом прибуваючого в війська поповнення, швидку передачу по призначенню казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок, різного обладнання і майна.

Всі завдання військового (корабельного) господарства можна умовно поділити на дві групи. Першу групу складають завдання, які по змісту відповідають завданням всієї системи.

Забезпечення військ (різниця лише у об'ємі виконуємих робіт).

До них відносяться:

• витребування матеріальних і грошових коштів, їх отримання, підвіз, облік, зберігання запасів, розподіл і видачу (відправку);

• забезпечення військових перевезень;

• лікування військовослужбовців;

• виробництво деяких видів військової продукції і так далі.

До другої групи відносяться завдання, які характерні тільки військовому (корабельному) господарству і цим самим відрізняють його від оперативної і центральної ланки системи забезпечення військ (сил) і флоту.

Це такі як:

• доведення до безпосередніх користувачів (особового складу) матеріальних засобів і організація їх витрат (використання, вживання), тому що тільки у військовій частині продукти харчування попадають у столові чи на продовольчі пункти, видаються військовослужбовцям і спорядження та інші предмети речового майна знаходять своїх користувачів, експлуатуються ними і в кінці кінців зношуються та інше;

• безпосереднє забезпечення статутного військового побуту, як сфери повсякденного життя особового складу, що становить поряд з задоволенням власних матеріальних потреб військовослужбовців також і збереження їхнього здоров'я і лікування, забезпечення відпочинку, дозвілля, вказує на те, що всі ці заходи здійснюються тільки в частинах, з'єднаннях і частково в масштабах гарнізону;

• експлуатація і утримання в належному стані казармено-житлового фонду, комунальних і портових споруд, парків, аеродромів, танкодромів, автодромів, учбових полів, клубів та інших об'єктів, призначених для забезпечення військового побуту, бойової і гуманітарної підготовки, бойової і мобілізаційної готовності частин (кораблів) і з'єднань.

Об'єкти військового господарства і їх призначення.

Умовно об 'єкти військового господарства діляться на 4 групи: До об'єктів господарського, технічного і медичного призначення належать всі види складів та сховищ з накопиченням матеріальними засобами; парки бойової, автомобільної та іншої техніки; майстерні; аеродромні, портові та інші споруди; їдальні (камбузи), кают-компанії, хлібозаводи (хлібопекарні); підсобні господарства; котельні, лазні, пральні, торгівельно-побутові заклади з товарами та сировиною; казармено-житловий фонд; комунальні споруди; кімнати побутового обслуговування, кубрики і куточки побутового обслуговування на кораблях; медичні пункти та інші об'єкти з обладнанням, інвентарем і майном, а також під'їзні автомобільні та залізничні шляхи (колії); порти, причали з вантажно-розвантажувальним устаткуванням і земельні ділянки, які виділено для потреб оборони.

До спеціальних споруд відносяться такі, за допомогою яких частини, підрозділи виконують бойове завдання (командні пункти керування, передавальні та приймальні радіоцентри, вузли та лінії зв'язку; сховища для особового складу; шахтні установки; довгострокові фортикафікаційні споруди для ведення бойових дій і зберігання бойової техніки та зброї, боєприпасів, ракет, пально-мастильних матеріалів, обладнані спеціальними технічними засобами, які забезпечують захист від зброї масового ураження; огорожі та технічні засоби охорони; внутрішні шляхи; військові магістральні трубопроводи; лементи наземної оборони, пірси, причали, моли).

До об'єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки належать

полігони, танкодроми, машинодроми, вододроми, вогневі містечка, стрільбища, тири, спортивні споруди, навчальні центри, поля та класи.

До об'єктів навчально-матеріальної бази виховної роботи належать

телерадіоцентри; центри культури, просвіти і дозвілля; клуби; музеї; кімнати історії; бібліотеки; народознавчі світлиці (каюти); склади культурно-освітнього майна; кінобази.

Господарська діяльність у ЗС України.

