Основні види комп’ютерних злочинів

Загалом об’єктами зазіхань можуть бути як технічні засоби (комп’ютери і периферія), так і програмне забезпечення та бази даних, для яких комп’ютер є середовищем. У першому випадку правопорушення можна кваліфікувати за звичайними нормами права (крадіжка, грабіж, розбій і т. ін.). В інших випадках, коли комп’ютер виступає і як інструмент, і як об’єкт, злочин відносять до окремої категорії (див. розділ XVI Кримінального кодексу України). Далі описано найбільш поширені види комп’ютерних злочинів.

Несанкціонований доступ до інформації, що зберігається у комп’ютері, та її розкрадання. Розрізнити ці дві категорії дуже важко. Найчастіше присвоєння машинної інформації та програмного забезпечення відбувається копіюванням, що зменшує ймовірність виявлення факту крадіжки. Можливі шляхи здійснення злочину:

· використання чужого імені або пароля. Одержати коди та паролі законних користувачів можна придбанням (звичайно з підкупом персоналу) списку користувачів з необхідними відомостями, знаходженням подібного документа в організаціях, де контроль за їх збереженням недостатній; підслуховуванням через телефонні лінії. Відомі випадки, коли секретна інформація, і не тільки приватного характеру, відпливала через дітей;

· незаконне використання привілейованого доступу;

· «зламування» системи;

· знаходження слабких місць у захисті системи чи недоробок у програмному забезпеченні;

· використання збоїв системи;

· крадіжка носіїв інформації;

· читання інформації з екрана монітора;

· збирання «сміття»;

· встановлення апаратури підслуховування та запису, підключеної до каналів передавання даних;

· віддалене підключення;

· модифікація програмного забезпечення.

Підробка комп’ютерної інформації. Цей злочин можна вважати різновидом несанкціонованого доступу з тією різницею, що скоїти його може і стороння особа, і законний користувач, і розробник ІС. В останньому випадку може підроблятись вихідна інформація з метою імітування роботоздатності ІС і здачі замовнику свідомо несправної продукції. До цього самого виду злочинів можна віднести підтасування результатів виборів, голосувань і т. ін.

Уведення у програмне забезпечення «логічних бомб» — невеликих програм, які спрацьовують з настанням певних умов і можуть призвести до часткового або повного виведення системи з ладу. Різновидом логічної бомби є «часова бомба», яка спрацьовує в певний момент часу. Ще одним способом модифікації програмного забезпечення є таємне введення у програму (чужу або свою) «троянського коня» — команд, які дають можливість зі збереженням роботоздатності програми виконати додаткові, не задокументовані функції, наприклад переслати інформацію (зокрема паролі), що зберігається на комп’ютері. В останньому випадку «троянській кінь» є засобом реалізації «прихованого каналу». Виявити «троянського коня» дуже важко, оскільки сучасні програми складаються з тисяч і навіть мільйонів команд і мають складну структуру. Завдання ускладнюється, коли у програму вставляється не власне «троянській кінь» (див. вище визначення), а команди, які його формують і після досягнення поставленої мети — знищують. Також можна зазначити, що «троянські коні» можуть перебувати не тільки у програмах, а й в інших файлах, наприклад в електронних листах.

Розробка і поширення комп’ютерних вірусів. Напевне, сьогодні не має жодного користувача ІС, який у своїй роботі не стикався б із комп’ютерними вірусами. Прояви вірусів можуть бути різноманітними — від появи на екрані точки, що світиться (так званий «італійський стрибунець»), до стирання файлів з жорсткого диска. У будь-якому разі це означає порушення цілісності ІС. Сьогодні фахівці очікують появи вірусів для програмованих мікросхем і мобільних телефонів.

Злочинна недбалість у розробці, виготовленні й експлуатації комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Необережне використання комп’ютерної техніки аналогічне недбалому поводженню з будь-яким іншим видом техніки, транспорту і т. ін. Його особливістю є те, що безпомилкових програм не буває у принципі. Якщо помилка призвела до наслідків, які вимагають покарання винуватців, про винність розробників свідчать:

· наявність у технічному завданні вказівок на те, що в системі може виникнути ситуація, яка призводить до збою (аварії);

· можливість створення контрольного прикладу з даними, які імітують ситуацію, що призвела до збою (аварії).

