Технологія робіт по залуженню елементів смуги відведення та придорожніх угідь

Норми висіву

Видовий склад травосуміші, що висівають, залежить від мети, з якою здійснюється залуження угідь. Необхідно відмітити, що теоретичні основи складання травосумішей з метою закріплення придорожніх територій і елементів доріг практично не розроблені. Але певні напрацювання в цьому напрямку є при залужені сільськогосподарських угідь з метою створення пасовищ і заготівлі сіна для корму скота, а також створення трав"яних газонів. Тому нами приводяться норми висіву і співвідношення певних біологічних груп, виходячи з наведених напрацювань. При складанні травосумішей і встановлені норм висіву необхідно керуватись на сучасному етапі головним чином місцевою практикою, при цьому мати на увазі, що норми висіву в значній мірі залежать від вибраних параметрів агротехніки (способу засіву і прийомів по догляду).

Для укріплення рівних площин та пологих укосів в смузі відводу доріг застосовують висівання насіння газонних трав. Для цього беруть низові кореневищні, кореневищно-дірчистокущові та дірчастокущові трави, що мають достатню стійкість до відсутності вологи в грунті та утворюють суцільну міцну дернину. Трав"яний газон одержують з суміші, складеної з 3-4-х видів трав. Можуть бути використані такі варіанти травосумішей:

1-й тонконіг луговий - 65%

вівсяниця червона - 20%

польовиця волосовидна - 15%

райграс пасовищний - 20%

2-й тонконіг луговий - 30%

польовиця біла - 30%

вівсяниця ампле - 20%

3-й тонконіг луговий - 20%

вівсяниця червона - 45%

райграс пасовищний - 15%

вівсяниця лугова - 15%

конюшина біла - 5%.

На придорожніх територіях, біля дорожніх експлуатаційних дільниць на площадках відпочинку, в скверах можна також висівати такі суміші багатолітніх трав:

Кількість насіння, % Вага насіння на 1 га, кг

Універсальна суміш

тимофіївка 40 30

мятлик луговий 30 15

овсяниця лугова 30 40

Суміш для засушливих

місць, піщаних та супі-

щаних грунтів

овсяниця червона 30 30

гребенник 40 30

полевиця 20 10

конюшина біла 10 8

Суміш для глинистих

грунтів

тимофіївка 40 30

мятлик луговий 30 30

овсяниця червона 30 20

Суміш для затемнених

місць

гребенник 30 20

мятлик лісовий 40 30

овсяниця червона 30 20

На великих площах, особливо в молодих зелених насадженнях, смузі відведення можна висівати конюшину, люцерну, фацелію і еспарцет (в південних областях), при цьому при засіві керуватись місцевою практикою.

Технологія створення трав"яного покриву – це система послідовних агротехнічних та організаційних прийомів, необхідних для створення трав"яного покриву.

Агротехнічні прийоми створення трав"яного покриву визначаються рослинними умовами, рельєфом місцевості тощо. До агротехнічних заходів належать обробіток грунту, застосування добрив, висівання насіння, догляд за культурами, поновлення культур та інше. Всі заходи виконують в чіткій послідовності і лише в окремих випадках деякі види робіт можуть не виконуватись. Так, наприклад, при зулужені високих крутих схилів і без- грунтових схилів обробіток грунту (оранка чи рихлення грунту) може не виконуватись, а проводиться безпосередній гідровисів травосуміші за певною своєю технологією.

Підготовка грунту до посіву трав

Обробіток грунту під посів трав включає механічну дію на грунт робочими частинами машин і знарядь з метою поліпшення його водного, повітряного і температурного режимів, послаблення шкідливого впливу бур"янів і створення сприятливих умов для приживлювання і розвитку культур.

Вибір способів обробітку грунту залежить від стану ділянки, типу грунтів та інших природних особливостей і рельєфу місцевості.

Всі роботи по підготовці грунту до посіву трав можна розділити на підготовчі та основні.

В підготовчий період перед обробітком грунту необхідно очистити площу від сміття (будівельного і іншого), викорчувати пеньки і іншу кущову рослинність, вирівняти (спланувати) поверхню.

В основний період роботи проводять в залежності від стану грунту ділянки, типу грунтів, рельєфу місцевості.

Для автомобільних доріг в стадії будівництва в переважній більшості первинну обробітку грунту не проводять, так як там або виконані роботи по рекультивації земель, або завезено родючий грунт і покрито ним узбіччя, укоси, схили і інші придорожні території. В інших випадках проведення первинної обробки грунту обов"язкове.

Висіяні багаторічні трави добре розвиваються при відсутності бур"янів і на грунтах, в яких створені сприятливі умови для розкладання органічних речовин.

На задернілих ділянках грунт обробляють за системою чорного пару, а на ділянках, де немає бур"янів, і на площах, які вийшли з під сільськогосподарського користування, - за системою зяблевого обробітку.

Система чорного пару включає наступний перелік робіт:

1. Лущення грунту в кінці літа або ранньої осені на глибину 12-14 см.

2. Після появи зелених проростків бур"янів ділянки орють, при цьому ріллю на зиму не боронують.

3. Раннє весняне боронування для збереження вологи.

4. Пошарова 3-5-кратна за літо обробка чорного пару культиваторами або лущильниками для знищення бур"янів і руйнування кірки. Глибина культивації від 4 до 8 см.

5. Передпосівне рихлення пару безвідвальними знаряддями за 2-3 тижні до посіву:

- для весняних робіт – глибока безвідвальна оранка;

- весняне рихлення перед посівом.

Система зяблевого обробітку включає: а) лущення (4-8 см), яке проводять водночас або безпосередньо після збирання врожаю сільськогосподарських культур; б) глибоку оранку після пророщування бур"янів (через 10-12 днів);

в) рихлення перед висівом трав.

На ділянках без бур"янів допускається проводити весняний посів після осіннього раннього і глибокого орання з весняним передпосівним боронуванням, а осінній посів – по ранньому пару.

Обробіток грунту на схилах і укосах земляного полотна відрізняється від наведеного вище обробітку грунту на відносно рівних площах. Його правильніше було б назвати підготовкою схилів, укосів до висіву трав.

Суть його зводиться до вкривання схилів і укосів тонким шаром родючого привозного грунту або мульчуванням при гідропосіві трав (останній спосіб буде детально розглянуто нижче).

В кожному окремому випадку, виходячи з умов і місцевого досвіду, в способи підготовки грунту до посіву трав можуть бути внесені уточнення.

Необхідно відмітити, що на схилах спосіб підготовки грунту визначається їх крутістю.

Схили крутістю до 8⁰ можна обробляти суцільним способом (плугами ПЛН-3-35, ПЛН-4-35, ПЛН-5-35) оскільки ерозійні процеси на них не розвиваються. Схили крутістю 8-15⁰ можна обробляти смугами з плугами на тракторній тязі або кінній тязі з чередуванням по рокам смуг обробітку.

На схилах крутістю 15-35⁰ створюють тераси завширшки 2-3 м зі зворотнім (2-3⁰) ухилом. Відстань між смугами і терасами залежать від крутості схилу і становить 2-8 м.

Дата добавления: 2014-01-07