Щоб розглянути це питання необхідно визначити два поняття як "Господарська діяльність ЗС України" і "Суб'єкти господарської діяльності у ЗС України". Визначення цих понять дає нам Закон України від 21.09.99 р. № 1076-XIУ "Про господарську діяльність у ЗС України". Цей закон визначає правові засади здійснення у ЗС України господарської діяльності, встановлює умови гарантії її організації та державної підтримки.

• це специфічна діяльність військової частини, закладів, установ та організацій ЗС України, пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передача в тренду рухомого і нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку визначених цим законом.

Господарська діяльність у ЗС України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Вона неповинна негативно позначатися на боєготовність і боєздатність.

не допускається залучення військовослужбовців до виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, непередбачених цим Законом.

Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2000 року № 1171 "Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам ЗС України".

Ця постанова дає широкий простір для планування господарської діяльності, дозволяє підходити до процесу планування і ведення військового господарства більш об'єктивно та творчо.

Механізм дії такого виду господарської діяльності, як "передача в оренду рухомого і нерухомого військового майна..." розкриває нам Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року № 778 "Про затвердження порядку надання дозволу військовим частинам ЗС України на передачу закріпленого за ним рухомого та нерухомого майна в оренду".

Суб'єктами господарської діяльності у ЗС України є військові частини, заклади, станови та організації ЗС України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, печатку із зображенням "Державного Герба України і своїм найменуванням" (Закон України "Про господарську діяльність у ЗС України").

Механізм реєстрації військових частин, як суб'єктів господарської діяльності у ЗС України, а також зразки необхідних документів для реєстрації визначає Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 року № 749 "Про затвердження прядку реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності у ЗС України".

Роблячи підсумок розгляду другого питання, можна сказати, що на сучасному етапі військове господарство відіграє значну роль у процесі будівництва та розвитку Збройних сил України. Будучи найнижчою ланкою єдиної системи всебічного забезпечення військ (сил) і флоту, і виконуючи ті завдання, які на нього покладені, воно в повній мірі буде впливати на кінцевий результат виконання державної програми будівництва і розвитку Збройних сил України, і від нього також буде залежати її успішне виконання.

2. Планування господарської діяльності військової частини

Вся господарська діяльність військової частини (з'єднання) повинна своєчасно та чітко плануватися.

Планування господарської діяльності - основа управління військовим (корабельним) господарством для командира частини (з'єднання), його заступників та штабу.

При плануванні господарської діяльності основа увага приділяється:

підтримці у постійний бойовий і мобілізаційній готовності військової частини (з'єднання) та спеціальних споруд;

всебічному та безперервному матеріальному, технічному, медичному, квартирно-експлуатаційному, фінансовому й іншим видам забезпечення бойової підготовки частини (з'єднання) і заходам, які проводяться за планами старших командирів (начальників);

створенню найкращих матеріально-побутових умов особовому складу, організації правильного використання та утримання озброєння і техніки;

забезпеченню найбільш економного та доцільного витрачання (використання) матеріальних засобів і коштів.

Основою для планування господарської діяльності є план бойової підготовки, вказівки командира частин (з'єднання) та командирів (начальників) вищого штабу.

Панування господарської діяльності повинно здійснюватись у тісному зв'язку з фінансовим плануванням, а також з урахуванням виділених частині (з'єднанню) фондів, лімітів і фактичної потреби в матеріальних засобах та коштах.

Для керування господарською діяльністю у військовій частині (з'єднані) розробляються такі плани:

1 річний господарський план частини (з'єднання);

2 річні та місячні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки частини (з'єднання);

3 річний і місячні плани централізованого перевезення матеріальних засобів частини (з'єднання);

4 річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання;

5 місячні плани роботи заступників командира частини (з'єднання) та начальників служб;

6 місячні та добові плани перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом частини (з'єднання);

7 плани проведення парко-господарського дня частини;

8 річний план економічної роботи;

9 плани щодо забезпечення окремих заходів та інше.

РІЧНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ ПЛАН ЧАСТИНИ (З'ЄДНАННЯ)

Річний господарський план військової частини (додаток 1) розробляється на строк з 1 січня по 31 грудня відповідно до календарного плану основних заходів військової частини (з'єднання).

В річному господарському плані відображаються усі аспекти господарської діяльності частини (з'єднання) щодо всебічного безперервного забезпечення бойової підготовки, матеріально-побутових і культурних потреб особового складу та інших заходів практичної діяльності частини (з'єднання), пов'язаних із затратами праці, витратами матеріальних засобів і коштів, а також з використанням транспорту.

У річному господарському плані частини (з'єднання), як правило, вказуються: заходи чи роботи, що підлягають виконанню; обсяг або вартість робіт; потреба в робочій силі, транспорті, матеріальних засобах, коштах і джерелах забезпечення цих потреб; час виконання робіт; відповідальні виконавці.

У річному плані окремо виділяється забезпеченість планових дій коштами, а при їх недостатності - сума, на яку потрібно залучити внутрішні резерви.

У кожному розділі (службі) та в цілому за військову частину (з'єднання) у плані показуються підсумкові дані щодо потреби робочої сили, матеріальних засобів і коштів.

Річний господарський план розробляється: у частині - заступником командира частини з тилу, у з'єднанні - начальником відділу - заступником начальника тилу з'єднання під керівництвом заступника командира з'єднання з тилу.

У його розробці за роди військ і служб беруть участь заступники командира, начальники родів військ і служб, а також командири підрозділів (частин).

Річний господарський план підписується начальником штабу та заступником командира з тилу і затверджується командиром частини (з'єднання). Вихідними даними для розробки річного господарського плану є: план бойової підготовки частини (з'єднання);

вказівки командира частини (з'єднання), командирів вищого штабу, начальників родів військ і служб з питань господарської діяльності;

лапі про бойовий і кількісний склад частини (з'єднання): штатний, обліковий, призовний, звільнений у запас, призваний на навчальні збори;

дані про забезпеченість частини (з'єднання) матеріальними засобами, стан казармено-житлового фонду та інших об'єктів господарського, технічного та медичного призначення, а також об'єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки;

орієнтовні відомості про відпускання матеріальних засобів і коштів, норми витрат моторесурсів (ресурсів) на техніку, ліміти витрат пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин, плани постачання матеріальних засобів у поточному році;

табелі та норми постачання;

відомості обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби казармено-житлового фонду, комунальних споруд та актів осіннього і весняного обстеження казармено-житлового фонду;

акти внутрішніх перевірочних та інших комісій про наслідки перевірки господарської діяльності за поточний рік і акти документальних ревізій частини (з'єднання);

виписки із затверджених титульних списків на об'єкти нового будівництва чи капітального ремонту;

відомості про виконання річного господарського плану за поточний рік;

пропозиції командирів підрозділів (частин), начальників родів військ, служб та інших посадових осіб частин (з'єднання) щодо удосконалення матеріально-побутових умов особового складу, спорудження та удосконалення навчально-матеріальної бази, інших питань,

Виходячи із завдань, що поставлені перед військовою частиною (з'єднанням), а також враховуючи місцеві умови, річний господарчий план може включити такі розділи:

загальні питання військового (корабельного) господарства, планування та контролю;

план підготовки казармено-житлового, соціально-побутового фонду, споруд та мереж комунального і спеціального призначення до експлуатації в зимових умовах;

заходи щодо забезпечення бойової готовності спеціальних споруд; заходи служби пального та мастильних матеріалів;

продовольчої служби; речової служби; медичної служби;

квартирно-експлуатаційної служби;

бронетанкової служби;

автомобільної служби;

служби ракетно-артилерійського озброєння;

метрологічної служби, служби РХБ захисту;

інженерної служби;

служби зв'язку;

природоохоронні заходи;

заходи щодо торговельно-побутового забезпечення, будівництва, капітального ремонту та реконструкції матеріально-технічної бази об'єктів військ торгу, торговельно-технологічного, холодильного та іншого обладнання й інших

служб;

інші заходи.

