Характеристика механічних властивостей ниток

L2 + а

А

S

M

де - L довга нитки, м; m- маса нитки, м; Nм – метричний номер, м/г.

Лінійна щільність і метричний номер зв'язані залежністю:

Т´Nм=1000 (15),

Для характеристики товщини швейних ниток застосовують умовне позначення, що вказується в маркіруванні - торговий номер. Ніж вище числове значення умовного позначення,тим тонше швейні нитки.

Титр – це маса в грамах мотка довжиною 9000 м чи в денье (0,05г) мотка довжиною 450м.

Нерівномірність пряжі і ниток по лінійній щільності визначають по коефіцієнту варіації (З,%) і середньоквадратичному відхиленню (s). При порівнянні цих величин із припустимими,робиться висновок про відповідність пряжі ГОСТу.

З= 100% (16),

m_ср

де m_ср- середньоарифметична маса образів пряжі

s = Ö åC^2/ n - 1 (17),

де n-загальне число іспитів, X-абсолютне значення різниці між середньоарифметичним (m_ср) і окремими показниками зважування зразків (m_x)

Х=m_ср - m _х (18)

Крутка, укрутка і рівноваговість ниток

Крутка ниток визначається числом крутінь (витків) периферійного шару нитки на одиницю її довжини. При скручуванні чи волокна нитки розташовуються по гвинтовим лініям із заданим кутом крутіння. Ніж більше кут крутіння (, тим сильніше скручена нитка. При однаковому куті b число крутінь на одиницю довжини товстої нитки менше, ніж тонкої (Мал. 1).

b

h₂

b h₁

d₁

d₂

Малюнок 1 – Схема розгортання витків периферійного шару нитки

Ніж більше висота кроку h₁ чи h₂, тим менше число крутінь До на одиницю довжини нитки діаметрами d₁ і d₂ (Мал. 1).

Ступінь скручування ниток різної лінійної щільності Т характеризується коефіцієнтом крутки (a). Згідно ДСТ він розраховується по формулі:

a = 0,01 К ÖТ (19),

де К- число крутінь на 1метр нитки.

При постійній об'ємній масі нитки d_н коефіцієнт крутки a пропорційні тангенсу кута крутіння b. Кут крутіння b є універсальною характеристикою крутки нитки будь-якої лінійної щільності Т и об'ємної маси d_н.

Число крутінь До визначається по формулі:

ДО = 8911 tgb Öd_н T (20),

a

tg b = (21),

89,6 Ödн

У залежності від призначення пряжі і комплексних ниток, а також властивостей складових їхніх волокон змінюється коефіцієнт крутки.

При пологій крутці нитка виходять менш міцної, але більш м'якої, при високої крутці - міцної і жорстка. При дії радіальних напруг, що виникають у процесі скручування, волокна стискуються щільніше, діаметр нитки зменшується, тертя між волокнами росте, збільшується довжина запрядання волокон і разом з цим підвищується міцність пряжі Збільшення коефіцієнта крутки і кута крутіння підвищує міцність пряжі до визначеної межі (критична крутка). Подальше скручування приводять до падінню міцності нитки унаслідок перенапруги розтягнутих круткою волокон.

По ступеню крутки розрізняють нитки:

¨ положистої крутки (до 230 кр. / м), використовувані в трикотажному виробництві, а також при виробленні підкладкових і деяких видів платтєвих тканин;

¨ середньої крутки – мусліни (від 230 до 900 кр. / м), застосовувані у виробництві платтєвих тканин;

¨ високої крутки - крепи (150-2500 кр. /м), розширюють можливість одержанняструктурнихефектів тканин, характеризуються твердістю і пружністю, що знижує зминання тканин.

Нитки (пряжа) бувають правої (Z) і лівої (S) крутки. У всіх ниток правої крутки, крім шовкових, напрямок витків крутіння знизу нагору і ліворуч праворуч, а в ниток лівої крутки знизу нагору і праворуч ліворуч (Рис. 2).

