Принципи оцінювання ризику використання GM-продуктів

Законодавство багатьох країн регулює питання, які прямо чи опосередковано пов'язані з генетичною модифікацією рослин. Оцінка ризику повинна виявляти потенційний вплив модифікованих організмів на стабільність і різноманітність екосистем з урахуванням можливого поширення новостворених генів у природному середовищі чи непередбачуваної їх появи в продуктах.

У міжнародному масштабі в межах концепції екологічної безпеки трансгенних рослин розроблено так звану концепцію обізнаності з метою надання максимальної інформації про модифіковані організми. Обізнаність допомагає обрати методи управління, зокрема визначити адекватність стандартних методів, регулює потенційний несприятливий вплив генетично змінених організмів на довкілля (Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічну різноманітність), встановлює принципи міжнародного регулювання живих змінених організмів. Проблеми здоров'я людини в Протоколі регулюються частково, оскільки основна увага приділяється біорізноманітності.

Вчені виявили кілька потенційно небезпечних груп ризиків, зумовлених використанням GM-технологій.

Ризик потенційної непередбаченої дії GM-організмів на нецільові організми, екосистеми і біорізноманітність. До потенційних ризиків для навколишнього середовища відносять непередбачений вплив на нецільові (тобто такі, що не повинні генетично змінюватися) організми, екосистеми і біорізноманітність. При оцінюванні екологічного ризику рослинних GM-культур, стійких до комах -шкідників, було виявлено згубний вплив цих культур на корисних комах, на поширення шкідників, стійких щодо впливу GM-рослини. У довгостроковій перспективі резистентні (стійкі) комахи можуть впливати на безпеку харчових продуктів. Використання стійких до гербіцидів культур дає змогу скоротити обсяги застосовуваних гербіцидів, однак за певних обставин виникала необхідність збільшувати їх кількість.

Ризики ауткроссингу (переопилення). Він може відбуватися у періоди синхронного цвітіння GM-культури та її диких родичів або близького розташування полів з GM-рослинами та звичайних рослин. Ауткроссинг може призводити до передачі небажаних генів, наприклад генів резистентності, нецільовим культурам або бур'янам, породжуючи нові проблеми.

Ризики від використання GM-тварин. Генетично модифіковані риби та інші тварини можуть розмножуватися у природних умовах, що призводить до поширення їх у диких популяціях. Наприклад, трансгенний лосось, потрапляючи у природні умови, конкурує за їжу і самок успішніше, ніж дикий. Стерильність GM-тварин зменшує можливість розповсюдження трансгенів у природному середовищі, але не повністю усуває потенціал ризиків екологічної шкоди.

Ризики від використання GM-мікроорганізмів. Передача генів між бактеріями, що належать до різних видів, родів і навіть сімейств, відбувається у ґрунті та в інших природних системах. Наприклад, можуть передаватися гени резистентності до антибіотиків, що загрожує безпеці харчових продуктів. Проведенню оцінки ризику в цих галузях перешкоджає обмеженість знань про мікроорганізми, властиві навколишньому природному середовищу (натепер досліджено приблизно 1% ґрунтових бактерій), про природні механізми передачі генів між мікроорганізмами, неможливість контролювати розповсюдження мікроорганізмів.

Ризики регіональної специфіки проведення оцінок безпеки. Суперечливість оцінок однієї і тієї самої GM-культури може свідчити про різні агроекологічні умови їх використання. Наприклад, використання стійких до гербіцидів сортів сільськогосподарських культур і подальше застосування гербіцидів особливо ризиковане на невеликих сільськогосподарських угіддях, де практикується чергування культур і порівняно мало сільськогосподарських шкідників. Однак помірне оброблення гербіцидом GM-po-слин може бути корисним за інших сільськогосподарських умов. Наслідки залежать від GM-ознак, типів культур і місцевих умов, зокрема екологічних та агроекологічних особливостей.

Ризики для здоров'я людини. У разі широкомасштабного виробництва GM-організмів дуже складно проконтролювати їх потрапляння в продукти, призначені для людей.

Моніторинг присутності GM-організмів у продовольчих продуктах, виконання вимог до GM-маркування, а також моніторинг впливу на навколишнє середовище запроваджені в багатьох країнах. Робляться спроби стандартизувати аналітичні методи відстеження GM-організмів (наприклад, у стандартах ISO).

Ризики змін властивостей і складу харчових продуктів (виникнення токсичності і алергенності) спричинені привнесеними генами та їх продуктами; непрямим або ненавмисним впливом експресії генів; незапланованими мутаціями, що відбулися у результаті привнесення гена.

