Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей

Сучасна світова економічна думка розрізняє 2 аспекти в питанні про вартість грошей:

1) гроші як капітал - набувають своєї вартості на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції, і виступає вона у формі процента.

2) гроші як гроші - формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності. Проте механізм формування цієї вартості грошей істотно різниться при функціонуванні повноцінних і неповноцінних грошей.

Повноцінні гроші Неповноцінні гроші
Вартість визначається на основі трудової вартості (теорії) Номінал грошей не дорівнює затратам на виготовлення. Їх вартість неможливо визначити на основі марксистської теорії.

Мінова вартість повноцінних грошей набуває відносної самостійності і певний час може відхилятися від реальної їх вартості. При цьому мінова вартість є більш інертною порівняно з реальною. Тому ціни на товарних ринках і купівельна спроможність таких грошей певний час залишалися незмінними після зміни вартості золота як товару, що мало позитивний вплив на розвиток ринкових відносин.

Якщо мінова вартість (купівельна спроможність) монети знижувалася порівняно з реальною, то зменшувалась рентабельність виробництва золота, підприємства з гіршими умовами видобутку закривалися, і реальна вартість золота знижувалася до рівня мінової.

Якщо ж реальна вартість повноцінних грошей зменшувалася порівняно з міновою, то в кінцевому підсумку підривалася довіра до таких грошей та їх емітента, наставав розлад грошового обігу і системи цін. Держава змушена була або перекарбовувати монету, щоб підвищити її реальну вартість до мінової, або взагалі відмовитися від золотомонетного обігу.

Можливість роздвоєння вартості повноцінних грошей здавна була помічена людьми і широко використовувалася у власних інтересах тими, хто карбував монети. На цій можливості базувалося звичайне фальшування монет, їх обрізування приватними особами, відоме ще із стародавніх часів. Проте й держави нерідко використовували таку можливість для погіршення якості грошей з метою поліпшення становища своєї казни чи в інтересах певних соціальних груп. Якраз заради цього всі держави з перших кроків свого існування домагалися повної монополізації карбування монет.

Приклад зміни вартості монети відносно вартості виготовлення.

Вартість монети Вартість виготовлення
   
   
   
   
   
   

Після демонетизації золота гроші втратили своє підґрунтя. Тепер у нових умовах вартість грошей формується у сфері обігу в залежності від вартості товарної маси, яку можна на них купити, а не через золото (вартість товарів = вартості грошей, сукупна маса грошей = сукупна вартість всіх товарів (ВВП)).

Забезпечення довіри до неповноцінних грошей обумовлює специфічну форму їх вартості (відносної вартості) — купівельну спроможність.

Купівельна спроможність (сила) знаходить свій вираз у абсолютній кількості товарів і послуг, які можна придбати за грошову одиницю. Ця купівельна спроможність є обернено-пропорційною до ціни товару. Тобто, якщо всі суб’єкти ринків, зокрема продавці товарів, довіряють таким грошам, то власники їх зможуть за певну грошову суму придбати певну масу товарів, послуг, цінних паперів, валюти тощо.

Тому зміну вартості грошей за певний період можна визначити за формулою:

,

де Ів.г — зміна вартості грошей;

Іц — індекс середнього рівня цін за певний період.

Зміна вартості грошей (Ів.г) — надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на всі сфери життя суспільства. Рівень вартості грошей, як і ті економічні процеси, що його визначають, не може залишатися незмінним. Зниження вартості грошей називається інфляцією, а збільшення — дефляцією.

Товарна маса ↑ Гроші = const Вартість грошей ↓
Товарна маса = const Гроші ↑ Вартість грошей ↓
Товарна маса ↑ Гроші ↑ Вартість грошей = const

Крім розширення суспільного виробництва (товарна маса ↑) та зростання економічного потенціалу емітентів (кількість золотого запасу країни), довіра до кредитних грошей підтримується ще низкою додаткових чинників:

· проведенням державою такої економічної та монетарної політики, яка б виключала появу у суб’єктів ринку інфляційних очікувань і зниження довіри до таких грошей у майбутньому;

· наданням державою готівковим неповноцінним грошам статусу законних платіжних засобів, унаслідок чого кредитор не може відмовитися приймати платежі в цих грошах[9];

· створенням системи страхування банківських депозитів та системи нагляду за банківською діяльністю з метою підвищення довіри до банків та до депозитів як банківських грошей;

· створенням системи гарантій по векселях і чеках.

На відміну від повноцінних грошей неповноцінні гроші не мають внутрішньої вартості, а витрати на їх виготовлення не створюють її. Тому в економічній теорії розглядають поняття «Сеньораж».

Сеньораж — дохід емітента; різниця між номіналом, вказаним державою (емітентом), і витратами на виготовлення грошей.

Її формування і функціонування відбувається під впливом тих самих факторів, які в умовах золотомонетного стандарту спричинювали відхилення номінальної вартості золотих грошей від реальної. У міру заміщення в обігу золота його знаками цей розрив посилювався і навіть розмінні на золото гроші все більше виступали в їх номінальній, а не реальній вартості. З припиненням розміну банкнот на золото гроші залишилися в обігу тільки у своїй номінальній вартості. По суті, вона стала ірраціональною величиною, яка визначається не втіленою в грошовому товарі суспільною працею, а тим середовищем, у якому гроші функціонують[10].

Маса грошових знаків, що вступає у сферу обміну в кожному наступному циклі відтворення, — величина не випадкова. Вона зумовлена насамперед сукупною міновою вартістю товарів, які реалізовані в попередньому циклі і вийшли у сферу споживання. Грошові знаки, залишаючись в обігу, продовжують представляти цю сукупну товарну вартість, будучи її відбитком. Це виявляється в тому, що кожний власник грошей, вступаючи з ними в черговий цикл обміну, розглядає їх як конкретну реальну вартість і готовий платити за потрібний товар не будь-яку їх суму, а лише ту, яка забезпечить йому привласнення еквівалентної вартості.

Якщо в черговому циклі обміну товарів виявиться менше, ніж було в попередньому, або в обігу перебуватиме зайва маса грошових знаків при тій самій масі товарів, то між грошовою і товарною масами складеться нове співвідношення, в якому попит перевищуватиме пропозицію. Покупці будуть готові платити, а продавці вимагатимуть більшу суму грошей, ніж у поперед­ньому циклі. Грошова маса знеціниться порівняно з товарною, і ціни на товари зростатимуть. Складеться новий, знижений рівень мінової вартості грошей, з якою вони перейдуть у наступний цикл відтворення.

Якщо в цьому циклі в обмін надійде більша маса товарів або частина грошей якимось чином буде вилучена з обігу, то товарна пропозиція перевищить попит, не всі товари можуть бути реалізовані і продавці змушені будуть знижувати ціни. У грошей сформується нова (підвищена) мінова вартість, з якою вони вві­йдуть у наступний цикл обміну.

Крім того, будучи борговими зобов’язаннями, гроші спираються на економічну могутність та авторитет тих суб’єктів, які їх емітували. Довіра до них учасників ринку як до реальних цінностей формується залежно від динаміки цієї могутності та рівня авторитету.

Так, довіра до банкнот і розмінної монети, які емітуються центральним банком, базується на економічному потенціалі всієї країни і є значно вищою, ніж довіра до депозитних грошей, що спираються на потенціал окремих комерційних банків. Не випадково в умовах хронічної економічної і фінансової кризи, яку переживала Україна в 1991—1995 рр., питома вага готівки постійно зростала і досягала 50%, а ціни на товари при реалізації за готівку нерідко були нижчими, ніж при реалізації по безготівковій оплаті. І жодні адміністративні заходи з боку уряду та НБУ не могли переломити цю тенденцію.

Вартість сучасних неповноцінних грошей визначається не затратами праці на їх виготовлення, а тим середовищем, в якому вони функціонують (сфера обігу).

Визначається через індекс роздрібних цін (найпоширеніший індекс цін роздрібних цін на основі споживчого кошика), оптових цін, дефлятор ВВП.

Суспільна вартість: впливає не тільки золото, але і нагромадження золота в країні, попиту на гроші, віддаленість місць видобування золота від центру.

Вартість сучасних грошей визначається середовищем в якому вони функціонують в процесі обігу – це функціональна вартість грошей.

Вартість і мінова вартість існують паралельно і у кількісному відношенні є рівні, але з часом вони стають різними. Це проявляється там де виготовлення золота і у сфері обігу.

З часом виготовлення золота стають дорожчими і тільки через час дорожчими стають гроші в обігу. Просліджується інертність мінової вартості. Це більше видно на золотих монетах при стиранні золота з монети.

Спочатку вартість (повноцінних) грошей вимірювалася вартістю металу в них і залежала від наявності в даній країні золота, що нагромаджувалося в ній протягом всієї історії, віддаленістю місць добування золота від основних центрів країни, витратами на видобуток золота, попиту на гроші.

Сучасні гроші ціни не мають. А їхня відносна вартість визначається

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність.

Тому для сучасних грошей важливого значення набуває стабільність стандарту вартості, який нерідко ототожнюють із досягненням і підтримкою стабільності рівня цін в економіці країни.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Епоха металевих грошей | Роль грошей у розвитку економіки
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1692; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.