Тема VII. Залози внутрішньої секреції

Харчування

Визначаючи калорійність їжі, виходять з того, що 1 г білків при повному окисненні вивільняє 4,1 ккал енергії,

1 г вуглеводів — 4,1 ккал, 1 г жирів — 9,3 ккал. Знаючи кількість білків, жирів і вуглеводі:! у харчовому продукті, можна обчислити його енергетичну цінність.

Засвоюваність різних харчових продуктів неоднако­ва. Продукти тваринного походження засвоюються в середньому на 95 %, а рослинного — на 70—80 %, оскільки клітковина не перетравлюється в органах травлення. Мішана їжа засвоюється на 85—90 %.

У дітей обмін відбувається енергійніше. На 1 кг ваги в них припадає більша площа поверхні тіла. У резуль­таті тіло швидше охолоджується. Тому енергетичні втрати в дітей більші, ніж у дорослих. Якщо, наприклад, до­росла людина втрачає на добу на 1 кг вати 42 ккал, до десятирічна дитина — 70 ккал, а місячна дитина -91 ккал. Отже, щоб компенсувати відносно великі енер­гетичні втрати, у їжі дітей повинна міститися достатня кількість жирів і вуглеводів як основного джерела енергії. А щоб забезпечити ріст дитячого організму, у їжі по­винні бути представлені в-достатній кількості повноцінні білки.

Щоб органи травлення дитини нормально функціо­нували, їжа повинна надходити порціями через правильні проміжки часу (через кожні 3—4 год). Найсприятливіші умови для травлення створюються при чотириразовому харчуванні дитини, причому на перший сніданок повинно припадати 20—25 % денної норми, на другий сніданок - 15—20 %, на обід 40—50 %, на вечерю — 15—20 %.

1. Значення залоз внутрішньої секреції, ^> До залоз внутрішньої секреції (або ендокринних залоз) належать залози, які не мають вивідних проток, - щитоподібна, прищитоподібні, зобна, або вилочкова, над­ниркові залози, гіпофіз, підшлункова та статеві залози. Речовини, які виробляють гормони, надходять безпосередньо в кров.

Слинні, шлункові, сальні, потові залози — залози зовнішньої секреції, секрети яких виділяються спеціальними протоками в порожнини тіла (у ротову порожнину, шлунок, кишечник) або в зовнішнє середовище.

Підшлункова і статеві залози — змішані, оскільки частина їх клітин виконує зовнішньосекреторну функцію, інша частина — внутрішньосекреторну.

Ендокринні залози невеликі за розмірами, мають малу масу, багаті на кровоносні судини. Кров приносить до них необхідний будівельний матеріал і забирає хімічно активні речовини. Уся діяльність ендокринних залоз регулюється нервовою системою. При порушеннях діяльності ендокринних залоз виникають різні захворювання: посилення діяльності залози - гіперфункція, коли утворюється і виділяється в кров надмірна кількість гормону; послаблення діяльності залози — гіпофункція, коли утворюється і виділяється в кров мало гормону.

У багатьох клітинах підзгір'я утворюються біологіч­но активні речовини — нейрогормони поліпептидної природи, які формуються у вигляді секреторних гранул і надходять в аксони клітин, переміщаються до їх закінчень, де і нагромаджуються. Перед виділенням гормону гранули втрачають свою густину і перетворюються на пухирці. Нейрогормони надходять у гіпофіз через підзгірно-гіпофізарний тракт, утворений відростками нейросекреторних клітин, змінюючи активність його клітин, його сек­реторну діяльність. Зміна функції гіпофіза через інші ендокринні залози спричиняє зміну функцій організму.

Оскільки підзгірна ділянка мозку пов'язана з інши­ми відділами центральної нервової системи, вона є ніби колектором всіх імпульсів, які надходять із зовнішнього світу і внутрішнього середовища. Під впливом цих імпульсів змінюється функціональний стан нейросекреторних клітин підзгір'я, а потім і діяльність гіпофіза та пов'язаних з ним ендокринних залоз.

Дата добавления: 2014-01-07