Знос і амортизація основних засобів

Знос об'єкта — це сума амортизації з початку його корисного використання. Розрізняють два види зносу основних засобів -—- фізичний і моральний.

Фізичний знос —- це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріаль­ний знос їхніх окремих елементів. Фізичний знос залежить від ба­гатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього ощадливого ставлення до основних засобів; інтенсив­ності та умов використання основних засобів. Розрізняють по­вний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних за­собів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується за рахунок капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос — це знос основних засобів унаслідок ство­рення нових, більш прогресивних і економічно ефективних ма­шин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною замі­ну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів при­зводить до того, що собівартість зростає, а якість знижується як порівняти з продукцією, виготовленою на досконаліших маши­нах та устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних засобів через скорочення суспільно необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних засобів. Вираху­ванням з первісної (відновлюваної) вартості основних засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних засобів.

З_в = [В(100-І)]: 100,

де З_в — залишкова вартість основних засобів;

В — відновлювальна (первісна) вартість основних засобів;

І — рівень зносу основних засобів, %.

Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизація — це систематичний розподіл вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання (експлуата­ції). Вартість, яка амортизується, — це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

-на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостій­не виготовлення основних засобів для власних виробничих по­треб (включно з витратами на виплату заробітної плати праців­никам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів);

-на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, технічного переоснащення, модернізації та інших способів поліпшення основ­них засобів.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визнача­ються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

А=Б_а Н/100%

де А — сума амортизаційних відрахувань, грн;

Б_а — балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн;

Н — норма амортизаційних відрахувань до балансової вартос­ті кожної з груп основних засобів, %.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних засобів на початок звітного періоду в таких розмірах:

На квартал

Група 1— 2% Група 2 — 10 % Група 3 — 6 % Група 4 — 15 %

Слід зазначити, що чинним законодавством України передба­чено, що платник податку має право (але не обов'язково) засто­совувати більш низькі, ніж законодавчо передбачено, ставки амортизації об'єктів основних засобів.

Балансова вартість груп основних засобів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б_а ⁼ Б₃ + П_а — В_а — А_а,

де Б_а — балансова вартість групи основних засобів на початок звіт­ного періоду;

Б₃ — балансова вартість групи основних засобів на початок періоду, що передував звітному;

П_а — сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію, технічного пе­

реоснащення модернізацію та інші поліпшення основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

В_а — вартість виведеної з експлуатації відповідної групи ос­новних засобів протягом періоду, що передував звітному;

А_а — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному.

З наведеної формули випливає, що витрати на придбання ос­новних засобів збільшують балансову вартість відповідної групи з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, коли підприємство зареє­строване як платник такого податку.

У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних за­собів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу понад балансову вартість окремих об'єктів основних засобів групи 1 та нематеріальних ак­тивів включається до валових доходів, а сума перевищення бала­нсової вартості понад виручку від такого продажу включається до валових витрат підприємства.

У разі виведення з експлуатації основних засобів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних засобів. Якщо сума варто­сті основних засобів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу підприємства відповідного періоду.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних за­собів групи 1 у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням підприємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому аморти­заційні відрахування не нараховуються.

У разі виведення з експлуатації окремих основних засобів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, ре­конструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням під­приємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. Уведення таких основних засобів в експлуа­тацію після капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує балансову вартість групи основних засобів тільки на суму витрат, пов'язаних із цими роботами.

Якщо підприємство приймає рішення про ліквідацію окремого об'єкта основних засобів групи 1, балансову вартість такого об'єк­та не відносять до валових витрат і відшкодовують за рахунок власних джерел підприємства.

Нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість ви­значити поточну вартість незношеної частини основних засобів, а також вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво продукції. Одночасно визначається нагромаджувана частина фі­нансових ресурсів для наступного заміщення основних засобів, які вибувають з виробничого процесу через зношення.

Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визнача­ється за формулою:

К_i =(I -10 %): 100 %,

де К, — коефіцієнт індексації балансової вартості основних засо­бів на початок звітного року;

I— індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення К, не перевищує одиницю, індексація основних за­собів не провадиться. У разі проведення щорічної індексації балансо­вої вартості основних засобів або нематеріальних активів капітальний дохід з метою оподаткування не нараховується, а сума такої індексації збільшує балансову вартість об'єкта.

Амортизація окремого об'єкта основних засобів групи 1 прова­диться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян. Тоді залишкову вартість об'єкта відносять до валових витрат за результатами відповідного по­даткового періоду, а надалі вартість об'єкта вважається нульовою.

Амортизація основних засобів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Як зазначалося вище, метод амортизації основних засобів під­приємство вибирає самостійно з урахуванням очікуваного спосо­бу отримання економічних вигід від його використання.

Слід зазначити, що протягом року метод амортизації об'єкта основних засобів підприємство може переглядати в разі зміни очіку­ваного способу отримання економічних вигід від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, нас­тупного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації незалежно від методів її нарахуван­ня проводиться щомісяця протягом року, крім підприємств із се­зонним характером виробництва, де амортизація нараховується протягом конкретного часу роботи підприємства у звітному періоді.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних засобів і норм таких відрахувань, а також від методів їх нарахування.

