ІІІ. Законодавчі акти України

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Закон України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 долі № 2887-XII.

3. Закон України „про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1 грудня 1994 долі № 264/ 94-ВР.

4. Закон України „про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 долі № 356/ 95-ВР.

5. Закон України „про боротьбу з тероризмом” від 20 березня 2003 долі № 638-IV.

6. Закон України „про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 долі № 606-ХІ.

7. Закон України „про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 долі № 22/ 98-ВР.

8. Закон України „про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України” від 7 березня 2002 долі № 3099-III.

9. Закон України „про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” від 26 березня 1992 долі № 2235-ХІІ.

10. Закон України „про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією й правоохоронними органами держави” від 19 червня 2003 долі № 975-ІV.

11. Закон України „про державний захист працівників суду й правоохоронних органів України” від 23 грудня 1993 долі № 3781-ХІІ.

12. Закон України „про державний кордон України” від 4 листопаду 1991 долі № 1777-XII.

13. Закон України „про Державну прикордонну службу України” від 3 квітня 2003 долі № 661- ІV.

14. Закон України „про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 долі № 202/ 98-ВР.

15. Закон України „про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” від 4 березня 1998 долі № 160/ 98-ВР.

16. Закон України „про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 долі № 509-XII.

17. Закон України „про державну таємницю” від 21 січня 1994 долі № 3855-ХІІ.

18. Закон України „про забезпечення безпеки осіб, які беруть доля в кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993 долі № 3782-ХІІ.

19. Закон України „про загальну структуру й чисельність Міністерства внутрішніх справ України” від 10 січня 2002 долі № 2925-ІІІ.

20. Закон України „про заходь протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” від 15 лютого 1995 долі № 62/ 95-ВР.

21. Закон України „про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 долі № 393/ 96-ВР.

22. Закон України „про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 долі № 422/ 96-ВР.

23. Закон України „Про контрозвідувальну діяльність” від 26 грудня 2002 долі № 374-IV.

24. Закон України „про міліцію” від 20 грудня 1990 долі № 565-ХІІ.

25. Закон України „про нотаріат” від 2 вересня 1993 долі № 3425-XII.

26. Закон України „про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 долі № 2135-ХІІ.

27. Закон України „про органи й служби в справах неповнолітніх та спеціальні встанови для неповнолітніх” від 24 січня 1995 долі № 20/ 95-ВР.

28. Закон України „про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня 1993 долі № 3807-ХІІ.

29. Закон України „про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 долі № 3341-XII.

30. Закон України „про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 долі № 2262-ХІІ.

31. Закон України „про попереднє ув'язнення” від 30 червня 1993 долі № 3352-ХІІ.

32. Закон України „про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду” від 1 грудня 1994 долі № 266/ 94-ВР.

33. Закон України „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 долі № 1625-IV.

34. Закон України „про прокуратуру” від 5 листопаду 1991 долі № 1789-XII.

35. Закон України „про розвідувальні органи України” від 22 березня 2001 долі № 2331- ІІІ.

36. Закон України „про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 долі № 2229-XII.

37. Закон України „про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 долі № 2011-XII.

38. Закон України „про статус ветеранів військової служби й ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист” від 24 березня 1998 долі № 203/ 98-ВР.

39. Закон України „про статус суддів” від 15 грудня 1992 долі № 2862-ХІІ.

40. Закон України „про судоустрій України” від 7 лютого 2002 долі № 3018-ІІІ.

41. Закон України „про Уповноваженого Верховної Заради України з прав людини” від 23 грудня 1997 долі № 776/ 97-ВР.

42. Закон України „про участь громадян в охороні громадського порядку й державного кордону” від 22 червня 2000 долі № 1835-ІІІ.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Курс «Судові та правоохоронні органи України» є базовою дисципліною в вищіх навчальних закладах юридичного профілю. Ця дисципліна дає уявлення про правозахисну та правоохоронну функції держави. Показує студентам роль та місце судових та правоохоронних органів в структурі державного апарату. Курс «Судові та правоохоронні органи України» є підґрунтям для вивчення процесуальних галузей права. У процесі проведення судово-правової реформи Україна здійснила суттєви кроки щодо адаптації національних систем судови та правоохоронних органів до Європейських стандартів. Ознаки правосуддя

Судова влада відповідно до теорії та практики розподілу влади є самостійною, незалежною

Тема 2: Правосудие и его принципы

Учебные вопросы:

1. Понятие правосудия и его признаки. Суд как орган правосудия.

