Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні напрями реалізації проектів з теледемократії




Інформаційні системи законодавчих органів

Лекція №10

Сьогодні в усьому світі спостерігається дедалі більше відчуження політиків від пересічних громадян і спад інтересу останніх щодо політичних проблем. Відповідно, починаючи з останньої декади ХХ століття у багатьох країнах було започатковано дослідження та проекти, спрямовані на пошук шляхів стимулювання демократичних процесів з використанням сучасних телекомунікаційних технологій. Пілотні проекти включають системи телеконференцій, публічні інформаційні термінали, системи телевиборів тощо. Усі такі зусилля позначаються як «теледемократія».

Теледемократія (teledemocracy) — використання телекомунікаційних технологій для більшого залучення громадян у політичні процеси на основі поліпшення передавання політичної інформації та думок між громадянами, політиками і виконавчою владою.

Демократична система має чотири складові — громадян, законодавців (політиків), виконавчу владу і судову систему. Незалежність останньої пояснює виключення її зі сфери таких досліджень, а решта складових є рівноцінними.

Очевидно, що впровадження новітніх інформаційних технологій має на меті автоматизацію не тільки діяльності окремих структур, а й інформаційної взаємодії між ними. Основою для виявлення та формулювання проблем, які потребують правового врегулювання, є оперативні та статистичні дані, що охоплюють усі аспекти життя суспільства і держави; засідання Верховної Ради України та інших органів вищої влади; соціологічні дослідження, рішення, звернення громадських організацій та партій; міжнародна інформація, світовий досвід; листи та звернення громадян, організацій і т. ін.

З урахуванням існування як формальних (офіційних) інформаційних потоків та процедур прийняття рішень, так і неформальних, автоматизоване забезпечення законотворчої діяльності має відбуватись у трьох напрямках — підтримка роботи парламенту; надання доступу до нагромаджених даних, що їх можна використати у процесі прийняття рішень; забезпечення комунікацій між політиками та їх зв’язків з органами державної влади і громадськістю.

З 1990 року у Верховній Раді України функціонує інформаційно-аналітична система, яка охоплює весь цикл забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності. Автоматизовані збирання, накопичення та аналіз даних з проблем, які потребують нормативно-правового регулювання; підготовка проектів нормативно-правових актів; колективне обговорення пропозицій; порівняльний аналіз, узгодження, прийняття (голосування); оперативне доведення їх до застосування на практиці; оброблення інформації і зворотний зв’язок про наслідки дії чинного законодавства та аналіз даних для прийняття рішень.

Система надає послуги не лише структурним підрозділам Верховної Ради України, а й тисячам користувачів державних і недержавних організацій, установ, закладів і підприємств, фізичним особам як в Україні, так і за її межами.

Комп’ютерна мережа, на основі якої реалізовано систему, розташована у 8 будинках Верховної Ради і об’єднує близько 400 робочих станцій. Середовищем передавання є 5 км волоконно-оптичного кабелю і понад 20 км кабелю скрученої пари. Основними принципами побудови мережі є висока пропускна спроможність передачі даних, ізоляція інформаційного трафіку для кожного будинку і кожного поверху в будинку, управління комп’ютерною мережею з центрального вузла, інтеграція побудови комп’ютерної мережі Верховної Ради України в регіональну мережу м. Києва та глобальну мережу України і світу, захист від несанкціонованого доступу.

Комп’ютерна мережа Верховної Ради України має вихід до Інтернет через вузли СП «Інфоком» та Українського об’єднання електрозв’язку «Укртелеком».

Доступ до інформації надається з робочих місць секретаріатів постійних комітетів, фракцій, груп та підрозділів Верховної Ради.

У структурі ІС Верховної Ради України виділено кілька функціональних і забезпечуючих підсистем. У свою чергу, деякі з цих підсистем складаються з окремих комплексів. Наприклад, підсистема спеціалізованих комплексів управління законотворчим процесом містить комплекси «ПЛАН», «Реєстрація та контроль проходження законопроектів», «Контроль за проходженням документів у підрозділах», «Контроль виконання доручень і запитів народних депутатів України та інформування», інформаційно-аналітичний комплекс «Вибори». Крім того, ця підсистема містить окремі офісні завдання, що функціонують у структурних підрозділах («Кадри», «Бухгалтерія» та ін.).

