КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Непродуктивні класи дієслів
Продуктивні класи дієслів Переважна більшість дієслів сучасної української мови належить до п'яти продуктивних класів. Перший продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на а і основою теперішнього часу на j після а: знати — знають (фонет. знщут'), літати — літають, читати — читають, вітати — вітають, замітати — замітають, загрібати — загрібають, висівати — висівають. Другий продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на і і основою теперішнього часу на j після і: біліти — біліють (фонет. бЧл'і]'ут'), чорніти — чорніють, червоніти — червоніють, гріти — гріють, володіти — володіють, тліти — тліють, уміти — уміють, марніти — марніють. Третій продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на - ну - (суфікс), що зберігається в минулому часі, і основою теперішнього часу на н: в'янути — в'янув — в'януть, крикнути — крикнув — крикнуть, майнути — майнуть, минути — минуть, махнути — махнуть, сіпнути — сіпнуть, штовхнути — штовхнуть. До цього ж класу належать і дієслова з суфіксом -ону-: садонути — садонуть, сіпонути — сіпонуть, трусонути — трусонуть. Четвертий продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на -ува- (-юва-) і основою теперішнього часу на -уй- (-юй-): годувати — годують (фонет. году]'ут'), кувати — кують, купувати — купують, клювати — клюють, диктувати — диктують, мандрувати — мандрують, малювати — малюють, електрифікувати — електрифікують, яровизувати — яровизують. У більшості дієслів четвертого класу -ува- (-юва-) є суфіксом, але в кількох із них це звукосполучення суфікса не становить (блювати, жувати, кувати, клювати, плювати, скувати). П'ятий продуктивний клас об'єднує всі дієслова з інфінітивною основою на и (і) і основою теперішнього часу на приголосний перед закінченням третьої особи множини -ать (-ять): вчити — вчать, водити — водять, носити — носять, косити — косять, ловити — ловлять, любити — люблять, топити — топлять, гноїти — гноять, доїти — доять. До непродуктивних класів належить обмежена кількість дієслів, значно менша, ніж до продуктивних. Однак система творення їх форм має багато специфічних рис. У сучасній українській мові непродуктивні дієслова також об'єднуються у п'ять основних класів. До першого непродуктивного класу належать дієслова з непохідною основою інфінітива і теперішнього часу. Серед них розрізняються такі групи: 1) дієслова з основою на приголосний, що не змінюється в особових формах (везти — везуть, нести — несуть, скребти — скребуть, повзти — повзуть); 2) дієслова з основою на приголосний, що чергується з іншими приголосними в особових формах (могти — можуть, бігти — біжать, берегти — бережуть, стригти — стрижуть, текти — течуть, пекти — печуть); 3) дієслова з інфінітивною основою на а (з колишнього е), який чергується з приголосним н або м в основі теперішнього часу (жати — жнуть, жати — жмуть, взяти — візьмуть, почати — почнуть); 4) дієслова, в основі яких відбувається чергування голосних (молоти — мелють, боротися — борються, вмерти — умруть, терти — труть). До другого непродуктивного класу належать дієслова з інфінітивною основою на голосний і непохідною основою теперішнього часу на приголосний. У цьому класі розрізняються такі групи: 1) дієслова з інфінітивною основою на -а- (суфікс) без голосного в корені (брати — беруть, рвати — рвуть, ткати — тчуть); 2) дієслова з інфінітивною основою на -а- (суфікс) з голосним у складі кореня (лизати — лижуть, мазати — мажуть, писати — пишуть, плакати — плачуть); 3) дієслова з інфінітивною основою на і (що походить з давнього 4) дієслова з інфінітивною основою на jа (віяти — віють, діяти — діють, мріяти — мріють, сіяти — сіють); 5) дієслова з інфінітивною основою на ва і основою теперішнього часу на j (давати — дають, відставати — відстають, удавати — удають). До третього непродуктивного класу належать дієслова з основами інфінітива і теперішнього часу на суфікс -ну- (-н-), який втрачається в формах минулого часу: звикнути — звикнуть — звик, мерзнути — мерзнуть — мерз, осліпнути — осліпнуть — осліп, сохнути — сохнуть — сох. До четвертого непродуктивного класу належать дієслова з непохідною односкладовою основою в інфінітиві на и або і та з основою в теперішньому часі на у. Серед них розрізняються такі групи: 1) дієслова з інфінітивною основою на и і основою теперішнього часу на j після твердого приголосного в сучасній українській мові: бити — б'ють (фонет. б\ут'), пити — п'ють, вити — в'ють. До цієї групи належить і дієслово лити, в якому в основі теперішнього часу j асимілювався звуком л, що зберіг свою м'яку вимову (лити — ллють — фонет. л'ут'); 2) дієслова з основою інфінітива на голосний и, який зберігається перед j в основі теперішнього часу (вити — виють, мити — миють, рити — риють, шити — шиють)', 3) дієслова з інфінітивною основою на і (спіти — спіють). До п'ятого непродуктивного класу належать дієслова з інфінітивною основою на голосний і основою теперішнього часу на в, м, н: жити— живуть, дути — дмуть, надіти — надінуть. Крім того, в українській мові існують окремі дієслова непродуктивного типу з специфічними морфологічними ознаками, що не дають можливості віднести їх до будь-якого з перелічених непродуктивних класів, напр.: хотіти — хочуть, іти — ідуть, їхати — їдуть і деякі інші.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 4525; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |