КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Уніфікована нормативно-правова база, яка регламентує порядок та правила контролю за експортом культурних об'єктів країн - членів ЄС
Процедура принятия решений Для решения слабо структурированных проблем используется методология системного анализа, системы поддержки принятия решений (СППР). Рассмотрим технологию применения системного анализа к решению сложных задач. Процедура принятия решений согласно [2] включает следующие основные этапы: 1. формулировка проблемной ситуации; 2. определение целей; 3. определение критериев достижения целей; 4. построение моделей для обоснования решений; 5. поиск оптимального (допустимого) варианта решения; 6. согласование решения; 7. подготовка решения к реализации; 8. утверждение решения; 9. управление ходом реализации решения; 10. проверка эффективности решения. Для многофакторного анализа, алгоритм можно описать и точнее: 1. описание условий (факторов) существования проблем, И, ИЛИ и НЕ связывание между условиями; 2. отрицание условий, нахождение любых технически возможных путей. Для решения нужен хотя бы один единственный путь. Все И меняются на ИЛИ, ИЛИ меняются на И, а НЕ меняются на подтверждение, подтверждение меняется на НЕ-связывание; 3. рекурсивный анализ вытекающих проблем из найденных путей, т.е. п.1 и п.2 заново для каждой подпроблемы; 4. оценка всех найденных путей решений по критериям исходящих подпроблем, сведенным к материальной или иной общей стоимости. У 2001 році Європарламент розглянув та схвалив Регламент Комісії (ЕЕС) N 3911/92 про контроль за експортом культурних об'єктів з територій країн-членів ЄС, які діють на всій території ЄС та встановлюють перелік культурних об'єктів, що підпадають під особливий контроль під час їх переміщення в треті країни. В першій главі статті 2 Регламенту зазначається, що перед тим, як культурний об'єкт має бути вивезений з території країни, сторона, що його вивозить, повинна отримати т.зв. експортну ліцензію, яка визнається усіма країнами - членами ЄС. Об'єкти, що були визначені експертами держави такими, що становлять художню, історичну та археологічну цінність і не є культурними об'єктами відповідно до пунктів Регламенту, підпадають під норми національного законодавства в галузі експорту. В січні 2002 року Єврокомісія підготувала звіт з метою впровадження уніфікованих правил і директив до юридичної практики країн ЄС, в якому зазначається, що уніфіковані правила діють разом із положеннями міжнародних договорів і конвенцій, що регулюють дану сферу (зокрема, Конвенція ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу і передачі права власності на культурні цінності від 14 листопада 1970 року). У питаннях надання дозволів (ліцензій) на право вивезення культурних цінностей діє уніфікована для країн-членів ЄС нормативно-правова база. Визначальними у цій сфері документами є: - Регламент N 3911/92 від 09.12.1992 р. "Про вивезення культурних цінностей" з відповідними додатками від 31.12.1992 р.; - Регламент N 752/93 від 30.03.1993 р. "Щодо застосування Регламенту N 3911/92", що стосується умов запровадження, видачі та використання бланків ліцензії (дозволу) на експорт культурних цінностей": визначає форму стандартної ліцензії (аналог нашого Свідоцтва); - Регламент N 2469/96 від 16.07.1996 р. "Щодо змін до додатків до Регламенту N 3911/92"; - Регламент N 1526/98 від 16.07.1998 р. "Щодо змін до Регламенту N 752/93 для застосування Регламенту N 3911/93": визначає ще два види експортної ліцензії: - спеціальна відкрита ліцензія; - генеральна відкрита ліцензія; - Регламент N 974/2001 Ради ЄС від 14.05.2001 р. "Щодо змін до Регламенту N 3911/92"; - Регламент N 656/2004 Комісії ЄС від 07.04.2004 р. "Щодо змін до Регламенту N 752/93 для застосування Регламенту N 3911/92". - Регламент №116/2009 Комісії ЄС від 10.02.2009 р. «Про експорт культурних цінностей». Кодифікована версія регламенту скасовує Регламент 3911/92 із змінами і визначає вимоги до ліцензії на вивезення культурних цінностей за межі митних кордонів ЄС. У експортній ліцензії може бути відмовлено, якщо це особливий об’єкт КЦ для певної країни. Кількість митниць, через які експортуються КЦ, обмежена.
Ліцензія видається відповідними компетентними органами країн - членів ЄС, а форми та анкети для заповнення можна отримати, зокрема, в центральних адміністраціях митної служби країни. Країна сама вправі визначати кількість митних офісів з повноваженнями про видачу бланків експортних ліцензій. В ЄС розроблено три типи ліцензій для експорту культурних цінностей: 1) "Стандартна ліцензія" (Standart licence): - видається на тимчасове вивезення або вивезення з метою відчуження окремих культурних об'єктів. - оформлюється на декілька об'єктів однакової категорії культурних цінностей, які направляються/повертаються в одне і те ж саме місце призначення, - в іншому випадку оформлюються окремі ліцензії на кожний об'єкт. - Дійсна протягом 12 місяців з дати оформлення. - Культурні цінності, що вивозяться з метою експонування, також потребують експортну ліцензію. - оформлюється у 3 примірниках: 1 - зберігається в органі, що видав ліцензію; 2 – подається разом з декларацією на митниці вивезення, завірений печаткою митного органу, і зберігається у власника ліцензії; 3 – завіряється на митниці вивезення і супроводжує вантаж до його прибуття до митного органу виїзду з ЄС; митний орган кінцевого виїзду з ЄС проставляє свою печатку і відправляє цей примірник в організацію, що видала ліцензію. 2) "Відкрита спеціальна ліцензія" (Specific open licence): - оформлюється для тимчасового, але багаторазового експорту з ЄС специфічних культурних цінностей фізичною або юридичною особою з метою їхнього використання в третій країні (наприклад, музичний інструмент). - Особа або організація-експортер повинна надати гарантії стосовно повернення об'єкта в країну у відмінному стані. - Ліцензія даного типу дійсна 3 роки від дати її видачі. - Всі об’єкти мають транспортуватися одночасно в одне й те саме місце і повертатися разом. 3) "Загальна (генеральна) відкрита ліцензія" (General open licence): - оформлюється для постійного і багаторазового експорту культурних цінностей фізичною або юридичною особою для експонування в третій країні. - Об`єкти, що експортуються, становлять частину постійної колекції музеїв та подібних установ. - Як правило, оформлюється у 2-х примірниках. Перший примірник залишається в установі, що видає дозвіл, другий - подається власником митному органу держави при вивезенні культурної цінності. - дійсна протягом 3 років
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 234; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |