Лекция № 12. Досвід великих зарубіжних фірм свідчить, що на виробництві машин зайнята така сама кількість робітників (або менше)

Вступ

Вступ

Досвід великих зарубіжних фірм свідчить, що на виробництві машин зайнята така сама кількість робітників (або менше), як і на передпродажному або післяпродажному обслуговуванні. Так, у всеяпонській асоціації автомобілебудівників випуском автомобілів і запасних частин до них займається близько 700 тис. робітників і службовців, а передпродажним і післяпродажним сервісом — понад 900 тисяч робітників.Зарубіжний і вітчизняний досвід свідчить, що для підтримання техніки в працездатному стані витрачається 80–300% коштів від її початкової вартості. Тому значення технічного сервісу як способу забезпечення працездатності техніки важко переоцінити. В економічно розвинутих країнах надійний і якісний сервіс є невід’ємною складовою успіху фірми в боротьбі за ринки збуту.

Тому експертиза технічного стану сільськогосподарської техніки, як складової частини технічного сервісу, має важливе значення. Згідно наказу №526 від 30.08.2010 р. Міністерства АПК, уповноважений здійснювати перевірку технічного стану с.г. техніки подає:

- заяву прог включення до реєстру;

- засвідчені в установленому поряду копії установочних документів;

- засвідчену в установленому порядку копію атестату акредетації відповідної галузі щодо відповідності вимогам ДСТУ ISO / IEC 17020-2001, виданого Національним агенством з акредитації України.

Також уточнено, що при включенні до зазначеного реєстру інформації щодо території, де суб’єкт господарювання буде здійснювати перевірку технічного стану машин, слід мати на увазі, що теріторія визначається з урахуванням засобів вимірювальної техніки і обладнання, які використовуються для проведення перевірки технічного стану машин.

2. Перевірка технічного стану техники (технічний огляд)

Стаття «Придніпровська зірка» техогляд в Білозерському районі. - Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 року № 403 «Про затвердження порядку проведення державного технічного огляду тракторів, комбайнів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» змінено послідовність проведення державного технічного огляду.

Насамперед перевіряється технічний стан транспортного засобу на відповідність вимогам, стандартам, технічним умовам та іншій нормативно-технічний документації, безпеці дорожнього руху та охороні навколишнього природного середовища. Перевірка технічного стану проводиться уповноваженим суб’єктом господарювання ТОВ «Техноторг-Дон». Після цього державний інспектор Держтехнагляду перевіряє відповідності типу, марки (моделі), заводського номера машини і номера двигуна, державного номерного знака записам у реєстраційному документі.

Для проведення технічного огляду власник або користувач машини надає до інспекції Держтехнагляду наступні документи:

- реєстраційні документи на транспортний засіб;

- протокол перевірки технічного стану машини (виданий ТОВ «Техноторг-Дон»);

- документ про сплату зборів за проходження технічного огляду та сплату зборів транспортного податку з власників колісних тракторів, або документ, що підтверджує право на пільги щодо сплати транспортного податку;

- паспорт або інший документ, що підтверджує особу (для фізичних осіб);

- копію картки фізичної особи платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб);

- розрахунок транспортного податку з власників колісних тракторів, погоджений у податковій інспекції (для юридичних осіб);

- довідку з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), завірену в установленому порядку (для юридичних осіб);

- наказ про закріплення транспортних засобів за трактористами (для юр. осіб);

Під час технічного огляду тракторист особисто надає державному інспектору інспекції Держтехнагляду для перевірки:

- посвідчення тракто

риста-машиніста з талоном попередження;

- медичну довідку;

- поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів.

За результатами проведення ТО на кожну справну машину видається талон про проходження державного технічного огляду встановленого зразка.

3. Визначення технічного стану сільгосптехніки

Технічний стан – ще скупність підтверджених змін в процесі эксплуатації властивістей об’єкта, яка отражаеться якісними чи кількисними характеристиками цих властивостей.

Оцінити (провірити) технічний стан – це оцінити ступень відповівдності підвергнутих зміні в процесі эксплуатації якісних показників об’єкта вимогам нормативно-технічної і конструкторської документації (НТКД).

