Водні ресурси

Запаси води на Землі (табл.4.1) досить значні - 1.39 млрд.км³, що стано­вить 0.025 % усієї маси планети, або 1/800 її об'єму. Проте переважна частина води (96.5 % її загального об'єму) припадає на океан і моря, які займають 70.8 % земної поверхні (361.3 млн.км²).

Гірко-солоні води Світового океану непридатні для пиття та технологіч­ного використання. Вони являють собою розчин, в якому присутні майже всі природні хімічні елементи. Середня солоність цих вод - 34.7 (тобто в 1 л океанічної води міститься 34.7 г солей). Найбільш солона вода в Мертвому морі - 260 г (для порівняння, у Чорному - в середньому 18 г, Азовському - 12 г, Балтійському - 7.2 г). Якби випарувати всю воду, що міститься у морях та океані Землі, і одержаний сухий залишок розсипати по поверхні материків та островів, то на суходолі утвориться шар солі товщиною 135 м. За хімічним складом у воді морів і океану домінують хлориди (хлористий натрій NaCl і калій KCl - 88.7 %) та сульфати (сірчанокислий магній MgSO₄, кальцій CaSO₄, калій K₂SO₄ - 10.8 %), меншу роль відіграють карбонати (0.3 %) та інші роз­чинені у воді сполуки (0.2 %).

Табл.1. Світові запаси води [98]

Різновиди води	Площа поширення, млн.км^2	Об'єм, тис.км^3	Частка від світових запасів, %
від загальних запасів води	від запасів прісної води
Світовий океан	361.3		96.5	-
Підземні води	134.8		1.70	-
у т.ч. прісні	-		0.76	30.1
Ґрунтова волога	82.0	16.5	0.001	0.05
Льодовики та постійні сніги	16.2		1.74	68.7
Підземний лід	21.0		0.022	0.86
Води озер:
- прісних	1.24	91.0	0.007	0.26
- солоних	0.82	85.4	0.006	-
Води боліт	2.68	11.5	0.0008	0.03
Води річок	148.8	2.1	0.0002	0.006
Вода в атмосфері	510.0	12.9	0.001	0.04
Вода в організмах	-	1.10	0.0001	0.003
Загальні запаси води	-			-
у т.ч. прісної	-	35029.2	2.53

Маса прісної води на планеті - 35 млн.км³ (2.6 % її загальної кількості). Основна частина прісної води (24 млн.км³, або 69 % світових запасів) зосе­реджена у льодових щитах Антарктиди й Гренландії, гірських льодовиках, айсбергах, у зоні вічної мерзлоти. З усієї кількості прісної води лише 30 % пе­ребуває в рідкому стані (річки, прісноводні озера, частина підземних вод). Са­ме ця вода використовується людством для його численних потреб. Слід за­значити, що 80 % усієї прісної рідкої води Землі зосереджено в унікальному водному басейні - сибірському озері Байкал.

Річковий стік є основним джерелом водопостачання людства - щорічно на господарські потреби витрачається приблизно 13 % річкового стоку, при цьому у водойми повертається понад 600 км³ забруднених стоків, на нейтралі­зацію (розбавлення) яких необхідно у 5-10 разів більше чистої води [75].

За величиною річкового стоку серед країн світу перше місце посідає Бра­зилія з її гігантською річкою Амазонкою.

В Україні протікає понад 22 тисячі річок загальною довжиною більш як 170 тис.км, з них 3.5 тисячі річок мають довжину понад 10 км, у тому числі 4 % з них - понад 100 км. Переважна більшість річок належить до басейнів Чорного і Азовського морів, з них до басейну Дніпра (третя після Волги і Ду­наю за площею водозбору та четверта за довжиною ріка Європи) - 44 %, Дні­стра - 16 %. Решта входить до басейнів Дунаю, Південного Бугу, Сіверського Дінця та менших річкових басейнів. Тільки 4 % річок несуть свої води до Бал­тійського моря. Середня густота річкової мережі на Україні - 0.25 км/км² [61].

Сумарний річковий стік України без Дунаю в середній за водністю рік становить 87.1 км³, а у маловодні роки зменшується до 55.9 км³. Він склада­ється з місцевого стоку, який формується безпосередньо на території України (відповідно 52.4 та 29.7 км³), і транзитного, що надходить з територій інших держав. Водні ресурси Дунаю становлять в середньому 123 км³ води на рік.

По території України річковий стік розподілений нерівномірно - 70 % припадає на Південно-Західний економічний район (45 % території, де меш­кає лише 40 % населення). На Донецько-Придніпровський і Південний еконо­мічні райони, в яких живе 60 % населення, і де розташовані найбільш водоєм­ні галузі господарства, припадає всього 30 % стоку. В багатьох регіонах пів­дня України відчувається гострий дефіцит води, для подолання якого викона­ні значні роботи по регулюванню стоку річок, на яких створено 1087 водосхо­вищ загальним об'ємом 55.11 км³ (в тому числі каскад з шести великих водо­сховищ на Дніпрі). Побудовано близько 28 тисяч ставків, 7 великих каналів довжиною близько 2000 км з подачею ними понад 1000 м³/с води (Північно-Кримський, Дніпро-Кривий Ріг, Сіверський Донець - Донбас та ін.), а також 10 водоводів великого діаметру [73].

Головним джерелом води в Україні є Дніпро, водні ресурси якого ста­новлять близько 80 % вод­них ресурсів країни і за­безпечують водою 32 млн. населення та 2/3 господар­ського потенціалу (50 ве­ликих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств, 2.2 тис. сіль­ських і понад 1 тис. кому­нальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні електро­станції) [64]. Дніпро є головним, а подекуди і єдиним, джерелом водопоста­чання великих промислових центрів півдня і південного сходу України. Кана­лами Дніпро-Донбас, Північнокримським та Каховським щорічно перекида­ється 5-6 км³ стоку за межі басейну. Іншими річками, що забезпечують потре­би населення і господарства України у воді, є Дністер, Південний Буг, Захід­ний Буг, Тиса, Прут, Сіверський Донець, Дунай та ін.

Забір поверхневих вод в Україні складає близько 60 % місцевого стоку, отже можливості розширення використання ресурсів поверхневих вод вже
практично вичерпані. Забезпечення водою населення України ускладнюється ще й через незадовільну якість води більшості водних об'єктів, яка за станом хімічного і бактеріального забруднення класифікується як забруднена і бруд­на (IV-V клас якості)^[1]. Найгостріший екологічний стан спостерігається в ба­сейнах річок Дніпра, Сіверського Дінця, річках Приазов'я, окремих притоках Дністра, Західного Бугу, де якість води класифікується як дуже брудна (VI клас). Для екосистем більшості водних об'єктів України властиві елементи екологічного та метаболічного регресу [73].

Стан води й повноводдя великих річок України залежать від стану їх при­ток - малих річок, яких в Україні налічується понад 63 тисячі. Ці річки мають величезне значення - досить сказати, що 90 % усіх населених пунктів країни розташовані на їх берегах. Стан малих річок викликає сьогодні велику триво­гу, більше як 20 тисяч їх вже зникло з карти нашої країни. Деградація і виси­хання їх неминуче призводять до деградації великих водотоків, тому пробле­ма збереження й оздоровлення малих річок є однією з найгостріших для на­шої держави.

В прісних озерах України зосереджено 2.3 км³ води, в солоних озерах і лиманах - 8.6 км³, а в болотах - близько 30 км³.

Друге місце (після Світового океану) за загальними об'ємами води у гід­росфері і перше місце за обсягами прісної води посідають підземні води. Хі­мічний склад підземних вод дуже різноманітний. Залежно від складу водонос­них порід та глибини залягання вони змінюються від гідрокарбонатно-кальцієвих до сульфатних, сульфатно-натрієвих і хлоридно-натрієвих, за мінераліза­цією - від прісних до ропи з концентрацією 600, часто з наявністю газової компоненти. Мінеральні та термальні підземні води мають велике бальнеоло­гічне значення, є одним з рекреаційних ресурсів природного середовища.

В Україні підземні води поширені по всій території, але розподілені та­кож нерівномірно. Тут виділено сім основних гідрогеологічних районів: Львівсько-Волинський, Дніпровсько-Донецький і Причорноморський артезі­анські басейни, Карпати, Донбас, Крим та Український кристалічний щит (центральні райони країни).

Підземні води України мають не менше значення для забезпечення водою населення, ніж води поверхневого стоку. Досить зазначити, що близько 70 % населення міст і селищ міського типу користується водою з підземних водо­носних горизонтів, а сільське населення майже на 100 % задовольняє свої по­треби за рахунок підґрунтових вод (колодязі) чи глибших водоносних гори­зонтів (свердловини).

Прогнозні ресурси підземних вод питної якості в Україні оцінені в кіль­кості 22.5 км³/рік (61.7 млн.м³/доб), з яких 8.9 км³/рік (22.4 млн.м³/доб) гідравлічно не зв'язані з поверхневим стоком. Затверджені експлуатаційні запа­си питних підземних вод становлять 5.75 км³/рік, з них підготовлені до про­мислового освоєння близько 4 км³/рік. Водозабір підземних вод у складі про­гнозних ресурсів становить 21 % [73].

Значні запаси води зосереджені в надрах Землі у зв'язаному стані (у складі мінералів). За даними В.І.Вернадського, в земній корі міститься що­найменше 1.3 млрд.км³ зв'язаної води, тобто приблизно стільки ж, як у Світо­вому океані.

Дата добавления: 2014-01-07