Функції грошей: Міра вартості, Засіб платежу, Засіб обігу, Засіб нагромадження, Світові гроші. Якісні властивості грошей

Різноманітність і складність виробничих відносин, які втілюються в грошах, визначають множинність форм прояву самих грошей. Кожна з таких форм дістала назву функції грошей.

Функція грошей — «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості товарів. Гроші використовують 5 функцій:

Функція №1) Міра вартості — функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Ціна — це грошовий вираз вартості.

Зміст цієї функції полягає в тому, що гроші виступають самостійною формою мінової вартості, призначеною вимірювати вартість товарів. На основі цієї функції вартість виявляє себе в ціні товару: поза зазначеною функцією вартість існує абстрактно. Цю функцію успішно виконують повноцінні гроші, що мають власну вартість. Вартість, представлена в грошовій одиниці, виступає масштабом цін.

Грошова одиниця — установлений у законодавчому порядку грошовий знак, який служить для вимірювання та відбиття цін усіх товарів.

За золотомонетного стандарту грошова одиниця прирівнювалася до визначеної вагової кількості дорогоцінного металу; гроші виступали у формі золотих або срібних монет. У сучасних умовах золотий вміст грошової одиниці втратив своє значення і держави перестали його офіційно встановлювати. Паперові гроші уособлюють у собі представницьку вартість загальної маси товарів, що обслуговуються відповідною масою грошей.

Так, в Англії фунт стерлінгів як грошова одиниця дорівнював фунту срібла, а монета карбувалася вагою 1/240 фунта срібла. Так само сформувалася й італійська грошова одиниця ліра (італ. фунт). З часом масштаб цін з певних причин істотно відхилився від вагового, причому в кожній країні різною мірою. Тому ціни, які виражалися в національних грошах, почали значно різнитися на різних ринках, що зумовило необхідність застосування спеціальних коефіцієнтів зіставлення валют (валютних курсів).

Масштаб цін — вагова кількість дорогоцінного (монетарного) металу, який законодавчо закріплюється в грошовій одиниці.

На сьогоднішній день масштаб цін не фіксується на законодавчому рівні, а формується за рахунок товарної маси, а не під забезпечення золота. В основі масштабу цін лежить певна частка товарної вартості, пропорційно якій здійснюється вимірювання вартості кожного товару.

За допомогою грошей підприємство може заздалегідь визначити свої витрати на виробництво і доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості виробництва, а в кінцевому підсумку — виробити правильну підприємницьку тактику і стратегію; на макроекономічному рівні визначаються такі важливі показники розвитку економіки, як обсяг ВВП, НД, інвестицій, фінансових і кредитних ресурсів тощо.

Функція №2) Засіб обігу — функція грошей, в якій вони виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Ця функція виходить із основного функціонального призначення грошей як грошей.

У функції засобу обігу гроші є реальним втіленням мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і замість нього одержує гроші. У цій функції гроші у кінцевому підсумку реалізують ціну товарів; самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб'єкта до іншого.

Т – Г – Т
Т – Г	Г – Т
Продаж	купівля

Характерною особливістю цієї функції є одночасний зустрічний потік товарів і грошей, тобто реалізація товарів здійснюється одночасно з їхньою оплатою. Грошовий обіг тут є похідним від товарного обміну. Завдяки функції грошей «засіб обігу» товарообмін став набагато зручнішим і ефективнішим.

В одночас зазначимо:

1) події купівлі і продажу можуть не співпадати в часі і просторі.

2) виконують тільки при наявності грошей!!!

3) на основі закону вартості обмін товару на гроші і гроші на товар повинен бути еквівалентним.

Функція №3) Засіб платежу — функція грошей, яка полягає в обслуговуванні погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних стосунків.

Функція грошей «засіб платежу» виникає там, де має місце регулярна купівля-продаж товарів у кредит, тобто з відстрочкою платежу. Це значить, що товари безпосередньо продаються не за гроші, а під боргові зобов'язання покупця. Товар підходить у розпорядження покупця раніше, ніж гроші до продавця. Продавець стає кредитором, а покупець — боржником.

Основний зміст функції засобу платежу полягає в тому, що гроші погашають вартість товарів, які були продані в кредит. Одже, це не рух грошей (товарів, послуг), а рух вартостей.

Гроші у функції засобу платежу мають свою специфічну форму руху за системою:

Т – З…З – Г
Т – З	З – Г
Боржник, отримуючи товар, дає взамін кредитору письмове боргове зобов'язання (вексель) про наступну сплату грошей у визначений строк	Під час погашення боргових зобов'язань гроші виконують функцію засобу платежу

Отже, гроші тільки завершують акт купівлі-продажу, тобто відбувається відносно самостійний рух грошей відносно товарів. Таку функцію гроші виконують при наданні і погашенні грошових позичок, при грошових взаєминах з фінансовими органами (податкові платежі), а також при погашенні заборгованості. Цю функцію виконує і готівка.

