Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Категорія виду дієслова




Читайте также:
  1. Безпека життєдіяльності ,як соціальна категорія
  2. Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника
  3. ДІЄПРИСЛІВНИК як форма дієслова. Дієслівні та прислівникові характеристики дієприслівника
  4. Іменникова категорія числа. Експресивна та інформативна функції іменників, ужитих в однині чи множині.
  5. Категорія Г
  6. Категорія Г
  7. Категорія Д
  8. Категорія особи та числа дієслова. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою. Безособові дієслова
  9. Категорія перехідності-неперехідності дієслова
  10. Категорія стану та її зв’язок з перехідністю-неперехідністю
  11. Категорія часу та роду дієслова

Способи творення форм доконаного і недоконаного виду

Категорія виду дієслова.

 

1. Категорія виду дієслова

2. Творення видових форм дієслова

Категорія виду властива українській та іншим слов'янським мовам. Семантичною ознакою категорії виду є протиставленість двох форм — доконаної і недоконаної — за ознакою обмеженості і необмеженості тривання дії. Це одна з найскладніших категорій, оскільки вона належить одразу до двох мовних рівнів — словотвору і граматики. Тому її не одразу помітили вчені. Але коли вже виявили, то навколо неї розгорілися наукові суперечки, які не стихають і досі.

Термін «вид» уперше запровадив М. Смотрицький у своїй книзі «Грамматики Словенския правйлное Синтагма», але з дещо іншим значенням. Він виділяв два види: «первообразный», або «совершенный», і «производный» з двома підвидами — «начинательным» і «учащательным». Усі дієслова, що їх наводив М. Смотрицький як приклади «совершенного» (чту, стою), «начинательного» (каменЬю, трезвЬю) і «учащатеЛьного» (читаю, ставаю), насправді є недоконаними і могли б бути названі відповідно «непохідними», «похідними» і «повторюваної дії».

М. Ломоносов у «Грамматике российской» не виділяв вид в окрему граматичну категорію, але практично вважав його морфологічним явищем, відзначаючи нерозривний зв'язок видових значень з категорією часу дієслова. У першій половині XIX ст. такі дослідники слов'янських мов, як В. Копітар, А. Таппе, О. Болдирєв, М. Греч, О. Востоков, Я. Головацький та ін., розглядали вид дієслова як його окрему граматичну категорію. Більшість із них відносила вид до словотвірних категорій, але окремі граматисти, як, наприклад, О. Востоков, обстоювали морфологічний характер виду. XX ст. принесло розуміння виду як дієслівної пари, компоненти якої ідентичні або дуже близькі семантично (В.Виноградов, А. Мазон, А. Белич, Е. Кошмідер, О. Бондарко, та ін.). Проте і досі поняття семантичної ідентичності компонентів видової пари трактується нерідко широко й довільно.

У видовій парі переплелася взаємозалежність словотвору й морфології, що говорить про незавершеність процесу граматикалізації виду. Формування всіх морфологічних моделей обов'язково проходить стадію словотворення, а остаточне їх становлення закріплюється в синтаксисі.

 

Граматична категорія виду — одна з найважливіших ознак дієслова. Вона виражає відношення дії до її внутрішньої межі.

Процес протікання дії може мати різний характер. Одні дієслова означають дію, яка в часі її протікання обмежена, а інші — таку, час тривання якої необмежений. На цій основі в українській мові визначається два види дієслова: доконаний і недоконаний.



Дієслова доконаного виду означають дію з вказівкою на її обмеженість у часі, на її завершеність у минулому або в майбутньому, на її результативність. Саме тому дієслова доконаного виду вживаються в минулому і майбутньому часі, але зовсім не бувають у теперішньому. Напр.: З-за темного лісу виглянув місяць (Н.-Л.). Щастя наше могутнє, добуте із бою, розів'ється в добрі, як весною земля (Ст.).