Розрізняють декілька видів технічного стану: справній і несправній, працездатній і непрацездатнії, граничний технічний стан.

Працездатний стан (працездатність) – стан об’єкта, при якому значення всіх параметрів, характеризуючих здатність об’єкта виконувати задані функції, відповідає вимогом НТКД. Невідповідність тільки б одного такого параметра вказаним вимогам переводить об’єкт в непрацездатний стан.

Відмова – це подія, яка визначена в нарушенні працездатності об’єкта.

Справний стан – це коли об’єкт, відповідає всім вимогам НТКД.

Пошкодження – подія, визначена в нарушенні справності, але зберіганні працездатності б’єкта.

Граничний стан - стан об’єкта, при якому йго дальнійше використання по призначенню неприпустимо або недоцільно, або відновлення його исправного стану чи працездатного стану неможливо чи недоцільно.

Перехід до граничного стану – подія, зв’язана з вичерпанням ресурсу.

Изміна технічного тану сільськогосподарської машини в процесі эксплуатації пов’язано зі зносом його деталей.

Знос – процес зміни форми, розмірів деталі, або її руйнування під дією різних факторв.

Зношування не треба путати зі зносом.

Знос – це зміни, які виникли зі деталлю, в результате зношувания.

Розрізняють слідуючі види зношування:

1. Механічне зношування (абразивне, адгезійне, пластичне деформування під дією сил, перевищуючих розрахункове значення і т.д.)

2. Хімічне зношування (корозія, электроліз).

3. Фізіко-хімічні зміни, наприклад, втрата пружності поршневих кілець по причині перегріву двигуна.

В результаті зносів відбувається зміна характера спряження деталей і, як наслідок, зміна функцій, які спряження виконує.

Спроміжність деталі, спряження, вузла виконувати свої функції оцінюються відповідною кількістю якісних показників, які називаються вихідними параметрами спряження, вузла, машини в цілому. Для двигуна це максимальна потужність, паливна экономічність, механічні втрати, ККД і т.д.

Якість спряження деталей забезпечується цілим рядком фізичних величин, які в технічній эксплуатації називають структурними параметрами спряження.

Під структурними параметрами вузла, спряження розуміють фізичні величини, які можна замірати і які обеспечують можливість спряження виконувати задані функції.

Наприклад, для сухого фрикційного зчеплення максимальний крутний момент, який може передавати зчеплення, явля’ється одним із вихідних параметрів зчеплення, який обеспечиваеться коефіцієнтом тертя міжд фрикціоним і натискним дісками, силою нормального тиску натискного диска на фрикційний. Ці параметри являються структурними для зчеплення.

4. Перелік робіт, направлених на підтримання техніки в справному стані

Технічна эксплуатація включає в себе слідуючі види робіт, направлені на підтримання техніки в справному технічному стані: обкатку, техніне обслуговування (ТО), храніння, диагностування і ремонт.

Обкатка – період роботи машини після її виготовлення чи ремонту на різних регламентованих режимах с ціллю хорошої прироботки деталей тертя. В період обкатки виявляються дефекти виготовлення і складання деталей.

Технічне обслуговування – це комплекс операцій по підтриманню справного технічного стаяну машини при їх використанню по призначенню, а також при їх транспортуванню і хранінню. Види технічного обслуговування: ЕТО, номерні ТО, сезонні ТО, ТО в особих умовах..

Храніння машин – утримання в місцях їх разташування в відповідності зі установленими правилами, виконання яких забеспечує сохранність машини до використання по призначенню.

Ремонт машин – комплекс операцій по відновленню їх справності чи працездатності, що характеризує повним чи частковим відновленням ресурса складових частин машини.

Диагностування – технологіічний процес визначення технічного стану зі визначеною точністю.

Таким чином, ціль технічної эксплуатації заключається в обеспеченні машин працездатним чи справним технічним станом.

5. Планово-попереджающа система технічного обслуговування і ремонту (ТОР)

В сельскому господарстві прийнята планово-попереджающа система технічного обслуговування і ремонту.

Плановість системи ТОР машин обгрунтовується тим, що машину, яа правило, становят на ТО іі ремонт в плановому, регламентованому порядку.