Напрямок крутки швейних ниток впливає на процес утворення стібків на швейних машинах і обривність рядків при пошитті виробу. При зворотному ході голки нитка, заправлена в її вушко, відходить від голки й утворить петлю, в яку входить носик човника. У ниток лівої крутки петля відхиляються проти вартовий стрілки, а в ниток правої крутки по годинній стрілці. У результаті цього петля чи повертаються на зустріч руху чи човника по ходу його руху. При повороті петлі назустріч руху човника, імовірність того, що його носик пройдуть повз петлі менше, ніж при повороті петлі по ходу руху.

а б

Малюнок 2 – Розташування витків у пряжі:

а –правої крутки;

б – лівої крутки.

Крім того грані вушка голки, впливаючи на нитку, зміщають витки крутки. Тому в процесі роботи машини відбувається розкручування ниток, що є однієї з основних причин утрати їхньої міцності Якщо напрямок руху швейної нитки збігається з напрямкам крутки, як спостерігається на машинах човникового стібка при використанні ниток крутки Z., то відбувається незначне розкручування нитки (не перевищуюче 6 %). Нитки ж крутки S розкручуються дуже сильно (однокруточні на 25-30%). Тому доцільно на машинах човникового стібка використовувати швейні нитки крутки Z. Товсті нитки розкручуються більше, ніж тонкі.

Під укруткою (L) розуміють укорочування довжини вихідної нитки в процесі скручування. Укрутка характеризується різницею між первісною довжиною нитки (l₁) і після її крутіння (l₂). Виражається укрутка в % від первісної довжини.

l₁ – l₂

L = 100 % (22)

l₁

або L = 100 (23)

де, а – подовження нитки, L₂ - заправна довжина нитки.

При скручуванні нитки, у наслідку утворення пружної й еластичної деформації виникає момент, що крутить, спрямований звичайно в сторону протилежну Це приводить до розкручуванню нитки й утворенню петель - сукрутин. Отримана нитка називаються нерівновагої.

Равновесность має велике значення для швейних ниток і крученої пряжі, застосовуваної у швейному виробництві. Сукрутини нерівновагих ниток застряють в отворах голок швейних чи машин нитконаправлювачах і викликають обрив нитки.

Для додання швейним ниткам необхідної урівноваженості їх піддають додаткової крутки. Первісна прядильна крутка незначно впливає на міцність ниток (коефіцієнт крутки рівні a = 35 - 41). При остаточної крутці a = 56-58 і при цьому волокна міцно закріплюються в структурі ниток. Співвідношення коефіцієнтів прядильної й остаточний круток для бавовняних швейних ниток (a₀ /a) рівно 1,7. Ніж вище (остаточної крутки, тим менше зрушуються витки крутки швейної нитки при її переміщенні через вушко голки.

Для одержання урівноважених по крутці ниток належні бути правильно підібрані величини прядильної й остаточний круток і їхнього напрямку, то є. співвідношення S / Z і Z / S. Так як у процесі утворення стібка перевага мають крутка Z, те для однокруточною пряжі краще співвідношення S / Z.

Лекція 6

До основним характеристикам механічних властивостей ниток відносяться: розривне навантаження - Рр (найбільше зусилля, сН чи гсН, що втримується ниткою до моменту розриву), розривне подовження - Lp (збільшення довжини нитки до моменту її розриву, що виражається в абсолютних чи одиницях відсотках Для зіставлення міцності ниток різної товщини вводиться поняття відносного розривного навантаження, що приходиться на одиницю лінійної щільності нитки - Ро

Ро= Рр/ Т (24),

де Т - лінійна щільність, текс

Lp = L₁ – L₀ (25),

де L ₁ - довжина зразка до моменту розриву, м; L₀ – первісна довжина зразка, м.

Відносне розривне подовження (ep,%) показує, яку частину від первісної довжини зразка складає його абсолютне подовження до моменту розриву.

Дата добавления: 2014-01-07