Дієслова недоконаного виду означають дію без вказівки на обмеженість її тривання, на її завершеність (носити, читати, розвиватися). Вони вживаються у теперішньому, минулому і майбутньому часі: Я знову бачу усмішку на твоєму лиці (Коцюб.). Я берегла в тобі свою надію, і юнь свою, і цвіт весінній свій (Б.). Буду пісню веселу співать (Л. Укр.).

Видові значення виражаються не закінченнями, а основою дієслова — афіксами, зміною голосного в основі і зміною наголосу: радіти — зрадіти, привозити —привезти, виносити — виносити.

Деякі мовознавці, зважаючи на це, думають, що дієслова різних видів є окремими словами, оскільки їх основи відмінні своєю будовою. Однак беззастережно погодитись з таким поглядом не можна, бо лексичне значення дієслів недоконаного і доконаного виду спільне, розрізняється в ньому лише відношення дії до характеру її протікання в часі, отже, дієслова недоконаного і доконаного виду становлять не два окремих слова, а різні граматичні форми того самого слова. Лише в деяких дієсловах афікси, змінюючи категорію виду, одночасно змінюють його лексичне значення і таким чином творять нове слово (писати — підписати, робити— заробити). Група таких дієслів порівняно невелика.

У межах кожного виду — недоконаного і доконаного — в українській мові, крім основного, розрізняються і додаткові значення, які можна назвати різновидами категорії виду. Так, основним значенням дієслів недоконаного виду є вираження тривалості дії без обмеження її в часі (летіти, горіти, косити, володіти). Додатково ж вони можуть означати:

1) ритмічну повторюваність незавершеної дії, що супроводжує якусь іншу дію; такі дієслова найчастіше вживаються з префіксами при-, від- і суфіксами -ува-, -а- (-я-): приспівувати, причепурювати, причісувати, приплющувати, призбирувати, примовляти, відраховувати, відціджувати, відсовувати;

2) нерегулярну повторюваність дії, яка виникає час від часу; з цим значенням дієслова творяться здебільшого за допомогою префіксів на-, під-, по- та суфіксів -ува-, -а-: написувати, підписувати, нагострювати, наготовлювати, накопичувати, постукувати, покашлювати, поглядати, наглядати, набігати, підбігати;

3) у дієсловах на означення руху — протяжність дії у певному напрямі (брести, бігти, везти, вести, їхати, летіти) або повторюваність дії, яка означає необмежений рух (бігати, бродити, возити, водити, їздити, літати).

Дієслівні форми, що означають одноразову протяжну дію (так звані дуративні), конкретніші своїм змістом від форм, які означають повторювану дію {так званих ітеративних).

Якщо взяти два приклади — Кінь біжить і Кінь бігає, то в першому з них дієслово біжить означає певний рух у певному напрямі, а в другому дієслово бігає— рух взагалі.

Значення протяжності і повторюваності дії найчастіше виражається чергуванням звуків в основі слова: нести — носити, мести — замітати, гонити — ганяти, котити — качати, пливти — плавати, їхати — їздити.

Всі дієслівні форми недоконаного виду, які означають повторюваність дії, іноді об'єднують спільною назвою — дієслова многократного виду.

Основним значенням дієслів доконаного виду є вираження завершеної дії в певних межах (прочитав, зносив, збіг).

У межах доконаного виду можна виділити такі додаткові відтінки:

1) Вказівку на початок дії, обмеженої в часі: зашуміти, заспівати, загуркотіти, заговорити, покотитись, рушити (Ліс зашумів. Юнак заспівав. Поїзд рушив).

2) Тривалість завершеної дії: поспати, посидіти, простояти, побігати, повчитись (Поспав цілу годину. Посидів там, поки прийшла мати. Повчився там два роки).

3) Досягнення результату завершеної дії: вивчити, виконати, написати, зробити, проспівати, пробігти, добігти, доконати, розповісти.

4) Раптовість дії: грюкнути, стукнути, моргнути, ковтнути, сьорбнути, смикнути, війнути, гукнути, майнути, штовхнути (це значення надається вживанням суфікса -ну-).

5) Несподіваність або різкість одноразової завершеної дії: рубонути, стуконути, грюконути, штовхонути (це значення надається вживанням суфікса ‑ону‑).

6) Многократність обмеженої в часі дії: попереписувати, пороздавати, понаносити, перетаскати.

 

Частина дієслів належить до двовидових: однією й тією ж формою виражається значення недоконаності й доконаності. Це переважно запозичені дієслова (абсорбувати, абстрагувати, авансувати, автоматизувати, авторизувати, адвербіалізувати, адресувати, акредитувати, амортизувати, анексувати, анотувати, акумулювати, апробувати і под.).

Винятком є дієслова, від яких може бути утворена форма недоконаного виду за допомогою суфікса -овува- (мобілізовувати, організовувати і под.), дієслова типу адмініструвати, диригувати, шефствувати, вібрувати, прогресувати й деякі інші, вживані тільки в значенні недоконаного виду, а також запозичені дієслова, здатні утворювати форму доконаного виду за допомогою префікса (редагувати — зредагувати, інтригувати — заінтригувати). Можливі й такі випадки, коли дієслово, здатне виражати однією формою обидва видові значення, також приєднує префікс, щоб значення доконаності виявляло себе виразніше, пор.: «—Коли б що змінилося — напишу або телеграфую» (М.Коцюбинський— «Агент зателеграфував Германові, як стоїть діло» (І. Франко).

До дієслів, що виражають обидва видові значення однією формою, належать і окремі незапозичені. Це розслідувати, мовити, веліти і женити. Два останні, правда, можуть утворювати форми доконаного виду і за допомогою префіксів: повеліти, оженити. Напр.: «Вели сестрі моїй Фамдрі, Щоб коржика мені спекла» (Т.Шевченко) — «Суд повелів, що зараз приймуть кару засуджені Нартал і Парвус» (Леся Українка); «Вдова осталась не сама, А з сином парубком; женити його збиралась восени» (Т. Шевченко) — «Восени батько оженив парубка на рябій дівці, яка не вроду принесла, а пригнала воли у двір Євдокима» (М. Стельмах).

Є невелика кількість (?!досить значна частина – Безпояско) дієслів, які завжди виступають у формі або тільки недоконаного, або тільки доконаного виду. Тільки у формі недоконаного виду вживаються, наприклад, дієслова лихоманити, температурити, марити, піклуватися, досліджуватися, шпигувати, імпонувати, тріумфувати, вібрувати, балансувати, даленіти тощо. Тільки доконаний вид мають, наприклад, дієслова розговоритися, розкричатися, насидітися, нанюхатися, наплакатися, попоходити тощо.

 

Протиставлення форм доконаного й недоконаного виду виявляє себе в словотворі дієприкметників. Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються тільки від основ теперішнього часу C-я особа множини), що можуть бути тільки недоконаного виду: працюю-ть — працюю-ч~ий, пишу-ть — пишу-ч-ий, стоя-ть — стоя-ч-ий, любля-ть — любля-ч-ий. Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основ інфінітива як доконаного, так і недоконаного виду неперехідних дієслів: зжовк-ну-ти — зжовк-л-ий, потерп-і-ти — потерпЛ-л-ий, в'я-ну-ти — в'я-л-ий. Дієприкметники, утворені від дієслів недоконаного виду, втрачають ознаку дієслівності. Якщо вони її й зберігають, то тільки у співвідношенні з дієсловами доконаного виду, пор.: зів'яла трава — трава, що зів'яла; в'яла трава — трава, що зів'яла.

Те саме стосується і пасивних дієприкметників: якщо вони утворені від дієслів недоконаного виду, ознака дієслівності в них виражена рлабко, що сприяє їх повній

ад'єктивації.

 





Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 4350; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.