Основні вимоги до розробки річних, квартальних, місячних, добових планів. Плани щодо забезпечення окремих заходів, умови їх розробки.

Річний і місячний плани експлуатації, ремонту озброєння, бойової та іншої техніки.

Річні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки розробляються у військовій частині за місяць до початку запланованого року, а місячні за 5 днів до початку запланованого місяця.

На основі плану частин за 15 днів до початку року у з'єднанні розробляються зведені плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки.

Річні та місячні плани експлуатації і ремонту озброєння та боєприпасів частини (з'єднання) розробляється начальником служби ракетно-артилерійського озброєння чи заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби) частини (з'єднання), підписуються начальником штабу та начальником служби ракетно-артилерійського озброєння чи заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби) і затверджується командиром частини (з'єднання).

Річні і місячні плани експлуатації і ремонту бойової та іншої техніки розробляються під керівництвом заступника командира частини (з'єднання) за участю інших заступників командира, начальників родів військ і служб, підписуються начальником штабу та заступником командира по озброєнню (інженерно-авіаційної служби), затверджуються командиром частини (з'єднання).

Основними вихідними відомостями для розробки планів ексилуатаїнї і ремрнту озброєння брйо

план бойової підготовки та завдання командувача, пов'язані з використанням озброєння та техніки;

наявність і технічний стан озброєння та техніки;

потреба у ресурсах (моторесурсах) для забезпечення планів бойової підготовки і господарських заходів;

встановлені річні (місячні) норми витрат ресурсів (моторесурсів) на техніку;

запас ресурсів (моторесурсів) техніки щодо чергового ремонту встановлений ремонт пального, спеціальних рідин та експлуатаційних матеріалів;

у річних (місячних) планах експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки зазначаються: найменування техніки, марки машин та їх кількість, заплановані витрати ресурсів (моторесурсів) щодо груп техніки (машин) і всієї частини (з'єднання), потреба технічного обслуговування та ремонту, дані обліку технічних обслуговувань і ремонтів озброєння, бойової та іншої техніки.

Крім того, у плані зазначаються основні заходи щодо експлуатації озброєння і техніки, напрями підтримки їх у постійній бойовій готовності.

На основі місячних планів експлуатації і ремонту озброєння та техніки розробляються плани-графіки технічного обслуговування.

Річні і місячні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки уточнюються при зміні планів бойової підготовки чи інших вихідних даних.

Затверджені річні і місячні плани є основними документами для витребування запасних частин, приладдя, майна, пального та мастильних матеріалів і їх витрати у межах встановлених річних (квартальних) лімітів, а також видачі завдань ремонтним частинам (підрозділам).

Річні, місячні плани централізованого перевезення матеріальних засобів гарнізону (з'єднання)

Річний план централізованого перевезення матеріальних засобів розробляється у гарнізоні (з'єднанні).

Вихідними відомостями для його розробки є:

заходи щодо забезпечення окремих етапів бойової підготовки;

заявки служб і військових частин на перевезення вантажу;

відомість про наявність, технічний стан і можливості транспорту перевезення;

установлені норми витрат моторесурсів і пального; нормативи для розрахунків і планування перевезення.

На основі річного плану розробляється план централізованого перевезення матеріальних засобів на місяць.

План централізованого перевезення матеріальних засобів розробляється і підписується заступником начальника гарнізону з питань тилу (заступником командира з'єднання з тилу) і затверджується начальником гарнізону (командиром з'єднання).

У плані централізованого перевезення матеріальних засобів зазначається: кому перевозяться вантажі, їх найменування, кількість і маса, потрібна кількість транспортних засобів по видах (вантажних автомобілів, авторефрижираторів, хлібних автомобілів, автоцистерн для пального, причепів і т.д.), від кого виділяється автотранспорт (від яких військових частин, установ, військово­навчальних закладів), місце завантаження та час прибуття автотранспорту, маршрут, відстань, кількість рейсів, строк виконання перевезення та відповідальний за перевезення.

