Класифікація об’єктів оцінки

С научно-технической точки зрения к машинам и оборудованию относятся устройства, преобразующие энергию, материалы и информацию. С точки зрения экономической под машинами и оборудованием понимают все виды активной части основных фондов, непосредственно воздействующих на предмет труда, то есть силовые и рабочие машины и оборудование, транспортные средства, производственный и хозяйственный инвентарь, а в отдельных случаях и дорогостоящий инструмент [38, 39, 69, 70, 72].

Силовые и рабочие машины и оборудование – машины, инструменты, аппараты и прочие виды оборудования, предназначенные для механического, термического и химического воздействия на предмет труда, с целью изменения его формы, свойств, состояния или положения. К этой группе относятся все виды технологического оборудования, включая автоматические машины и оборудование для производства промышленной продукции, оборудование сельскохозяйственное, транспортное, строительное, торговое, складское, водоснабжения и канализации, санитарно-гигиеническое и другие виды машин и оборудования.

Энергетическое оборудование – генераторы, производящие тепловую и электрическую энергию и двигатели, превращающие энергию любого вида в механическую.

Информационное оборудование – предназначено для преобразования, передачи и хранения информации и включает оборудование систем связи, средства измерения и управления, средства вычислительной техники и оргтехники, средства визуального и акустического отображения информации, средства хранения информации, театрально-сценическое оборудование.

Транспортные средства – устройства, предназначенные для перемещения людей и грузов (железнодорожный подвижной состав, подвижной состав водного, автомобильного, воздушного, космического, городского транспорта и средства напольного производственного транспорта).

Производственный и хозяйственный инвентарь – предметы технического назначения, которые участвуют в производственном процессе, но не могут быть отнесены ни к машинам, ни к оборудованию. К ним относятся емкости для хранения жидкостей, устройства и тара для сыпучих, штучных и тарно-штучных материалов, устройства и мебель, служащие для облегчения производственных операций, предметы конторского и хозяйственного обзаведения, спортивный инвентарь.

Кроме того существуют такие машины и оборудование, которые сами по себе могут рассматриваться как элементы движимого имущества, однако, из-за способа установки они становятся постоянно прикрепленными к недвижимости или могут функционировать, только будучи постоянно прикрепленными к ней. Такие объекты называются постоянными приспособлениями. К числу постоянных приспособлений относятся настенные или потолочные осветительные приборы, стеллажи, системы кондиционирования воздуха, лифты, шахтные подъемники, удаление которых может причинить ущерб объекту недвижимости.

В связи с многообразием видов, марок, моделей, классов машин и оборудования важной проблемой является их классификация по тем или иным признакам.

Принято выделять следующие способы классификации объектов машин и оборудования в процессе оценки их стоимости:

1) по виду основных средств – на производственные и непроизводственные в зависимости от их вхождения в состав соответствующих подразделений предприятия;

2) по стадии жизненного цикла объектов оценки – на новые, хорошо известные, зарекомендовавшие себя или устаревшие модели и образцы;

3) по праву собственности – на объекты, находящиеся в государственной, коммунальной или частной формах собственности;

4) по способу приобретения и происхождения – на приобретенные на открытом рынке, с аукциона, безвозмездно переданные, поступившие в результате дарения и т.д.;

5) по степени универсальности – на стандартизирванные, серийно выпускаемые и нестандартизированные объекты (например, специальное оборудование собственного производства);

6) в соответствии с действующим порядком начисления амортизации:

–група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини, вартість капітального поліпшення землі;

–група 2 – автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

–група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

–група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) [73].

7) по функциональному назначению в соответствии с функциональной и отраслевой классификацией. В этом случае случае группировка объектов включает основное технологическое, вспомогательное, автотранспортное или офисное оборудование, а также производстенный и хозяйственный инвентарь, которые можно рассматривать в рамках той или иной отрасли функционирования;

8) согласно действующему Государственному классификатору Украины «Классификация основных фондов ГК 013-97», утвержденному приказом Государственного Комитета Украины по стандартизации, метрологии и сертификации от 19.08.97 г. № 507. При этом все объекты основных фондов делятся на три крупные группы:

–транспортные средства, включая грузовые и легковые автомобили; мебель, офисное оборудование; бытовые электромеханические приборы и инструменты; информационные системы, включая электронно-вычислительные и другие машины для автоматической обработки информации;

–здания, сооружения, их структурные компоненты и передаточные устройства (устройства электропередачи, связи и все виды трубопроводов);

–прочие основные фонды, не вошедшие в группы 1 и 2, включая сельскохозяйственные машины и орудия, рабочий и продуктивный скот, многолетние насаждения.