Попередженість же заключаеться в тому, що основну кількість операцій при планові постановці машин на ТО і ремонт виконують попереджено, до появи відмови (несправності). Параметри технічного стану машини попереджено встановлююють при їх значенні, перевищуючих допустиму величину. Допустима величина встановлюються такою, при якій вузел пропрацює до наступного ТО без відмов і руйнування. Виключення складають ресурсні параметри досягнення яких до крайнього значеня вимогають постанову машин чи агрегату в капітальний ремонт. Наприклад, зазор в ЦПГ, зазор в підшипниках колінвала. Ресурсні параметри попереджено встановлюють при капитальному ремонті.

При такій системі ТОР кажеться, що не повинно бути відмов. Однак відмови часто встрічаються даже при якісному обслуговуванні машин. Причина відмов звязана з недоліками принятій системі ТОР. Основний недолік звязан з тим, що перелік операцій ТО розроблен для середніх умов эксплуатації, реальні умови эксплуатації значно відрізняються від середніх. В наступний час не розроблена эфективна методика, позволяюща коректуват об’ём работи ТО з обліком реальних умов эксплуатації.

С ціллю збільшення эфектівності системи ТОР в наступний час використовують три стратегії виконання ТО:

1. Технічне обслуговування проводиться по необхідности.

2. Технічне обслуговування проводиться по нароботці.

3. Технічне обслуговуваня проводиться по технічному стану обслуговуємого вузла визначеного в процесі диагностування.

У кожної стратегії є свої переваги і недолікии. При технічному обслуговуванні машини для різних вузлів використовують різні стратегії ТО.

Элементами системи ТОР являються: ЩТО, номерні ТО, сезонні ТО, ТО в особих умовах эксплуатації, ТО при хранінні, потпчний ремонт, капітальний ремонт.

ЩТО, ТО – 1, ТО – 2, ТО – 3 – це періодичні технічні обслуговування. Комплекс виконаних операцій по мірі збільшення номера ТО кількісно збільшуються і ускладняються. При цьому операції попереднього, менше складного ТО, входять в послідовне, більш складніше ТО. Наприклад, при виконанні операцій ТО – 1 виконують операції ЩТО, при – ТО – 2 виконують операції ТО – 1 і т.д. Основна ціль виконання періодичних ТО заключаеться в обеспеченні надіцної і экономічної работи машини до слідуючого чергового вида ТО.

Періодичність виконання ЩТО є 1 раз в зміну, но не менше 1 раз за 10 годин роботи. ЩТО виконують перед началом зміни. Періодичність проведення ТО – 1 складає 60 (125 мотогодин з 1882 року) мотогодин роботи трактора, ТО – 2 – 240 (500), ТО – 3 – 960 (1000).

Реформування відносин власності, виробництва та управління активно впливає на продуктивність сил аграрного сектора. В умовах зміни економічних формацій взаємозалежність між ними набуває радикального характеру. Нині це чітко просстежується на прикладі машино-тракторного парку агро-промислового комплексу.

За час планової економіки технічна політика України формувалась на основі союзно-республіканських нормативів: тракторного чи автомобільного парку на 100 га угідь з урахуванням енергосбереження, витрат пально-мастильних матеріалів, добрив, засобів хімічного захисту рослин, запасних частин, обмінних фондів, ремонтно-експлуатаційних матеріалів тощо. Досі використовується колишня тарифна сітка оплати проці та класифікатор робіт у сільському господарстві. Нові формування,беручи за основу старі нормативи та коректуючи їх, створюють свою нормативну базу, яка веде до збільшення прибутків власників виробництва і зниження життевого рівня робітників с.г. виробництва.

В останні роки, на жаль, спостерігається стабільна тенденція зниження рівня технічного забезпечення села, падіння купівельної спроможності сільськогосподарських підприємств. Темпи оновлення машино-тракторного парку скоротились у 10...20 і більше разів, як видно з таблиці 1. Різко збільшився середній «вік» наявної техніки: машини для обробітку грунту – 8 років, сівалок та зернозбиральних комбайнів – 14, машин для внесення вдобрив -7, кукурудзазбиральних комбайнів – 14. Надійність техніки та її експлуатаційні показники погіршуються, зростає витрати на ремонт.