Інтегрована база даних системи містить юридичну, соціально-економічну та іншу інформацію, зокрема: відомчі нормативні акти; матеріали із зарубіжного законодавства; каталоги літератури; фонди інформаційних агентств світу; стенограми засідань Верховної Ради України, інших зібрань та обговорень; пропозиції до законопроектів; результати голосувань; програми народних депутатів, партій, рухів; статистичні дані міністерств, відомств, соціологічних досліджень; звернення, скарги і пропозиції громадян, організацій тощо; відомості щодо проблем держави і суспільства.

Така інформація може надаватись користувачам на локальні ПЕОМ у вигляді протоколів поновлення, з використанням локальної мережі та мережі Інтернет, на компакт-дисках, електронною поштою у вигляді окремих файлів або протоколів. Електронна пошта, зокрема, вважається фахівцями одним із механізмів забезпечення демократичності прийняття рішень. На відміну від телефону, який закріплює існуючі інформаційні потоки, електронна пошта вирівнює участь окремих осіб в обговореннях і прийнятті рішень незалежно від їх віку, статі або соціального статусу.

Поширення матеріалів в електронному вигляді прискорює їх доставку і виключає рутинну роботу — розмноження, розкладання документів у конверти, пересилання. Дешевість такого передавання дає можливість збільшити кількість абонентів. Перевагами є також більший ступінь секретності порівняно зі звичайною поштою та асинхронність — передавання повідомлення та його одержання можуть бути розділені у часі.

 

Інформаційно-технічний комплекс «РАДА»

Інформаційно-технічний комплекс (система) «РАДА» призначений для комп’ютерного забезпечення реєстрації та голосування народних депутатів, супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів, а також стенографування — комп’ютеризовану підготовку стенограм засідань Верховної Ради України в режимі реального часу. Система використовується як під час засідань, так і при проведенні аналізу роботи парламенту та фракцій народних депутатів.

Інформацією, що її видає система «РАДА», мають змогу користуватись не тільки народні депутати, а й працівники аналітичних підрозділів секретаріатів Комітетів Верховної Ради України, груп і фракцій народних депутатів, відповідних служб адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України.

Система складається з кількох спеціалізованих автоматизованих робочих місць:

· АРМ «Адміністратор» є головною складовою системи. Його основними функціями є проведення голосувань і реєстрацій; запис на виступ з місця; оброблення результатів та видача їх на табло, екран головуючого та в мережу; комутація мікрофонів під час виступів народних депутатів з робочих місць; висвітлення на табло інформації про виступаючого на сесії з відліком часу його виступу та сумарного часу, виділеного на розгляд конкретного питання;

· АРМ «Секретер» призначений для формування черг на виступ з трибуни з будь-якого питання, включеного до затвердженого переліку питань порядку денного, та висвітлення оголошень на табло у сесійному залі;

· АРМ «Діагностика» безперервно приймає потік інформації з пультів народних депутатів, проводить його обробку та аналізує технічний стан пультів;

· АРМ «Головуючий» приймає аналітичну інформацію про результати голосувань, реєстрацій, списки народних депутатів, які записались на виступ з трибуни і з місця, анкетні дані народних депутатів, сумарний час виступів представників фракцій і груп;

· АРМ «Депутат» складається з інформаційно-довідкової системи про склад депутатського корпусу та програми оброблення та відображення інформації про результати поіменних реєстрацій та голосувань.

До складу системи «РАДА» також входять пульти народних депутатів, призначені для реєстрації, голосування, запису на виступ та забезпечення виступів з місця, і демонстраційні табло. На табло висвітлюються дані про виступаючого; відлік часу для виступу; результати реєстрації, голосувань та поіменних голосувань, згрупованих за фракціями та групами; відлік часу, відведеного на розгляд конкретного питання; графіки, таблиці та оголошення.

Склад і зв’язки між елементами інформаційно-технічного комплексу «РАДА» ілюструє наступна схема:

 

 

Рис. Структура інформаційно-технічного комплексу «РАДА»

 

Вхідною інформацією системи є анкетні дані народних депутатів, перелік зареєстрованих в Україні партій, перелік фракцій та груп народних депутатів Верховної Ради, перелік постійних комітетів Верховної Ради України.

