Природні ресурси та ресурсний цикл

Природні ресурси – це ті засоби існування людей, які не створені їхньою працею, але є в природі і які люди беруть у неї, переробляють для задоволення своїх потреб або використовують без переробки (руда, деревина, вода, вугілля, пісок, сіль).

Природні ресурси класифікують по різним ознакам:

- по їх використанню (виробничі, здоровоохоронні, харчові, наукові);

- по належності до компонентів природи (лісові, земельні, мінеральні, водні);

- по вичерпності (вичерпні, невичерпні).

Це найбільш розповсюджена класифікація. Розглянемо її детальніше.

Невичерпні – такі, запаси яких в природі значні, а використання людством обмежене (повітря, вода, енергія Сонця, вітру, прибою і т. ін.).

Вичерпні – такі, запаси яких обмежені, а їх відновлення і поповнення на Землі в короткий проміжок часу неможливе із-за відсутності умов.

Вичерпні поділяються на:

1. відновлювані – це рослини, тварини, деякі мінеральні (соль);

2. частково відновлювані – ґрунти, ліси;

3. невідновлювані (вичерпні).

Останні поділяють на:

- викопні органічного походження (кам’яне вугілля, нафта, торф, газ, горючі сланці);

- викопні мінерального походження (всі рудні і нерудні корисні копалини);

- генофонд – це сукупність усіх ж. о. на Землі, якщо будь-який вид зникає, то вже ніколи не з’явиться в біосфері Землі.

Ресурсний цикл – сукупність перетворень і переміщень в просторі речовин або груп речовин на всіх етапах використання їх людиною.

Всі природні процеси мають замкнений цикл. На відміну від природних ресурсний цикл має практично тупиковий характер.

Згідно з законами екології природне середовище не має відходів, хоча впродовж епох в біосфері накопичувались продукти розкладу об’єктів природи. (Але у природи є час – епохи – і вона знешкодить їх, включивши свої відпрацьовані механізми.)

В будь-якій природній системі залишки життєдіяльності одних живих організмів слугують джерелом існування інших і таким чином утворюється біохімічний кругообіг речовин.

Для кожної органічної субстанції, яка виробляється живими організмами, в природі існує фермент, який може розкласти її на найпростіші сполуки і елементи.

Ні одна речовина, що є в природі, не завдає шкоди біосфері, і тільки людина, що добуває і переробляє сировину за допомогою недосконалих технологій, накопичує велику кількість відходів там, де їх ніколи не було, таких, яких ніколи не було в природі, і тому природа не може їх знешкодити, не маючи потрібних для цього ферментів і механізмів. Внаслідок цього уражаються біогеоценози, хворіють і гинуть рослини, комахи, тварини.

Деякі речовини, синтезовані людиною для боротьби з гризунами, комахами, бур’янами, дуже токсичні і мають тенденцію накопичуватися в тканинах живих організмів, а потім включаються в кругообіг по харчовим ланцюгам харчування, викликаючи захворювання у всіх ланках ланцюга, або навіть мутації у нових поколінь, бо уражають хромосоми в ДНК.

Одна з головних причин теперішньої кризи довкілля полягає в тому, що величезна кількість речовин, добутих з надр, перетворена людиною в нові сполуки, які разом з відходами (твердими, рідкими, газоподібними) розпорошені в біосфері без врахування їх накопичення і можливості участі в біохімічних природних циклах перетворення.

По даним інституту світових ресурсів (США) з початку ХХ століття населення Землі збільшилось в 3 рази, а об’єм господарської діяльності – в 20 р. За 50 останніх років добуто стільки ресурсів, скільки за всю історію існування людства.

Природа опинилась під таким антропогенним навантаженням, що можуть бути порушені всі механізми адаптації, і це призведе до загибелі.

Дата добавления: 2014-01-07