Основні показники системи національних рахунків, що характеризують стан національної еконо­міки

Результат функціонування національної економіки визначається рядом показників, що об'єднуються в систему національних рахунків (СНР). Така система - це спосіб упорядкування інформації про еко­номічну діяльність господарських суб'єктів. СНР - це комплекс ба­лансових таблиць у формі бухгалтерських рахунків.

Засновником такої системи був Ф. Кене (робота «Економічна таблиця»). Подальший розвиток ідеї Ф. Кене одержали в працях К. Маркса, Дж. Кейнса, А. Боуля, Р. Стоуна.

Посилення процесів інтернаціоналізації національних еконо­мічних систем розвинених країн, країн Західної Європи обумовило. необхідність координації статистичних міжнародних рекомендацій і створення міжнародної системи національного рахівництва.

Перший варіант таких рахунків було опубліковано в 1950 р. Се­ред національних систем найдосконалішою визнано англійську СНР, розроблену лауреатом Нобелівської премії Р. Стоуном.

У 1993 р. в ООН на основі вдосконалення методів національного рахівництва прийнято сучасну СНР. В Україні у 1995 р. Міністерство статистики закінчило розроблення СНР.

СНР має всеохоплювальний характер. СНР містить рахунки, які стосуються:

- виробництва, де враховуються втрати й результати, які відносяться до процесу виробництва за певний період часу;

- утворення доходу, основою якого є рахунок виробництва (тобто попередній рахунок), що відображає формування національного доходу у процесі виробництва;

- розподілу доходу, який свідчить про величину доходів учасників виробництва;

- перерозподілу доходу, що відображає перерозподіл державою доходу учасників виробництва за допомогою податків і трансферних платежів;

- використання доходу, який містить інформацію про витрату доходу учасниками виробництва на кінцеве споживання й заощадження.

На думку французького економіста Л. Столерю, до функцій СНР можна віднести такі:

- сприяння проведенню економічної політики (короткостроковий прогноз у формі зведеної економічної таблиці);

- допомогу економічному прогнозуванню;

- оцінювання рівня життя різних прошарків і груп населення порівняно з аналогічними показниками в інших країнах як засіб проведення соціальної політики;

- забезпечення зв'язку науки й практики.

Основні показники, що характеризують стан національної еконо­міки, згідно з СНР можна поділити на кілька груп.

До першої групи показників що характеризують загальнонаціо­нальний розвиток виробництва, відносять національне багатство, сукупний суспільний продукт (ССП), кінцевий суспільний продукт (КСП), національний дохід (НД), валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), чистий національний продукт (ЧНП), особистий дохід (ОД).

Національне багатство - це все, що нагромаджено державою за всю історію її існування. Розрізняють потенційне національне багат­ство (всі природні ресурси) й реальне національне багатство (розві­дані й освоєні ресурси, залучені до процесу виробництва).

ССП (сукупний суспільний продукт) - це сума матеріальних благ, вироблених у суспільстві за певний проміжок часу (рік). Вартість ССП складається з матеріальних витрат (МВ), вартості необхідного продукту (НП) і прибутково­го продукту (ПП):

ССП - МВ + НП + ПП. (5.1)

За натурально-речовою формою ССП складається з виробництва засобів виробництва й предметів споживання.

Такий підхід був притаманним марксистській теорії.

У сучасних умовах у міжнародній практиці для підрахування сус­пільного продукту враховується як матеріальне, так і нематеріальне виробництво.

ВНП - ринкова вартість кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за рік, причому із всіх угод, що реалізуються у суспільстві за рік, потрібно вилучити:

- всі фінансові угоди (купівля-продаж цінних паперів, трансфертні платежі),

- угоди щодо перепродажу нових товарів і продажу старих;

ВВП - все, що вироблено на території даної держави незалежно від форм власності;

ЧНП = ВНП - А (амортизаційні відрахування);

НД = ЧНП - ОП (опосередковані податки на бізнес);

ОД (до сплати податків) = НД (внески на соціальне страхування, податки на прибуток підприємців, нерозподілений прибуток підприємців) + трансфертні платежі;

ОД* (після сплати податків) = ОД - особисті податки.

До другої групи показників, що характеризують використання виробничих фондів, а також матеріальних і сировинних ресурсів, відносять:

- виробничі фонди і їх структуру;

- коефіцієнти відновлення й вибуття виробничих фондів;

- фондовіддачу, фондомісткість.

Тут, з одного боку, наявність виробничих фондів і матеріальних ресурсів визначають економічний потенціал країни, її економічні можливості, а з іншого боку, рівень використання ресурсів свідчить про ступінь реалізації наявних можливостей.

Третя група показників відображає трудові витрати й рівень за­йнятості робочої сили у сферах виробництва. На основі аналізу по­казників цієї групи держава має можливість стимулювати розвиток трудомістких галузей у тих районах, де є надлишок робочої сили, ма­теріаломістких - у районах з багатими матеріальними ресурсами, за­стосовувати при наявному дефіциті робочої сили відповідні заходи щодо зниження рівня безробіття.

Четверта група показників дозволяє визначати фінансові можли­вості країни, формувати й використовувати грошові доходи, аналізу­вати вплив інфляції на рівень зарплати, цін, процентних ставок.

Зростання або зниження цін обчислюють шляхом визначення їх­нього загального рівня за допомогою індексу цін, що розраховують як відношення споживчого кошика поточного року до споживчого кошика базового року.

В Англії до споживчого кошика входить 600 найменувань товарів і послуг, у Нідерландах - понад 1000, а в Україні - 38.

Стан національної економіки аналізують за допомогою набору макроекономічних показників, які часто називають макроекономічними індикаторами. Більшість з них беруть із СНР.

Ці індикатори можна поділити на такі групи:

- перша група - це провідні індикатори:

а) динаміка ВВП, тобто агреговане зростання (скорочення) сфери матеріального виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво й сфера послуг (торгівля й транспорт)),

б) макроекономічні індикатори - безробіття, динаміка інвестицій, які тісно пов’язані з динамікою ВВП. Швидке або повільне збільшення ВВП супроводжується відповідним зміненням доходів населення;

- друга група - це фінансові індикатори, які відображають стан справ у фінансовому секторі, а саме: рівень інфляції, розміри дефіциту бюджету, розміри й динаміка грошової маси, індекси фондового ринку, дисконтна ставка;

- третя група - це зовнішньоекономічні індикатори: сальдо зовнішньої торгівлі, сальдо платіжного балансу, обмінний курс національної валюти.

Дата добавления: 2014-01-07