Таблиця 1 – Динаміка виробництва тракторів в Україні, тис. шт.

Заводи	Виробництво тракторів по рокам, тис. шт.
ХТЗ					3,5
ХТЗСШ					2,5
ЮМЗ					6,0
Всьго

Приблизні розрахунки показали, що в свільському господарстві України повинно бути порядка 800 тис. тракторів і при 10-річному терміну використання, необхідно виробляти для сільського господарства порядка 80 тис. тракторів, а виробляєм в 6,6 разів менше. То виникає питання? Звідки може взятися с.г. техніка для вторинного ринка, коли сільське господарство не получає в достатній кількості нової техніки. Іноді в районі рикламі з’являються одна-дві об’яви о продажі с.г. техніки і можливо її продають щоб розрахуватися з банками за кридіти.

2. Зарубіжний досвід вторинного ринку с.г. техніки

В США законом 1986 року покладено початок прискореній амортизації через використання регресивного методу нарахування амортизації. Наприклад, для тракторів і с.г. машин, які входять у групу «7-річної власності (срок амортизації – 8 років)», щорічні норми амортизації наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 – Диференціація норм амортизації

Показник	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й
Норма % амортизації	14,29	24,49	17,49	12,49	8,93	8,93	8,93	4,46

Якщо машина продається чи обмінюється на нову, то амортизаційна сума для податкового нарахування не може бути вищою, ніж різниця між новою і проданою машиною. Наприклад, якщо вартість нового трактора 45 тис. дол. І доплата за нову машину 35 тис. дол., то різниця становитиме величину, яка може бути амортизована.

Зниження оподатковуваної суми заохочує фермерів до придбання нової техніки, оновлення машино-тракторного парку.

3. Вторинний ринок техніки в СНД

В радянські часи вся с.г. техніка в сільські господарства шла по рознарядці по поданим замовленням в прошлому році, в районі чи обласні управління сільського господарства. Списувалась сільгосптехніка з балансу колгоспу чи радгоспу по скинченню сроку використання (експлуатації), наприклад, зернозбиральний комбайн списувався через 7 років, трактори і автомобілі через 10...12 років.

Щорічно 10...15% с.г. техніки обновлювалося, на зміну списаних машин поступали нові більш потужні, з лучшими умовами праці тракторіста на рівні світових зразків, а можливо в деяких випадках і лучші, техніку Радянського Союзу купували багацько зарубіжних держав по дешевим цінам.

В области автобудування легкових автомобілів для населення країни Радянський Союз відставав від зарубіжних держав таких як США, Німеччина, Італія, Франція, Швеція, Японія, Південна Корея, але справа була в тому, що могли випускати якісні автомобілі, а не випускали тому, що партійні керівники держави рахували навпаки виказуванням Бендера, що приватни автомобіль це розкіш, а не засіб переміщення. Генрі Форд ще в 1910 році продавав своїм робочим автомобіль по вартості місячної заробітної плати і випускав за рік один міліон автомобілів, тому автомобільна компанія Форд мала моживість і постіно працює над якістю, і їх автомобіль один із найлучих в світі. В наступний час вони почали серійний випуск електромобілів і змагаються в цьому з фірмами Японії і Південної Кореї.

В 1970 році почав випускати автомобілі «Жигулі» завод в Тольяті, але всі заводи випускали легкових автомобілів не більше міліона, що було дуже мало і щоб досягнути рівень автомобілізації, напрклад, Нимеччини – 500 автомобілів на тисячу населення потрібно було ждати приблизно 140 років і їздити на одному автомобілі стільки же років. То про який вторинний ринок можна було говорити, коли автомобілі продавали на ринку одиниці і то за особливих обставин, перепродаж автомобілів з метою наживи (прибуткив не трудових) був заборонен Законом Держави і рахувався злочином (спекуляцією).

