Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери

АНОТАЦІЯ

ПЛАН

1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.

2. Нормативно-правова та інформаційна база проведення мониторингу соціально-трудової сфери.

3. Підготовка до проведення моніторингу соціально-трудової сфери.

4. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери.

В даній лекції розглянуто основні аспекти моніторингу соціально-трудової сфери.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Підручник.- К.: Знання, 2004.-535 с.- Глава 11, с. 292-313.

2.Витрати і ресурси домогосподарств України у 2003 р.: Стат. збірник /Держкомстат України. — 2004. — 450 с.

3. Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учебн. пособие. – К.: Кондор, 2003. – 462с.- Розділ ІV, Глава 14, с. 362-381.

4. Економічна активність населення України: Стат. збірник / Держкомстат України. — К., 2003. — 209 с.

5. Моніторинг соціальних процесів в Україні / За ред. І.К. Бондар, Г.В. Ярошенко, В.І. Науменко, Н.А. Соколенко. — К.: Знання, 1999. — 260 с.

6. Праця в Україні у 2002 році: Стат. збірник / Держкомстат України.— К., 2003. — 413 с.

Моніторинг соціально-трудової сфери (англ. monitoring – від лат.

monitor, що контролює, попереджає) – постійне спостереження за об’єктом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. Моніторинг – це складова частина управління. Він використовується в економіці держави та становить систему послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою певних ключових показників, з метою оперативної диагностики стану об'єкта, його дослідження та оцінки в динаміці.

Міжнародна організація праці трактуєт моніторинг як постійний або періодичний перегляд виконання керівництвом певної програми з метою

оцінки поточних результатів, виявлення недоліків, негативних тенденцій та

розробки рекомендацій для їх усунення.

Моніторинг відіграє важливу роль у політиці будь-якої держави й у

функціонуванні підприємств, установ та організацій, які повинні впроваджувати політику в життя. Недостатньо лише чітко сформулювати,

запланувати та провадити певну політику, роль моніторингу як раз і полягає у визначенні того, як найефективніше цю політика запровадити на практиці.

Виділяють три основні принципи, на яких ґрунтується моніторинг:

• тотожності — відповідність (тотожність) між системою моніторингу та об'єктом дослідження;

• єдності об'єкта спостереження — підпорядкування усіх окремих, часткових досліджень загальним соціально-економічним завданням;

• комплексності — спостереження за перетвореннями не окремих сторон (сфер, аспектів), а соціально-економічної системи в цілому.

Одним із головних напрямків соціально-економічного моніторингу є

моніторинг соціально-трудової сфери, тобто оцінка її стану і розвитку. Цей вид моніторингу доцільно розглядати як один із найбільш важливих інструментів розробки обґрунтованої державної соціальної політики.

Основні його завдання — це постійне спостереження за фактичним станом справ у сфері соціально-трудових відносин, систематичний аналіз процесів, які в ній проходять, попередження негативних тенденцій, які могли б призвести до соціальної напруги, а також короткостроковий прогноз можливих змін у цій сфері.

Моніторинг соціально-трудової сфери — це комплексна державна

система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Моніторинг ґрунтується на вирішенні трьох основних груп завдань:

· Методичні завдання мониторингу — це розробка наукових основ, структури і системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію, що дають змогу отримувати надійні результати дослідження.

· Наукові завдання — відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства (вивчення трудових відносин, рівня та якості життя населення, оцінок, установок і поведінки людей, змін у соціальній структурі суспільства, розробка прогнозів тощо).

· Інформаційні завдання — забезпечення достовірною, науковою, об'єктивною інформацією, споживачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів.

Концепція моніторингу соціально-трудової сфери включає визначення:

• напрямків моніторингу;

• статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан

соціально-трудової сфери;

• принципів формування репрезентативної вибірки об'єктів дослідження;

• принципів побудови організаційно-технологічної схеми моніторингу

соціально-трудової сфери;

• переліку організацій, міністерств та відомств, які повинні брати участь у здійсненні моніторингу соціально-трудової сфери.

В Україні створюється та впроваджується нова система аналізу і прогнозування процесів, які відбуваються у соціально-трудовій сфері, комплексна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері на основі єдиної системи показників і

методології їх формування, запровадження нових форм і методов дослідження, об'єднання інформаційних потоків різних органів виконавчої

влади, а також галузей і підприємств для підвищення рівня узагальнення і

якості аналізу.

Проводячи дослідження за програмою моніторингу, необхідно

своєчасно виявляти зміни, які відбуваються у соціально-трудовій сфері, а

також чинники, які впливають на ці зміни. Необхідно здійснювати короткострокове прогнозування протікання найважливіших соціально-

трудових процесів, попереджувати й усувати негативні тенденції, які ведуть

до формування і розвитку осередків напруги. Проведення моніторингу дає

змогу оцінити повноту й ефективність реалізації законодавчих актів з питань

соціально-трудової політики, сприяти прийняттю оптимальних рішень на

різних рівнях управління.

Основними напрямами моніторингу соціально-трудової сфери є

ключові проблеми, які є найактуальнішими на сучасному етапі. Серед них,

передусім, слід виділити такі:

· соціально-демографічні та міграційні процеси;

· зайнятість,

· ринок праці,

· безробіття;

· соціально-трудові процеси на підприємствах;

· умови та охорона праці;

· доходи та рівень життя населення;

· соціально-психологічний клімат у трудових колективах;

· задоволеність соціально-трудовими відносинами.

Ці основні напрями визначаються соціальною політикою, яка проводиться на державному рівні.

Дата добавления: 2014-01-07