Гідротехнічні споруди

Водний басейн України складають:

– Чорне і Азовське море;

– стічні річки, ставки і водосховища;

– підземні води України.

(слайд 14)

Особливу екологічну небезпеку становлять стічні річки, водосховища та підземні води України. Річковий стік України складають: Дніпро, Дунай, Південний Буг, Тиса, Прут, а також близько 63 тисяч малих річок, із яких понад 20 тисяч уже зникло (пересохло).

Головним постачальником води для України є Дніпро, який забезпечує прісною водою майже 2/3 території країни, на якій знаходиться:

– 50 великих міст і промислових центрів, де мешкає понад 30 млн. чоловік;

– близько 10 тис. підприємств;

– понад 3 тис. сільських і комунальних господарств;

– 50 великих зрошувальних систем;

– 4 атомних електростанцій.

(слайд 15)

Дніпро сприяє:

– виробленню дешевої електроенергії;

– створення глибоководного транспортного шляху (від Прип’яті до Чорного моря);

– зрошування сільськогосподарських угідь;

– розширення рибного господарства;

– розвитку рекреаційної інфраструктури (санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори тощо).

(слайд 16)

Саме для цього на Дніпрі було створено 6 водосховищ:

– Київське (922 км²);

– Канівське (675 км²);

– Кременчуцьке (2250 км²);

– Дніпродзержинське (567 км²);

– Дніпровське (410 км²);

– Каховське (2155 км²);

(слайд 17)

Але ці водосховища несуть і потенційну небезпеку із-за можливого руйнування гребель.

Причинами цього може стати:

– старіння матеріалів гребель, що експлуатуються уже 50-60 років;

– перелив води через греблі при значних повенях на водосховищах;

– аварійні падіння літаків та випадкові вибухи з причин порушення правил перевезення вибухових речовин;

– диверсії;

– природні явища (землетруси, зсуви, урагани, смерчі тощо).

(слайд 18)

Внаслідок цього може бути затоплено до 400 тис. га території України, на якій знаходиться понад 450 населених пунктів з числом мешканців до 400 тис. чоловік, та розміщено близько 700 об’єктів господарювання.

Безпосередньо прорив греблі Київського водосховища може затопити все Лівобережжя Києва хвилею прориву до 20 м у висоту.

Для уникнення цієї небезпеки існує два альтернативних шляхів:

Перший – це поступовий спуск водосховищ;

Другий – це підвищення безпеки функціонування гідротехнічних споруд.

Але зі спуском водосховищ виникнуть нові проблеми, а саме:

По перше – на дні водосховищ за роки їх існування накопилася значна кількість радіоактивних відходів, випромінювання яких поки що поглинається товщею води. А обезводнення їх радіаційного мулу спричинить вторинне радіаційне забруднення значної території України.

По друге – занизиться водопостачання Києва та ряду інших населених пунктів, так як їх водозабірні станції можуть працювати при верхньому б’єфі не нижче 89 метрів

По третє – порушиться річковий транспортний шлях, що потребує перевантаження залізниці;

В четвертих – зазнає збитків рекреаційне господарство України, остільки не зможуть працювати будинки відпочинку, санаторії та дитячі табори, що розташовані на берегах водосховищ.

В п’ятих – погіршиться санітарно-епідеміологічна ситуація, так як оголиться значна частина русла Дніпра з відведеними від нього каналами. А затрати на рекультивацію осушених земель можуть окупитися лише через 20–40 р.

Тому залишається єдиний шлях – це підвищення безпеки функціонування гідротехнічних споруд, який передбачає:

1. Виконання заходів щодо запобігання руйнування гребель водосховищ.

2. Підвищення готовності сил реагування на дану небезпеку.

Дата добавления: 2014-01-07