Вихідна інформація комплексу така:

· результати поіменних реєстрацій народних депутатів;

· загальні результати відкритих (не поіменних) голосувань;

· результати поіменних реєстрацій народних депутатів з групуванням за фракціями та групами;

· результати поіменних голосувань, у тому числі з групуванням за фракціями та групами і за результатами голосування;

· результати голосування фракцій та груп під час поіменного голосування;

· результати поіменних голосувань конкретного народного депутата за певний період часу;

· списки народних депутатів за їх належністю до партій, фрак­цій та груп, постійних Комітетів Верховної Ради України;

· списки народних депутатів, записаних на виступ з трибуни, статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;

· аналітично-експертна інформація, оголошення і повідомлення, що висвітлюються на табло у сесійному залі та в холі;

· табель присутності народних депутатів України на пленарних засіданнях за день і за місяць;

· стенограми засідань Верховної Ради України з результатами проведених голосувань у роздрукованому вигляді та у вигляді бази даних «Стенограми», що зберігається у складі Електронного інформаційного бюлетеня;

· роздруковані тексти виступів народних депутатів України на пленарних засіданнях за конкретний період.

 

Поіменна реєстрація проводиться біля столів реєстрації за особистим підписом народного депутата з пред’явленням посвідчення. Водночас реєстратор вводить номер електронної картки народного депутата, який реєструється, до системи «РАДА». Народні депутати, які запізнилися на засідання, можуть протягом даного засідання зареєструватися в електронній системі біля столів реєстрації.

Інформація про кількість зареєстрованих депутатів постійно висвітлюється на моніторі головуючого, а також може бути висвітлена на табло у сесійному залі. Може бути висвітлений і список незареєстрованих депутатів. Якщо депутат не зареєструвався, інформація про його перебування на пленарному засіданні у системі «РАДА» буде відсутня і він не зможе користуватись пультом на робочому місці в залі. Дані реєстрації є підставою для нарахування виплат за час роботи депутата на пленарних засіданнях.

Для роботи з системою «РАДА» кожному народному депутатові видається персональна картка, за допомогою якої він може підмикатися до системи на будь-якому робочому місці у залі засідань, обладнаному пультом. Протягом усього часу роботи депутата в сесійному залі картка має залишатись у гнізді пульта.

Голосування здійснюється під час появи на табло спеціальної заставки з відліком часу і звукового супроводження натисканням на пульті кнопки «Слово з трибуни» та однієї з кнопок «За», «Проти» або «Утримався». Результати голосування висвітлюються на табло.

Записатися на виступ з місця можна за допомогою кнопки пульту «Слово з місця» після оголошення головуючим і висвітлення на електронному табло напису «Проводиться запис на виступ із місця». Черговість виступу народного депутата не залежить від часу натискання кнопки, оскільки система визначає її за допомогою генератора випадкових чисел. За рішенням Верховної Ради черга на виступ може формуватись залежно від належності депутатів до фракцій. Сформовані черги передаються на монітор головуючого і можуть висвітлюватись на табло в сесійному залі. При наданні головуючим слова з місця «РАДА» висвітлює на табло відомості про депутата, який виступає, вмикається мікрофон і на пульті депутата засвітлюється лампочка. Після закінчення виступу лампочка гасне і мікрофон вимикається.

Запис на виступ із трибуни для обговорення будь-якого питання порядку денного здійснюється на основі відповідних заяв на ім’я головуючого, що подаються до Секретаріату після затвердження розкладу розгляду питань на пленарних засіданнях поточного чи наступного тижня. У порядку надходження вони заносяться до комп’ютерної бази даних, а депутатові повідомляється його номер у списку. Прийом заяв припиняється у момент оголошення головуючим початку обговорення даного питання. Слово для виступу надає головуючий на засіданні в порядку, визначеному регламентом. Перелік записаних на виступ може бути висвітлений на електронному табло перед початком обговорення.

 

ІС «Законопроект»

ІС «Законопроект» обслуговує процес розроблення законодавчих актів — реєстрацію початкового варіанта; вивчення проблеми, що потребує правового регулювання; збирання пропозицій та необхідної інформації із зовнішніх джерел; формування законопроектів; кінцеве юридичне оформлення. Система дає змогу залучати до творчого процесу фахівців-виконавців і зацікавлених осіб, які бажають або зобов’язані працювати з документами, що проходять експертизу, а згодом дістають оцінку під час голосування народних депутатів.

Повнотекстові бази ієрархічної структури ІС «Законопроект» містять тексти законопроектів, порівняльні таблиці, інформаційні матеріали законотворця. Через технологію ведення «Електронного інформаційного бюлетеня» забезпечується доступ користувачів до еталонної бази «Закони та підзаконні акти України».

До системи входять три інформаційно-аналітичні комплекси.

1. Інформаційно-аналітичний комплекс планування законотворчої роботи «ПЛАН» призначений для оперативного формування перспективних та оперативно-календарних планів роботи Верховної Ради України та її підрозділів. Комплекс є ефективним інструментальним засобом, за допомогою якого можна працювати з банком законодавчих пропозицій та нормативно-правових актів, що підлягають розгляду на сесіях і в комітетах Верховної Ради України.

