Концептуальні основи національної стратегії сталого економічного зростання

Стратегія соціально-економічного розвитку країни – це наука і мистецтво розробки сукупності концептуально взаємопов’я­заних довготермінових рішень, спрямованих на системне використання політичних, економічних, технологічних, соціальних, психологічних, організаційних та управлінських чинників для реалізації соціально-економічної політики, здійснюваної органами виконавчої влади в межах чинного законодавства.

Стратегія соціального розвитку невід’ємна від стратегії економічного розвитку. Це зумовлено спільною глобальною метою стратегії соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі - забезпечити стале економічне зростання за умов випереджуваль­них темпів зростання реальних доходів громадян і використання їхнього трудового потенціалу. Така постановка глобальної мети пов’язана із тим, що головним чинником, що об’єктивно стримує розвиток виробництва споживчих товарів і послуг, є неприпустимо низький рівень платоспроможного попиту більшості населення і невпинне відставання від розвинених країн за рівнем продуктивності й ефективності праці.

З огляду на ситуацію, що характеризується кризовим станом економіки та рівня життя населення й сфери праці, визначають цілі й підцілі соціально-економічного розвитку. Схематично це можна представити у вигляді дерева цілей (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Дерево цілей соціально-економічного розвитку України

Реалізація вказаних цілей зумовлена похідними від них підцілями, досягнення яких передбачає підвищення рівня ефективності функціонування усієї соціально – економічної системи. Так, для забезпечення сталого економічного зростання необхідна ефективніша економіка, тобто під­вищення віддачі на 1 гривню вкладених основних і оборотних коштів на кожному рівні господарювання за рахунок розвитку підприємництва і комплексного використання науково-техно­логічних, організаційних, структурних і соціальних чинників забезпечення конкурентоспроможності товарів і послуг, призначених для реалізації. Для відтворення і зростання людського капіталу необхідна ефективна праця, тобто зростання її продуктив­ності, ефективності й дохідності за одночасного зростанні оплати праці шляхом підвищення рівня знань і вмінь працівників, гуманізації умов праці, застосування прогресивних технологій і норм, стимулювання творчих трудових досягнень. Для зростання реальних доходів населення потрібен ефективний соціальний захист, тобто підвищення надійності систем гарантій соціального забезпечення громадян на засадах нагромадження й адресного використання відповідних фондів з урахуванням наявних обсягів і результатів праці, розвитку страхування та сфери соціальних послуг.

Кожному рівню господарювання відповідають характерні саме для нього умови економічного зростання.

Для мікрорівня це:

- ефективне використання ресурсів;

- ефективна зайнятість робітників і суцільна економія робочого часу;

- раціональне використання сировини й матеріалів;

- застосування безвідходних технологій;

- скорочення виробничих запасів;

- раціональне використання виробничих потужностей;

- дотримання екологічних вимог.

Для сфери господарювання, що відповідає мезорівню, найважливі­шими умовами економічного зростання є розвиток підприємництва:

- розширення практики внутрішнього підприємництва на наявних підприємствах;

- створення нових підприємств і робочих місць;

- розвиток венчурного підприємництва.

Умовами економічного зростання на макрорівні є:

- оптимізація економічного середовища, що забезпечує створення необхідних стимулів для залучення інвесторів;

- отримання короткотермінових кредитів під низький відсоток;

- зниження податкових норм за рахунок розширення податкової бази;

- підвищення зайнятості й зниження безробіття шляхом вивіль­нення частини коштів фонду соціальної допомоги безробітним.

Реалізація перелічених умов економічного зростання потребує створення необхідного науково-методичного підґрунтя. Ефектив­не використання ресурсів потребує інженерного забезпечення у формі відповідних технологій. Розвитку підприємництва сприятиме створення економічних механізмів, що забезпечують залучення інвестицій у необхідну матеріально-технічну базу нових підприємств. Оптимальне сприяння економічного оточення пов’я­зане із забезпеченням інституціональної підтримки у формі соціально-економічних норм і нормативів, які орієнтують на стимулювання економічного зростання.

Дата добавления: 2014-01-07