Витяги з річних і місячних планів централізованого перевезення разом з графіком виділення експедиторів направляються військовим частинам для виконання відповідно за 20 і 7 днів до початку запланованого періоду.

Річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання

Річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання розробляється заступником командира з'єднання з тилу за участю інших заступників командира та начальників родів військ і служб, підписується начальником штабу, заступником командира з'єднання з тилу і затверджується командиром з'єднання. У річному плані контрольно-ревізійної роботи вказуються: завдання контрольної-ревізійної роботи, перелік частин і служб, у яких передбачено проведення інвентаризації матеріальних засобів, перевірок господарської діяльності та документальних ревізій, їх обсяг, час і відповідальні виконавці.

Місячні плани роботи заступників командира та начальників служб частини (з'єднання).

З метою конкретизації, своєчасного та якісного виконання заходів, передбачених річними планами, а також виконання завдань раптового виникнення, заступники командира частини (з'єднання) з тилу, технічні частини і озброєння (інженерно-авіаційній службі) та начальники всіх служб розробляють місячні плани роботи.

Вихідними відомостями для розробки місячних планів роботи є:

завдання бойової та гуманітарної підготовки на наступний місяць;

заходи річного господарського плану, річних планів експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, річного плану економічної роботи і річного плану контрольно-ревізійних робіт, передбачені на наступній місяць;

вказівки начальника служби вищого штабу та безпосереднього командира (начальника);

наслідки перевірок стану, збереження та експлуатації озброєння, техніки і майна;

дані про виконання планів робіт минулого місяця;

додаткові заходи, не включені у річні плани, необхідність виконання яких виникла після затвердження річних планів.

У місячних планах роботи заходи, передбачені річними планами, деталізуються з зазначенням обсягу чи вартості робіт, потреби робочої сили, транспорту, матеріальних засобів та коштів, джерел для забезпечення цієї потреби та розподіляються конкретним виконавцям.

Місячні плани узгоджуються з начальником штабу, іншими заступниками командира, а в частині фінансування - з начальником фінансової служби та затверджуються безпосереднім начальником.

Начальники служб розробляють місячні плани своїх служб. У них докладно відображаються роботи, що виконуються цими службами питання навчання навчальних закладів), місце завантаження та час прибуття автотранспорту, маршрут, відстань, кількість рейсів, строк виконання перевезення та відповідальний за перевезення.

Витяги з річних і місячних планів централізованого перевезення разом з графіком виділення експедиторів направляються військовим частинам для виконання відповідно за 20 і 7 днів до початку запланованого періоду.

Річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання

Річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання розробляється заступником командира з'єднання з тилу за участю інших заступників командира та начальників родів військ і служб, підписується начальником штабу, заступником командира з'єднання з тилу і затверджується командиром з'єднання. У річному плані контрольно-ревізійної роботи вказуються: завдання контрольної-ревізійної роботи, перелік частин і служб, у яких передбачено проведення інвентаризації матеріальних засобів, перевірок господарської діяльності та документальних ревізій, їх обсяг, час і відповідальні виконавці.

Місячні плани роботи заступників командира та начальників служб частини (з'єднання).

З метою конкретизації, своєчасного та якісного виконання заходів, передбачених річними планами, а також виконання завдань раптового виникнення, заступники командира частини (з'єднання) з тилу, технічні частини і озброєння (інженерно-авіаційній службі) та начальники всіх служб розробляють місячні плани роботи.

Вихідними відомостями для розробки місячних планів роботи є:

завдання бойової та гуманітарної підготовки на наступний місяць;

заходи річного господарського плану, річних планів експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, річного плану економічної роботи і річного плану контрольно-ревізійних робіт, передбачені на наступній місяць;

вказівки начальника служби вищого штабу та безпосереднього командира (начальника);

наслідки перевірок стану, збереження та експлуатації озброєння, техніки і майна;

дані про виконання планів робіт минулого місяця;

додаткові заходи, не включені у річні плани, необхідність виконання яких виникла після затвердження річних планів.