Комплекс «ПЛАН» обслуговує керівництво Верховної Ради України, народних депутатів України, підрозділи апарату Верховної Ради України, що планують законотворчу діяльність, та ін.

Використання цього комплексу забезпечує:

· вибір законопроектів для формування річного плану законодавчої діяльності Верховної Ради України;

· вибір законопроектів для формування сесійного плану законодавчої роботи Верховної Ради України;

· щомісячне планування законодавчої роботи комітетів Верховної Ради України;

· гнучкий механізм перегляду законопроектів, що дає можливість їх вибору за тематикою (відповідно до рубрикатора) та за вказаним упорядкуванням рейтингової ваги законопроектів згідно з оцінками експертів;

· проведення робіт з оновлення даних про законопроекти на загальному сервері.

Також «ПЛАН» надає можливість фахівцям з економіки та права виконувати аналітичну роботу із законопроектами, використовуючи інформацію, що міститься в базі даних.

Вхідною інформацією комплексу «ПЛАН» є інформація про законопроекти, що зберігаються на загальному сервері комп’ютерної мережі Верховної Ради України, та дані щодо кожного законопроекту: повна назва; номер та дата реєстрації; номер та дата рішення, що є підставою для внесення до плану; тип законопроекту (проект закону, пропозиція, постанова); позначення новизни (новий законопроект або зміни до існуючого); суб’єкт законодавчої ініціативи; головний комітет Верховної Ради України; відповідальний виконавець (народний депутат); комітети та підрозділи; рубрикатор; назва; орієнтовна дата виконання.

Результатом функціонування комплексу «ПЛАН» є план законодавчих робіт на рік; план законодавчої роботи комітетів Верховної Ради України на сесію; щомісячні плани роботи Верховної Ради України.

2. Система «Реєстрація та контроль проходження законопроектів Верховної Ради України» призначена для автоматизації відповідних робіт з відстежуванням відповідності регламенту та порядку денному.

Система дає змогу:

· реєструвати законопроекти із здійсненням вхідного контролю за типами документів;

· вести список законопроектів, унесених до плану;

· зв’язувати зареєстровані законопроекти із законопроектами з числа запланованих;

· вести контроль за законопроектом на всіх етапах його проходження з відстежуванням за регламентними термінами виконання кожної операції;

· вести загальносистемні та локальні довідники системи;

· динамічно змінювати маршрути та технологічний регламент проходження законопроектів;

· шукати законопроекти (або їх перелік) за різноманітними критеріями та умовами пошуку;

· впорядковувати за бажаними критеріями картотеки законопроектів;

· робити довільні вибірки з виводом їх на зовнішні пристрої (текстовий файл, друкувальний пристрій);

· зберігати в архіві картотеки законопроектів з можливостями пошуку та впорядкування;

· робити дзеркальні копії інформаційної бази на зовнішні носії інформації та забезпечувати її відновлення в аварійних випадках;

· працювати з широким набором сервісних функцій (календар, записна книжка, калькулятор).

3. Інформаційний комплекс «Законотворець» призначений для підготовки законопроектів і порівняльних таблиць (формування, коригування, порівняння, аналізу) з метою їх розгляду та обговорення на пленарних засіданнях. Комплекс використовують народні депутати України, їхні помічники та апарат комітетів Верховної Ради України.

У процесі роботи інформаційний комплекс «Законотворець» виконує такі автоматизовані функції:

· підготовка тексту проекту закону;

· автоматична структуризація тексту;

· завантаження структурованого тексту проекту закону в базу даних;

· введення та завантаження в базу даних автоматично впорядкованого масиву зауважень та висновків комітетів до проекту закону;

· постатейний розгляд проекту закону з аналізом і врахуванням усіх пропозицій та зауважень, що надійшли до будь-якої статті;

· розгляд альтернативних варіантів одного й того самого закону та встановлення співвідношень між текстами;

· формування та друкування порівняльних таблиць до одного й того самого проекту та таблиць співвідношень до альтернативних проектів для розгляду в комітетах та робочих групах;

· формування та друкування тексту остаточної редакції.

Вхідною інформацією комплексу є проект закону, який вноситься на розгляд Верховної Ради України, і тексти альтернативних проектів.

Вихідною інформацією є порівняльні таблиці, таблиці співвідношень і текст остаточної редакції закону, ухваленого на сесії Верховної Ради України.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1590; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.042 сек.