КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Боротьба з чутками
Виходячи з факту, що поінформованість багатьох людей здебільшого залежить від засобів масової інформації, фахівці, які намагаються подолати кризу, повинні вчасно надавати засобам інформації якомога точнішу інформацію. Це особливо важливо з точки зору необхідності боротьби з чутками, які нагнітають кризову ситуацію, негативно впливають на репутацію організації та довіру до неї. Чутки, різного ґатунку домисли виникають переважно тоді, коли не вистачає фактш. Оскільки чутки спричиняються занепокоєнням, їх найпоширенішими темами стають емоційно збуджуючі проблеми, пов'язані з небезпекою для життя або загрозою для добробуту людей. На думку американського фахівця з питань комунікації в умовах кризи Уолтера Джона, найчастіше розповсюдженню чуток сприяють такі обставини: • відсутність аутентичності між інформацією, яка поширюється офіційними джерелами та каналами масової комунікації; • неповнота в аутентичності змісту інформації; • виникнення сумншів внаслідок поширення неправдивої шформації; • відсутність задоволення потреб людського «его» (задоволення від володіння «інформацією для службового користування»); • тривала затримка у прийнятті рішення, яка трапляється у зв'язку з важливістю питання, яке розглядається; • поява в персоналу організації почуття, що він не може контролювати ситуацію або подбати про свою долю; • існування серйозних організаційних проблем; • надмірність організаційного конфлікту і міжособистісних антагонізмів. Далі він пропонує таку стратегію, якою можна скористатися для боротьби з чутками: 1. Перш ніж приступити до планування та будь-якої коригуючої дії, необхідно проаналізувати масштаби поширення, серйозність причин і вплив чуток. 2. Проаналізувати конкретні причини, мотиви та джерела поширення чуток. 3. Поговорити з людьми, на яких вплинули чутки або які зазнали збитків внаслідок їх поширення, досягти взаєморозуміння з ними, висловити своє занепокоєння з приводу розповсюдження чуток і готовність вдатися до ефективної боротьби з ними. 4. Не зволікаючи (і масштабно, якщо це необхідно), надати повну та аутентичну інформацію з приводу конкретної справи. 5. Самому припинити брехливі чутки за допомогою контрчуток, доручивши це надійним колегам або довіреним особам. 6. Зібрати разом офіційних і неформальних лідерів, тих, хто формує громадську думку, та інших впливових людей, щоб обговорити і прояснити ситуацію, заручитися їхньою підтримкою. 7. Поширюючи правду, уникати посилань на чутки. Немає необхідності самому повторювати чутки доти, доки вони не набули розповсюдження у великих масштабах. Якщо це й сталося, потрібно йти до людей і публічно викривати тих, хто поширює чутки. 8. Провести збори з відповідальними особами та іншими впливовими людьми на місцевому рівні, щоб у разі потреби спростувати чутки (Див.: [87, Р. 562-564]). Безумовно, якщо чутки вже розпочали «гуляти» по світу, вони поширюються надзвичайно швидко і зупинити їх нелегко. Найефективніший шлях боротьби з ними - це упередження ситуацій, які їх породжують. А якщо чутки все-таки почали поширюватися, треба протидіяти їм негайно, щоб контролювати їх.. Але чутки не завжди можна припинити повністю. Нерідко трапляються випадки, коли організації вимушені поступатися. Прикладом цього може бути випадок, що трапився з відомою американською компанією «Проктер енд Гембл». Ця потужна корпорація традиційно використовувала фабричну марку у вигляді кола, на якому зображено обличчя людини, яке виступає із серпа місяця і тринадцять зірочок, розкиданих на темному фоні. Така емблема ще наприкінці 70-х років спричинила поширення чуток, ніби компанія частково користується знаком сатани. Пік наростання чуток прийшовся на літо 1982 року, коли компанія протягом одного місяця отримала 15 тисяч телефонних скарг від споживачів. Чутки спростувала у тому ж році по телебаченню провідна американська євангелістка і оглядач Абігель Ван Барен. Таке ж спростування в 1984 році повторила її сестра - відомий оглядач Енн Ландерз. Але найбільше занепокоєння в компанії, річний оборот якої становить 13 мільярдів доларів, викликали листівки, що невдовзі продовжили поширення чуток, але цього разу із закликами до «праведних християн» не купувати продукції «Проктер енд Гембл». У цей же час дана корпорація, розташована в Цінціннаті, організувала кампанію надсилання листів за певними адресами, переконуючи споживачів у безпідставності розповсюджуваної вигадки. Керівництво було готове навіть притягти до судової відповідальності кожного, кого можна було б запідозрити в шіціюванні чуток. Багато людей, які повірили цій плітці, змінили свою думку, але й багато продовжували вважати, що «напевне, в цьому щось є». Спроби виявити того, хто поширював чутки, «насміхався над компанією», не дали результатів, хоча до пошуків були залучені й працівники ФБР. Корпорації «Проктер енд Гембл», як кажуть, стало не до жартів. Нарешті, вона змушена була поступитися і зняти зі своєї продукції традиційну заводську емблему, залишивши її лише для використання як логотип на бланках і документах. Отже, самі чутки можуть призвести до кризової ситуації. Тому до них завжди треба ставитися об'єктивно, прагнути встановити масштаби поширення та шкоду, яку чутки можуть заподіяти організації. Завершення кризи ставить перед фахівцями з паблик рілейшнз нові завдання: По-перше, організація повинна всебічно проаналізувати й оцінити свою діяльність у кризових обставинах, зробивши відповідні висновки. Шармени мають оцінити план, який був розроблений ча випадок кризи, діяльність людей, процедури та інші аспекти зусшь організації, до яких вона вдавалася на всіх етапах розгортання та проходження кризи. По-друге, виключної уваги заслуговує встановлення справжніх причин, що викликали кризу, та їх усунення. Адже без вирішення цього питання криза може знову повторитися. Надто важливо зрозуміти роль чуток у нагнітанні кризи, підрізати крила цим чуткам і спекуляціям навколо них. Криза часто може довго тліти саме через те, що підстави для чуток все ще десь жевріють. Вони можуть мимовільно знову розгорітися, як тільки про них згадає преса через певний період часу скажімо при підготовці заходів у зв'язку з річницею яких-не-будь подій. Усе це може знову і знову негативно впливати на репутацію організації. По-третє, слід визначити, яку стратегію і тактику роботи необхідно розвивати далі, щоб бути готовими до можливого виникнення подібної або близької до вже пережитої кризи. Власний досвід подолання кризи, хоч і дуже болісний, усе ж навчає краще, ніж найідеальніші теоретичні викладки сценаріїв можливого розвитку подій. Криза завжди є суворою перевіркою стратегії і тактики діяльності організації. Шармени зобов'язані зробити глибокі висновки з минулої кризи. Нарешті, необхідно з'ясувати, чому не спрацював або спрацював неповністю попередній план організації на випадок кризи. Як правило, це значить, що план або був недосконалий, або погано виконувався.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 2100; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |