КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Визначення товару в маркетингу
Процес розробки нового товару Товарний асортимент, товарна номенклатура Визначення товару в маркетингу 3 Використання товарних марок і знаків 5 Маркування товару, упаковка та сервісні послуги 7 Життєвий цикл товару 1 Сутність товарної політики
Товарна політика спрямована на розробку нових товарів, розширення асортименту, своєчасне зняття з виробництва застарілих виробів. Товарна політика полягає в цілеспрямованому творчому формуванні збутової програми підприємства, при цьому є головним чинником конкурентоспроможності окремих товарів і підприємства. Товарна політика включає себе наступні елементи: Товарна політика у вузькому сенсі (товарні нововведення, товарне варіювання); Програмно-асортиментна політика; Політика обслуговування покупців; Гарантійна й сервісна політика. Елементами товарної політики підприємства з позиції пропозиції є: Відновлення продукції; Модернізація та диференціація продукції; Зняття застарілої продукції з виробництва; Диверсифікованість продуктової програми, розширення або звуження продуктової програми.
Товар – усе, що може задовольнити нестаток або потребу та пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання. Це можуть бути фізичні об'єкти, послуги, особи, місця, організації й ідеї. Товарна одиниця – це відособлена цілісність, що характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду та інших атрибутів. Товар у маркетингу розглядається в технологічному, економічному й психологічному аспектах. У технологічному аспекті - фізичні, хімічні, технічні властивості товару. В економічному аспекті - матеріальний або нематеріальний об'єкт, що володіє певним потенціалом корисності
У психологічним аспекті - комплекс подань споживача в його індивідуальній уяві про товар. У маркетингу товар розділяють на три рівні. Товар за задумом – спосіб рішення проблеми або основна вигода, заради якої споживач здобуває товар (корисність, ідея). Товар у реальному виконанні – рівень якості, набір властивостей, зовнішнє оформлення, назва марки, упакування та інші властивості, у сукупності визначальну вигоду від придбання основного товару (властивості, якість, марочна назва, упакування). Товар з підкріпленням – додаткові послуги та переваги для споживача, створювані на основі товару за задумом і товаром у реальному виконанні. Згідно характеру споживання в маркетингу виділяють три категорії товарів: Товари короткострокового користування - використовуються один або кілька разів; Товари тривалого користування - використовуються багаторазово; Різні послуги - приносять споживачеві користь (задоволення) і є об'єктом продажу. Згідно поводження покупця на споживчому ринку виділяють три категорії товарів: Повсякденного попиту - споживач купує часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння між собою. Товари повсякденного попиту додатково розділяють на: основні товари постійного попиту - купують регулярно; товари імпульсної покупки - купують без попереднього планування: товари для екстрених випадків - купують при виникненні гострого нестатку. Попереднього вибору - товари, які споживач перед покупкою, порівнює між собою по показниках придатності, якості, ціни й зовнішнього оформлення. Прикладами можуть служити меблі, одяг, автомобілі. Особливого попиту (престижні) - товари з унікальними характеристиками або окремі марочні товари, заради придбання яких значна частина покупців готова затратити додаткові зусилля.
Пасивного попиту – товари, про які споживач не знає або знає, але звичайно не думає про їхню покупку, наприклад надгробка. На промислово-виробничому ринку підприємства й організації закуповують різні товари й послуги які класифікують на: матеріали й деталі, напівфабрикати, матеріальні компоненти, що комплектують вироби, капітальне майно, допоміжне устаткування, матеріали й послуги.
3 Використання товарних марок і знаків При розробці стратегії маркетингу конкретних товарів фірма вирішує, чи буде вона пропонувати їх як марочні - фірмові. Подання товару в якості марочного підвищує його ціннісну значимість. Марка – це ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їхнє сполучення, призначені для ідентифікації й виділення товарів або послуг одного продавця або групи продавців серед товарів і послуг конкурентів. Марочна назва – частина марки, яку можна вимовити («Свиточ», «Конти»). Маранный знак ( емблема) – частина марки, яку можна пізнати, але неможливо вимовити, якось: символ, зображення або специфічне шрифтове оформлення. Товарний знак – марка або її частина, забезпечена правовим захистом. Товарний знак захищає виключні права фірми на користування марочною назвою або марочним знаком. Авторське право – виключне право на відтворення, публікацію й продаж змісту та форми художнього твору, включаючи товарні знаки й промислові зразки товарів. Капітал торговельної марки – цінність марки. Визначається тим, наскільки марці властива висока марочна прихильність, іменна поінформованість, сприймане якість, сильні марочні асоціації й інші активи, такі, як патенти, торговельні знаки й відносини між каналами поширення. У практиці продукцію прийнято розрізняти по наступних ознаках: Стандартизований товар – це товар, пропонований різними підприємствами, але сприйманий покупцями як однорідний у всіх випадках. Диференційований товар – це товар, пропонований різними підприємствами та по різному сприйманий покупцями. Більшість диференційованих товарів - фірмові товари. Підприємства виробники приймають рішення чи буде фірма привласнювати своєму товару марочну назву. Рішення про хазяїна марки може бути в наступних варіантах:
товар випускається на ринок під маркою самого виробника; виробник реалізує товар посереднику, що привласнить йому свою марку. виробник продає частину товарів під своєю власною маркою, а інші - під марками дилерів. Одним з основних знарядь позиціонування є якість товару. Якість – це здатність фірмового товару виконувати свої функції. У поняття якості входять довговічність товару, надійність, точність, простота експлуатації, ремонту та інші коштовні властивості. Виробник, що випускає свій виріб у вигляді марочного товару, повинен буде ухвалити рішення щодо сімейності марки. Існує чотири підходи до проблеми присвоєння марочних назв. 1. Індивідуальні назви («Проктер энд Гэмбл» - «Тайд», «Ариель»). 2. Єдина фірмова назва для всіх товарів (ІБМ). 3. Колективні марочні назви для товарних сімейств. 4. Назва фірми в сполученні з індивідуальними марками товарів.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1425; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |