Календарный план

Вступ

Економічна інформація та її класифікація.

Лекція № 2

Даты работы ГЭК

дневное отделение кафедры менеджмента

Госэкзамен
4 курс д/о	9.04.2012 – 13.04.2012 г.
4 курс иностранные студенты д/о	16.04.2012 – 20.04.2012 г.
Защита дипломных работ
4 курс иностранные студенты д/о	01.06. – 07.06.2012 г. (включая 2.06)
4 курс д/о	15.06 – 21.06.2012 г. (включая 16.06)

Состав ГЭК (дневное отделение):

Председатель – Тур Андрей Николаевич;

Члены ГЭК:

1. Паньшин Борис Николаевич;

2. Полоник Степан Степанович;

3. Марушко Дмитрий Александрович;

4. Байнев Валерий Федорович;

5. Воробьев Александр Владимирович.

Секретарь: Баран Светлана Викентьевна.

Начало работы ГЭК в 9-00.

Питання:

1. Поняття економічної інформації.

2. Властивості економічної інформації.

3. Які вимоги висувають до економічної інформації.

4. Класифікація економічної інформації.

Поняття інформація походить від латинського слова «informatio», що означає викладення, повідомлення, пояснення факту, явища, події. У процесі вивчення інформації враховуються закономірності її створення, перероблення й використання в різних сферах діяльності.

Інформацію як продукт виробництва та використання відрізняє передусім предметна сфера. Вона дуже різноманітна та поділяється за видами діяльності: наукова, технічна, виробнича, управлінська, економічна, соціальна, правова тощо.

Кожний вид інформації має свої технології оброблення, змістову цінність, форми представлення й відображення, вимоги до достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.

Економічна інформація - це всі відомості в сфері економіки, які необхідно фіксувати, передавати, обробляти і зберігати для використання в процесі планування, обліку, контролю та аналізу.

Економічна інформація відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У зв'язку з тим, що економічна інформація пов'язана з суспільним виробництвом, її часто називають виробничою інформацією.

Вона кількісно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об’єкта через систему натуральних і вартісних показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах, органах управління. За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв’язки між ланками, напрями його розвитку та прийняття управлінських рішень. Іншими словами, економічна інформація — це дані, що використовуються в управлінні об’єктом.

Над економічною інформацією здійснюються багато операцій, які за ознакою однорідності і цільових функцій об'єднані в інформаційні процедури (процеси), які можна згрупувати в п'ять стадій обробки інформації: збір, передача, зберігання, перетворення і споживання.

Економічна інформація характеризується двома основними ознаками - кількісною та якісною.

Якісна ознака дозволяє класифікувати її за ознаками знань, функціями управління тощо.

Кількісна дає можливість з'ясувати одиниці виміру, на основі яких можна встановити її обсяги і трудомісткість - отримання, а також технічні засоби для передачі, збору, зберігання і фіксації, технологію обробки.

Економічна інформація в основному дискретна і складається з окремих повідомлень, тобто комплексів значень, що характеризують конкретні факти, предмети, явища, господарські операції тощо. Кожне повідомлення може бути представлене у вигляді чергування імпульсів, літер, цифр або інших символів.

Інформацію, подану в певному формалізованому вигляді, що дозволяє її передавати, зберігати на різних (в тому числі і машинних) носіях і обробляти за допомогою деякого процесу, прийнято називати даними.

Виникнення і передача інформації характеризуються об'єктом інформації і джерелом інформації. Об'єктом інформації є різні виробничі підрозділи, вироби, деталі тощо, тобто всі елементи повідомлення, які передаються в систему. Джерелом інформації є такий елемент, який може формувати або виробляти вхідне повідомлення в систему. Джерелом інформації може бути, наприклад, відділ.

Вимірюють економічну інформацію в таких одиницях:

- натуральних — кількість повідомлень, документів, рядків показників, слів, символів;

- телеграфних — біт (кількість двійкових розрядів), байти (8біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти і терабайти.

