Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вибір конструкції




ЗАХИСНІ НАСАДЖЕННЯ НА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРОГАХ

Лекція № 16

Вирощування саджанців.

Саджанці дерев та чагарників вирощують із сіянців або живців у шкільних відділеннях розсадників. Тривалість вирощування саджанців визначається їх біологічними особливостями та призначенням. У лісокультурних цілях саджанці вирощують протягом 2-4 років: для озеленення – 5-10 років (дерева) та 2-3 роки (чагарники), а для створення садів – 2-3 роки. Основний обробіток грунту в шкільному відділенні проводять на глибину 35-40 см плугами ПЛН-4-35 або ППН-40. В районах з недостатнім зволоженням глибину оранки збільшують до 50 см. Перед висаджуванням сіянців проводять культивацію культиватором на глибину 25-30 см разом з боронуванням.

Для садіння в шкільне відділення відбирають здорові, стандартні за розмірами сіянці, без ознак пошкоджень, з рівними стовбурцями і достатньо розгалуженою кореневою системою. Перед висаджуванням у сіянців відрізають пошкоджені корені, вкорочують до 18-20 см (до 20-25 см в посушливих умовах) кореневу систему, змочують у сметаноподібній бовтанці з перегною або суміші торфу і землі. Для кращої приживлюваності рослин в бовтанку додають гетероауксин або інші стимулятори росту.

Підготовлені сіянці висаджують весною до набубнявіння бруньок або восени після опадання листя. Строки і схеми садіння залежать від конкретних грунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей видів, прийнятих сівозмін і вимог до саджанців.

Догляд за саджанцями включає розпушування грунту, боротьбу з бур"янами, підживлення, захист їх від хвороб і шкідників.

Упродовж усього періоду вирощування саджанців грунт у шкілці утримують у чистому і пухкому стані. В перший рік його розпушують 4-5 разів, в наступні роки кількість розпушувань зменшують до трьох.

В розсадниках Полісся та Лісостепу кожне наступне розпушування мусить бути глибше попереднього на 2-3 см, а в степових – навпаки. Починаючи з другого року, в районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках разом із розпушуванням грунту рослини підживлюють. В розсадниках Степу проводять 2-3-разове позакореневе підживлення.

Викопують саджанці восени або навесні до набубнявіння бруньок.

 

 

Снігозахисні насадження є одним із основних та економічних видів пасивного захисту автомобільних доріг від снігових заносів. Вони створюються з розрахунком існування їх на протязі кількох десятиріч, тому при влаштуванні їх необхідно враховувати багато факторів, які впливають як на ефективність їх функціонального призначення, так і на умови життєдіяльності і розвитку культур.

Вибір конструкції (кількість рядів, ширина смуги, ширина міжрядь посадки, віддалення від бровки земляного полотна і таке інше) снігозахисних насаджень установлюють в залежності від обсягів і режиму снігоприносу до дороги.

Узагальнені обсяги снігоприносу для різних районів України наведено на карті (рис.4.4.) Обсяги снігоприносу до конкретних ділянок доріг встановлюють розрахунком.

Підбір порід дерев та кущів для снігозахисних насаджень необхідно здійснювати з урахуванням конкретних лісорослинних умов (умов місцезростання), біологічних властивостей рослин та снігозатримувальних потреб, які визначаються розрахунковими параметрами насаджень.

Умови місцезростання – це екологічні та біологічні фактори, які взаємопов"язані і безперервно впливають на розвиток деревостанів. Цей комплекс факторів змінюється відповідно до географічного положення місцевості. Це обумовлює необхідність розподілу території країни на однорідні райони.

В Україні, зважаючи на різноманітність природніх умов, виділено 10 лісокультурних районів: західне і східне Полісся, Західний, Правобережний і Лівобережний Лісостепи, Східнобайрачний, Центральний і Південний степ, гірські і передгірні частини Криму та Українських Карпат (рис.4.5). Типи грунтів мають більш окреслену межу, а кліматичні умови змінюються поступово. Тому межа між районами проведена досить умовно, проте відхилення її від природніх змін грунту незначне. Отже в Україні кожний лісокультурний район має свої кліматичні властивості та типи грунтів, які враховуються при створенні штучних насаджень.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 793; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.