Функція грошей «засіб платежу» забезпечує широкі можливості для підприємницької діяльності, оскільки кредитні відносини дають можливість здійснити платежі з відстрочкою або через залік зустрічних зобов'язань. Водночас у цій функції потенційно міститься загроза неплатежу, яка за широких його масштабів може призвести до грошово-кредитної кризи і банкрутства багатьох підприємців. Причиною такого явища може бути фінансова нестабільність та недисциплінованість суб'єктів ринку.

Через цю загрозу неплатежів повернення грошей відбувається в більшій кількості, ніж винен покупець (боржник), різниця є платою за ризик неплатежу.

Функція №4) Засіб нагромадження — функція грошей, що пов’язана з їхньою здатністю бути засобом нагромадження та збереження вартості в її загальній абстрактній формі багатства.

Нагромадження грошей має таке призначення:

1) збереження вартості;

2) створення резерву платіжних засобів;

3) розширення виробництва й одержання додаткового прибутку (нагромадження вартості).

В епоху золотомонетного стандарту нагромадження грошей мало форму скарбу, виводячи гроші із обігу. Ще однією формою нагромадження – естетична форма – у вигляді предметів культури – колекції та інше.

Сучасні кредитні гроші не виконують функцію засобу утворення скарбів тому, що не мають власної вартості.

Вони можуть виконувати лише функцію нагромадження вартості. Гроші у цій функції залежать від рівня цін оскільки сама вартість грошей фіксується через рівень цін. За умов інтенсивної гіперінфляції гроші не можуть виконувати функцію нагромадження, бо постійно втрачають свою купівельну силу.

Нова форма грошей справила позитивний вплив на розвиток самої функції засобу нагромадження і грошових відносин взагалі. По-перше, виникла можливість вивести обсяги нагромадження за межі, що визначалися фізичними обсягами видобутку благородних металів. По-друге, можливість знецінення грошових знаків підштовхувала власників нагромадження швидше їх капіталізувати, що сприяло розвиткові організованих нагромаджень, банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Саме нагромадження грошей перетворилося, по суті, в нагромадження позичкового капіталу. По-третє, капіталізація грошових нагромаджень, у свою чергу, сприяла розв’язанню суперечності між збереженням вартості «в покої» у межах обороту індивідуального капіталу і необхідністю прискорення обігу її у масштабах суспільного відтворення.

Сучасні неповноцінні гроші нагромаджуються у формах позичкового капіталу і цінних паперів, створюючи резерв платіжних засобів, що зробило можливим накопичення не виводячи грошей з обігу.

Разом з тим необхідно зазначити, що і в таких умовах здійснюється нагромадження скарбів як вартості, що перебуває в тривалому покої. Крім естетичної форми, продовжується класичне нагромадження скарбу у вигляді брусків дорогоцінного металу, золотих монет тощо. Великі запаси золота зберігаються в державних скарбницях, центральних банках, міжнародних валютно-кредитних центрах, а також у приватних власників. Наприкінці 80-х років ХХ ст. державні запаси золота найбільш розвинутих країн з ринковою економікою становили майже 30 тис. т, запаси міжнародних валютно-кредитних установ — понад 6,5 тис., у приватній тезаврації — понад 30 тис. т.

Державні запаси золота офіційно включаються до золото-валютних резервів країни і слугують резервом світових грошей. При збільшенні цих запасів за рахунок розширення власного видобутку золота держава додатково випускає в оборот національні гроші і підвищує їх масу в обігу. Якщо держава збільшує свої запаси золота внаслідок позитивного платіжного балансу чи прямої закупівлі його на міжнародному ринку, то на відповідну суму зменшується товарна пропозиція на внутрішньому ринку, що безпосередньо впливає на обіг національних грошей у країні.

Функція №5) Світові гроші — функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Причини появи світових грошей:

1) інтернаціоналізація економічних зв’язків

2) поглиблення міжнародного поділу праці

3) зовнішня торгівля

4) поява світового ринку

5) з’явились могутні держави до яких є довіра

6) розвиток банківської системи що вийшла за рамки однієї країни

Виходячи на міжнародну арену, гроші починають виконувати функцію світових грошей, як правило, це гроші найбільш розвинених країн (долар США, англійський фунт стерлінгів та інші). Частково таку функцію виконують колективні валюти, тобто гроші міжнародних організацій (СДР — спеціальні права запозичення, ЄВРО — європейська валютна одиниця). За цих умов золото стало резервом світових грошей, який діє через операції на ринку золота.

Світові гроші є синтезом попередніх функцій і мають трояке призначення:

1) міжнародного платіжного засобу;

2) міжнародного купівельного засобу

3) є формою матеріалізації суспільного багатства.

Отже, світові гроші — комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Проте функцію світових грошей не можна поставити в один ряд з уже названими, оскільки вона виражає не механізм реалізації сутностей, а сфери їх здійснення, тобто визначеність цієї функції грошей походить із зовнішнього середовища, а не з їх внутрішньої сутності.

Дата добавления: 2014-01-07