Соціалістична система суспільства в тих умовах господарювання не могла створити вторинного ринку сільськогосподарської техніки тому що: Сільське господарство було повністю забеспечено технікою віка не менше 10...12 років і в плановому порядку постіно техніка обновлялась на нову більш якісну. Сільськогосподарська техніка, яка отпрацювала свій амотізацйний термін і була уже морально устарівшою і нікому непотрібную, тому воно списувалась з балансу господарств і здавалась в металобрухт.

Саме лучше положення в сільському господастві із держав СНД є в Республіка Білорусь, там в відміну від інших держав форма господарювання як колгоспи і радгоспи збереглась. Тракторний завод по випуску тракторів МТЗ-80, МТЗ-82 практично працює в тому же режимі як працював при Радянському Союзі і забезпечує технікою як себе так і держави СНД, так же працює завод по випуску кормозбиральних і зернозбиральних комбайнів «Полесьє», які пользуються попитом.

В Росийскі Федерації працюють тракторні заводи «Кировський», «Волгоградський», «Владимірський», «Алтайскій», «Челябінський», а також комбайнові заводи в Ростові на Дону і Красноярський, всі ці заводи повністю забеспечюють свое сільське господарство сучасною високопродуктивною сільськогосподарською технікою і ще продають за кордон. В УНУС в дослідно-виробничій галузі є зернозбиральний комбайн «Єнісей» Красноярського кобайнового завода, він по якості не відрізняється від закордонних аналогів, але коштує в двічі менше, тому ці комбайни купуют, а ще нема проблем запасними частинами.

Однак положення сільського господарства в Росії не набагацько лучше ніж в Україні, там тоже капіталізм і також дикий, нариклад, яу можна при таких великих площах сільгоспземель не мати в достатній кількості продукції тваринництва, купляти яловичину в Бразилії, курячі окорочка у США, а вершкове масло у Швеціі. Як же тоді відбувається продовольча безпека Країни, в випадку економічної блокади людям прийдеця підтянути паски поки відродиться своє державне виробництво продуктів тваринництва. Така ж картина і в Ураїні, тільки ми купуєми свинину у Польші, кортоплю у Туреччини, вершкове масло Республіці Білорусь, а гречку у Китаї – самі собі робимо «голодомор».

3. Сучасне положення вторинного ринку с.г. техники в Україні

Вторинний ринок сільськогосподарської техніки і легових автомобілів не відрізняється, в основному, від дугих держав СНД, різниця може бути в митницьких збарах, наприклад, митницкії збір в Республіка Беларусь на автомобіль іномарку, по даним автомобіліста-продавця, складає 100 євро, а в Україні 1000 євро і більше, це звичайно збільшує вартість подержаних автомобілів і зменшує кількість потенціальних покупців.

Вторинний ринок тракторів, зернозбиральних комбайнів не появився по причині зменшення випуску вітчизняної техніки в рази, її високої вартості і в відміні від легкових автомобілів, бувшу у використанні сілгосптехніку в державу не імпортуют. Причин відсутності імпорта бувшої в використанні сільгостехніки в Україну на мій погляд декілька: вартість транспортування буде перевищувати вартість самої техніки, мітніцькі збори тоже можуть бути більше вартості сільхозтехніки і саме головне, щоб підтримувати техніку в працездатносу стані, потрібні запасні частини закордонних фірм, які вартістю нових і будуть не по карману покупцям вторинного ринка. Тому вторинного ринка сільгосптехніки пока немає і ніхто сказати неможе коли він буде, за винятком продажі двух-трох одиниць техніки в об’явах рекламних газет районного і областного масштабу. Треба кадинально перебудувати сільськогосподарське виробництво так, щоб виробник сільгосппродукції мав прибуток і міг постійно обновлювати сільгосптехніку на більш продуктивну, автоматизовану, комфортну, тоді ще працездатна, бувша в використанні техніка появиться на втринному ринку. Сьогодні оборот тіньового ринку старих автомобілів, у якому не беруть участь офіційні дилери, становить більше 1 млн. машин у рік, у грошовому вираженні - близько 20 млрд. дол. А к 2011 року ця цифра зросте до 50 млрд. дол.” Цей гігантський ринок, що виправлення в Податковий кодекс, прийняті Держдумою, і повинні зробити цивілізованіший і прозорим.

Дата добавления: 2014-01-07