Вплив природи на суспільство

Лекція 10. Суспільство як соціальна система.

Суспільство входить до складу різних природних систем. Тому, говорячи про вплив природи на суспільство, слід враховувати, що різні системи справляють неоднаковий вплив на суспільне життя.

Варто також додати, що нам зараз відомі ще далеко не всі форми і механізми такого впливу. Ще донедавна, скажімо, вважалося, що погодні умови, від яких значною мірою залежать сільськогосподарські роботи, функціону­вання транспорту, самопочуття людей, визначаються тільки земними факторами, хоча зараз доведено, що ці умови багато в чому залежать від тих складних процесів, які відбуваються не лише в Сонячній системі, а й у більш віддаленому космічному просторі.

У чому ж конкретно знаходить свій прояв вплив природи на суспільство і різні сфери суспільного життя?

Найперше треба відзначити, що природа є необхідним середовищем існування суспільства. Вона дає матеріали і енергію, природні шляхи і харчові речовини, воду і повітря та багато іншого, що необхідне для життєдіяль­ності людей. Залежно від того, якими є природні умови, природні багатства і природні ресурси, вони можуть пози­тивно чи негативно впливати на розвиток людського суспільства, прискорювати або сповільнювати його. Сприятливі кліматичні умови, багатство земних надр, флори і фауни, наявність зручних природних шляхів сприяють становленню і розвиткові суспільства, особли­во на певних етапах його історії. А от надто суворі природні умови Півночі чи безводних пустель не сприяють розвиткові суспільства, так само як і «надто щедра» природа тропіків.,.

Вплив природи на суспільство знаходить свій прояв і в тому, що циклічність багатьох природних процесів (зміни дня і ночі, пір року, цикли сонячної активності та ін.) визначає ритмічність людської життєдіяльності: праці й відпочинку, проведення сільськогосподарських робіт, діяльності промислових підприємств, роботи транспорту, споживання води і електроенергії тощо. А як довів видатний російський вчений О. Л. Чижевський (1897— 1964), цикли сонячної активності, які повторюються в середньому через 11 років, значною мірою впливають на циклічність масових захворювань, соціальних заворушень і катаклізмів.

Природні умови впливають також на розміщення і спе­ціалізацію суспільного виробництва, міжнародний і міждер­жавний розподіл праці, на переважний розвиток тих чи інших галузей сільського господарства, на розселення людства тощо. Але, крім того, вчені давно помітили, що природні умови справляють певний вплив і на психічний склад, характер і культуру людей.

Ось що, зокрема, писав про це відомий український філософ Дмитро Чижевський: «Найбільш важливими моментами історичного розвитку українського націо­нального характеру треба вважати постійне тло україн­ської історії—природу України... Степ був тією осно­вою, що якнайбільше придалася для усталення психічних рис... Тут треба додати лише ще одно: степ є безумовно та форма буття, що може бути поставлена поруч із тими західноєвропейськими ландшафтами, які є головними носителями величності, те почуття безмежно могутнього, або безмежно-великого, що викликають море, ліс і гори, приймає також специфічну форму і у степу, що сполучає широту і розмах краєвиду з буйним розквітом життя природи; естетичне і релігійне почуття і філософічна свідомість однаково прокидаються на ґрунті чи степового ландшафту. Як море, ліс і гори, так само і степ має свої «небезпеки»; почуття величного породжувало тут своєрідний — і історично зумовлений — «неспокій» бо ж степ довгі століття був ніби джерелом вічної загрози кочівників, все нових та нових руйнівних людських лих».

Нарешті, від природи, дії її грізних сил і стихій значною мірою залежать наслідки людської діяльності життя самих людей і навіть долі цілих цивілізацій.

Усе це може навести на думку, що саме природа або ті природні умови, за яких живуть люди, є визначальним чинником суспільного життя і суспільного розвитку. Саме такої думки дотримувалися представники так зва­ного географічного детермінізму, який склався у суспільно-політичній думці XVIII ст. Один із найвидатніших представників цього напрямку у Франції Шарль Монтеск'є (1689—1755) стверджував, що клімат, ґрунти і географічне положення країни є причиною існування різних форм державної влади і законодавства, визна­чають характер суспільства і рівень його розвитку.

* * *

Однак, навіть визнаючи величезний вплив природних умов на життя і розвиток суспільства, з цією думкою важко цілком погодитися. Адже, крім природних, існу­ють ще й інші – соціокультурні фактори, які справ­ляють величезний і дедалі зростаючий вплив на суспіль­не життя. Це, наприклад, саме суспільне виробництво, розвиток науки і техніки, політична діяльність і т. ін. А крім того, життя і розвиток суспільства значною мірою залежать і від самих людей: їх чисельності, густоти розселення, вікового і статевого складу та інших характеристик.

Якщо уважно придивитись, то виявляється, що в більше або менше розвинутих суспільствах вплив природних умов проявляється частіш за все вибірково. В одних випадках під впливом природно-географічних чинників формуються одні якості, звичаї, в інших аналогічних природно-географічних умовах вкорінюються інші порядки.

Нерідко стверджують, що холодний клімат обумовлює малу ефективність сільського господарства. Для того щоб зрозуміти, наскільки саме клімат став винуватцем такого положення, необхідно виявити, чи у всіх країнах з холодним кліматом (наприклад, Росія, Канада, Фінляндія) сільське господарство малоефективне. При порівнянні рівня розвитку сільського господарства в цих країнах стає зрозуміло, що не тільки і не стільки холодний клімат, скільки інші позагеографічні чинники є головними причинами низької продуктивності сільського господарства.

Інший приклад. У­_­явімо собі, що два сусіди живуть на каменистій, малоплодючій землі. Але один своєю наполегливою працею досягає відносно високих врожаїв – він навчений до думки, що тільки так можна добитись бажаних результатів, а інший, вважаючи, що на такій землі, скільки не працюй, неможливо добитись хороши результатів, не проявляє особливого працелюбства – і отримує відповідний результат.

Приходиться констатувати, що одне і теж географічне середовище може по-різному впливати на життя людей. Це приводить до наступного важливого висновку.

Природно-географічне середовище в наведених прикладах, скоріш за все, не напряму впливає на соціальне житті – цьому заважає як би деяка невидима стіна, “оболонка”. І лише переломлюючись через цю «оболонку», пройшовши через її фільтри, природно-географічне середовище справляє вплив на життя людей, їх успіхи в господарській діяльності.

Що ж це за «оболонка», яка може коректувати, різко змінювати вплив географічного середовища, а інколи і перешкоджати йому?

Справа йде про суспільство як соціокультурну систему, яка регулюється на основі прийнятих цінностей, норм поведінки, вироблених правил, стандартів господарської діяльності, організації суспільно-політичного життя. Чим досконаліша організація соціального життя, чим краще налагоджено діє система норм, чим досконаліші форми господарської діяльності, тим слабшим буде вплив географічного чинника на соціальне життя. Людина створює власну нішу, яка завдячуючи науці, техніці, культурі, і найголовніше, таким соціальним витворам людини, як соціальні інститути (економіка, система освіти, держава тощо), суттєво посилює незалежність від географічного середовища.

Досить часто соціальний устрій, цінності, норми поведінки народів-сусідів, які проживають в аналогічних природно-географічних умовах, маючи єдині етнічні коріння, суттєво, а інколи і принципово відрізняються. При цьому зберігається багато спільних «природних відбитків» – у їжі, музиці, танцях тощо. Такі відмінності пояснюються соціальною творчістю людей, тим, навколо яких ідеалів та ідей, норм, правил гри вони об’єднались.

Дата добавления: 2014-01-11