Причини електротравм

Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом

За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:

– нормальні – сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких га запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

– сухі – відносна вологість повітря не вище 60%;

– вологі – відносна вологість повітря 60...75%;

– сирі – відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

– особливо сирі – відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

– жаркі – температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;

– запилені – наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає а дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

– з хімічно активним середовищем – в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.

Основними причинами електротравматизму є:

– недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки;

– порушення правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;

– неправильна організація праці;

– неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;

– порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв'язку;

– несправність ізоляції, через що металеві неструмопровідні частини обладнання виявляються під напругою;

– обрив заземлювального провідника;

– використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам виконання робіт;

– виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;

– застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;

– низька якість з'єднань та ремонту;

– недооцінка небезпеки струму, котрий проходить через тіло людини та напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга");

– ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;

– живлення декількох споживачів від загального пускового пристрою з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;

– недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняття напруги) в неробочі періоди;

– виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;

– невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;

– користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);

– некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;

– відсутність контролю за діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;

– відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

Ці причини можна згрупувати за наступними чинниками:

– дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

– дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

– помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

– відсутність надійних захисних пристроїв.

Дата добавления: 2014-01-07