Організація міжнародних форфейтингових операцій

Операцією, подібною до факторингу, є форфейтинг. Форфейтинг, на відміну від факторинга, є одноразовою операцією, пов'язаною зі стягненням коштів шляхом перепродажу придба­них прав на товари і послуги.

Форфейтування — термін, який зазвичай вживається для. йо-значення купівлі зобов'язань (векселів), погашення яких припадає на будь-який час у майбутньому і які виникають у процесі постачання товарів і послуг (здебільшого експортних операцій.) без обернення на будь-якого попереднього боржника. Слово а forfait французького походження і означає «відмову від прав», що становить суть операцій з форфейтування.

При форфейтуванні продавець вимоги, наприклад переказного векселя, захищає себе від будь-якого регресу (регрес — зворо­тна вимога про відшкодування сплаченої суми) включенням у ін­досамент слів «без обороту». Продавцем векселя, що форфейтується, зазвичай є експортер."Він акцептує його в якості платежу за товари чи послуги і прагне передати усі ризики і відповідаль­ність за інкасування форфейтеру (тобто банку, що обліковує векселя) в обмін на негайну оплату готівкою.

Зазвичай форфейтуванню підлягають торгові тратти або прос­ті векселі, хоча теоретично заборгованість у будЬтЯкій формі мо­гла б бути форфейтованою. До менш використовуваних форм на­лежить акредитив і відстрочені платежі, що випливають із нього. Перевага простих і переказних векселів пояснюється їхнім вжи­ванням як інструментів торгового фінансування протягом трива­лого часу і властивої їм операційної простоти.

Остаточний вибір того чи іншого платіжного засобу в міжна­родних торгових і кредитних угодах залежить від чисельних юридичних, економічних і політичних розумінь, через що не мо­жна користуватися якимось загальним правилом.

Якщо імпортер не є першокласним позичальником, що користується безсумнівною репутацією, будь-яка заборгованість, яка форфейтується, обов'язково повинна бути гарантована у формі аваля або безумовної і безвідкличної банківської гарантії, прийнятної для форфейтера.

Виконання цієї умови особливо важливе, якщо розглядати угоду як незворотну, тому що у випадку неплатежу з боку боржника, форфейтер може покластися тільки на цю форму банківсь­кої гарантії як на свою єдину гарантію.

Форфейтування — найчастіше застосовувана і важлива із середньострокових угод, тому що охоплює термін від 6 місяців до 5-6 років. Проте кожен форфейтер установлює свої тимчасові рамки, виходячи, головним чином, із ринкових умов для визна­ченої угоди.

При форфейтуванні купівля векселів здійснюється із відраху­ванням (дисконтом) відсотків авансом за весь термін кредиту. Експортер, таким чином, фактично перетворює свою кредитну операцію з торгової угоди в операцію з готівкою. У цьому випад­ку він відповідає одноразово лише за задовільне виготовлення і постачання товарів, а також за правильне оформлення документів за зобов'язаннями. Ця остання обставина разом із наявністю фік­сованої відсоткової ставки, стягнутої за всю операцію на самому її початку, робить форфейтування цілком прийнятною послугою для експортера і відносно недорогою альтернативою іншим су­часним формам комерційного рефінансування (погашення статей заборгованості за рахунок знов отриманих кредитів).

Після того як форфейтер одержав вексель, має місце дискон­тування, тобто утримання узгодженої знижки за відповідний пе­ріод із номінальної суми векселя. У результаті дисконтування експортер одержує за вексель визначену суму готівки. З боку експортера, операція на цьому завершена, оскільки він вже одер­жав оплату за поставлені товари цілком, і за умовами угоди з форфейтером укладена з ним угода зворотної сили не має. Операції по форфейтуванню рідко відбуваються за плаваючими дисконт­ними ставками.

Як уже згадувалося, величезна кількість зобов'язань, які під­лягають форфейтуванню, набуває форми простих або переказних векселів, виставлених на боржника бенефіціаром і акцептованих боржником. Переважання цих форм боргових документів визна­чається такими міркуваннями:

• популярність, тому що ці види зобов'язань існують в усьому світі з давнини. Багаторічний досвід користування такого роду документами веде до значного полегшення спілкування сторін-учасників і, як правило, сприяє швидкому і безперешкодному здійсненню операцій;

• узгоджена на міжнародному рівні правова основа закладена Міжнародною конвенцією про комерційні векселі (прийнята Же­невською конференцією в 1930 p.). Ця конвенція— чіткий кодекс практичних дій.