Натуральні одиниці використовуються в разі обробки інформації людиною, а телеграфні - під час організації машинної, зокрема автоматизованої і автоматичної обробки інформації.

У сучасному індустріальному суспільстві інформація - це найважливіший стратегічний ресурс системи керування.

Властивості економічної інформації

ЕІ має властивості і специфічні особливості, які необхідно враховувати при проектуванні інформаційного забезпечення інформаційних систем і при аналізі існуючої інформаційної системи об'єкта. До цих властивостей належать:

- ЕІ має лінійну форму, тобто записується порядково;

- вхідна і результатна інформація в основній масі дискретна і представлена в алфавітно-цифровому вигляді, характеризується тривалістю зберігання;

- вхідна інформація в основному фіксується в первинних документах, які не придатні для автоматичного вводу в ЕОМ, що зумовлює необхідність перезапису даних на машинні носії;

- ЕІ порівняно однотипна і однорідна в поєднанні з масовістю і загальністю джерел виникнення;

- одні і ті ж вхідні дані використовуються багатократно для отримання інформації в різних економічних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності;

- основну частину економічної інформації періодично, регулярно обробляють;

- економічна інформація характеризується великим обсягом і простими операціями обробки;

- під час обробки інформації здебільшого існують логічні операції, арифметичні операції зводяться, як правило, до чотирьох арифметичних дій;

- одержану результатну інформацію часто використовують як вхідну при подальших розрахунках.

Особливості ЕІ впливають на вибір технічних засобів для її обробки.

До економічної інформації висунуто низку вимог. Розглянемо основні з них.

Якість інформації. Інформація в комп'ютерних системах обробки даних є і предметом праці, і її продуктом, а тому від якості такої інформації суттєво залежить ефективність функціонування системи.

Якість інформації можна визначити як сукупність властивостей, що зумовлюють можливості її використання для задоволення визначених згідно з її призначенням потреб.

Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, стійкість, точність, достовірність і цінність.

Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її добору й формування з метою адекватного відображення заданих властивостей об'єкта.

Змістовність інформації — це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до розміру даних, що його відтворюють.

Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників.

Доступність інформації для сприйняття, при прийнятті управлінського рішення в комп'ютерних системах забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання і переробки.

Актуальність визначається ступенем забезпечення цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта і від інтервалу часу, який минув з моменту виконання цієї інформації.

Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яку можна враховувати при виробленні управлінського рішення без порушення встановленої процедури і регламенту, тобто інформація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом розв'язування задач управління.

Стійкість — це властивість управлінської інформації реагувати на зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність.

Точність інформації визначається ступенем наближення відображеного інформацією параметра і його істинного значення. Для економічних показників, які відображаються цифровими кодами, відомі чотири класифікаційні поняття точності: 1) формальна точність, вимірювана значенням одиниці молодшого розряду числа, яким подано показник; 2) реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, правильність якого гарантована; 3) досяжна точність-максимальна точність, якої можна досягти за конкретних умов функціонування системи; 4) необхідна точність, яка визначається функціональним призначенням показника

Достовірність (вірогідність) інформації - властивість інформації відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації імовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відрізняються від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.

Поряд з поняттям "достовірність інформації"" існує поняття "достовірність даних", під якою розуміють їхню безпомилковість. Вимірюється достовірність даних імовірністю появи помилок у даних.

Цінність інформації - комплексний показник її якості.

Класифікація економічної інформації

Інформацію, що циркулює в економічному об'єкті, можна класифікувати за різними ознаками. Розглянемо деякі з них.

1. За місцем виникнення і напрямком руху інформація ділиться на вхідну і вихідну.

Інформація, яка надходить в об'єкт управління, називається вхідною, а результатна - вихідною.

