П л а н

ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Перечень литературы

1. 1. Пипченко А.Н. и др. Электрооборудование, электронная аппаратура и системы управления. Одесса, 2005.

2. Семенов С.П. и др. Судовые электроизмерительные приборы и информационные системы. М. Транспорт, 1982.

3. Судовые системы автоматического контроля. Вильянский З.Я. и др., Л. Судостроение, 1974.

1. Особливості сприймання молодшими школярами творів образотворчого мистецтва.

2. Педагогічні умови організації сприймання художнього твору молодшими школярами.

3. Етапи сприймання молодшими школярами художнього твору.

4. План аналізу творів образотворчого мистецтва різних жанрів.

5. Список творів образотворчого мистецтва, рекомендованих для сприймання молодшими школярами.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Аболина Т.Г., Миропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. – К.: Вища школа, 1987. – 93 с.

2. Азаренко А.І., Вергун Н.Р. За порадою до мистецтва //Рад. школа. – 1996. - № 6. – С. 33-34.

3. Амосин А.Д. Изобразительное искусство: Художник. Педагог. Школа. – М.: Просвещение, 1984. – 160 с.

4. Аринина Н.Л. Уроки прекрасного: Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1983. – 128 с.

5. Баженова Л.В. Комплексное воздействие искусств в процессе художественного образования //Сов. педагогіка. – 1988. - № 2. – С. 43.

6. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. – М.: Педагогіка, 1986. – 128 с.

7. Зеленкова И.В. Восприятие призведений искусства младшими школьниками //Нач. школа. – 1996. - № 7. – С.50.

8. Кабиш І.І. Виховання культури сприймання образотворчого мистецтва //Поч. школа. – 1980. - № 2. – С. 45.

9. Коваль Л.Г. Виховання почуття прекрасного. – К.: Рад. шк., 1983. – 119 с.

10. Кудина Г.Н. Как развивать художественное восприятие у школьников. – М.: Знание, 1988. – 80 с.

11. Лещенко М.П. Як розкрити таємниці образотворчого мистецтва //М-во та освіта. – 1998. – № 2. – С. 55-62.

12. Лихачев Б.Т. Теория эстетического воспитания школьников. – М.: Просвещение, 1985. – 176 с.

13. Миропольська Н.С. Формування почуття прекрасного. – К.: Знання, 1987. – 32 с.

14. Неменский Б.М. Мудрость красоты. – М.: Просвещение, 1981. – 192 с.

15. Первушина С.Г. Эстетическая восприимчивость детей на уроках изобразительного искусства //Нач. школа. – 1982. - № 2. – С. 60.

16. Постоногова Л.И. Обучение младших школьников эстетическому видению на уроках изобразительного искусства //Нач. школа. – 1976. - № 10. – С. 66.

17. Тарасенко Г.С. Дивосвіт. – К., 2000.

18. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. – К.: Рад. школа, 1985.

19. Шевченко Г.П. Естетичне виховання школярів засобами комплексного впливу різних видів мистецтва //Рад. школа. – 1972. - № 7. – С. 83.

20. Якобсон П.М. Психология художественного восприятия. – М.: Просвещение, 1964. – 85 с.

¨ прилучення до зразків високої духовної культури минулого і сучасного;

¨ виховання через твори мистецтва естетичного ставлення до навколишньої дійсності;

¨ стимулювання і розвиток творчих здібностей дітей;

¨ формування емоційно-оцінних орієнтацій у світі мистецтва.

1. Особливості сприймання молодшими школярами творів образотворчого мистецтва

Серед різних видів образотворчої діяльності молодших школярів чільне місце належить сприйманню учнями творів образотворчого мистецтва. Цей вид роботи на уроках образотворчого мистецтва покликаний виконувати важливі завдання:

- формувати в учнів початкової школи знання і уявлення про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людини, навички розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва;

- сприяти усвідомленню молодшими школярами ролі художнього образу в мистецтві, розвивати навички його сприймання та емоційно-естетичної оцінки, виховувати культуру почуттів;

- залучати учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприймання художньої інформації;

- вирішувати завдання духовно-морального й естетичного виховання особистості учня, пробуджувати в його душі добрі почуття, чуйність, здатність до співпереживання.

Сприймання творів образотворчого мистецтва молодшими школярами – інтелектуальна, емоційно-творча діяльність, в процесі якої відбувається складна взаємодія образних компонентів – зорових, словесних, звукових.

Оціночна діяльність учнів початкової школи характеризується, найчастіше, такими критеріями:

- утилітарне значення краси. Цей критерій характеризує нерозвинену естетичну оцінку, відповідає низькому рівню оціночної діяльності школярів у галузі мистецтва, передбачає формування установки на прикладне значення мистецтва;

- поверховість аналізу. Цей критерій свідчить про те, що без педагогічного керівництва з боку вчителя оціночна діяльність молодших школярів поступово згасає, оскільки базується лише на сприйманні зовнішньої сторони твору мистецтва.

Разом з тим, як свідчать дослідження сучасних педагогів і психологів, діти молодшого шкільного віку мають досить високий рівень естетичних почуттів, їх характерною рисою є емоційна вразливість, відгук на прекрасне та незвичне. Однак, не дивлячись на можливість емоційного відгуку на твір мистецтва, учні початкової школи часто не володіють здатністю адекватно розповідати про свої переживання, які виникають в результаті спілкування з художнім твором (особливо діти 7-8-річного віку). Про це свідчать їх часто дуже скупі, мало розгорнуті за своїм змістом характеристики і оцінки творів. Останні вкрай нестійкі, мало самостійні і часто зводяться до коротких суджень “подобається” або “не подобається”, “красиво” або “некрасиво”. Розгорнуті мовні реакції на твори мистецтва у молодших школярів можуть виникнути, здебільшого, під впливом запитань учителя, які активізують процес сприймання.

