Поняття про дієслівні класи

Класи дієслів української мови

Типи дієслівних основ

Типи дієслівних основ. Поділ дієслів на класи. Поділ дієслів на дієвідміни

План

1. Типи дієслівних основ.

2. Поділ дієслів на класи.

3. Поділ дієслів на дієвідміни

Дієслівні форми творяться від двох основ: а) основи інфінітива і б) основи теперішнього часу.

Інфінітивна основа виділяється шляхом відокремлення в дієслові інфінітивного суфікса -ти: нес-ти, біг-ти,да-ти, жити, зва-ти, сіда-ти, чита-ти, хоті-ти, нагрі-ти, вивчи-ти, почу-ти.

Від інфінітивної основи творяться форми:

а) дієслів минулого часу: ніс, біг, жив, хотів, нагрів, чув;

б) дієслів умовного способу: ніс би, жив би, хотів би, чув би;

в) дієприкметників минулого часу: несений, прочитаний, вивчений, нагрітий;

г) дієприслівників доконаного виду: нагрівши, прочитавши, почувши.

Основа теперішнього часу виділяється шляхом відокремлення в дієслівній формі третьої особи множини особового закінчення -уть або -ать: нес-уть, жив-уть, біж-ать, крич-ать, спіш-ать.

Якщо орфографічно особове закінчення передається через -ють або -ять, то після м'яких приголосних воно звучить як ут', ат' (ллють, люблять — фонет. л'ут\ л'убл'ат?) і при виділенні основи теперішнього часу повністю відокремлюється від особової дієслівної форми: лл-ють, любл-ять. Після голосних і твердих приголосних ці закінчення звучать як ]ут', ]ат’ (читають, п'ють, стоять — фонет. чита\ут\ п\ут\ сто\ат'), звук у в них, що стоїть перед у і а, належить не до закінчення, а до основи: чита\-ут\ п]-ут\ сто\-ат\.

Від основи теперішнього часу творяться:

а) всі особові форми дієслів теперішнього часу: живу, живеш, живе, живемо, живете, живуть; біжу, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать; читаю, читаєш, читаємо, читаєте, читають (фонет. чита\у, читщеш, читане, читщемо, читщете, читщут?);

б) особові форми майбутнього часу дієслів доконаного виду: напишу, напишеш, напише, напишемо, напишете, напишуть; прочитаю, прочитаєш, прочитає, прочитаємо, прочитаєте, прочитають (фонет. прочитану, прочитщеш...); зроблю, зробиш, зробить, зробимо, зробите, зроблять;

в) всі особові форми наказового способу: пиши, пишімо, пишіть; читай, читаймо, читайте; зроби, зробімо, зробіть;

г) дієприкметникові форми теперішнього часу: завершуючий, крокуючий, сяючий;

д) дієприслівники недоконаного виду: пишучи, знаючи, лежачи, роблячи, ходячи.

Приголосна основа інфінітива і теперішнього часу збігається, якщо в ній відсутнє чергування кінцевих звуків: вез-ти, нес-ти і вез-уть, нес-уть.

Основа інфінітива і основа теперішнього часу дієслова взаємно залежні і співвідносні. В різних групах дієслів ця залежність між ними неоднакова. Наприклад, в одних дієсловах інфінітивна основа на а співвідносна з основою теперішнього часу на у (спЧва-ти — сгііва\-ут), в інших інфінітивна основа на і співвідносна з основою теперішнього часу на j (мл'і-ти— млЧ\-уту), ще в інших — інфінітивна основа на а співвідносна з основою теперішнього часу на приголосний (жа-ти — жн-у) і т. д.

В залежності від співвідношення основ при творенні різних дієслівних форм всі дієслова діляться на декілька груп, або класів. До одного класу належать дієслова з однаковою співвідносністю інфінітивної основи з основою теперішнього часу при творенні всіх дієслівних форм.

Класи дієслів поділяються на продуктивні і непродуктивні. Продуктивними вважаються такі класи, які в процесі розвитку мови активно поповнюються новими словами, а непродуктивними — ті, що вже новими словами не поповнюються, тобто такі, які вже не можуть бути зразком для творення нових дієслів.

Дата добавления: 2014-01-11