Відповідно до П(С)БО№7 амортизацію основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховують, застосовуючи такі методи:

1) прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу ви­користання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума аморти­зації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на поча­ток звітного року (або первісної вартості на дату початку нара­хування амортизації) та річної норми амортизації. Річна норма амор­тизації у відсотках обчислюється як різниця між одиницею та ре­зультатом добування кореня п-го степеня з частки від ділення лікві­даційної вартості об'єкта на його первісну вартість, де п — кількість років корисного використання об'єкта;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким рі^На сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нара­хування амортизації) та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму показників кількості років його корисного використання (1 + 2 + 3 +... + n)

5) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчис­люється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Податковим законодавством передбачено метод нарахування амортизації основних засобів, за яким квартальна сума амортизації визначається як добуток балансової вартості груп основних засобів на початок звітного кварталу та квартальної норми амортизації.

Місячна сума амортизації за застосування методів прямолінійно­го зменшення залишкової вартості та кумулятивного, визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основ­них засобів став придатним для корисного використання.

Припиняється нарахування амортизації, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Суму нарахованої амортизації підприємства відносять на збіль­шення витрат виробництва і одночасно на збільшення зносу не­оборотних активів.

Якщо підприємством прийнято рішення застосовувати прялюлі- нійний метод нарахування амортизації, то річна сума амортизації визначається за формулою:

де А — річна сума амортизації; В_а — вартість, яка амортизується;

Тn — терміни корисного використання основних засобів.

Прямолінійний метод нарахування амортизації передбачає: однакову річну суму амортизації протягом усіх років експлуата­ції об'єкта; рівномірне нагромадження суми зносу; рівномірне зменшення залишкової вартості об'єкта основних засобів до до­сягнення ним ліквідаційної вартості. Цей метод найдоцільніше застосовувати для певної частини основних засобів, таких як бу­дівлі, споруди тощо.

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визна­чення річної суми амортизації множенням залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної нор­ми амортизації.

Цей метод застосовується до тих основних засобів, які мають максимальну віддачу на початку строку їх корисної експлуатації.

Застосування методу зменшення залишкової вартості перед­бачає використання фіксованої норми річної амортизації.

Нарахування амортизації методом прискореного зменшен­ня залишкової вартості об'єкта основних засобів аналогічне попередньому методу з різницею лише в тому, що розрахована річна норма амортизації подвоюється.

Схематично розрахунок річної суми амортизації за цим мето­дом можна зобразити так:

Річна сума амортизації =(Залишкова вартість на початок звітного року (або первісна ва­ртість на дату початку нарахування амортизації)*Річна норма амортизації

Річна норма =(Первісна вартість, яка береться за 100 % /Строк корисного використання)*2

Щомісячна сума амортизації =Річна сума амортизації /12

За застосування цього методу річна норма амортизації є фік­сованою величиною (у відсотках) і застосовується до залишко­вої вартості об'єкта основних засобів. При цьому в перший рік експлуатації об'єкта основних засобів нараховується найбільша сума амортизації, потім вона щороку зменшується. Слід зазна­чити, що ліквідаційна вартість не враховується за нарахування амортизації. Через це в останній рік експлуатації об'єкта річну суму амортизації потрібно розраховувати як різницю між залиш­ковою вартістю об'єкта на початок року і його ліквідаційною вартістю.

Кумулятивний метод ґрунтується на використанні кумуля­тивного коефіцієнта, який змінюється залежно від кількості ро­ків, які залишилися до кінця передбачуваного строку експлуа­тації об'єкта. Тому у наведеній формулі знаменник — величина стала, а чисельник змінюється щороку. Схематично визначення кумулятивного коефіцієнта можна зобразити таким способом:

Кумулятивний коефіцієнт= Кількість років, які залишилися до кінця очікуваного строку використання об'єкта/Сума показників кількості років корисного використання об'єкта

Річна і щомісячна сума амортизації розраховуються так:

Річна сума амортизації =Вартість, що амортизується/Кумулятивний коефіцієнт

Щомісячна сума амортизації = Річна сума амортизації /12

За виробничим методом сума амортизації нараховується про­порційно обсягу виробленої продукції, тобто тривалість експлуа­тації об'єкта не впливає на суму нарахованої амортизації.

Схематично розрахунок щомісячної суми амортизації за цим методом можна зобразити так:

Щомісячна сума амортизації = Фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг)/Виробнича ставка амортизації

Виробнича ставка амортизації = Вартість, що амортизується/ Загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство передбачає виконати за період експлуатації об'єкта.

У практичній діяльності підприємства особливе місце в про­цесах відтворення основних засобів належить методам прискоре­ної амортизації. Методи прискореної амортизації основних засо­бів сприяють прискоренню процесу їхнього оновлення. Якщо по­рівняти з прямолінійним методом, вони передбачають більші розміри амортизації в перші роки експлуатації основних засобів, ніж в останні, з постійним зменшенням амортизаційних відраху­вань протягом строку корисного використання.

Метод прискореної амортизації є дуже поширеним у проце­сі формування амортизаційної політики підприємства.

По-перше, використання цього методу сприяє прискоренню інноваційного процесу на підприємстві, оскільки дає можливість швидше оновлювати основні засоби.

По-друге, використання прискореної амортизації уможливлює істотне прискорення процесу формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, тобто сприяє зростанню поворотного чистого грошового потоку в майбутніх періодах.

По-третє, прискорена амортизація дає змогу знизити суму подат-» ку на прибуток, що сплачується підприємством, оскільки зменшує розмір прибутку від звичайної діяльності до його оподаткування.

По-четверте, прискорена амортизація основних засобів є од­ним з ефективних способів протидії негативному впливу інфляції на реальну вартість основних засобів.

Дата добавления: 2014-01-07