2. Принципы организации правосудия.

3.Принципы осуществления правосудия.

Выводы

ВОПРОС 1. ПОНЯТИЯ ПРАВОСУДИЕ И ЕГО ПРИЗНАКИ. СУД КАК ОРГАН ПРАВОСУДИЯ

Государственная власть в Украине осуществляется на основах ее деления на законодательную, исполнительную и судебную. Согласно Конституции Украины (ст.126) судебные органы выполняют свою функцию независимо от разделения власти, в установленных Конституцией пределах и в соответствии с законами Украины.

Признаки правосудия.

Судебная власть в соответствии с теорией и практикой разделения властей является самостоятельной, независимой сферой публичной власти и представляет собой совокупность полномочий по осуществлению правосудия, толкование норм права, с соответствующими контрольными полномочиями специально уполномоченных органов - судов.

Атрибутами судебной власти есть широкие юрисдикционные полномочия; это правовой статус судов как особых органов государственной власти; это и собственно выполнения властных судейских полномочий.

В независимой Украине судебная власть как составляющая государственной власти начала формироваться с принятием таких актов политического характера, как Декларация о государственном суверенитете Украины (1990 г.) и Акта провозглашения независимости Украины (1991 г.).

28 апреля 1992 года была принята Концепция судебно-правовой реформы, которая предусматривала совершенствование судебной системы: образование Конституционного Суда, создании специализированных судов, введение апелляционных судов и построения органов судейского самоуправления. За этот промежуток времени неоднократно вносились изменения в Закон Украины "О судоустройстве". Последние изменения – принятие Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» принятый ВР украины 7 июля 2010г.

Понятие судебной власти включает три основных компонента:

Ст 1.

1. Судебная власть в Украине в соответствии с Конституционными принципами разделения властей осуществляется независимыми, беспристрастными судами, созданными в соответствии с законом.

2. Судебную власть реализуют профессиональные судьи, и в установленных законом случаях, народные заседатели и присяжные путем осуществления правосудия в рамках соответствующих процедур.

3. Судопроизводство осуществляется Конституционным Судом Украины и судами общей юрисдикции.

Судебная власть реализуется через следующие полномочия:

- Осуществление правосудия;

- Конституционный контроль;

-Контроль за соблюдением законности и обоснованности решений и действий государственных органов и должностных лиц;

- Формирование органов судейского самоуправления;

- Разъяснения судам общей юрисдикции актов применения законодательства;

- Образование государственной судебной администрации.

( Осуществление судебной власти по содержанию значительно шире, чем отправления правосудия. Судебная власть реализуется в действиях суда, которые не связаны с рассмотрением дел. Это прежде всего организационные и информационно-аналитические действия (обобщение судебной практики, анализ судебной статистики, внесение отдельных постановлений в государственные органы, учреждения, организации об устранении нарушений закона, разрешение жалоб подозреваемых, обвиняемых, адвокатов и т.п.).)

Правосудие - это государственная деятельность, которую проводит суд путем рассмотрения и разрешения в судебных заседаниях в особой, установленной законом процессуальной форме гражданских, уголовных, хозяйственных и административных дел. Судопроизводство осуществляется Конституционным Судом Украины и судами общей юрисдикции (ст. 1 Закона Украины "О судоустройстве и статусе судий").

Правосудие в учебной литературе определяется как деятельность суда по рассмотрению и решение гражданских, хозяйственных, уголовных, административных дел в рамках процессуальных норм, установленных законом, применение к правонарушителей средств государственного принуждения в целях защиты прав и интересов общественного и государственного строя, всех форм собственности и прав граждан.

Дата добавления: 2014-01-07