Умова Маршала-Лернера

Вплив девальвації на величину валютних надходжень від експорту залежить від еластичності попиту на експорт (X_D).

Якщо еластичність мала і складає менше 1, крива X_D відносно крута, площа АВСD > AKEF, отже, експортна виручка внаслідок девальвації зменшується. Її скорочення навіть може перевищувати виграш, отриманий від скорочення імпорту. У цьому випадку девальвація ще більше погіршить торговий баланс і стане причиною нестабільності на валютному ринку.

Якщо еластичність попиту на експорт значна (крива X_D відносно полога, площа AKEF > АВСD), експортна виручка в результаті девальвації ­, чистий експорт ­, пропозиція іноземної валюти ­. Валютний ринок прийде до рівноваги.

Однак, якщо еластичність попиту на імпорт також є незначною, чистий експорт може ¯, чиста пропозиція іноземної валюти ¯.

Умова Маршалла-Лернера передбачає припущення: вихідний стан економіки відповідає нульовому сальдо балансу товарів та послуг і, отже, рівноважному стану валютного ринку.

В даній ситуації, умовою поліпшення чистого експорту в результаті девальвації є умова Маршалла-Лернера:

ε_Х + ε_М > 1

де ε_Х та ε_М, відповідно коефіцієнти еластичності попиту на експорт та на імпорт.

Якщо, наприклад, ε_Х (еластичність попиту на експорт) = 1 (тобто попит зростає тими ж темпами, що і падає ціна), то девальвація не впливає на обсяги експортної виручки в іноземній валюті. Якщо попит на імпорт має якусь еластичність, девальвація скорочує обсяг імпорту, отже, чистий експорт зростає. Якщо ε_М = 1, а експорт також має якусь еластичність, або якщо кожна з еластичностей перевищує ½, то чистий експорт зросте.

Важливо: якщо вихідний стан економіки відповідає від’ємному чистому експорту, то умова Маршалла-Лернера має бути більш жорсткою: сума еластичностей має бути більше, ніж у випадку з нульовим чистим експортом, що необхідно для подолання первісного дефіциту балансу товарів та послуг і стабілізації стану на валютному ринку.

5. Вплив девальвації (ревальвації у випадку позитивного сальдо торгового балансу) на чистий експорт: еластичності зростають з подовженням часового періоду, тобто у довгостроковому періоді досягається зростання чистого експорту внаслідок девальвації.

Сальдо торгового балансу, як правило, погіршується протягом деяких місяців після девальвації, і лише потім виявляється зворотна тенденція.

Реакція чистого експорту на девальвацію може бути представлена J-кривою, яка носить таку назву внаслідок своєї форми.

J-крива показує тимчасове погіршення торгового балансу внаслідок зменшення курсу національної валюти, що веде до подальшого його поліпшення.

Короткостроковий період (при нульовому чистому експорті) обсяги експорту та імпорту слабко реагують на більш низький валютний курс, умова Маршалла-Лернера не виконується, торговий баланс погіршується, валютний ринок тимчасово відхиляється від стану рівноваги.

Довгостроковий період. Девальвація позитивно впливає на NX. Спекулянти не очікують падіння курсу Þ не проводять спекулятивних атак. Ситуація на валютному ринку стабілізується.

Причини уповільненої реакції експорту та імпорту на зміну валютного курсу: має пройти час, щоб укласти нові контракти і здійснити поставку за новими цінами, щоб змінити параметри виробництва.

Висновок: девальвація може використовуватися як інструмент економічної політики лише на основі ретельних попередніх досліджень.

Дата добавления: 2014-01-07