В каждой группе отдельно выделяются подгруппы, которые затем при дальнейшей детализации разбиваются на классы. Такая классификация актуальна в процессе индексной переоценки основных фондов.

З науково-технічної точки зору до машин і обладнання відносяться пристрої, що перетворюють енергію, матеріали й інформацію. З економічної точки зору машинами й обладнанням вважаються всі види активної частини основних фондів, що безпосередньо впливають на предмет праці, тобто силові та робочі машини й обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, а в окремих випадках і дорогий інструмент [4, 58, 62, 64, 65].

Силові та робочі машини й обладнання – машини, інструменти, апарати та інші види обладнання, призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці з метою зміни його форми, властивостей, стану або положення. До цієї групи відносяться всі види технологічного обладнання, в тому рахунку автоматичні машини й обладнання для виробництва промислової продукції, обладнання сільськогосподарське, транспортне, будівельне, торгове, складське, санітарно-гігієнічне, обладнання систем водопостачання та каналізації та інші види.

Енергетичне обладнання – генератори, що виробляють теплову й електричну енергію і двигуни, які перетворюють енергію будь-якого виду в механічну.

Інформаційне обладнання – призначене для перетворення, передавання та збереження інформації: обладнання систем зв'язку, засоби вимірювання та управління, засоби обчислювальної техніки й оргтехніки, засоби візуального й акустичного відображення інформації, засоби збереження інформації, театрально-сценічне обладнання.

Транспортні засоби – пристрої, призначені для переміщення людей і вантажів (залізничний, водяний, автомобільний, повітряний, космічний, міський транспорт і засоби напільного виробничого транспорту).

Виробничий і господарський інвентар – предмети технічного призначення, що приймають участь у виробничому процесі, але не належать ні до машин, ні до обладнання. До них відносяться ємності для збереження рідин, пристрої і тара для сипучих, штучних і тарно-штучних матеріалів, пристрої і меблі, що застосовуються для полегшення виробничих операцій, предмети конторського та господарського призначення, спортивний інвентар.

Крім того існують такі машини й обладнання, що самі по собі можуть розглядатися як елементи рухомого майна, однак, через спосіб установки вони стають постійно прикріпленими до нерухомості або можуть функціонувати за умов постійного прикріплення до неї. Такі об'єкти називаються постійними пристосуваннями. До числа постійних пристосувань відносяться настінні або стельові освітлювальні прилади, стелажі, системи кондиціонування повітря, ліфти, шахтні підйомники, видалення яких може завдати шкоди об'єкту нерухомості.

У зв'язку з різноманіттям видів, марок, моделей, класів машин і обладнання важливою проблемою є їх класифікація, яка в процесі оцінки їх вартості здійснюється за такими ознаками:

1) за видом основних засобів – виробничі та невиробничі основні засоби залежно від їх входження до складу відповідних підрозділів підприємства;

2) за стадією життєвого циклу об'єктів оцінки – нові, добре відомі моделі, машини й обладнання, що зарекомендували себе на ринку, застаріли моделі і зразки;

3) за правом власності – об'єкти, що знаходяться в державній, комунальній або приватній формах власності;

4) за способом придбання та походження – об’єкти, придбані на відкритому ринку, з аукціону, безоплатно передані, такі, що надійшли в результаті дарування і т. ін.;

5) за ступенем універсальності – стандартизовані, серійні та нестандартизовані об'єкти (наприклад, спеціальне обладнання власного виробництва);

6) відповідно до діючого порядку нарахування амортизації:

– група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі жилі будинки та їх частини, вартість капітального поліпшення землі;

– група 2 – автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

– група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

– група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) [24].

7) за функціональним призначенням відповідно до функціональної та галузевої класифікації. У даному випадку угруповання обладнання здійснюється на основне технологічне, допоміжне, автотранспортне або офісне, а також виробничий і господарський інвентар. Кожну групу можна розглядати в рамках тієї або іншої галузі функціонування;

8) відповідно до діючого Державного класифікатору України «Класифікація основних фондів ДК 013-97», затвердженому наказом Державного Комітету України по стандартизації, метрології і сертифікації від 19.08.97 р. № 507. При цьому всі об'єкти основних фондів поділяються на три великі групи:

– транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади й інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні й інші машини для автоматичної обробки інформації;

– будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої (пристрої електропередачі, зв'язку та всі види трубопроводів);

– інші основні фонди, що не ввійшли в групи 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини та знаряддя, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження.

У кожній групі окремо виділяються підгрупи, які при подальшій деталізації розбиваються на класи. Така класифікація актуальна в процесі індексної переоцінки основних фондів.

Дата добавления: 2014-01-07