Загальна характеристика податку на додану вартість

Cутність та документальне оформлення операцій з ПДВ.

Податок на додану вартість є одним із різновидів універсальних акцизів. Застосування податку на додану вартість в Європі почалось у 50-ті роки ХХ століття. Першою з країн Західної Європи, де був застосований ПДВ, є Франція (1954 р.). На початку 1989 р. ПДВ був введений у 50-ти країнах світу достатньо різних за рівнем соціально – економічного розвитку. В Україні ПДВ був запроваджений в 1992 році.

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної позиції, оскільки споживання є більш сталою величиною, на відміну від доходів чи прибутку. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю сплати останнього, а крім того, забезпечується нейтральний вплив на процеси ринкового ціноутворення. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб’єктами підприємницької діяльності.

ПДВ через посилений вплив на рівень цін може бути використаний в антиінфляційних процесах, оскільки ПДВ дає можливість автоматично мати кон’юнктурний прибуток, породжуваний інфляцією, і тим самим стримувати невиправдане зростання цін.

Найбільш цінними економічними перевагами ПДВ є його здатність не викривляти поведінку платників як учасників господарського процесу, не змінювати економічних рішень під впливом ПДВ. Взятий в статиці ПДВ однаково стосується і сучасного, і майбутнього споживання, а це означає нейтральність ПДВ відносно вибору між споживанням і накопиченням капіталу.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також відволікання оборотних коштів підприємств (рис. 2).

Об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою повної вартості товару чи послуги, це та її частина, яка створюється даним платником.

Додана вартість наближається за своїм обсягом до знову створеної вартості, до частки національного доходу, виробленої в даній господарській одиниці. Оподаткування доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, які дана господарська одиниця сплатила при купівлі товарів, створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах їхнього виробництва і реалізації.

Рис. 2. Переваги та недоліки податку на додану вартість

До бюджету в Україні сплачується не вся нарахована, виходячи з оборотів по реалізації, сума ПДВ, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка оплачена або підлягає оплаті конкретним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів тощо. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що додається до матеріальних затрат та закупівельних цін.

Податок на додану вартість є непрямим податком, а тому він сплачується за рахунок покупця, а не зарахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги.

Роль податку на додану вартість проявляється через його фіскальну функцію, тобто мобілізацію фінансових ресурсів до державного бюджету України.

Дата добавления: 2014-01-07