Кожен з цих видів інформації, своєю чергою, з погляду відношення до об'єкта управління, можна розділити на зовнішню і внутрішню. Внутрішньою називається така інформація, яка виникає всередині об'єкта (цеху, відділу). Зовнішня виникає за межами об'єкта.

Зовнішня вхідна інформація підрозділяється на три групи: планова, нормативно-довідкова, про зовнішні викривлення.

Планова - всякого роду інформація про параметри об'єкта управління на майбутній період. Вона директивна і при оперативному управлінні коригується. Нормативно-довідкова інформація містить різні нормативні і довідкові дані. Ця інформація вводиться і змінюється рідко. Інформація про зовнішні викривлення включає відомості, які характеризують зміну плану, недопостачання матеріалів і комплектуючих виробів, брак технологічної документації.

Внутрішня вхідна інформація підрозділяється також на три групи: про продукцію, процеси, внутрішні викривлення.

Інформація про продукцію включає в себе комплекс даних, які характеризують з кількісного і якісного боку всі види продукції а також повідомлення про рух цих видів продукції в циклі виробництва.

Інформація про процеси являє собою дані про проходження технологічного процесу виробництва, стан транспортних засобів тощо.

Інформація про внутрішні викривлення включає повідомлення про простоювання обладнання, робітників, транспортних засобів, відсутність матеріалів тощо.

Внутрішня вихідна інформація поділяється на групи: планова (для ділянок і робочих місць),транспортні команди, технічні завдання майстрам, робочі команди на ліквідацію внутрішніх викривлень.

Зовнішня вихідна інформація ділиться на обліково-розрахункову і довідкову. Довідкова являє собою різного роду довідки вищим рівням управління про виконання виробничого завдання.

2. За стадіями утворення інформація підрозділяється на первинну і вторинну (похідну).

Первинна інформація виникає безпосередньо під час діяльності об'єкта і реєструється на початковій стадії процесу управління (стадії первинного обліку). Вторинна (похідна) отримується внаслідок обробки інформації і може бути проміжною або результативною.

Проміжна інформація містить результати розрахунків, які використовують як вхідні дані для подальших розрахунків. Вона є вихідною для одного розрахунку і вхідною для груп інших задач або для цього ж розрахунку, що створюється через деякий проміжок часу, тобто забезпечує зв'язок в середині інформаційної системи і взаємодію підсистем.

Результатну інформацію одержують під час обробки первинної і проміжної інформації і використовують її для управління об'єктом і прийняття рішень.

3. За відношенням до процесу обробки інформація класифікується на таку, що піддається обробці, і таку, яка не піддасться обробці.

4. За способом відображення даних інформація підрозділяється на текстову (алфавітну, цифрову, алфавітно-цифрову) і графічну.

5. За функціями управління економічна інформація ділиться на планову, нормативну, бухгалтерську, статистичну і оперативно-технічну.

6. За стабільністю інформація підрозділяється на змінну і умовно-постійну інформацію, яку коротко називають постійною.

Змінна інформація відображає фактичні кількісні і якісні характеристики виробничо-господарської діяльності об'єкта, вона може змінюватись для кожного конкретного випадку як за назвами реквізитів - ознак, так і за кількісними величинами реквізитів - основ. Змінна інформація, як правило, бере участь в одному циклі обробки, тому її називають разовою.

Постійна інформація залишається незмінною упродовж тривалого часу, багатократно використовується при обробці змінної інформації. Постійність інформації в часі характеризується коефіцієнтом стабільності (К_ст), який визначається відношенням кількості позицій номенклатури, що не змінюється протягом певного періоду (як правило року), до загальної кількості позицій цієї номенклатури на початок цього періоду. До постійної зараховують інформацію, для якої коефіцієнт стабільності більший за 0.8.

Приклад. Розрахувати коефіцієнт стабільності, якщо номенклатура товару складається з 500 найменувань, а за рік змінилося 50 найменувань.

