Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

І реагування на надзвичайні ситуації техногенного




Склад єдиної державної системи запобігання

і природного характеру (ЄДС НС):

– органи управління;

– сили і засоби попередження та реагування на НС;

– системи забезпечення;

– добровільні рятувальні формування (зареєстровані на території України та мають національний сертифікат на проведення аварійно-рятувальних робіт)

Для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо безпеки та захисту населення і територій, реагування на НС техногенного і природного походження, створені постійно діючі комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).

Комісії з ТЕБ та НС створюються при виконавчих органах влади на державному, регіональному, районному (міському) і об’єктовому рівнях. У своїй діяльності вони керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінета міністрів України, Положенням про Державну комісію з питань ТЕБ та НС та іншими нормативно-правовими актами.

Основні завдання комісії з ТЕБ та НС полягають у:

– координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов‘язаної з функціонуванням єдиної державної системи запобігання і реагування на НС;

– участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

– організації та керівництві проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів у т.ч. з транскордонним впливом.

Згідно з прийнятими і введеними в дію законодавчими і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, законом України "Про правові засади цивільного захисту (2004 р.), указами призидента України "Про заходи щодо удосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій" від 27.01.2003 р. №47/2003, «Про державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів Державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 р.» від 19.12.2003 р. № 1467/2003 та іншими його указами проводиться реформування цивільної оборони України.

Сутність реформування – об’єднати органи управління і сили цивільної оборони, пожежної охорони, аварійно-рятувальні сили, матеріально-технічні ресурси в єдину державну систему цивільного захисту.

Реформування цивільної оборони України на сьогодні з юридичної точки зору не завершено.

Згідно з існуючою законодавчою базою в Україні одночасно функціонує три системи протидії надзвичайним ситуаціям. Система цивільної оборони, Єдина державна система запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру і Єдина системи цивільного захисту (ЦЗ) (табл. 1).

Таблиця 1

Система протидії НС в Україні (згідно з існуючою законодавчою базою)

 

Система цивільної оборони (ЦО) Єдина державна система запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру (ЄДС НС) Єдина система цивільного захисту (ЦЗ)
Має завдання на мирний і воєнний час Завдання виконує тільки в мирний час Завдання ЦЗ збігаються із завданнями ЦО і ЄДС НС і виконуються в мирний час і в особливий період¨
Органи управління одні й тіж До органіва управління та сил єдиної системи ЦЗ входять тіж органи управління та сили, що входять до систем ЦО та ЄДС НС
комісії з ТЕБ та НС всіх рівнів
Одні і ті ж сили
невоєнізовані формування невоєнізованих формувань нема
Будується за територіально-виробничим принципом   –   –
Має підсистеми: функціональні та територіальні
Однакові рівні функціонування (державний, регіональний, місцевий, об’єктовий)
Режими функціонування: – повсякденний; – підвищеної готовності; – надзвичайної ситуації; – надзвичайного стану; – воєнного стану
Правова база
Закони України:
1. Конституція України
2. «Про цивільну оборону України»
3. «Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру»
  4. «Про правові засади цивільного захисту»
5. «Про правовий режим надзвичайного стану»
6. «Про захист людини від іонізуючого випромінювання» і ін.
Постанови Кабінету Міністрів України:
1. «Про затвердження Положення при цивільну оборону України»
  2. «Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру» та ін.

 

На розгляді Уряду знаходиться розроблений МНС проект Кодексу цивільного захисту України, прийняття якого дозволить усунути протиріччя в існуючий законодавчій базі, сформувати економічні і організаційні засади ЦЗ, впорядкувати структуру Єдиної державної системи ЦЗ.

Кодекс цивільного захисту України прошел обговорення в засобах масової інформації, зокрема, на сторінках журналів «Безпека життєдіяльності» та «Надзвичайна ситуація». Розроблено проект Концепції реалізації державної політики у сфері ЦЗ на період до 2025 року.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій – це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконовчої влади, органів місцевого самоврядування на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Для завершення створення в Україні єдиної системи цивільного захисту Урядом затверджена Державна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки.

Реалізувати програму передбачається у 2 етапи. Протягом першого етапу (2009-2010 роки) планується створення сил швидкого реагування і доукомплектування технікою, спеціальним обладнанням, приладами і засобами індивідуального захисту сил цивільного захисту.

Другий етап (2011-2013 роки) Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту передбачає створення у складі МНС сучасних центрів управління під час надзвичайних ситуацій. Планується запровадження системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям, створення банку даних про потенційну загрозу надзвичайних ситуацій транскордонного характеру. Окрім того, передбачено переоснащення авіації МНС сучасною технікою багатоцільового призначення з урахуванням вимог міжнародних стандартів. Авіаційні підрозділи матимуть медичне обладнання для надання невідкладної медичної допомоги і транспортування постраждалих до лікувальних закладів. На об'єктах підвищеної небезпеки будуть створені локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і системи оповіщення населення.

Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків НС, які загрожують життю та здоров‘ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Правова основа цивільного захисту:

1. Конституція України (основний закон);

1. Закони України:

– «Про цивільну оборону України»;

– «Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру»;

– «Про правові засади цивільного захисту»;

– «Про правовий режим надзвичайного стану»;

– «Про аварійно-рятувальні служби»;

– «Про пожежну безпеку»;

– «Про об‘єкти підвищеної небезпеки»;

– «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

– «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань»;

– «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

– «Про правовий режим територій, що зазнали радіактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Міжнародні договори України та інші законодавчі акти.

Мета цивільного захисту:

· реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

· подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Завдання цивільного захисту:

– розвиток національної економіки у напрямках, які виключають можливість виникнення НС;

– збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;

– прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначених на основі прогнозу потреби в силах і засобах, необхідних для запобігання їм та ліквідації їх;

– здійснення нагляду і контролю у сфері ЦЗ;

– розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері ЦЗ;

– розроблення планів здійснення запобіжних заходів у сфері ЦЗ;

– створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

– розроблення та виконання науково-технічних програм, які спрямовані на запобігання НС;

– оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне та достовірне інформування про обстановку, що складається і вжиті заходи для запобігання НС;

– організація захисту населення і територій, організація психологічної та медичної допомоги потерпілим від НС;

– проведення невідкладних робіт для ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населеня;

– забезпечення готовності сил і засобів ЦЗ до запобігання НС, реагування на них та ліквідації їх наслідків;

– надання оперативної допомоги населенню з використанням засобів ЦЗ при виникненні НС;

– навчання населення та організація тренувань способам захисту при виникненні НС;

– міжнародне співробітництво у сфері ЦЗ.

Виконання завдань цивільного захисту покладено на єдину державну систему цивільного захисту, яка складається із підсистем: функціональних і терито­ріальних та має чотири рівні – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Функціональні підсистеми єдиної системи ЦЗ створюються центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов‘язаної із запобіганням НС та захистом носелення і територій в разі їх виникнення.

У надзвичайних ситуаціях органи управління, сили і засоби функціональних підсистем регіонального, місцевого та об‘єктового рівня підпорядковуються в межах, що не суперечить законодавству, органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної системи захисту.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем єдиної системи ЦЗ визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконовчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань ЦЗ.

Територіальні підсистеми єдиної системи ЦЗ створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і НС.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем єдиної системи ЦЗ визначаються положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань ЦЗ за погодженням із Радою міністрів АРК, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Сили і засоби ЦЗ: особовий склад і працівники органів та підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, природного, та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Сили цивільного захисту:

– оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

– державна авіаційна пошуково-рятувальна служба;

– державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба;

– пожежно-рятувальні підрозділи;

– формування рятування на воді;

– аварійно-відновлювальні формування,спеціальні служби міністерств і відомств;

– комунальні аварійно-рятувальні служби та формування місцевих органів влади;

– служби цивільної оборони та невоєнізовані формування об‘єктів господарювання;

– формування особливого періоду;

– підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Як зазначив у своєму виступі на розширеному засіданні Колегії МНС за підсумками роботи у 2009 році міністр МНС «…З метою подальшого підвищення рівня готовності Оперативно-рятувальної служби ЦЗ та реагування на НС створено 7 регіональних центрів швидкого реагування, а також авіаційний протипожежний підрозділ, який уже залучається до ліквідації лісових пожеж на території України.

Суттєві зрушення відбулися в технічному переоснащенні рятувальних сил. Вперше за роки існування МНС його підрозділи забезпечені новітніми зразками аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки на загальну суму більш ніж 671 млн.грн. На ці кошти закуплені та направлені в регіони 619 одиниць техніки різного призначення».

Організація системи цивільного захисту України наведена на схемі 1.

Єдина система цивільного захисту населення і територій (ЄСЗ) від НС здійснює:

1) оповіщення та інформування:

2) спостереження і лабораторний контроль;

3) укриття у захисних спорудах;

4) евакуацію;

5) інженерний захист;

6) медичний захист;

7) психологічний захист;

8) біологічний захист;

9) екологічний захист;

10) радіаційний та хімічний захист.

Режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту:

– повсякденна діяльність;

– підвищена готовність;

– надзвичайна ситуація;

– надзвичайний стан;

– воєнний стан.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 536; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.