У місячних планах роботи заходи, передбачені річними планами, деталізуються з зазначенням обсягу чи вартості робіт, потреби робочої сили, транспорту, матеріальних засобів та коштів, джерел для забезпечення цієї потреби та розподіляються конкретним виконавцям.

Місячні плани узгоджуються з начальником штабу, іншими заступниками командира, а в частині фінансування - з начальником фінансової служби та затверджуються безпосереднім начальником.

Начальники служб розробляють місячні плани своїх служб. У них докладно відображаються роботи, що виконуються цими службами питання навчання особового складу та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів (частин) та служб.

Основним змістом місячних планів є:

забезпечення завдань бойової підготовки та виховної роботи частини

(з'єднання);

заходи щодо витребування, отримання, обліку, зберігання, видачі та експлуатації матеріальних засобів;

контроль за наявністю, якісним станом та збереженням матеріальних засобів;

контроль за наявністю, якісним станом та збереженням матеріальних засобів;

будівництво, удосконалення матеріально-технічної бази;

заходи щодо догляду, збереження, ремонту техніки та інші питання.

Начальники служб частини (з'єднання) затверджені місячні плани доводять до кожного виконавця, організують та контролюють виконання вказаних у планах заходів.

Місячні та добові плани перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом частини (з'єднання)

Планування перевезення автомобільним транспортом частини полягає у визначенні кількості автотранспорту, необхідного для перевезення матеріальних засобів та розподілу його по об'єктах перевезення згідно з прийняттям рішення. При цьому враховуються враховується терміновість доставки, наявність придатних до експлуатації автомобілів, причепів та засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт стан маршрутів руху та інші питання.

Планування перевезення автомобільним транспортом у військовій частині (з'єднані) проводиться на місяць та добу.

Вихідними відомостями для планування перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом є:

вказівки командира частини (з'єднання) та вищого в порядку підпорядковабності заступника командира (командуючого) по тилу;

заходи річного господарського плану;

заявки начальників служб та командирів підрозділів (частин) на перевезення;

обсяг централізованого перевезення матеріальних засобів підрозділам та частинам на місяць, передбачений планом;

зведені відомості про наявність, технічний стан, вантажопідйомність та зайнятість автотранспорту перевезення;

встановлені норми витрат моторесурсів та пального;

стан шляхів та відомості про найбільш раціональні маршрути руху;

наявність та стан засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

відомість про залучення автотранспорту частини (з'єднання) для виконання перевезення згідно з планом старшого начальника;

пора року та стан погоди;

нормативи для розрахунків та планування перевезення автомобільним транспортом.

На основі одержаних вихідних відомостей заступник командира частини з тилу (начальник організаційно-планового відділення) визначає кількість автомобілів та причепів, необхідних для перевезення вантажів і розробляє місячний план перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом.

Форми місячного та добового планів перевезення матеріальних засобів наведені у додатку №3 та №13 до положення.

Плани перевезення матеріальних засобів розробляються та підписуються у з'єднанні начальником організаційно-планового відділення, у частині заступником командира частини з тилу і затверджуються, відповідно, заступником командира з'єднання з тилу та командиром частини.

Після затвердження місячного та добового планів перевезення матеріальних засобів, їх копії передаються командиру частини (тилового забезпечення) - для виконання та заступнику командира по технічній частині - для складання плану експлуатації і ремонту автомобільної техніки.

Крім того, заступник командира частини з тилу (начальник організаційно-планового відділення з'єднання інформує заявників про порядок та строки виконання перевезення.

Згідно планам перевезення матеріальних засобів начальники служб заявники віддають розпорядження підлеглим про підготовку до відправки (прийому) матеріальних засобів та оформлення необхідних облікових документів.