Форфейтер повинен визначити для себе характер угоди, тобто з'ясувати, з якими цінними паперами йому доведеться мати справу — фінансовими чи товарними. Фінансові векселі — це цінні папери, випущені з метою акумуляції засобів, які позичальник надалі може використовувати за своїм розсудом. Товарні ж век­селі оформляються у випадку угод купівлі-продажу продукції. Однак межа між фінансовими і товарними угодами дещо розмита (скажемо, виписується вексель без здійснення торгової угоди, але потім отримані засоби використовуються для покупки яких-небудь товарів).

Велика частина векселів, які продаються на вторинному форфейтинговом ринку, є товарними. Тому у випадку пропозиції фі­нансових паперів обов'язковим вважається попереднє письмове попередження про це. Якщо ця умова порушена; покупець фінан­сових паперів має право зажадати анулювання угоди.

Форфейтер завжди повинен мати на руках короткий опис уго­ди, що лежить в основі операцій з векселями. Воно може бути отримане телексом або факсом при попередньому обговоренні умов операцій.

Можна зробити висновок, що форфейтування — юридично найпоширеніший засіб рефінансування зовнішньоторговельного комерційного кредиту. Найважливіші переваги форфейтування для експортера пов'я­зані, насамперед, із повним перенесенням валютних, комерцій­них, політичних, переказних та інших видів ризику та форфейтера (банк), що робить форфейтування найкращим для продавця.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ФОРФЕЙТИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Учасники	Переваги	Недоліки
Експортер	— надання форфейтингових по­слуг на підставі фіксованої ставки; — фінансування за рахунок форфейтера без права регресу на експортера; — можливість одержати готівку відразу після постачання продук­ції або надання послуг, що благо­творно відбивається на загальній ліквідності, знижує обсяг банків­ських позик, дає можливість реінвестувати засоби; — відсутність витрат часу і гро­шей на керування боргом або на організацію його погашення; — відсутність ризиків (усі валютні ризики, ризики зміни відсоткових ставок, а також ризик банкрутства гаранта несе форфейтер); — простота документації і мож­ливість швидко оформлювати ве­ксельні боргові інструменти, — конфіденційність цих операцій; — можливість швидко упевни­тися б тому, що форфейтер гото­вий фінансувати угоду, операти­вно погодити умови угоди; — можливість заздалегідь одер­жати від форфейтера опціон на фінансування угоди за фіксова­ною ставкою, завдяки чому екс­портер заздалегідь підрахувати свої витрати і включити їх у кон­трактну ціну, розрахувати інші підсумкові цифри	— необхідність підготувати доку­менти таким чином, щоб на самого експортера не було регресу у випа­дку банкрутства гаранта, а також необхідність знати законодавство країни імпортера, що визначає фор­му векселів, гарантій і авалю; — можливість вивихнення утруд­нень у випадку, якщо імпортер про­понує гаранта, шо не влаштовує форфейтера — вища, ніж при звичайному коме­рційному кредитуванні, маржа форфейтера
Імпортер	— простота і швидкість оформ­лення документації; — можливість одержання продо­вженого кредиту по фіксованій процентній ставці; — можливість скористатися кре­дитною лінією в банку	— зменшення можливості одержа­ти банківський кредит у разі корис­тування банківською гарантією; — необхідність платити комісію за гарантію; — вища маржа форфейтера; — можливість виникнення труд­нощів з оплатою векселя як абстра­ктного зобов'язання у випадку по­стачання некондиційних чи товарів невиконання експортером яких-небудь інших умов контракту
Форфейтер	— можливість легко реалізувати куплені активи на вторинному ринку; — вища маржа, ніж при операці­ях кредитування; — простота і швидкість оформ­лення документації	— відсутність права регресу у ви­падку несплати боргу; — необхідність знати вексельне за­конодавство країни імпортера; — відповідальність за перевірку кредитоспроможності гаранта; — необхідність нести всі відсоткові ризики до закінчення терміну век­селів; — неможливість зробити платіж раніше терміну; — ризик трансферт); — ризик коливання валютних курсів
Гарант	— простота оформлення угоди; — одержання комісії за свої по­слуги	— абсолютне зобов'язання оплати гарантованого їм векселя

Дата добавления: 2014-01-07