Іншою особливістю сприймання художніх творів учнями початкових класів є те, що часто, розглядаючи твір мистецтва, вони звертають увагу тільки на його зовнішній вигляд (величину, формат) і на цьому спостереженні будують свої судження.

Також важливе місце в оцінках школярів займає кількісна характеристика творів мистецтва, яка, як правило, дається у порівнянні. Наприклад, “ця картина не подобається, тому що на ній зображено мало людей” або “тут більше зеленої фарби, а тут менше і тому мені подобається перша картина”. Як бачимо, кількісні оцінки часто заміняють школярам конкретні узагальнення.

Слід звернути увагу на те, що молодші школярі нерідко роблять висновки на основі сприймання окремих деталей твору. Учневі може подобатись одна невеличка деталь, а всі інші він або не розглянув, або не запам’ятав. Наприклад, в картині подобається чи не подобається окреме дерево, але цього достатньо, щоб зробити загальний висновок.

Потрібно враховувати, що така поверхова оцінка твору може появитися і тоді, коли учень не знаходить на полотні знайомих речей, предметів, які він любить. І навпаки, учні часто серед усіх творів виділяють ті, на яких зображені відомі їм об’єкти оточуючої дійсності і підсвідомо відмовляються сприймати, адекватно реагувати на інші твори мистецтва.

Враховуючи ці особливості сприймання творів мистецтва молодшими школярами, потрібно, аби процесом сприймання вміло керував учитель.

2. Педагогічні умови організації сприймання

художнього твору молодшими школярами

Для організації ефективного процесу сприймання художнього твору молодшими школярами вчителю слід дотримуватися ряду вимог:

· Етап “Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва” повинен стати структурним компонентом кожного уроку образотворчого мистецтва. Тривалість цього етапу залежить від вікових особливостей молодших школярів і повинна становити в 1класі – 3-5 хвилин, у 2 класі – 5-7 хвилин, у 3 класі – 5-10 хвилин. У 3 класі можливі уроки-бесіди на теми мистецтва;

· Процесом сприймання учнями художнього твору повинен керувати вчитель. Для активізації процесу сприймання та формування розгорнутої мовної реакції на твір мистецтва у молодших школярів, учитель має продумати систему запитань для бесіди за твором, що вивчається. Запитання повинні, насамперед, стосуватися настрою, характеру твору, засобів художньої виразності, використаних автором, а вже потім його змісту;

· Для занять по ознайомленню молодших школярів з художнім твором потрібно відбирати твори з урахуванням їх художньої цінності, доступності для учнів даного віку, їх виховної значущості;

· Розвиток художнього сприймання у молодших школярів повинен відбуватися на достатньо широкому матеріалі творів мистецтва, що належать до різних видів: живопису, графіки, архітектури, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва (не слід обмежуватися лише творами живопису);

· Необхідно продумати кількість творів, що відбираються для сприймання. Не слід перевантажувати урок зоровими враженнями (не більше 3-4 творів), в той же час важливо пам’ятати, що етап уроку, відведений для сприймання художніх творів, не повинен бути пустим, “в’ялим”, легким, що для розвитку художнього сприймання учневі потрібна не просто легка зацікавленість, а й переборювання деяких труднощів;

· Для глибшого розуміння дітьми ідеї, характеру, настрою, змісту художнього твору слід скористатись методом порівняння. Завдяки цьому методу в учнів формується власне ставлення до твору, інтерес до його споглядання. Особливо допомагає співвідношення творів з дійсністю. Важливо, щоб діти при оцінці твору опирались на свої враження від оточуючого життя, природи. Ефективним є також порівняння різних за характером та настроєм творів, що об’єднані однаковою темою. Доцільним буде порівняння схожих творів, що належать до різних видів образотворчого мистецтва;

· Важливою умовою ефективності процесу сприймання та естетичної оцінки художнього твору молодшими школярами є створення у них піднесеного емоційного настрою, чому сприятиме емоційна мова вчителя, використання музики, поезії. Необхідно добиватися того, аби цей процес був захоплюючим для учнів. Тільки в цьому випадку виникає емоційний контакт з твором, з’являється співпереживання, яке є таким важливим для розвитку у молодших школярів художнього сприймання;

· Під час організації процесу сприймання художнього твору молодшими школярами надзвичайно ефективною є опора на синтез мистецтв. Художні комплекси, які об’єднують твори образотворчого мистецтва, музики, літератури, що близькі за темою та настроєм, допомагають молодшим школярам зрозуміти художньо-образну структуру твору образотворчого мистецтва, що вивчається. Це пояснюється тим, що поряд із зображувальними засобами образотворчого мистецтва на розкриття художнього образу “працюють” художні засоби інших мистецтв;

· В ході роботи з художнім твором в усіх класах корисно ставити запитання, спрямовані на образотворчу діяльність самих дітей, робити необхідні акценти на композиції, колориті, формі, техніці виконання даного твору. Але слід пам’ятати, що звернення до творів мистецтва з метою активізації практичної роботи дітей не повинно мати характеру прямого переносу і прямого зв’язку між роботою художника і учня. Порівняння учнем свого недосконалого малюнка із твором професійного художника завжди не на користь дитини, а це може викликати невдоволення результатами своєї праці, небажання займатися образотворчою діяльністю взагалі;

· На заняттях по сприйманню молодшими школярами художніх творів необхідно знайомити учнів з видами та жанрами образотворчого мистецтва. Ознайомлення із видами слід розпочинати із графіки, живопису, а потім скульптури, ознайомлення із жанрами – з пейзажу, натюрморту, портрету. Ця робота розпочинається у 1 класі.

Дата добавления: 2014-01-11