Методика проведення уроку - лекції

Основні умови організації уроку у формі лекції.

Тема уроку „Історія моралі і майбутнє людства” 6 клас.

Мета уроку: показати, що історія людства – це історія його самостановлення як виду розумового та морального життя.

Вчитель повинен обґрунтувати, що становлення людства та розвиток окремої особистості – процеси взаємозумовлені: суспільство розвивається та вдосконалюється, в тому числі морально, завдяки суспільному способу життя людей, що є процесом творчим. Навчити розумінню того, що кожна особа – учасник процесу творення загальної моральної атмосфери життя, а тому від кожної залежить загальний стан стосунків. Формувати потребу усвідомленої участі у житті – це значить поєднати особисті та загальносуспільні інтереси.

1. Якщо навчальний матеріал є складним для самостійного вивчення.

2. У випадку використання більш ємкої дидактичної одиниці.

3. Уроки узагальнення й систематизації знань як по одній темі, так і по декількох, а також як заключні для всього курсу.

4. Введення в тему.

5. Уроки, на яких розглядаються нові методи рішення завдань.

6. Застосування знань для рішення практичних завдань [54].

При підготовці до лекції у вчителя повинен бути чіткий план її проведення. При лекційному веденні уроку необхідні прийоми й форми, що дозволяють зробити учнів активними учасниками. Тому варто віддавати перевагу проблемному викладу матеріалу. Проблемна ситуація виникає в результаті цілеспрямованої діяльності вчителі.

План запропонованого уроку-лекції:

1. Поняття природи людини, соціального життя, морального добра, добра соціального.
2. Історія людства і мораль.
3. Соціальна мораль як перспектива розвитку суспільства.
4. Шляхи вдосконалення людством власної природи.

Способи створення проблемної ситуації:

- постановка перед учнями теоретичної проблеми, пояснення зовнішніх протиріч, спостережень у фактах, доказах, отриманих на основі спостережень або в результаті виміру;

- створення проблеми шляхом викладу теорії виникнення й розвитку якого-небудь поняття;

- постановка проблеми шляхом аналізу й узагальнення освоєних раніше знань і вмінь;- виникнення проблеми в результаті знаходження шляхів і способів рішення завдань.

В процесі проведення уроку вчитель повинен підготувати учнів для відповіді на слідуючи творчі завдання:

1. Яку роль ви відводите моралі в історії становлення людства?

2. Чи відкриває історія моралі явище морального самовдосконалення людства?

3. Чи вважаєте ви, що людство здатне і далі здійснювати поступ до морального самовдосконалення?

4. Як ви думаєте, чи зможе людство подолати егоїзм власної природи і спрямувати зусилля на збереження життя природи?

Вчитель ставить проблеми, сам їх вирішує, розкриваючи всі протиріччя вирішення, всю його логіку й доступну систему доказів. Учні стежать за логікою викладу, контролюють її, є спільником у процесі вирішення. Вчитель супроводжує виклад питаннями, на які відповідає сам або залучає учнів. Велике значення має мовлення вчителя: яскраве, емоційне, логічно бездоганне. Учні ведуть у зошитах запис. Тому вчитель повинен продумати зміст, форму запису на дошці й відповідно в зошитах.

Можливі різні варіанти організації роботи. Для кожного учня можуть бути підготовлені таблиці з канвою викладу матеріалу, із пропусками, які заповнюються в процесі слухання лекції. У таких таблицях уже є другорядний текстовий матеріал, учні не витрачають час на його відтворення, а заповнюють ту частину, що є темою даного заняття. Такі таблиці готують у випадку систематизації знань і класифікації понять.

При вивченні певного матеріалу активними методами пізнання стають аналогії, порівняння, узагальнення. Учням напередодні уроку в якості одного з видів домашнього завдання пропонується розділити сторінку на дві частини. У лівій його частині виписати необхідні визначення, поняття до теми, які будуть активно використатися на уроці. Права частина заповнюється на уроці під керівництвом вчителя.

