Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Депозитарна діяльність




 

Формування ефективного фондового ринку неможливо без розвинутої інфраструктури, яка дає можливість удосконалити взаємини між різними учасниками фондового ринку і забезпечити виконання всіх основних властивостей цінних паперів. При цьому зберігання інформації повинно бути організованим і відповідальним, що забезпечує повну конфіденційність і захист прав власників. Внесення змін у даних власників, що особливо стосуються їхніх цінних паперів, вимагає ретельної, скрупульозної і оперативної перевірки документів на відповідність вимогам діючого законодавства.

Чи може емітент самостійно вести облік власників своїх цінних паперів? Однозначно відповісти на це питання складно. Звичайно ж, для підприємств, у яких невелика кількість акціонерів і практично відсутній рух по цінних паперах, це прийнятно, але лише при чіткому і відповідальному виконанні цих функцій і не ущемляючи права власників цінних паперів. Однак навіть для самостійного обліку необхідні значні витрати.

Більш спокійним і надійним для емітента представляється інший шлях: пошук спеціалізованої фірми з обліку прав власності та заключення з нею договору. Фінансові навантаження при цьому варіанті на емітента теж існують, але в загальній структурі витрат вони незначні.

В Україні проблемі створення Національної депозитарної системи приділялася увага вже на найпершому етапі створення фондового ринку: перші принципи розвитку Національного депозитарію були визначені ще в Концепції функціонування і розвитку фондового ринку України, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995 року. З того часу відбулися істотні зміни, як кількісні, так і якісні. На сьогоднішній день структура Національної депозитарної системи наступним (рис. 4.1.).

Рис. 4.1.

Структура Національної депозитарної системи України

Відповідно до Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” в Україні створена дворівнева Національна депозитарна система, яка складається з:

нижнього рівня – це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів;

верхнього рівня – це Національний депозитарій України (далі – Національний депозитарій) і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:

стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;

· уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами;

· відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах;

· реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

· акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;

· регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

· надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

· розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних з банківськими та/або з іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку у формі відкритого акціонерного товариства створюється Національний депозитарій. Уповноваженим органом управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

До компетенції Національного депозитарію, крім видів діяльності, визначених, належить:

- стандартизація депозитарного обліку відповідно до міжнародних норм;

- стандартизація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм;

- установлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн, укладання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи, контроль за їх кореспондентськими відносинами з депозитарними установами інших країн.

Порядок здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами у Національному депозитарії встановлюється Національним банком України за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У назву інших депозитаріїв забороняється включати слова “національний” чи “центральний”.

Юридичні особи, які згідно з Законом є учасниками Національної депозитарної системи, здійснюють такі види діяльності:

зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів;

ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

 

Зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах і операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів

Діяльність, пов'язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм, або договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм.

Договори про відкриття рахунку у цінних паперах, депозитарні договори і договори про обслуговування емісії цінних паперів повинні відповідати вимогам типових договорів, затверджених ДКЦПФР (Типовий договір про обслуговування емісії цінних паперів (Рішення ДКЦПФР N 87 від 14.07.98.); Типовий договір про відкриття рахунку у цінних паперах (Рішення ДКЦПФР N 87 від 14.07.98р.); Типовий договір про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів (Рішення ДКЦПФР N 178 від 10.09.99). У договорі про відкриття рахунку в цінних паперах визначаються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1965; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.