Ризики привнесених генів та їх продуктів. Присутність у харчових продуктах нового генетичного матеріалу може змінити порядок їх структурних елементів, а хімічну структуру залишає незмінною.

Ризики ненавмисного впливу (плейотропії). У багатьох введених генах закодовані ферменти, які є каталізаторами біохімічних реакцій. Перебіг цих реакцій регулюється з метою збільшення кількості визначеного продукту реакції, але ймовірне неочікуване збільшення або зменшення кількості супутніх продуктів реакцій — плейотропія.

Введення гена може активувати або змінити властивості присутніх генів, які у звичайному стані не виявляють свого впливу. Наприклад, дикі родичі багатьох культурних рослин містять токсичні речовини, кількість яких у їстівних рослин була зменшена на ранніх етапах окультурення. Оскільки механізми, за допомогою яких усуваються гени, практично не досліджені, є ризик, що такі гени можуть бути реактивовані.

Ступінь безпечності харчового продукту, одержаного з генетично модифікованого матеріалу, визначається на підставі порівняння продукту з найбільш схожим, безпека використання якого доведена часом. Такий підхід (на основі здорового глузду і необхідної обізнаності) є концепцією композиційної еквівалентності.

За порівняльним методом композиційної еквівалентності виокремлюють три категорії харчових продуктів, одержаних за допомогою генетичної модифікації:

— харчовий продукт, композиційно еквівалентний наявним продуктам, що вважаються такими безпечними, як і аналог;

— харчовий продукт, композиційно еквівалентний аналогу, що традиційно вживається, за винятком чітко визначених відмінностей (на цих відмінностях і зосереджена оцінка ризику);

— харчовий продукт, що не є композиційно еквівалентним, тому що неможливо визначити відмінності або тому що відсутній аналог для порівняння. У такій ситуації ризик зростає і потрібні значні зусилля і тривалий час, щоб впевнитися у безпеці продукту

Більшість харчових продуктів, одержаних із використанням GM-технологій, належать до першої або другої категорій.

Використання стандартів системи НАССР, що поєднує практичні підходи профілактики та попередження, і процедур впровадження цієї системи дає змогу знизити ризики, зумовлені GM-технологіями. В Україні діє національний стандарт ДСТУ 4161 — 2003. «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги», який регулює використання принципів НАССР на практиці.

Аналізувати ризики харчових продуктів дає змогу детальна характеристика небезпек, яка ґрунтується на якісному підході. За цим підходом вирізняють шість груп ризиків за характеристикою продукту:

— А: призначені для групи споживання підвищеного ризику (діти, люди похилого віку, хворі та ослаблені);

— В: компоненти продукту — потенційні джерела виз начених (регламентованих) хімічних речовин;

— С: у процесі технології виробництва продукту не передбачено заходів для контролювання визначених (регламентованих) хімічних речовин;

— D: існує ймовірність потрапляння у продукт шкідливих речовин (домішок, мікроорганізмів) між виробництвом і пакуванням;

— Е: існує ймовірність потрапляння шкідливих речовин (домішок, мікроорганізмів) під час реалізації та споживання продукту;

— F: відсутні методи визначення та усунення споживачем небезпеки у разі її виникнення.

Рівень ризику певного продукту (від VI до 0) визначають з огляду на те, до яких груп ризиків за характеристику продукту його можна віднести: VI — найвищий рівень, що стосується будь якого продукту, який має «А» характеристику; V — щодо продукту, який має п'ять основних характеристик (В, С, D, E, F); IV — щодо продукту, який має будь-які чотири основні характеристики (від В до F); III — щодо продукту, який має будь-які три основні характеристики (від В до F); II — щодо продукту, який має будь-які дві основні характеристики (від В до F); І — щодо продукту, який має будь-яку одну основну характеристику (від В до F); 0 — якщо стосовно продукту не визначено жодної характеристики.

При аналізуванні ризиків харчових продуктів можна також застосовувати частково-кількісний підхід, згідно з яким визначається імовірність виникнення ризику і заподіяна шкода.

Кількісний аналіз ризиків полягає в оцінці ймовірності виникнення ризику через зіставлення кількості, в якій мікроорганізми, хімічні речовини і сторонні домішки надходять у продукт і концентрації, в якій вони небезпечні для здоров'я, тобто у визначенні коефіцієнта ризику (КР):

де: А — концентрація речовини (домішки, мікроорганізму) у продукції, В — найменша концентрація речовини (домішки, мікроорганізму), що є небезпечною, або найвища їх концентрація, за якої вони не є небезпечними для здоров'я людини.

Цей підхід до аналізу ризиків простий у застосуванні, але недостатньо інформативний.

Дата добавления: 2014-01-07