Людське буття об'єктивне

Людина існує як соціально-історична сутність, що виражається в її особистості.

Буття людини.

Буття людини унікальне. Щоправда, в тлумаченні старого матеріалізму людина є річчю серед речей. Таке твердження справедливе лише в тому розумінні, що первинною передумовою існування людини є функціонування її тіла, яке є частиною природи, і це зумовлює спільність його з природними речами.

Наявність тіла робить людину минущою (смертною), підвладною об'єктивним законам. Проте людина - це не лише фізичне тіло, а й жива істота, включена в процес еволюції живої природи, є продуктом антропосоціогенезу. З цим і пов'язані потреби людини в їжі, захисті від холоду, самозбереженні, продовженні роду тощо. Без цього неможливе її існування. Цим зумовлена актуальність проблеми збереження життя людей, виживання людства в цілому. Без цього неможливо реалізувати можливості й задоволення потреб людини.

Філософія постійно досліджує зв'язок між тілом і психікою (душею) людини. Буття кожної людини - це неподільна єдність її тіла й духу. Функціонування людського тіла пов'язане з роботою мозку, нервовою системою, а через них - із духовним життям індивіда. Психічна діяльність людини певним чином залежить від її здоров'я, як і навпаки.

Від тварин людина відрізняється тим, що вона не тільки біологічна, а й практично діюча, соціальна істота.

Люди свідомо виготовляють предмети, необхідні для задоволення потреб. Вони спілкуються між собою за допомогою мови. Саме на основі практичної діяльності й спілкування формуються такі "надприродні" якості людини, як "душа" і "дух".

Специфіка буття людини полягає в поєднанні, взаємодії трьох буттєвих вимірів:

- кожна людина існує як така, що здатна мислити й відчувати "річ" (тіло);

- кожна людина є індивідуальним представником виду Homo sapiens, результатом біологічної еволюції;

Все це в єдності становить вихідні характеристики людського буття.

Незважаючи на те, що буття кожного індивіда має тимчасовий характер, він (як член роду) займає своє місце на гігантському "гносеологічному дереві" людства, що бере свій початок від тваринних предків й еволюціонує до сьогодення. Кожне таке тимчасове існування органічно включене в цілісний процес еволюційного розвитку природного й людського буття, становить лише окрему ланку загального ланцюга соціально-історичного буття.

Проте це не означає, що воно абсолютно не залежить від свідомості людини. Людське буття - це унікальна єдність природного й соціального, індивідуального й родового, особистісного й суспільного, внутрішнього й зовнішнього тощо. Кожен людський індивід є для самого себе реальністю, разом з якою існує і його свідомість.

Місце й значення буття людини дуже важливе в цілісному бутті, оскільки воно включене в унікальний "людський експеримент". Люди не просто існують у світі, а можуть активно впливати на нього й на самих себе. Вони осмислюють буття, виявляють стурбованість "долею буття", людської цивілізації. Тому людина повинна серйозно осмислити свою роль у системі буття, гідно й належно її виконувати.

Дата добавления: 2014-01-07