В запропонованому уроці можна дати завдання знайти визначення наступних понять: природа людини, соціальне життя, закони суспільства, перспективи людства.

У проблемно-розвиваючому навчанні уроки-лекції діляться на 8 типів, але для вчителя етики найбільш прийнятні наступні:

1. Проблемна лекція. У ній моделюються протиріччя реального життя через їхню представленість у теоретичних концепціях. Головна мета такої лекції - придбання знань учнями як би самостійно.

2. Лекція вдвох. Являє собою роботу двох учителів (вчителя і учня), що читають лекцію по однієї й тій же темі й взаємодіючи на проблемно-організаційному матеріалі як між собою, так і з учнями. Проблематизація відбувається як за рахунок форми, так і за рахунок змісту.

3. Лекція - прес-конференція. Зміст оформляється по проблемі (з питань) учнів із залученням декількох вчителів.

4. Лекція-провокація (або лекція із запланованими помилками). Формує вміння учнів оперативно аналізувати, орієнтуватися в інформації й оцінювати її. Може використатися як метод "живої ситуації".

5. Лекція-діалог. Зміст подається через серію питань, на які учень повинен відповідати безпосередньо в ході лекції. До цього типу примикає лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку, а також програмована лекція-консультація.

6. Лекція із застосуванням ігрових методів (методи мозкової атаки, методи конкретних ситуацій і інші). Школярі самі формулюють проблему й самі намагаються її вирішити.

УРОК- ЛЕКЦІЯ " ПАРАДОКС".

Ціль - повторення матеріалу, розвиток уваги й критичного мислення.

Організація уроку: будується на основному матеріалі історії дисципліни.

1. Вчитель читає лекцію, у зміст якої включає помилкові відомості, суперечливі твердження, неточності.

2. Учні обговорюють лекцію, виконують завдання, конспектують лекційний матеріал і знаходять в ньому відповіді на поставлені вчителем питання.

3. Учні фіксують помилки, „допущені” вчителем.

4. Роблять запис у зошиті у вигляді таблиці:

Тези лекції

Помилки, відповіді на питання

5. Запис перевіряє вчитель або учень-лаборант.

6. Один з учнів називає допущену помилку, вчитель відтворює відповідний уривок лекції.

7. Обговорення помилки й з'ясування того, чому відзначене твердження невірно.

8. Обговорення наступної неточності. Всі роботи оцінюються, у тому числі й аргументованість „помилки”.

Дані уроки активізують увагу, розвивають аналітичні навички, змінюють мотивацію навчання. Загальновідомі вимоги до лекції: науковість, цілісність розкриття теми, зв'язок з життям, чіткість аргументації, доказовість висновків, емоційність викладу. Лекції-парадокси практикуються в старших класах. Їхня тривалість 25-30 хвилин, інший час уроку приділяється на обговорення й оцінку проробленої учнями роботи.

ЛЕКЦІЯ-ОГЛЯД. Лекція-огляд практикується перед вивченням великої теми. Учням дається подання про подальшу роботу і її зміст. Наприкінці деяких питань викладається додатковий матеріал - це перелік літератури, що бажано прочитати. Випереджаючи події, вказуються назви робіт, які має виконати учень; говорячи про цілі, можливі шляхи їх виконання, пропонується подумати й дати свій варіант здійснення поставлених завдань. Понад програмні роботи можна порекомендувати виконання домашніх експериментів. Лекція-огляд - це перший крок у реалізації викладання великими блоками. Зроблений запис - це опора, багаторазово повторювальна на першому й наступному уроках. Починаючи кожне заняття, учнів необхідно попросити відповісти, користуючись записами, що з основних питань уже вивчили й про що піде мовлення на наступному уроці (відповідають коротко, без деталей).

Дата добавления: 2014-01-07