Системи водопостачання. Методы расчета производственных мощностей

Методы расчета производственных мощностей

Производственная мощность – максимально возможный выпуск продукции за определенный период времени в заданной номенклатуре и количественных соотношениях при полном использовании производственного оборудования и площадей.

Исходные данные для расчета производственной мощности:

· номенклатура продукции (n);

· объем производства каждого вида продукции (N);

· трудоемкость изготовления единицы каждого вида продукции (t_i);

· количество установленного оборудования каждого вида (Q);

· эффективный фонд времени работы оборудования (Ф_о);

· проектируемый ввод или сокращение оборудования;

· меры по балансированию производственной мощности.

Производственная мощность измеряется:

· в натуральных показателях (штуках, тоннах, койкоместах, количество обслуженных клиентов и т.п.);

· в стоимостном выражении (объема продукции, стоимость услуг и т.п.).

В производственном менеджменте различают следующие показатели:

· производственная мощность входная – на начало планового периода (М_в);

· производственная мощность выходная – на конец планового периода (М_к);

· производственная мощность средняя за период (например, год) (М_ср):

₁₂

М_ср.год = М_в+1/2 ∑ М_к (12 – к),

^К=1

где М_к – прирост или убыль производственной мощности в к-ом месяце года;

· производственная мощность проектная – максимально возможная мощность организации при удельных условиях организации труда и управления (М_п);

· производственная мощность ожидаемая (планируемая) – закладываемая в плановые расчеты с учетом ожидаемых условий работы (М_о);

При изготовлении одного вида продукции: М_о = (F_з S_j)/t_i.

При изготовлении нескольких видов изделий расчет производственной мощности по группе оборудования целесообразно осуществлять по условным комплектам деталей: K_мj = (F_з S_j)/(∑ N_i t_ij),

где с использованием коэффициента мощности K_мj

t_ij – трудоемкость i – го изделия на j – й группе оборудования

М_oi = K_мj N_i,

· коэффициент использования производственной мощности (К_ми)

К_ми = (N_i^пф/М_n)100%

где N_i^пф – планируемый (фактический) объем производства.

Список используемой литературы:

1. Казанцев А. К., Серова Л.С. Основы производственного менеджмента: Учебное пособие. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 348 с.

Кількісні витрати і втрати води в промисловості і енергетиці залежать від системи водопостачання, яка передбачена проектом. Існує 3 системи водопостачання.

1. Проточна. При такій системі вода забирається із джерела, використовується на виробництві, очищується на очисних спорудах і знову скидається (часто в те ж джерело, звідки й забиралась), але з іншими показниками, в меншій кількості. При такій системі використовується багато води, але остаточних витрат небагато.

2. Оборотна система водопостачання. При такій системі вода забирається із джерела, використовується для виготовлення продукції, очищується на очисних спорудах до певної кондиції, а потім знов використовується на виробництві. І так багатократно. Але по мірі накопичення в воді домішок, які технічно важко вилучити і які завдають шкоди продукції чи обладнанню в накопиченій кількості, воду періодично частково або повністю замінюють свіжою, а забруднену скидають у водойму – джерело води, наносячи цим значної шкоди біоценозам. При цій системі кількісно використання води зменшується. Остаточні втрати більші.

3. Замкнена система водопостачання. При цій системі вода не скидається в водойми, а її остаточні втрати на виготовлення продукції, охолодження поповнюються з джерела постачання. Забруднення з води видаляються на очисних спорудах і вода повністю відповідає технологічним умовам виробництва. При цій системі суттєвими є безповоротні втрати, але вона найбільш екологічно безпечна.

­­

5. Раціональне водокористування

Раціональне водокористування - водокористування, що передбачає:

- повторне використання води, що була у виробництві після її очищення;

- створення менш водоємних технологічних процесів;

- створення більш ефективних процесів водоочищення і обладнання для їхнього здійснення;

- заміна водоємних процесів на неводоємні.

Раціональність використання води на будь-якому підприємстві можна оцінити по укрупненим нормам водоспоживання і водовідведення, по співвідношенню між ними.

Ефективність використання води на підприємстві оцінюється такими показниками як кількість використаної оборотної води, коефіцієнтом її використання, відсотком її втрат.

Для підвищення раціональності водокористування при виборі схеми водопостачання очисних споруд і водовідведення враховують:

- вимоги до якості води, що використовується в технологіях виробництва;

- кількість і склад стоків окремих дільниць і виробництва в цілому;

- можливість скорочення кількості стоків шляхом вдосконалення процесів;

- можливість повторного використання стоків в системі оборотного водопостачання;

- доцільність вилучення і використання вилучених з води домішок;

- можливість і доцільність сумісного відведення і очищення стоків кількох близько розташованих виробництв;

- можливість і доцільність використання очищених і знезаражених промислових і побутових стоків для зрошування сільгоспкультур;

- доцільність локального очищення стоків.

Дата добавления: 2014-01-07