Загальні відомості. Узвичаєної класифікації немає, але для проектувальників установлюють класифікацію по видам виробництва

ОЧИЩЕННЯ СТОКОВИХ ВОД

ДЖЕРЕЛА ВИКИДІВ. ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.

Узвичаєної класифікації немає, але для проектувальників установлюють класифікацію по видам виробництва, наприклад:

ü топочний устрій;

ü дробарноразмольні (дробарки, конвеєрні тракти);

ü руднотермічні печі (доменні печі, конвектори, ваграночна, мартенівські печі);

ü электролизом;

ü аспираційні в будівництві промматеріалів;

ü вентсістеми при опрацюванні металів, їхній фарбування і т.п.

Засоби зниження об’ємів шкідливих викидів.

Якщо в технології не дотримуються елементарні вимоги по зниженню викидів і відходів, то проектуванні газоочисток може виявитися не ефективним. Тому треба жадати від технологів культури виробництва.

Деякі заходи щодо зниження викидів:

ü у всіх топкових устроях повинно забезпечувати повне згорання пальних компонентів, буде менше сажі та СО;

ü у топках варто уникати підвищеної температури понад регламентну й обсягу дуттьевого повітря понад регламентний (коефіцієнт надлишку повітря);

Обидва порушення збільшують утворення отрутних і окислів азоту.

ü у сушильних агрегатах не можна пересушувати матеріал;

ü увесь газовий тракт повинен боти максимально ущільнений, щоб небуло підсосів атмосферного повітря;

ü не можна припускати не стабільних технологічних режимів;

ü при опрацюванні і транспортуванні матеріалів їх потрібно воложити, якщо це не суперечить технології;

ü застосовувати сировину необхідно стандартне без домішки. Якщо немає іншої сировини, те необхідно попереднє окислювання всіх шкідливих домішок (шкіра, гума, пластмаса - опрацьовують глибоким холодом), завдяки цьому утримання H2S і меркаптанів зводити до мінімуму;

ü при виділенні летучих пальних компонентів СО і смол необхідно передбачити допаленний устрій в основному технологічному устаткуванні;

ü в усіх випадках необхідно підвищувати культуру виробництва, тобто не відступати від оптимального режиму технології. Краще щоб технологічне устаткування управлялося ЕОМ.

Вода виконує вирішальну роль в багатьох процесах, що протікають в природі, і в забезпеченні життя людини. У промисловості воду використовують як сировину і джерело енергії, як охолоджувач, розчинник, для транспортування сировини і матеріалів.

Загальна кількість природної води на землі складає 1386 млн. км³. В основному (понад 97,5%) це солоні води. Кількість прісної води – 35 млн. км³. Проте переважна частина прісної води є труднодоступною для людей, оскільки вона знаходиться в полярних льодовиках і водоносних шарах під землею. Природна вода - це вода, яка якісно і кількісно формується під впливом природних процесів за відсутності антропогенної дії. Її якісні показники знаходяться на природному середньому багаторічному рівні. Залежно від ступеня мінералізованності (у г/л) води діляться на прісні (із змістом солей < 1), солонуваті (1 - 10), солоні (10 - 50) і расоли (> 50). По переважаючому аніону всі води діляться на гідрокарбонатні, сульфатні і хлорідні. Жорсткість природних вод визначається присутністю в них солей кальцію і магнію і виражається концентрацією іонів в Са₂+ і Мg₂+ в моль екв/л. Розрізняють загальну карбонатну і некарбонатну жорсткість. Загальна жорсткість є сумою двох останніх, карбонатна - пов'язана з присутністю у воді бікарбонатів кальцію і магнію, а некарбонатна - сульфатів, хлоридів, нітратів кальцію і магнію.

Стічна вода - це вода, що була в побутовому, виробничому або сільськогосподарському вживанні, а також що пройшла через яку-небудь забруднену територію. Залежно від умов очищення стічні води діляться на побутові або господарсько-фекальні (ПСВ), атмосферні (АТВ) і промислові (ПСВ). ПСВ – 58% органіки і 42% мінеральних домішок. Стічні води характеризуються велічиною БПК і ХПК. БПК – це біохімічна потреба в кисні; або кількість кисню, використовуваного при біологічних процесах окислення органічних речовин за певний проміжок часу (2,5,8,10,20 діб) в міліграм О₂ на міліграм речовини, БПК5 – за 5 діб. ХПК – хімічна потреба в кисні, також міліграм О₂ на міліграм речовини, кількість кисню, еквівалентне кількості окислювача, що витрачається. Контактуючи з органічними речовинами, мікроорганізми частково руйнують їх, перетворюючи на воду, диоксид вуглецю і ін. Інша частина речовини йде на утворення біомаси. Руйнування органічних речовин називають біохімічним окисленням. Деякі органічні речовини здатні легко окислюватися, а деякі не окислюються зовсім або окислюються дуже поволі.

Дата добавления: 2014-01-07