Окремим випадком недбалості програмістів є створення і залишення без контролю «люків» («чорних ходів») — прихованих, не задокументованих точок входу у програмний модуль, які часто використовуються для відлагодження програми та її підтримання у процесі використання. Але «люк» може бути використаний і для зламування системи сторонньою особою, і для таємного доступу до програми самим розробником. Для виявлення «люків» слід проводити ретельний аналіз початкових текстів програм.

До тяжких непередбачуваних наслідків можуть призвести й дії користувачів. Визначити їх як халатні можна за таких ознак:

· користувач мав у своєму розпорядженні інформацію про можливі наслідки порушення інструкцій;

· виконати вимоги інструкції було можливо фізично і психологічно.

Комп’ютерні злочини в мережі Інтернет. Виокремлення цієї категорії диктується реаліями використання глобальної мережі. По-перше, Інтернет стає інструментом здійснення «звичайних» злочинів. Це промисловий шпіонаж, саботаж, поширення дитячої порнографії і т. ін. Понад третина користувачів Мережі страждає від шахрайств. Продавці еквадорської нерухомості, нафтових свердловин в Антарктиді і кокосових плантацій в Коста-Ріці, будівельники фінансово-інвестиційних пірамід і брокери, які просувають акції певних фірм і наживають на продажу цих акцій у період ажіотажу, — їхні сайти та розсилки наздоганяють сотні тисяч людей, серед яких не так вже й мало легковірних. Одним із ключових аспектів багатьох «схем» подібного роду є доступ до персональних даних користувача (див. приклад). Заповнивши анкету, людина стає потенційним об’єктом шахрайства в майбутньому, а найбільш довірливі, зокрема ті, хто надає інформацію про свою кредитну картку, страждають відразу. Відомо, що більшість шахрайств пов’язана з використанням пластикових кредитних карток і здійснюється на сайтах, що спеціалізуються на купівлі-продажу товарів.

По-друге, стає все більше злочинів, пов’язаних із самим існуванням Інтернет. Крім розповсюдження вірусів та зламування сайтів можна назвати такі:

· «нюкання» (від англійського «nuke», ядерна зброя) — програмна атака на іншого користувача Інтернет, у результаті якої його комп’ютер втрачає зв’язок з мережею або «зависає»;

· «спам» (від англійського «spam» Назва «spam» пішла від скетчу комік-групи «Літаючий цирк Монті Пайтона», в якому відвідувачі ресторану, які безуспішно намагалися зробити замовлення, були змушені слухати хор, що прославляв консервований ковбасний фарш – spam.) або «junk mail» (пошта з мотлохом, непотрібна кореспонденція) — варіант багаторівневого маркетингу в мережі. Спаммерів можна поділити на дві групи. Першу становлять новачки, які тільки-но одержали доступ до Мережі та усвідомили, що можуть розсилати повідомлення куди завгодно і кому завгодно. Другу групу утворюють професіонали, які заробляють гроші на заздалегідь неправдивій рекламі типу «Отримай премію...», «Розбагатій...», «Швидко зароби...» і т. ін. Про нечесність таких «бізнесменів» говорить хоча б їх небажання вказати свої справжні ім’я та координати;

· «винюхування» («sniffing») — сканування пакетів, які передаються в мережі для одержання інформації про користувача;

· «серверний трикутник» (Web-spoofing, Web-мистифікація) — зловмисник, який проникає на сайт, змінює механізм пошуку так, що вся інформація, що її запитують користувачі, передається через якийсь інший сайт, де її, до того ж, можуть певним чином «обробити»;

· мережні атаки, спрямовані на «зависання» серверів («Denial of service attack», DOS-attack, атака, що спричинює відмову від обслуговування) або уповільнення їхньої роботи різними способами («повені»).

Фактично єдиний спосіб створити систему, абсолютно стійку до зовнішніх впливів, — припинити будь-які її зв’язки із зовнішнім світом. А мінімальним із погляду заходом є заборона доступу до Інтернет не для службових цілей.

Дата добавления: 2014-01-07