У авіаційно-технічний частині план перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом розробляється та підписується командиром авіаційно-технічної частини.

Місячні виробничі плани ремонтної частини (підрозділу, майстерні)

з'єднання (частини)

Місячні виробничі плани ремонтної частини (підрозділу, майстерні) розробляються відповідним заступником командира з'єднання (частини) по технічній частині, по озброєнню (інженерно-авіаційній службі) чи начальником роду військ (служби).

У авіаційно-технічній частині виробничий план автомобільної майстерні розробляється начальником автомобільної та електрогазової служби і затверджується командиром частини.

У місячному виробничому плані ремонтної частини вказуються: назва озброєння та техніки, що підлягають ремонту, їх кількість, характер, обсяг та строки виконання робіт.

Вихідними відомостями д

витяг із місячних планів експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки з'єднання (частини);

аналіз виконання частиною (підрозділом, майстернею) плану ремонту у минулому місяці;

норми виробітку, виходячи із стану виробничого обладнання, чисельності та кваліфікації особового складу ремонтної частини (підрозділу, майстерні).

План проведення парко-господарчого дня.

Він розробляється штабом частини разом із заступником командира частини, начальниками родів військ та служб.

Вихідними відомостями для розробки плану проведення парко-господарського дня є:

вказівки командира частини та старших командирів (начальників);

місячні плани експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, а також строки проведення планових і сезонних обслуговувань, встановлених відповідними наказами, настановами та інструкціями;

результати оглядів та перевірок посадовими особами озброєння бойової та іншої техніки і фактичної потреби їх обслуговувань;

підсумки раніше проведених парко-господарських днів та робіт по обслуговуванню озброєння і техніки;

заявки командирів підрозділів на необхідні роботи по ремонту озброєння та техніки;

умови експлуатації та збереження машин в частині; заплановані господарські заходи. У плані проведем

назви робіт (заходів) та час їх виконання, у яких підрозділах проводяться роботи (об'єкти, місця роботи), залучені сили та засоби (кількість особового складу, виділеного для робіт та матеріально-технічне забезпечення намічених заходів) посадові особи, відповідальні за виконання робіт контроль за роботою; відмітка про виконання.

У плані відображаються також створення спеціальних постів та спеціалізованих бригад, виділених з підрозділів технічного обслуговування і ремонту, призначених для забезпечення якісного виконання робіт у парку.

У план[ проведення парко-таких основних заходів:

огляд посадовими особами стану всіх видів озброєння, техніки та майна;

виконання екіпажами, обслугами, водіями та фахівцями планових робіт щодо обслуговування, озброєння і техніки, а також ліквідації виявлених на них несправностей;

перевірка стану та обслуговування джерел і споживачів електроенергії (акумуляторних батарей, генераторів, стартерів, електроприладів, радіостанцій, контрольно-вимірювальних приладів, електростанцій та агрегатів живлення, діелектричних засобів захисту);

перевірка роботи та обслуговування озброєння, стабілізаторів, боєприпасів, засобів зв'язку, засобів захисту, протипожежного обладнання, приладів нічного бачення та огляду балонів високого тиску;

обслуговування засобів евакуації, рухомих ремонтних засобів, верстатного, силового та іншого обладнання;

перевірка наявності, доукомплектованості та обслуговування ЗІП;

обслуговування вантажно-розвантажувальних механізмів, засобів освітлення та сигналізації;

ремонт та обладнання під'їзних шляхів, огорожі, елементів парку, прибирання території парку та паркових приміщень;

огляд та обладнання навчально-матеріальної бази (класів, полігонів, стрільбищ, аеродромів, танкодромів та інших об'єктів);

перевірка наявності та якості пального у баках машин і на складах, справності засобів зберігання та перекачування пального;

ремонт меблів, обладнання та ремонту казарми, солдатського обмундирування та взуття;

прибирання та благоустрій території військового містечка, приміщень, казарм, об'єктів підсобного господарства, очищення від снігу території частини та інші роботи.

