Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням

ТЕМА 4: Навчання іншомовного спілкування

1. Навчання аудіювання

1) Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та уміння

2) Труднощі аудіювання

3) Етапи навчання аудіювання

4) Система вправ для навчання аудіювання

2. Навчання говоріння. Загальна характеристика говоріння як виду мовленнєвої діяльності та уміння

1) Навчання діалогічного мовлення

2) Суть і характеристика діалогічного мовлення

3) Мовні особливості діалогічного мовлення

4) Труднощі оволодіння діалогічним мовленням

5) Етапи навчання діалогічного мовлення

6) Система вправ для навчання діалогічного мовлення

3. Навчання монологічного мовлення

1) Суть і характеристика монологічного мовлення

2) Мовні особливості монологічного мовлення

3) Етапи навчання монологічного мовлення

4) Система вправ для навчання монологічного мовлення

1. Аудіювання — це розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. З точки зору психофізіології аудіювання трактується як перцептивна розумова мнемічна діяльність. Перцептивна тому, що здійснюється сприйняття/ рецепція/ перцепція; розумова — бо пов'язана з основними розумовими операціями: аналізом, синтезом, індукцією, дедукцією, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією; мнемічна — тому, що відбувається виділення і засвоєння інформативних ознак мовних і мовленнєвих одиниць, реформування образу і впізнавання як результат зіставлення з еталоном, який зберігається в пам'яті.

Аудіювання і говоріння — це дві сторони усного мовлення. Без аудіювання не може бути нормативного говоріння. Разом з тим аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є й відносно автономним (наприклад, слухання лекцій, доповідей, радіопередач і т. п.).

На базовому рівні аудіювання розглядається як компонент усномовленнєвого спілкування. Як самостійний вид мовленнєвої діяльності аудіювання означає сприймання на слух і розуміння текстів з різною глибиною та повнотою проникнення в їх зміст: з повним розумінням та з розумінням основного змісту.

Досягнення базового рівня в галузі аудіювання передбачає формування елементарної комунікативної компетенції в цьому виді мовленнєвої діяльності, саме:

- уміння розуміти літературно-розмовне мовлення носія мови в ситуаціях повсякденного спілкування, пов'язане з задоволенням найпростіших потреб.(наприклад, привітання, запит і передача інформації та ін.);'

- визначати тему і мету бесіди, її основний зміст, і в тих випадках,коливиникають ускладнення, звертатися до партнера з проханням повторити фразу, висловити думку інакше, розмовляти повільніше і простіше уточнюючи при цьому значення незнайомих слів і спонукаючи до ґрунтовнішого пояснення незрозумілого;

- уміння в умовах опосередкованого сприймання повідомлення (наприклад, оголошення по радіо прогнозу погоди тощо) розуміти основний зміст аудіотексту (про що йдеться, що є найбільш важливим);

- уміння повно і точно розуміти висловлювання вчителя та однокласників, короткі повідомлення, які стосуються навчально-трудової і соціально-побутової сфер спілкування.

Перевищення цього рівня передбачає формування в учнів:

— уміння розуміти основний зміст прослуханих текстів різногохарактеру, які містять незначну кількість незнайомих слів.

Труднощі аудіювання. Успішність аудіювання залежить 1) від самого слухача (від рівня розвитку у нього мовленнєвого слуху, пам'яті, наявності уваги, інтересу і т. п.), його індивідуально-психологічних особливостей; 2) від мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвому досвіду і знанням учнів; 3) від умов сприймання аудіотексту.

Дата добавления: 2014-01-07