К_ст = (500-50) / 500=450 / 500=0,9 інформація умовно – постійна.

Постійна інформація, своєю чергою, ділиться на нормативно-розцінювальну, довідкову, табличну, планову.

Нормативно-розцінювальна інформація містить діючі місцеві, галузеві і загальнодержавні нормативи, виражені в абсолютних і відносних величинах. До абсолютних належать норми часу і розцінки на виготовлення виробів, норми витрат матеріальних ресурсів, ціни на матеріали і вироби, тарифи тощо. Відносними є різні тривалий час діючі розрахункові коефіцієнти, процентні ставки тощо.

Постійна довідкова інформація включає опис постійних властивостей об'єкта у вигляді ознак, залежність яких тривала певний час. У наборі таких ознак завжди виділяється основна ключова ознака, якій відповідають певні значення інших ознак. Наприклад, табельному номеру працівника (ключова ознака) відповідають такі ознаки: відділ, цех, дільниця, категорія працівника, професія, розряд тощо.

До довідкової інформації можна зарахувати і структурну інформацію, яка визначає склад об’єкта або явища, наприклад розподіл цехів і відділів підприємства за видами виробництва, склад збиральних з’єднань тощо.

Таблична інформація містить заздалегідь обчислені показники, наприклад таблиці сум податків, таблиці сум амортизації.

Планова інформація містить планові показники, які багатократно використовуються під час розв’язання різних техніко-економічних задач. Вищеперерахована інформація, зафіксована в таблицях, довідниках, цінниках, утворює документальні масиви, дані яких підлягають групуванню, обчислювальній обробці.

Постійна інформація забезпечує розв’язання комплексу задач кожної інформаційної системи.

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміють під інформацією взагалі і під економічною інформацією зокрема?

2. Перелічіть властивості економічної інформації.

3. Перелічити напрямки класифікації економічної інформації.

4. Розрахуйте коефіцієнт стабільності контингенту по підприємстві, якщо працює на підприємстві 7250 роб. і за рік змінювався контингент на 147 осіб.

Література

1. В.П. Завгородний. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля и аудита. -К: А.С.К, 1998.

2. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За редакцією В.С. Пономаренка.-К.: видавничий центр “Академія”, 2002.

3. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем, К.:КНЕУ, 2001 р.

4. В.Д. Шквір та ін.. Інформаційні системи і технології в обліку:.Навч. посібник.- Львів, 2003.

лекций по общей химии

I семестр 2013-2014 уч.год.

№ недели	Тема лекции
	Термодинамика и кинетика химических процессов.
	Кислотно-основное равновесие. Шкала рН. Расчет рН в растворах сильных и слабых электролитов. Гидролиз. Процессы гидролиза в организме.
	Теории кислот и оснований. Буферные растворы. Буферные системы крови. Щелочной резерв крови. Ацидоз. Алкалоз.
	Основы количественного анализа. Метод нейтрализации. Кривые титрования. Иодометрия. Перманганатометрия.
	Строение комплексных (координационных) соединений. Устойчивость в растворах. Раз­рушение комплексных соединений. Хелаты. Комплексонометрия.
	Электродные потенциалы. ЭДС. Уравнение Нернста. Редокс-потенциалы. Коррозия. Электролиз. Окислительно-восстановительное титрование.
	Поверхностные явления. Адсорбция. Хроматография.
	Коллоидные системы. Получение и свойства коллоидов.
	Электрокинетические явления. Устойчивость и разрушение коллоидных систем. Коагу­ляция.
	ВМС. Классификация и свойства. Изоэлектрическая точка. Биополимеры.
	Гели и студни. Классификация и свойства. Медико-биологическое значение.
	Физико-химические методы исследований в медицине и биологии.

Утвержден на заседании кафедры 30.08.13г.

Зав. кафедрой общей

и медицинской химии, профессор В.В. Хорунжий

30.08.13

Дата добавления: 2014-01-07