Всі заходи парко-господарського дня групуються у плані за розділами. Такими розділами можуть бути: організаційні та соціально-психологічні заходи, перевірка, обслуговування та ремонт озброєння, техніки і майна, обладнання та удосконалення навчально-матеріальної бази бойової підготовки, господарські роботи, прибирання робочих місць та підведення підсумків парко-господарського дня.

Розроблений та підписаний начальником штабу план проведення чергового парко-господарського дня затверджується командиром частини.

Витяги із затвердженого плану доводяться штабом частини до заступників командирів, начальників родів військ та служб частини і командирів підрозділів.

На підставі витягів з плану проведення парко-господарського дня частини командири батальйонів (дивізіонів) та рот (батарей) складають плани проведення парко-господарського дня в своїх підрозділах.

Екіпажам, обслузі та водіям їхні безпосередні командири ставлять конкретні завдання напередодні проведення парко-господарського дня.

Плани щодо забезпечення окремих заходів

У частині (з'єднанні) розробляються також плани забезпечення окремих етапів бойової та виховної роботи, виконання найбільш важливих господарських заходів, які мають періодичний або сезонний (разовий) характер, а також деяких робіт, включених у річний господарський план, але які потребують виконання більш детальних обґрунтованих розрахунків.

Ці плани можуть стосуватися тільки однієї служби або охоплювати роботу декількох служб.

Часткові плани, що стосуються роботи однієї служби, розробляються начальником даної служби та затверджуються його безпосереднім начальником.

Плани, що охоплюють роботу декількох служб, підпорядкованих різним начальникам, а також плани робіт, пов'язаних з залученням особового складу підрозділів, розробляються відповідними заступниками командира частини (з'єднання), підписуються начальником штабу та затверджується командиром частини (з'єднання).

У частині (з'єднанні) можуть розроблятися такі плани забезпечення заходів обладнання (дообладнання) навчально-матеріальної бази бойової підготовки та виховної роботи; прийом та забезпечення молодого поповнення; забезпечення солдатів (матросів) та сержантів (старшин), звільнених у запас; підготовка до виходу в навчальні центри (табори); матеріального, технічного, медичного та інших видів забезпечення на навчанні; підготовка військового господарства до роботи у зимових умовах; забезпечення заготівлі картоплі овочів, палива та інших матеріальних засобів; будівельних і ремонтних робіт, які виконуються господарським способом та інші плани.

У часткових планах, як правило, зазначаються: заходів, обсяги робіт та строки їх виконання; потреба матеріальних засобів та коштів, транспорту і робочої сили, а також за рахунок яких джерел ці потреби забезпечуються; особи відповідальні за виконання намічених заходів.

План повинен мати графу для помилок про виконання заходів (робіт).

Виконання планів здійснюється виконавцям робіт, а контроль за своєчасністю, повного та якістю робіт - їх безпосередніми начальниками.

Кожний начальник, який затверджує план на наступний період, зобов'язаний перевірити виконання планів минулого періоду.

Якщо намічені заходи через яку-небудь причину не виконуються, виконавець повинен доповісти про це своєму безпосередньому начальнику та отримання від нього необхідну допомогу.

ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Вами прослухана лекція на тему: "Основи організації та ведення військового господарства частини (з'єднання)"

Знання з теоретичних основ по організації і ведення військового допоможуть Вам, як майбутнім заступникам командира частини (з'єднання) по тилу правильно організувати, планувати, витребувати, видавати та зберігати матеріальні засоби і кошти, які необхідні для всебічного та безперебійного забезпечення бойової підготовки та мобілізаційної готовності військової частини (з'єднання), створювати умови для повсякденної діяльності, а також правильності Ваших дій при веденні господарської діяльності військової частини.

Доцент кафедри підготовки офіцерів запасу

Працівник ЗС України А.І.КЛИМЕНКО

___ ______________2010р.

Дата добавления: 2014-01-07