Вплив глобалізації на розвиток світового ринку праці

Можна виділити п’ять крупних міжнародних регіональних ринків праці: західноєвропейський, близькосхідний, азіатський, латиноамериканський, африканський. Причому у першому випадку виникло навіть юридичне конструювання ринку праці у рамках Європейського суспільства і відмінені будь-які обмеження на переміщення робочої сили.

Відповідно до географічних частин світу, МОП пропонує вісім міжнародних регіональних ринків праці: розвинені країни та Європейський Союз, Центральна і Східна Європа (не ЄС) та СНД, Східна Азія, Південно-Східна Азія і Тихоокеанський регіон, Південна Азія, Латинська Америка і Карибський регіон, Середньосхідна і Північна Африка, країни Африки на південь від Сахари.

Для того, щоб дослідити фактори впливу на світовий ринок праці, треба розуміти, що він виступає підсистемою світового господарства і безпосередньо впливає на динаміку економічного зростання та макроекономічну рівновагу, а з іншого боку, він сам знаходиться під впливом усіх соціально-економічних показників і динаміки економічного зростання. Тобто основні риси сучасного світового ринку праці можна розглянути залежно від економічних факторів, які на нього впливають.

Фактори, які впливають на розвиток світового ринку праці:

міжнародний поділ праці і спеціалізація;

НТП, інформатизація і зв’язок;

міжнародна конкуренція;

розвиток міжнародної транспортної інфраструктури;

міжнародна мобільність капіталу;

структурні зрушення в економіці;

лібералізація цін і міжнародна міграція (рис. 1.3).

1. На сучасному етапі спостерігається поглиблення міжнародного поділу праці, що базується на економічно вигідній спеціалізації виробництва окремих країн і виявляється у міжнародному обміні товарами у певних пропорціях.

Міжнародна торгівля несе у собі великі можливості прискорення зростання обсягів виробництва і заробітної плати. Зараз економіка країн усе більше залежить від експорту товарів та послуг, який у свою чергу сприяє створенню робочих місць. Зміна структури торгівлі призводить до соціальних трансформацій, що порушують інтереси працівників, які не змогли адаптуватися до нових умов. Більш усього страждають ті, хто не зміг перейти до видів діяльності з більш високою доданою вартістю або до виробництва товарів, які не являються предметами міжнародної торгівлі.

Рис. 1.3. Фактори впливу на розвиток світового ринку праці

2. Науково-технічний прогрес, інформатизація і зв’язок впливають на світовий ринок праці двояко. З одного боку, вони призводять до того, що впровадження нових працезберігаючих технологій звужує можливості використання додаткової робочої сили і збільшує безробіття. А з іншого боку, вони зумовили зростання попиту на висококваліфіковані кадри і науковців, потребу в яких не в змозі задовольнити національний ринок праці. Це призвело до виникнення нового виду трудової міграції – “відпливу умів”.

Завдяки сучасним інформаційним технологіям працедавці і робітники швидше знаходять один одного. А “інформаційна супермагістраль” сприяє підвищенню інтелекту нації, покращенню якості та конкурентоспроможності продукції і впливає на імідж країни у світі.

3. Подолання національної ізоляції сприяло посиленню міжнародної конкурентної боротьби за сфери впливу над використанням і перерозподілом ресурсів та інформаційним простором. Іде напружений пошук не тільки ринків збуту, а й інтелектуальних ресурсів, носіями яких є люди.

Таким чином, у світі виникає попит на висококваліфікованих працівників, які можуть засвоювати великі обсяги інформації і володіти технікою її обробки. Також зростає попит на фахівців у фінансово-банківській, освітній, науковій сферах тощо. Тобто заробітна плата збільшується для тих робітників, чия спеціальність є більш дефіцитною на світовому ринку ніж на внутрішньому.

4. В останній час дуже динамічно розвивається міжнародна транспортна інфраструктура. Науково-технічний прогрес сприяв прискоренню руху автомобільного, авіаційного, залізничного і водного транспорту, а також інтенсифікації мережі міжнародних трубопроводів.

5. Лібералізація руху капіталу у соціальному плані означає, що він пред’являє попит не тільки на трудовий потенціал країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вимоглива тощо).

Сьогодні транснаціональні корпорації і портфельні інвестори швидко реагують на можливості отримання прибутку і виробництво переміщується в ті регіони, де заробітна плата низька, але рівень кваліфікації персоналу дозволяє освоїти нові технології. У результаті, місцеві працівники можуть отримати більш високооплачувану роботу і розділити надприбуток з іноземцями.

6. У кожній країні структурні зрушення проходили з різним ступенем гостроти, але співвідношення заходів макроекономічної стабілізації економіки, лібералізації цін і зовнішньої торгівлі, інституціональних змін відбувалося з наголосом на розширенні приватної власності.

Наслідками структурних трансформацій стали безробіття, неповна та неформальна зайнятість. Вони негативно вплинули на розвиток трудового потенціалу: по-перше, самим вилученням економічно активної частини населення із виробничої діяльності, у результаті чого є недовироблення ВВП, недоотримання державним бюджетом податків; по-друге, соціальними і моральними наслідками як для самого працівника та його сім’ї, так і для стабільності держави. Але в тих країнах, де зміни супроводжувалися адекватним реагуванням підвищення якості робочої сили, вони були менш болючими.

7. На економічне зростання і зайнятість впливає лібералізація цін та тривалість цінових ударів. Розглянемо вплив цього фактору на прикладі підвищення цін на енергію. По-перше, високі витрати на енергію можуть позначитися на скороченні обсягу світової продукції, що у свою чергу, негативно вплине на створення робочих місць; по-друге, може зменшитися сукупний попит споживачів, що теж чинить негативну дію на зайнятість. Непрямо це впливає на скорочення торгівлі, зниження інвестицій і збільшення транспортних витрат. По-третє, коли економічне зростання зупиняється, то більше всього страждають найбідніші члени суспільства і найбільш вразливі працівники (часто – молодь і частково зайняті люди).

8. Міжнародна трудова міграція є одним із найбільш складних факторів, що впливає на світовий ринок праці. По-перше, це пояснюється тим, що у відмінності від товарообміну чи руху капіталу, у цей процес втягнуті живі люди. А, по-друге, всі попередні фактори дуже впливають на міграційні процеси. На динаміку ринку праці впливають, як гнучкість робочої сили, що веде до міграції, так і гнучкість капіталу, що веде до аутсорсингу [36].

На сучасному етапі ринки праці стають більш інтегрованими, тому є необхідність у “більш прозорому, когерентному і збалансованому каркасі” на глобальному рівні. Вигоди від глобалізації будуть отримані завдяки приведенню стандартів країни відносно робочої сили до міжнародних.

Ще можна виділити такі економічні фактори впливу на світовий ринок праці, як: ступінь економічного розвитку країни; етап економічного циклу (наприклад, фаза спаду чи підйому); формування макроекономічної політики і політики на ринку праці (наприклад, захист інвестицій, розвиток інфраструктури освіти, впровадження активних програм підтримки безробітних та інші).

Екологічні та епідеміологічні катастрофи мають дуже великий вплив на світовий ринок праці, тому що робоча сила відразу реагує міграційними коливаннями у найбільш небезпечні райони світу. Також вони дуже негативно впливають на економіку країни і зайнятість: по-перше, подолання наслідків вимагає значних фінансових ресурсів для відтворення; по-друге, руйнування транспортної та інформаційної інфраструктури впливає на економіку інших країн; по-третє, багато робітників змушені міняти свою кваліфікацію.

Дата добавления: 2014-01-07