Осадча Галина Іванівна. Структура соціальної сфери

Соціальна сфера будучи досить складним явищем суспільного життя володіє водночас законом, має специфічну закономірність свого розвитку, функції і це дозволяє виокремити її в якості соціального категорію та самостійного об’єкту вивчення.

Розвиток наукових знань про суспільство призвів до виокремлення такого фундаментального поняття як соціальна сфера. Сьогодні це поняття набуло категоріального сенсу. Вона ствердилася у науковій літературі, управлінській практиці. Сутнісною основою соціальної сфери є соціальна діяльність з відтворенням життя та регулювання соціальних відносин між суб’єктами цієї діяльності.

Лише соціальна сфера на відміну від інших (матеріальне виробництво, політика, духовна культура) сфер життєдіяльності суспільства має якості основної функції цілісної сукупності диференційованих суб’єктів. Задля удосконалення управління соціальною сферою важливе значення мають пізнання та детальний розгляд її основних компонентів.

Один з найбільш популярних підходів до визначення соціальною сферою належить Шавелю (російському вченому у сфері соціального управління). Структура 4-х взаємопов’язаних частин, які в одночас і є імперичними індикаторами – це:

а) соціальна структура суспільства (групи, класи, відношення між ними);

б) соціальна інфраструктура як сукупність галузей народного господарства та видів суспільно-корисної діяльності спрямованих на надання послуг людині;

в) соціальні інтереси (потреби, очікування, стимули, що забезпечують зв’язок індивідуума з соціумом);

г) принципи та вимоги соц. справедливості, умови та гарантії її здійснення реалізації.

Соціальна сфера як система в якій вона вирізняє лише ті компоненти, що забезпечують системоутворюючі властивості соц. сфери, а цими властивостями є все те, що пов’язане з відтворенням людини. Такими компонентати є:

а) соціальна інфраструктура (процеси освіти, медицина побутове обслуговування);

б) суб’єкти соціальної сфери;

в) зв’язки між ними.

Кожен компонент структури соц. сфери виконує свою функцію

Життєдіяльність людини у всіх її аспектах здійснюється у контексті соціуму. Що передбачає її залежність від системи, тобто – соціальних інститутів, соціальних відносин, соціальному управлінню, притаманних суспільству, законному стану його розвитку. Це призводить до утворення поля соціальної взаємодії, у якому відбуваються процеси соціального відтворення (розвитку людини, задоволення її особистих та соціальних потреб, взаємин та взаємодії з іншими людьми. З точки зору місця у структурі суспільства це соціальне поле (простір) грає подвійну роль:

- субстанційне начало – джерело соціальне....

Соціальна тканина, що присутня і невід’ємна від будь-якої сфери життєдіяльності господарського, культурного, політичного плану. У широкому смислі це соціальне поле називають соціальною сферою, трактуючи як визначену підсистему суспільної системи, що відповідає за відтворення самої людини.

Дата добавления: 2014-01-11